Постанова

від 30.01.2020 по справі 720/1674/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 рік м. Чернівці

справа № 720/1674/18

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанська Н. К.

суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.

секретар Собчук І.Ю.

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки , за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Ляху Г.О.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки .

Обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 липня 2010 року вона є власником земельної ділянки площею 0,3512 га, що знаходиться на території с.Магала Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер 7323083600:02:003:0197. Відповідач ОСОБА_3 самовільно захопив належну їй земельну ділянку площею 0,1374 га, використовуючи її на власний розсуд, чим порушує її право власності на цю земельну ділянку.

Посилаючись на вказані обставини, просила суд зобов`язати ОСОБА_3 привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням самовільно захоплену ним земельну ділянку, площею 0,1374 га, кадастровий номер 7323083600:02:003:0197, повернути їй вказану земельну ділянку та стягнути понесені нею судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2019 року позов задоволено частково .

Зобовязано ОСОБА_3 привести до стану приданого для використання за цільовим призначенням самовільно захоплену земельну ділянку, площею 0,1320 га, кадастровий номер 7323083600:02:003:0197, що знаходиться на території с.Магала Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та повернути дану земельну ділянку власнику ОСОБА_1 .

В решті вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачкою належними та допустимими доказами доведено самовільне зайняття відповідачем належної їй земельної ділянки, площею 0,1320 га, а доводи відповідача не спростували такого висновку суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників

На дане рішення ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує на те, що при вирішенні справи, суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що він з 1990 року безперервно користується даною земельною ділянкою. За весь цей час її площа чи конфігурація не були змінені.

Зазначає, що приватизація належної йому земельної ділянки відбулася 28 жовтня 2004 року, а приватизація спірної земельної ділянки відбулася 07 листопада 2006 року, що свідчить про той факт, що при її приватизації межі не можуть накладатися, оскільки належна йому земельна ділянка вже перебувала на офіційній кадастровій карті та її координати, місце розташування були відомі проектній організації, яка виготовляла ОСОБА_1 технічну документацію.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу рішення ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , без задоволення.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,3512 га з кадастровим номером 7323083600:02:003:0197, яка розташована на території села Магала Новоселицького району Чернівецької області, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1745.

Перехід права власності до позивача від спадкоємця ОСОБА_7 , якому земельна ділянка належала відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 765426 від 07 листопада 2006 року, було зареєстровано в Поземельній книзі відділу Деркомзему у Новоселицькому районі за № 816020030197001 від 17 вересня 2010 року.

18 жовтня 2017 року були встановлені межі земельної ділянки позивача за кадастровим номером 7323083600:02:003:0197 та межові знаки були передані за актом прийомки-передачі на зберігання власнику ОСОБА_1 .

Одним із сусідніх землекористувачів вказаної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЧВ №065066 від 28 жовтня 2004 року.

З метою з`ясування питання розташування земельних ділянок сторін та третіх осіб по справі, а також можливості накладення вказаних земельних ділянок, 12 грудня 2018 року судом першої інстанції було призначено у даній справі судову земельно-технічну експертизу.

Згідно із висновком № 555 судової земельно-технічної експертизи, який складений 22 квітня 2019 року (а.с.145), площа земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні її власника ОСОБА_1 у с. Магала Новоселицького району, складає 0,2490 га не відповідає площі 0,3512 га, яка передавалась ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13 липня 2010 року.

Площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_3 складає 0,1320 га в с.Магала Новоселицького району Чернівецької області, і не відповідає площі земельної ділянки 0,1345 га, яка передавалась ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 085366 від 28 жовтня 2004 року на підставі рішення ХVІІ сесії ХХVІ скликання від 24 березня 2004 року Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.

Площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, якою фактично користується ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) складає 0,2030га в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, і не відповідає площі земельної ділянки, яка передавалась ОСОБА_8 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧВ № 006972 від 15 грудня 2002 року у користування площею 0,1707га на підставі рішення 5 сесії 24 скликання від 20 грудня 2002 року Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.

Станом на день проведення експертизи тверді знаки на межах вищевказаних ділянок, які знаходяться в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області не встановлені, окрім того, що тверді знаки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 встановлені по межі Б- В (землі загального користування,проїзду) у вигляді металевих труб.

Із складеного експертом ситуаційного плану № 1 земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 згідно фактичного користування та згідно правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які зареєстровані в земельному кадастрі та розташовані в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області в умовних позначеннях показане накладання площею 0,1320 земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_3 і накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 7323083600:02:003:0197.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, застосовані норми права та встановлені обставини

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення першої інстанції відповідає з таких підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення певних дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно із статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до статті 91 ЗК України власник земельної ділянки зобов`язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до положень частини першої статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до положень Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції кваліфікував дії відповідача як самовільне зайняття земельної ділянки, тобто дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Встановивши, що відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача, взявши до уваги висновок земельно-технічної експертизи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернення цієї ділянки власнику шляхом приведення її до стану придатного для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ОСОБА_3 , заперечуючи факт зайняття ним частини земельної ділянки позивача, не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень, що є його процесуальним обов`язком.

Встановивши вказані обставини, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні усіх обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3 самовільно зайняв частину земельної ділянки позивачки площею 0,1320 га, чим створив позивачці перешкоди у користуванні її власністю.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції враховує той факт, що відповідач, заперечуючи висновок земельно-технічної експертизи, не звертався до суду першої інстанції із клопотанням про призначення додаткової чи повторної експертизи на спростування висновків вказаної експертизи, при цьому подавши клопотання про призначення додаткової земельно-технічної експертизи в суді апеляційної інстанції, порушив порядок його подання та не навів виняткових обставин, які перешкоджали йому в цьому та свідчили б про неможливість ініціювання питання про призначення даної експертизи у суді першої інстанції.

Дані щодо накладення земельної ділянки позивача та відповідача, підтверджуються висновком земельно-технічної експертизи та поясненнями експерта, які він надав у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Зокрема експерт Юзвенко Р.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що на її запит суд першої інстанції витребував в головному управлінні Держгеокадастру в Чернівецькій області координати точок земельних ділянок, що належать як позивачу, так і відповідачу. Висновок судової земельно-технічної експертизи робився на підставі технічної документації та координатних точок земельних ділянок сторін. Також експерт пояснила, що у сторін існує технічна можливість привести земельні ділянки до наявної технічної документації.

З огляду на викладене є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що при проведенні судової земельно-технічної експертизи не були враховані координати точок земельної ділянки позивача.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відповідач користується своєю земельною ділянкою вже тривалий період часу і при приватизації земельної ділянки, що належить позивачу, не було враховано той факт, що межі земельної ділянки не можуть накладатися. Колегія суддів вважає, що правомірність приватизації земельної ділянки, що належить позивачу, не оспорена і вона виходить за межі предмету позову.

Отже, суд першої інстанції, встановивши всі обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне рішення.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 03 лютого 2020 року.

Головуючий Н.К.Височанська

Судді: І.Н. Лисак

І.Б. Перепелюк