Ухвала

від 15.10.2019 по справі 922/3308/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" жовтня 2019 р.Справа № 922/3308/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Куліковій А.В.

розглянувши матеріали заяви (вх. № 23824 від 04.10.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково

по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ", м. Лозова, Харківська область про стягнення коштів за участю представників:

позивача (стягувача) - не з`явився

відповідача (боржника) - не з`явився

виконавець - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Дніпрополімермаш звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛКМЗ суму заборгованості в розмірі 984508,91 грн., пеню за невиконання грошових зобов`язань за договором в розмірі 55361,29 грн. та 30% річних в сумі 46929,07 грн. Просить суд також стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 16301,99 грн. за подання позову до суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.02.2019 в позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛКМЗ на користь Приватного акціонерного товариства Дніпрополімермаш суму заборгованості у розмірі 784508,91 грн., пеню за невиконання грошових зобов`язань за Договором у розмірі 55361,29 грн. та 30% річних у розмірі 46929,07 грн., а також суму судового збору за подання позову у розмірі 16301,99 грн. В частині стягнення суму заборгованості у розмірі 200000,00 грн. - в позові відмовлено.

04.10.2019 року до відділу канцелярії Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. № 23824 від 04.10.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково з підстав добровільної сплати до відкриття виконавчого провадження.

Згідно положень ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувана та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувана і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Так, ухвалою від 07.10.2019 судом призначено заяву (вх. № 23824 від 04.10.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково до розгляду у судовому засіданні на "15" жовтня 2019 р. о 12:00.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду заяви були повідомленні належним чином .

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України, неявка стягувача та боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши зазначену вище заяву судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).

Відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012, підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників є такі: якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 74 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Боржник у своїй заяві посилається на часткове добровільне погашення боргу на виконання наказу суду від 26.03.2019р., де платіжним дорученням №168 від 02.07.2019р. перераховано 200 000,00 грн. та платіжним дорученням №29 від 02.09.2019 р. перераховано 70 000,00 грн.

Так, суд дослідивши надані докази та твердження боржника вважає за доцільне зазначити, що з приписів Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22 зазначено про реквізити, а саме Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

З наданих платіжних доручень вбачається, що Боржник у платіжних дорученнях у реквізиті Призначення платежу зазначає, що "перераховано кошти за товар згідно договору №5307 від 27.04.2018 р. в т.ч. ПДВ 20% , а не погашення заборгованості відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2019 по справі №922/3308/18.

Також, суд зазначає, що вимога боржника заявлена, саме як про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково з підстав добровільної сплати до відкриття виконавчого провадження у розмірі 270 000,00 грн., де платіжним дорученням №29 від 02.09.2019 р. перераховано 70 000,00 грн., а постанова про відкриття виконавчого провадження по ВП №59450884 складена 03.07.2019р., тобто до перерахування суми боржником на рахунок стягнення.

Розглянувши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.328 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу.

Заявник посилається на факт відсутності обов`язку боржника у зв`язку із його припиненням, тобто добровільним погашенням. Таким чином, до предмету доказування входить встановлення факту наявності або відсутності обов`язку боржника перед стягувачем, який виник на підставі договору №5307 від 27.04.2018 р., а також на підставі рішення суду у даній справі, але який не доведений боржником щодо такого погашення саме по рішенню суду.

В силу приписів ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання. У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень - це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Разом з тим, згідно зі ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення визначені і у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за якою судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 23824 від 04.10.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено 18 жовтня 2019 року.

Суддя І.П. Жигалкін