Рішення

від 21.10.2019 по справі 591/6768/18

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/6768/18

Провадження № 2/591/926/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання - Бондар С.М.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ейсмонт Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу №591/6768/18 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс , об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та метолообробки ПАТ СНВО , Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки про захист особистих немайнових прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13 травня 2019 року подала уточнений позов до товариства з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс , об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ СНВО , Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки про захист особистих немайнових прав. В позові просить встановити, що відповідачі порушили її права. Визнати згоду на її звільнення незаконною та скасувати її, стягнути з ТОВ Маш-Сервіс матеріальні збитки в сумі 190567,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 6253,00 грн., як із солідарного боржника. Визнати бездіяльність об`єднаної первинної профспілкової організації ПАТ Сумське НВО , та незаконною та зобов`язати скасувати незаконну згоду на її звільнення та стягнути матеріальні збитки в сумі 190567, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 6253,00 грн, як з солідарного боржника. Визнати бездіяльність Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки незаконною та зобов`язати скасувати незаконну згоду на її звільнення та стягнути матеріальні збитки в сумі 190567, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 6253,00 грн, як з солідарного боржника.

Свої вимоги мотивує тим, що з 1998 року по 2007 рік працювала прибиральницею у ТОВ Фрунзе-Сервіс , який перейменовано на ТОВ Маш-Сервіс . У зв`язку з хворобою, їй була протипоказана робота прибиральниці, оскільки легшої роботи в товаристві не знайшлося, позивачку було звільнено. В 2015 році ОСОБА_1 дізналася, що такі вакансії були наявні, однак запропоновані їй не були. Рішенням суду було встановлено, що звільнення позивачки було незаконним. У 2015 році у позивачки почалися серйозні проблеми зі здоров`ям, внаслідок звільнення вона не мала коштів на лікування. Вважає, що розлучення з чоловіком також є наслідком її звільнення. Всі вищевказані обставини свідчать про завдання відповідачами їй матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Представник Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки - Ейсмонт Є.А. проти позову заперечив, надав письмовий відзив, в якому зазначив, що Сумський обласний комітет профспілки працівників машинобудування та металообробки не є органом, до якого оскаржується рішення цехового комітету. Жодних дій спрямованих на заподіяння матеріальних збитків чи моральної шкоди відповідач не вчиняв (Т.1 а.с.222-224).

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Від об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та метолообробки ПАТ СНВО надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, та письмовий відзив, в якому просить в задоволенні позову відмовити. Мотивує свою позицію тим, що позивачка була звільнена з роботи за станом здоров`я з дотримання процедури (Т. 1 а.с.228-230).

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми Шелєхової Г.В. від 19 листопада 2018 року залишено позов без руху.

27 листопада 2018 року позивачкою подано на усунення недоліків позовну заяву до Сумської обласної профспілкової організації працівників машинобудування та металообробки, профспілкового комітету товариства з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс про захист особистих немайнових прав.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 листопада 2019 року звільнено позивача від сплати судового збору, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 15 січня 2019 року.

3 січня 2019 року до суду від Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки надійшов відзив на позовну заяву.

9 січня 2019 року до суду позивач подала відповідь на відзив.

4 лютого 2019 року позивачка подала клопотання про уточнення позовних вимог, Протокольною ухвалою головуючого від 07 лютого 2019 року прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги, у зв`язку з прийняттям уточнених позовних вимог, в яких ставиться питання про стягнення значної суми грошових коштів розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, судове засідання вважати підготовчим, слухання справи відкладено до 13 березня 2019 року за клопотанням позивача.

5 березня 2019 року позивачка подала письмове клопотання про заміну співвідповідача - профспілкового комітету товариства з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс на товариство з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс , залучення третього відповідача - об`єднану первинну профспілкову організацію ПАТ Сумське НВО .

Протокольною ухвалою головуючого від 13 березня 2019 року відкладено розгляд справи до 5 квітня 2019 року за клопотанням позивача.

1 квітня 2019 року позивачка подала письмове клопотання про уточнення позовних вимог.

Протокольною ухвалою головуючого від 05 квітня 2019 року відкладено підготовче судове засідання до 15 травня 2019 року за клопотанням позивача.

