Постанова

від 17.10.2019 по справі 815/6389/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2019 року

Київ

справа № 815/6389/15

адміністративне провадження № К/9901/27643/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Южному Головного Управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 14.12.2015 (суддя - Бойко О.Я. ) та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 (колегія у складі суддів: Ступакова І.Г., Бітов А.І., Милосердний М.М. ) у справі № 815/6389/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Термінал Кепітал Інвест доДержавної податкової інспекції у м. Южному Головного Управління Державної фіскальної служби в Одеській області проскасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Термінал Кепітал Інвест звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного Управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за формою Р від 26.10.2015 №0000332200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 230330 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) у розмірі 1 615 165 грн.; за формою В4 від 26.10.2015 №0000322200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1884127 грн.; за формою Р від 26.10.2015 №0000312200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 408511 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) у розмірі 204256 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що висновки акту документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентом не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, ґрунтуються на неіснуючих обставинах, без надання належної оцінки документам, що були надані при перевірці в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з таким контрагентом, у зв`язку із чим спірні податкові повідомлення-рішення прийняті без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства, підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2015, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення за формою Р від 26.10.2015 №0000332200 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3230330 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 615 165 грн.; за формою В4 від 26.10.2015 №0000322200 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1884127 грн.; за формою Р від 26.10.2015 №0000312200 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 408511 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 204256 грн.

Рішення судів мотивовані тим, що матеріалами справи спростовано доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом, а відтак наявні в матеріалах справи документи можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди розглядаючи дану справу, не здійснили належної оцінки відсутності належно оформлених документів, які можуть підтвердити факт виконання контрагентом завданих йому позивачем робіт по будівництву (ремонту) основних фондів замовника будівництва. Так об`єкт, на якому здійснювались відповідні роботи є режимним, тоді як за весь період проведених робіт від контрагента позивача на об`єкт будівництва були виписані лише два пропуска щодо двох осіб: директора та головного інженера, які фізично не могли виконати довірений позивачем обсяг робіт.

В письмових запереченнях на дану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних нею рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №000060/15-33-22/31039918 від 02 жовтня 2015 року, яким встановлено порушення Товариством вимог податкового законодавства, зокрема: в порушення вимог п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 408 511 грн.; в порушення вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 230 330 грн.; в порушення вимог п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за рядком 24 Декларації з ПДВ у сумі 1 884 127 грн.

26.10.2015 на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- за формою Р №0000332200 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3230330 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1615165 грн.;

- за формою В4 №0000322200 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1884127 грн.;

- за формою Р №0000312200 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 408511 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 204256 грн.

Такі висновки відповідача були сформовані з підстав відсутності реальних наслідків по укладених господарських правових договорах між позивачем та ПП СПЕЦ-МОНТАЖ-СЕРВІС у 2013-2014 роках.

Не погоджуючись із даними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду, який визначив їх незаконними, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.

Так, розглядаючи дану справу, суди попередніх інстанції висловлюючись на аналізі положень статей 138, 139, 187, 198 та 200 Податкового кодексу України дійшли цілком обґрунтованого висновку про те, що акти індивідуальної дії, які є предметом даного судового розгляду прийняті протиправно, виходячи із встановлених обставин справи.

При цьому, здійснюючи посилання на положення Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні суди зауважили про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Верховний Суд відзначає, що судами було досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

При цьому, правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Так судами досліджено зміст, та дійсність настання наслідків по укладених між позивачем та його контрагентом ряду договорів, зокрема: договір генерального підряду №11-02-2013 від 11.02.2013 на виконання робіт з будівництва станції наливу світлих нафтопродуктів у автоцистерни на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3; договір №14-03/13 від 14.03.2013 щодо виконання загально будівельних та ремонтних робіт на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний ; договір генерального підряду №02-04-2013 від 02.04.2013 на виконання робіт з будівництва парової котельної продуктивністю 8 т. пару на годину на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний (1-ша черга будівництва) за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3, згідно із затвердженою технічною та кошторисною документацією; договір №04-07-2013 від 04.07.2013 з виконання робіт з дообладнання огорожі верхнього майданчика на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний (1-ша черга будівництва); договір №11-09-2013 від 11.09.2013 з виконання робіт по монтажу системи відео спостереження та зв`язку Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний ; договір №23-10-2013 від 23.10.2013 з виконання робіт з будівництва мазутного господарства парової котельні на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3; договір №11-11-2013 від 11.11.2013 щодо виконання робіт по технічному переоснащенню на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний для перевалки дизельного палива; договір №26-03/14 від 26.03.2014 щодо виконання загально будівельних та ремонтних робіт на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний ; договір генерального підряду на виконання будівельних робіт №07-04-2014 від 07.04.2014 з виконання робіт з будівництва станції наливу світлих нафтопродуктів (бензинів) у автоцистерни на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3; договір №18-04-2014 від 18.04.2014 щодо виконання монтажних робіт по технічному переоснащенню Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ ; договір генпідряду №29-05-2014 від 29.05.2014 щодо виконання робіт з влаштування бетонного майданчику на стоянці автомобілів у районі РВС №16 на території Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3.

При цьому, суди попередніх інстанцій дослідили наявність сформованих по вказаним договореним відносинам з вказаними контрагентом похідних документів (довідки про вартість виконаних будівельних робіт, актами прийому виконаних будівельних робіт, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями, актами готовності об`єкта до експлуатації, актами прийняття в експлуатацію, протоколами проведення комплексних випробувань, сертифікатами ДАБІ України про відповідність закінченого будівництвом об`єкта та інше).

Крім того реальність проведених робіт контрагентом позивача, згідно вказаних договорів підтверджуються також наявними в матеріалах справи перепустками, які були замовлені для ПП СПЕЦ-МОНТАЖ-СЕРВІС та оформлені Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний для пропуску будівельної техніки, вантажного транспорту, завезення і вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію порту.

Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідач не ставить під сумнів наведені висновки судів попередніх інстанцій. При цьому доводить Суду касаційної інстанції, що дефектність відповідних правовідносин, а відтак їх нереальність та удаваність підтверджуються відсутністю належно оформлених перепусток для працівників контрагента позивача на об`єкт будівництва Бункеровальної бази ТОВ Трансбункер - ЮГ в порту Южний .

Надаючи оцінку вказаному доводу, Верховний Суд, опираючись на вірний висновок суду апеляційної інстанції, зауважує, що протягом 2013-2014 років за замовленням контрагента позивача було оформлено 229 перепусток на об`єкт будівництва, але податковим органом цей факт не був взятий до уваги. При цьому, відповідачу було відомо про цей факт, що вбачається з додатку 8 до акту перевірку, однак такому документу безпідставно не було надано належної оцінки, як то правомірно встановлено судом першої інстанції.

Підсумовуючи неведене, та враховуючи те, що суди попередніх інстанцій встановили наявність правових підстав для формування Товариством податкового обліку за рахунок реальних господарських операцій здійснених між ним та його контрагентом, що підтверджені належно оформленими первинними та бухгалтерськими документами, правомірність складення яких не ставиться під сумнів Податковим органом ні під час проведення перевірки позивача, ні під час розгляду даної справи в судах.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що позивач не допустив порушень вимог ПК України, що свідчить про протиправність прийняття спірних у даній справі податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

13.12.2017 до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшло клопотання про заміну сторін у справі їх правонаступниками, що з огляду доданих до такого клопотання доказів підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Головного Управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 - без змін.

2. Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Южному Головного Управління Державної фіскальної служби в Одеській області (ЄДРПОУ - 39550765) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Держаної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 132163 (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят три) грн. 00 коп.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду