Постанова

від 21.10.2019 по справі 695/269/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року

м. Черкаси

справа № 695/269/18 провадження № 22-ц/821/390/19 категорія: 301030400

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Силікат-1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року (ухвалене в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Середи Л.В., повний текст рішення виготовлено 19 липня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Силікат-1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування майна з чужого незаконного володіння.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

31 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ Силікат-1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Вимоги позовної заяви, з урахуванням уточнених позовних вимог, мотивовані тим, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 2,8399 га, з кадастровим номером 7121585800:05:005:0101 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Ковтунівська сільська рада. На даний час вказану земельну ділянку, на думку позивача, протиправно використовує в своїй господарській діяльності ТОВ Силікат-1 , аргументуючи свою позицію тим, що між ним як власником земельної ділянки та Силікат-1 укладений договір оренди землі, який зареєстрований в Золотоніському міськрайонному управлінні держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі ГУ Держкомзему в Черкаській області.

Оскільки реєстрація договору оренди землі ТОВ Силікат-1 здійснювалася в Золотоніському відділі Черкаської регіональної філії Центру ДЗК відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43, який постановою Вищого адміністративного суду України від 20.04.10р. № К-8025/09 - визнано протиправними та скасовано, то норми п.3.2. Інструкції № 43 не породжують жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

На виконання вказаної постанови Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року № К-8025/09 було прийнято наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 03 червня 2010 року № 433, яким виключено вказаний пункт Інструкції.

Таким чином, позивач наполягав, що договір оренди, належної позивачеві земельної ділянки, що був зареєстрований ТОВ Силікат-1 в Золотоніському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , не пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку, тобто вищевказаний договір оренди землі не набрав законної сили.

Окрім того, позивач ставить під сумнів і сам факт належності укладення вказаного договору оренди землі, оскільки наполягає, що сама ОСОБА_1 не підписувала договір оренди земельної ділянки, що начебто стверджується результатами проведеної експертизи, яка засвідчила, що підпис на договорі оренди землі виконала, ймовірно, не ОСОБА_1 .

За таких обставин, позивач по справі наполягає, що вказаний договір між нею та ТОВ Силікат-1 не є укладеним, оскільки позивачем договір не підписувався, а сам договір в установленому законом порядку державну реєстрацію не пройшов, що є необхідною умовою для визнання його укладення, а відтак відповідач по справі користується вказаною вище земельною ділянкою безпідставно.

За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила витребувати у відповідача належну їй земельну ділянку з незаконного володіння ТОВ Силікат-1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач, подаючи позов до суду наполягала на витребовуванні у відповідача земельної ділянки так як вважала, що договір із ТОВ Силікат-1 є неукладеним. Однак, на думку суду, питання про повернення земельної ділянки можливо вирішувати лише після вирішення питання щодо розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, питання про яке позивачем взагалі не ставилося.

Оскільки факт укладення та чинність правочину не оспорюється позивачем, тому суд дійшов висновку про безпідставність вимог про повернення земельної ділянки ігноруючи сам факт укладення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою її позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації. Вважає, що суд першої інстанції помилково не звернув уваги на ту обставину, що державна реєстрація договору не відбулася, оскільки державна реєстрації спірного договору оренди землі здійснювалася відповідно до пункту 3.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі. Проте постановою Вищого адміністративного суду України даний пункт Інструкції було скасовано та наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 06 червня 2010 року № 433 виключено даний пункт Інструкції.

Оскільки договір є неукладеним, а відтак земельна ділянка підлягає поверненню, як така, що незаконно перебуває у ТОВ Силікат-1 .

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ТОВ Силікат-1 , товариство зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги невмотивовані, не підтверджені доказами, а тому не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Зазначили, що договір оренди землі від 30 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Силікат-1 є укладеним відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки він укладений в належній формі, сторони досягли згоди з усіх істотних умов (предмет договору - земельна ділянка загальною площею 2,84 га, нормативна оцінки - 98 346,53 грн., строк дії договору - 12 років та орендна плата - 3 % від вартості оцінки земельного паю, термін виплати з 01 вересня по 31 грудня поточного року, один раз на рік). ТОВ Силікат-1 набуло право оренди земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі від 30 квітня 2012 року, що повністю відповідало вимогам закону. Договір оренди земельної ділянкою був зареєстрований відповідним органом, а саме міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Золотоноші та Золотоніському районі в межах своєї компетенції. Тому, підстав для задоволення апеляційної скарги в даному випадку немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

30 квітня 2012 року ТОВ Силікат-1 та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 2,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Ковтунівської сільської ради строком на 12 років.

Даний договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області за № 712158584011142 від 26 жовтня 2012 року.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки від 05 листопада 2012 року ОСОБА_1 передала в оренду, а ТОВ Силікат-1 прийняло в оренду земельну ділянку площею 2,84 га відповідно до Договору оренди землі від 30 квітня 2012 року, зареєстрованого у Книзі державної реєстрації договорів оренди № 712158584011142 від 26 жовтня 2012 року.

Подаючи даний позов до суду, позивач наполягала саме на витребовуванні у відповідача земельної ділянки вважаючи при цьому, що оскільки вона не підписувала договір оренди земельної ділянки з ТОВ Силікат-1 , а сам договір належним чином не зареєстрований у встановленому законом порядку то він є не укладеним.

1.Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За результатами розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку що твердження позивача про неукладеність договору оренди земельної ділянки з підстав реєстрації його ТОВ Силікат-1 у неналежному органі, а саме у Золотоніському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України є безпідставними. Реєстрація договору оренди була проведена у відповідності до постанови КМУ № 835 від 01 серпня 2011 року належним органом, а саме міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області. При цьому, суд посилався на правову позицію, що міститься в постанові ВСУ від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-105цс12, відповідно до якої державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом; реєстрація речових прав на нерухомість проводиться за тими законами, які діяли на час їх виникнення, оскільки прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України не передбачено відстрочення її дії до прийняття відповідного закону.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що посилання позивача на п.8 постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 2009 року № 9 щодо визнання правочину недійним у разі нездійснення його державної реєстрації не заслуговує на увагу, оскільки предметом спору є зобов`язання повернути земельну ділянку, а не визнання недійсним правочину.

Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову по суті позовних вимог, а одночасна відмова в задоволенні позову ще й за строками давності виключається, тому заява представника відповідача про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 внаслідок спливу строку позовної давності не була задоволена судом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і дана обставина не заперечується сторонами, що договір оренди земельної ділянки, який був укладений 30 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Силікат-1 (а.с. 39-40 Т.1), був зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 05 листопада 2012 року (а.с. 41 Т.1) ОСОБА_1 передала в оренду, а ТОВ Силікат-1 прийняло в оренду земельну ділянку площею 2,84 га відповідно до договору оренди від 30 квітня 2012 року, зареєстрованого у Книзі державної реєстрації договорів оренди № 712158584011142 від 26 жовтня 2012 року.

У період з 2008 року по 2010 рік реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962. Вказаний нормативний акт втратив чинність тільки 07 липня 2012 року відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року за № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (зі змінами), що діяла до 01 січня 2013 року, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Постанова КМ України № 835 від 01 серпня 2011 року Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг , яка була чинна на час реєстрації договору оренди, передбачала, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів, адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, надаються територіальними органами Державного комітету із земельних ресурсів. Функції з ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а також функції, передбачені Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженим постановою КМ України від 18 серпня 2010 року № 749 покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів.

Відповідно до Додатку № 2 постанови КМ України № 974 від 17 серпня 2011 року Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів , який передбачає Перелік територіальних органів Держземагентства, які утворюються шляхом реорганізації, управління Держземагентства у Золотоніському районі реорганізовано в міськрайонне управління Держкомзему у м. Золотоноші та Золотоніському районі.

З 01 січня 2013 року набрали чинність Закон України Про Державний земельний кадастр , постанова КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ч. 5 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

З 01 січня 2013 року вступив у дію ЗУ Про Державний земельний кадастр , норми якого внесли ряд нововведень в земельні відносини. Істотно змінилася процедура реєстрації договорів оренди землі. 3 цієї дати встановлено, що орендар не може зареєструвати договір оренди, доки орендодавець - власник земельної ділянки не зареєструє свої права на землю, звернувшись до органів державної реєстраційної служби із відповідною заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст. 2 вищезазначеного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з ч. 4 ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п. 1-3 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що набуття ТОВ Силікат-1 права оренди земельної ділянки після держаної реєстрації договору оренди землі від 30 квітня 2012 року повністю відповідало вимогам закону. Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований відповідним органом, а саме міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Золотоноші та Золотоніському районі в межах своєї компетенції. Твердження викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі про те, що реєстрація договору оренди була проведена органом, який не мав на те повноважень є надуманими, а висновок суду першої інстанції в цій частині є таким, що ґрунтується на положення законодавства, яке діяло на час реєстрації договору оренди землі.

Ст. 182 ЦК України передбачає реєстрацію речових прав на нерухомість, а прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України не передбачено відстрочення її дії до прийняття відповідного закону (Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , набрав чинності 03 серпня 2004 року), то така реєстрація повинна була проводитись за Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно із ст. 33 ЗУ Про місцеве самоврядування до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб`єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Пунктом 3 постанови КМУ від 25 грудня 1998 року № 2073 Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Договір оренди, укладений між ТОВ Силікат-1 та ОСОБА_1 був укладений в письмовій формі між сторонами та зареєстрований селищною радою за місцем розташування орендованої земельної ділянки, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку й відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України є укладеним, а тому за змістом ст. 777 ЦК України та ст. 9 ЗУ Про оренду землі породжує для сторін права та обов`язки.

Згідно вимог ст. 90 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.ч.1,5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказаний вище договір був підроблений ТОВ Силікат-1 , апеляційний суд вважає необґрунтований, оскільки справжність підпису позивача на вказаній угоді стороною позивача не оспорювалася, як і сам правочин і факт його укладення, який також позивачем не оспорювався

Із висновку експерта (а.с. 90-93 Т.1) вбачається, що останній лише припускає, що підпис міг бути виконаний не позивачем, окрім того вказаний висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили, що передбачено нормами ст. 110 ЦПК України та не може бути сприйнятий як доведений факт, тим більше, що вказаний висновок був складений в рамках проведення досудового розслідування заяви позивача про можливе вчинення кримінального правопорушення результати розслідування якої невідомі.

Окрім результатів експертизи матеріали справи не містять жодних відомостей про проведення досудового розслідування та його результати. Будь-яких пояснень із даного приводу жодна із сторін суду надати не змогла.

Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі про те, що договір оренди земельної ділянки від 30 квітня 2012 року із відповідачем не підписував і земельну ділянку в оренду не передавав, є безпідставним, оскільки доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка судом, а особою, яка подає апеляційну скаргу висновки суду не спростовуються. Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи позивачем не заявлялося, а при зверненні до суду з даним позовом позивач на вказану обставину не посилався.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновокм районного суду про те, що питання повернення земельної ділянки можливо вирішувати після вирішення питання щодо розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, питання про яке позивачем взагалі не ставиться.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином недійсність вказаного договору, неналежність його державної реєстрації ще необхідно довести в судовому засіданні та визнати їх неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для встановлення неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Силікат-1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2019 року.

Головуючий

Судді