13 травня 2019 року позивачкою подано позовну заяву в новій редакції до товариства з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс , об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ СНВО , Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки про захист особистих немайнових прав.

Протокольною ухвалою головуючого від 15 травня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції, відкладено підготовче судове засідання до 31 травня 2019 року

Протокольною ухвалою головуючого від 31 травня 2019 року відкладено підготовче судове засідання на 13 червня 2019 року для направлення уточненої позовної заяви відповідачам, оскільки встановлено, що позовна заява направлена позивачем, але не отримана відповідачами.

10 червня 2019 року позивачка подала письмові пояснення по справі.

13 червня 2019 року Сумський обласний комітет профспілки працівників машинобудування та металообробки подав письмовий відзив на позов.

Протокольною ухвалою головуючого від 13 червня 2019 року відкладено підготовче судове засідання до 20 червня 2019 року за клопотанням позивача.

20 червня 2019 року позивачка подала письмову відповідь на відзив.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2019року призначено справу до судового розгляду на 4 вересня 2019 року.

Протокольною ухвалою головуючого від 4 вересня 2019 року відкладено розгляд справи до 15 жовтня 2019 року за клопотанням позивача.

Суд, вислухавши пояснення з`явившихся учасників, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що з 8 липня 1998 року позивач працювала в цеху №60 ТОВ Фрунзе-Сервіс прибиральницею службових приміщень, що підтверджується копією трудової книжки (Т.1 а.с.204-210).

Позивач 04 липня 2007 року та 19 липня 2007 року зверталася з письмовими заявами на адресу голову профспілкового комітету ТОВ Фрунзе-Сервіс з проханням посприяти в переведенні її на легшу роботу за станом здоров`я (Т.1 а.с.92-95).

Наказом №348-к від 20 липня 2007 року ОСОБА_1 була звільнена з посади прибиральниці службових приміщень цеху ТОВ Фрунзе-Сервіс у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, який перешкоджає виконанню даної роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП (Т.1 а.с.17).

Як вбачається з виписки з протоколу №11 засідання комітету профспілки ТОВ Фрунзе-Сервіс від 17 липня 2007 року, за результатами розгляду подання адміністрації ТОВ Фрунзе-Сервіс одноголосно постановлено надати згоду на звільнення ОСОБА_1 , прибиральниці службових приміщень цеху ТОВ Фрунзе-Сервіс у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, який перешкоджає виконанню даної роботи (Т.1 а.с.34).

1 серпня 2007 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до обласної профспілкової організації працівників машинобудування та металообробки з приводу захисту від звільнення та перевірки протоколів засідань профспілкового комітету цеху №60 ТОВ Фрунзе-Сервіс про надання матеріальної допомоги на компенсацію витрат ОСОБА_1 (Т.1 а.с.96).

На вказане звернення Сумська обласна профспілкова організація працівників машинобудування та металообробки надала відповідь, що відповідно до довідки КУ Сумська міська клінічна лікарня №4 №2205 від 2 червня 2007 року ОСОБА_1 протипоказана важка фізична праця. Згідно довідки ТОВ Фрунзе-Сервіс від 26 червня 2007 року відсутні вакансії, що підходять позивачу з урахуванням протипоказань зазначених в медичній довідці. Згода профкому на звільнення ОСОБА_1 є обгрунтованою, оскільки в даному випадку, через відсутність вільних вакансій, неможливо було дати обгрунтовану відмову в поданні роботодавця на звільнення. Матеріальна допомога позивачу не надавалася. Сума коштів виділених на матеріальну допомогу обмежена, цехком не мав можливості задовольнити всі прохання про надання матеріальної допомоги (Т. 1 а.с.43).

Як вбачається з рішення Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2015 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів, того, що роботодавцем було запропоновано ОСОБА_1 робота відповідна її стану здоров`я або інша легша робота, від якої вона відмовилася, що вказувало б на виникнення законних підстав для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП не надано. Однак в позові про визнання незаконною відмову у переведенні на легшу роботу, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу відмовлено у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (Т.1 а.с.15-16).

Як вбачається з довідки центру зайнятості №4757, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Сумському МЦЗ з 9 квітня 2013 року (Т.1 а.с.165).

