Ухвала

від 18.10.2019 по справі 357/8368/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа 357/8368/17

провадження № 22-ц/824/14835/2019

18 жовтня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Г.М. Кирилюк, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження у справі за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського районного споживчого товариства про визнання недійсним договору оренди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року складі судді Орєхова О. І.,

встановив:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року позов Білоцерківського районного споживчого товариства задоволено частково . У задоволенні зустрічного ОСОБА_1 відмовлено.

На вказане рішення суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 03.10.2019 року подавапеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, мотивуючи тим, що повний текст оскаржуваного рішення складено 22.08.2019 року, а фактично отримано ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку лише 03.10.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію повного тексту рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 отримала 03.09.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33, т.3).

З урахуванням викладеного є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, до апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У поданому клопотанні просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року, посилаючись на те, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє їй сплатити судові витрати, оскільки вона отримує невелику пенсію, яку витрачає на лікування у зв`язку з незадовільним станом здоров`я. Додаткових заробітків не має.

Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих же підстав суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Звернувшись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник не надав жодних доказів, які б свідчили про майновий стан ОСОБА_1 та не зазначив обґрунтовані підстави, з якими чинне законодавство пов`язує відстрочення сплати судових витрат.

Також не надав заявник і доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік , відповідно до положення ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Положення Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Доводи про важкий майновий стан та відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою для звільнення (розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, відповідно до ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України Про судовий збір , що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

У зв`язку з наведеним особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір, або надати докази на підтвердження її майнового стану за попередній календарний рік .

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, заявник оскаржує рішення суду щодо задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову.

Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до вимог п.п. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір, який підлягав сплаті ОСОБА_1 при поданні зустрічної позовної заяви немайнового характеру про визнання недійсним договору оренди складав 704,80 грн.

Відповідно до вимог п.п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на час подання первісного позову), ставка судового збору за подачу юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено 1600 гривень.

Судовий збір, який підлягав сплаті Білоцерківським районним споживчим товариством за подачу первісної позовної заяви про стягнення заборгованості за договором оренди, враховуючи ціну позову у розмірі 71 852,02 грн, складав 1600 грн (мінімальний розмір).

Таким чином, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року становить 3457,20 грн ( (704,80 + 1600) грн. х 150%:100%).

У зв`язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків: сплати судового збору в розмірі 3457,20 грн. за реквізитами: отримувач - УК у Солом.р-ні/Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ)- 38050812, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, рахунок отримувача-UA118999980000034311206080024, код класифікації доходів бюджету- 22030101.

Документи, що підтверджують сплату судового збору, подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Стаття 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення виявлених судом недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України

ухвалив:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року залишити без руху.

Роз`яснити заявнику право в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки, надавши до суду апеляційної інстанції документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або докази про майновий стан апелянта.

Попередити, що у разі, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунені в строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк