Рішення

від 17.10.2019 по справі 720/1674/18

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.10.2019

Справа № 720/1674/18

Провадження № 2/720/133/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Скриндіца С.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_15

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,3512 га з кадастровим номером 7323083600:02:003:0197, яка розташована на території села Магала Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1745. В той же час, ОСОБА_3 самовільно без її згоди захопив частину її земельної ділянки площею 0,1374 га , яку використовує на свій розсуд, чим порушує її право власності щодо вказаної земельної ділянки. Просила зобов`язати ОСОБА_3 привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням самовільно захоплену ним земельну ділянку площею 0,1374 га з кадастровим номером 7323083600:02:003:0197, повернути їй дану земельну ділянку та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірна земельна ділянка площею 0,1345 га належить йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 065066 від 28 жовтня 2004 року. З моменту отримання у власність даної земельної ділянки він використовує її для власних потреб, тому не визнає факту, що саме ця ділянка належить позивачу, у зв`язку із чим просив відмовити у позові.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечував проти позову.

Третя особа ОСОБА_5 , який одночасно представляв інтереси ОСОБА_6 , позов не визнав та пояснив, що він разом із батьком ОСОБА_6 успадкували після смерті матері ОСОБА_7 право на земельну ділянку площею 0,1707 га, яка розташована біля земельної ділянки ОСОБА_3 .. Останній тривалий час користується спірною земельною ділянкою, а тому він вважає, що вона належить саме йому.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали суду, що відповідач протягом тривалих років користується спірною земельною ділянкою.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності досліджені докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,3512 га з кадастровим номером 7323083600:02:003:0197, яка розташована на території села Магала Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1745.

Перехід права власності до позивача від спадкоємця ОСОБА_10 , якому земельна ділянка належала відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 765426 від 07 листопада 2006 року, було зареєстровано в Поземельній книзі відділу Деркомзему у Новоселицькому районі за № 816020030197001 від 17 вересня 2010 року.

18 жовтня 2017 року були встановлені межі земельної ділянки позивача за кадастровим номером 7323083600:02:003:0197 та межові знаки були передані за актом прийомки-передачі на зберігання власнику ОСОБА_1 ..

Позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 самовільно захопив частину її земельної ділянки площею 0,1374 га , якою користується на свій розсуд.

В той же час, відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що дана земельна ділянка належить йому відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 065066 від 28 жовтня 2004 року, а тому відмовляється повернути її позивачу.

З метою з`ясування питання розташування земельних ділянок сторін та третіх осіб по справі, а також можливості накладання вказаних земельних ділянок, 12 грудня 2018 року судом була призначена судова експертиза з питань землеустрою.

Згідно висновку судової експертизи з питань землеустрою № 555 від 22 квітня 2019 року площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_1 складає 0,2110 га в с.Магала Новоселицького району Чернівецької області, і не відповідає площі земельної ділянки, яка передавалась ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13 липня 2010 року у користування площею 0,3512 га на підставі рішення І сесії V скликання №22/02 від 20 квітня 2006 року Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області .

Площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_3 складає 0,1320 га в с.Магала Новоселицького району Чернівецької області, і не відповідає площі земельної ділянки 0,1345 га, яка передавалась ОСОБА_3 на підставі державного акта на парво власності на земельну ділянку серії ЧВ № 085366 від 28 жовтня 2004 року на підставі рішення ХVІІ сесії ХХVІ скликання від 24 березня 2004 року Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.

Площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, якою фактично користується ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) складає 0,2030га в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, і не відповідає площі земельної ділянки, яка передавалась ОСОБА_7 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧВ № 006972 від 15 грудня 2002 року у користування площею 0,1707га на підставі рішення 5 сесії 24 скликання від 20 грудня 2002 року Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.

Станом на день проведення експертизи тверді знаки на межах вищевказаних ділянок, які знаходяться в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області не встановлені, окрім того, що тверді знаки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 встановлені по межі Б- В (землі загального користування,проїзду) у вигляді металевих труб.

З складеного експертом ситуаційного плану № 1 земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 згідно фактичного користування та згідно правоустановчих документів на земельні ділянки, які зареєстровані в земельному кадастрі та розташовані в с. Магала Новоселицького області в умовних позначеннях показане накладання площею 0,1320 земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_3 і накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 7323083600:02:003:0197.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК.

Згідно із частиною першою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як передбачено ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За змістом ч.1 та 2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зважаючи, що позивач є неволодіючим власником спірної земельної ділянки, яку фактично захопив відповідач та користується нею без відповідної правової підстави, суд приходить до висновку про задоволення вимог про усунення перешкод позивачу у користуванні ділянкою шляхом її повернення йому, а також приведення до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Приймаючи до уваги, що в позовних вимогах позивач просила повернути їй земельну ділянку площею 0,1374 га, що є більшою на 0,0054 га за площу земельної ділянки, яку захопив відповідач 0,1320 га, то суд вважає за необхідне задовольнити позов частково в межах накладання земельної ділянки якою користується відповідач на земельну ділянку позивача площею 0,1320 га, а в частині повернення ділянки площею 0,0054 га відмовити у позові за безпідставністю.

Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що він протягом тривалого часу використовував спірну ділянку, суд вважає безпідставними, оскілки він користувався земельною ділянкою позивача без будь-яких правових підстав, чим порушив право власності позивача щодо захопленої ним ділянки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в сумі 704 гривень 80 копійок.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 387, 391 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 152, 211, 212 ЗК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 259, 206, 263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням самовільно захоплену ним земельну ділянку площею 0,1320 га з кадастровим номером 7323083600:02:003:0197, яка розташована на території села Магала Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та повернути дану земельну ділянку власнику ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 704 гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький райсуд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.