Згідно корінців направлення на працевлаштування за 2011 рік, ОСОБА_1 було відмовлено в прийнятті на роботу у зв`язку з тим, що кандидатура не відповідає вимогам (Т.1 а.с.166-171).

18 квітня 2018 року позивач звернулася з письмовою заявою до Сумської обласної профспілкової організації працівників машинобудування та металообробки з проханням скасувати згоду профспілки на звільнення ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 97-98).

П. 3.9.11 Статуту Профспілки працівників машинобудування та металообробки України, член профспілки має право в місячний строк оскаржити рішення цехового комітету до вищого органу.

З аналізу звернення позивачки від 1 серпня 2007 року вбачається, що останньою не ставилося питання про скасування згоди профспілкового комітету на звільнення, надання їй юридичної допомоги чи представлення її інтересів у суді. Оскільки звернення ОСОБА_1 містило інші питання, їй була надана відповідь по суті звернення. Крім цього роз`яснено, що відповідно до рішення профспілкового комітету об`єднаної профспілкової організації ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе, питання надання згоди при звільнення делеговано цеховим комітетам, тому вищим органом профспілки буде профком об`єднаної профспілкової організації ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе. Сумський обласний комітет профспілки працівників машинобудування та металообробки не є профорганом, в якому, відповідно до статуту, оскаржуються рішення цехового комітету.

Згідно ст. 252 КЗпП України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації, його керівників, профспілкового представника, крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членом якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.

Як вбачається з наданих документів, звільнення позивачки відбулося після подання роботодавця щодо надання згоди на звільнення та після отримання такої згоди з боку цехового комітету.

Профспілкова організація представляє інтереси працівника у відносинах з роботодавцем. Представництво інтересів працівників здійснюється в межах повноважень визначених нормами чинного законодавства, та за погодженням з цим працівником щодо форми та змісту такої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка неодноразово зверталася до профспілкового комітету щодо сприяння в переведенні її на легшу роботу.

У профспілкового комітету відсутні повноваження щодо зобов`язання роботодавця створювати робочі місця відповідно до медичних показань позивачки, згідно повідомлення адміністрації посади, які б відповідали стану її здоров`я на підприємстві були відсутні, тому ОСОБА_1 була звільнена на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином судом встановлено, що звільнення позивачки було здійснено з порушеннями, що підтверджується рішення суду.

Позивачка ставить питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої наслідок втрати роботи. Обгрунтовує свої вимоги тим, що звільнення з роботи потягло за собою розірвання її шлюбу, проблеми зі здоров`ям, труднощі з працевлаштуванням та відсутність належного її матеріального забезпечення.

Суд не вбачає зв`язку між сімейними відносинами та трудовою діяльністю позивача.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Згідно Закону України Про зайнятість населення сприяння громадянам у підборі підходящої роботи покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, а не на профспілкові організації.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони.

Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв`язок, вина).

За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає.

Так, відповідно до ст.ст.1166, 1167 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зазначене узгоджується із Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , відповідно якої розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до положень ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В процесі слухання справи, судом не встановлено факту порушення відповідачами - об`єднаною первинною організацією профспілки працівників машинобудування та метолообробки ПАТ СНВО , Сумським обласним комітетом профспілки працівників машинобудування та металообробки прав позивачки, не встановлено також взаємозв`язку між діями ТОВ Маш-Сервіс щодо звільнення позивача з негативними наслідками, які мають місце в її особистому житті. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс , об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та метолообробки ПАТ СНВО , Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки про захист особистих немайнових прав - відмовити у зв`язку з його необгрунтованістю.

Сторони можуть оскаржити рішення суду до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , року ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс , код ЄДРПОУ 34012218, адреса: м. Суми, вул. Горького, буд. 58.

Відповідач:: об`єднана первинна організація профспілки працівників машинобудування та метолообробки ПАТ СНВО , код ЄДРПОУ 21116209, адреса: м. Суми, вул. Металургів, буд. 24.

Відповідач: Сумський обласний комітет профспілки працівників машинобудування та металообробки, код ЄДРПОУ 02677770, адреса: м. Суми, пл. Незалежності, буд. 3, кв. 413.

Повне рішення виготовлене 18 жовтня 2019 року.

Суддя Г.В.Шелєхова