Ухвала

від 21.10.2019 по справі 923/1017/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/1017/18

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В.)

у справі № 923/1017/18

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Насіння Чернігівщини

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро

про стягнення 1 568 210,08 грн

і за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро

про стягнення 65 074,05 грн

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 923/1017/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.10.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Кушнір І. В., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Приписами частини третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Всупереч наведеному, касаційна скарга СТОВ Дніпро зазначеним вимогам не відповідає, зміст касаційної скарги зводиться лише до викладення обставин справи та оцінки доказів у ній.

Суд вважає, що подана касаційна скарга по суті зводиться до висловлення незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції і фактично є спробою спрямувати Суд до необхідності надання власної оцінки встановленим обставинам справи, тобто скаржник просить Суд втрутитися у фактичну складову судового рішення, ухваленого щодо нього судами попередніх інстанцій.

Суд зазначає, що в силу приписів частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до викладення обставин справи та посилання на норми матеріального та процесуального права без належного обґрунтування в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваної постанови у даній справі, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

15.05.2019 рішенням Господарського суду Херсонської області позовні вимоги за первісним позовом задоволено в частині стягнення у розмірі 33 980,01? грн, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено повністю та стягнуто кошти у розмірі 65 074,05 грн.

10.09.2019 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Херсонської області скасовано частково та прийнято нове рішення про задоволення первісного позову в частині стягнення 1 568 181,21 грн, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019, а рішення Господарського суду Херсонської області від 15.05.2019 залишити без змін.

Предметом первісного позову (поданого у 2018 році) у цій справі є стягнення коштів у розмірі 1 568 210,08 грн, предметом зустрічного позову (поданого у 2019 році) у цій же справі є стягнення коштів у розмірі 65 074,05 грн. Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет первісного за зустрічного позовів, скаржник при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 50 888,3?0 грн.

Проте скаржник до матеріалів касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору. Натомість, у тексті касаційної скарги скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі або звільнити від його сплати, в обґрунтування якого заявник касаційної скарги зазначає, що на даний час сума судового збору є непомірною для його майнового стану.

Статтею 8 Закону визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Цей перелік умов є вичерпним.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, скаржник не підпадає під вищезазначений зазначений перелік.

В свою чергу, наявність таких умов скаржник у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не навів, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга СТОВ Дніпро на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 923/1017/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржникові строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, а саме: необхідно надати уточнену касаційну скаргу з обґрунтуванням того, в чому саме полягають порушення норм матеріального та/або неправильне застосування норм процесуального права і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваної постанови у даній справі та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 50 888,3?0 грн, у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 3, 174, 234, 287-291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро про відстрочення сплати судового збору або від його звільнення за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.12019 відмовити.

2. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 923/1017/18 залишити без руху.

3. Надати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Случ