Постанова

від 11.12.2019 по справі 591/6768/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м.Суми

Справа №591/6768/18

Номер провадження 22-ц/816/5397/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання - Назарова О.М.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Маш - Сервіс , Об`єднана первинна організація профспілки працівників машинобудування та металообробки

Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання , Сумський обласний комітет профспілки працівників машинобудування та металообробки,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 жовтня 2019 року в складі судді Шелєхової Г.В., постановлене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом у листопаді 2018 року, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд встановити, що відповідачі порушили її особисті немайнові права, що випливають із трудових правовідносин, а саме: право на працю, право на життя, право на здоров`я, право на достатній життєвий рівень як для себе, так і для її сім`ї, право на сім`ю. Також просила суд встановити, що згода на її звільнення надана первинною профспілкою ТОВ Фрунзе - Сервіс незаконна та скасувати цю згоду (протокол № 11 від 17.07.2007 року). Встановити, що наслідком незаконного звільнення ТОВ Фрунзе - Сервіс є порушення її особистих немайнових прав, що завдало їй матеріальної та моральної шкоди. Також просила суд стягнути з ТОВ Маш - Сервіс відшкодування матеріальних збитків в сумі 190567 грн. та моральної шкоди в сумі 6253 грн., як із солідарного боржника. Визнати незаконною бездіяльність об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ Сумське НВО і зобов`язати її скасувати незаконну згоду на її звільнення, надану підпорядкованою їй первинною профспілкою ТОВ Фрунзе - Сервіс та стягнути з ОПОППММ завдані їй внаслідок порушення її особистих немайнових прав матеріальні збитки в сумі 190567 грн. та моральну шкоду в сумі 6253 грн., як із солідарного боржника. Визнати бездіяльність Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки незаконною і зобов`язати його скасувати незаконну згоду на її звільнення, надану підпорядкованій ОПОППММ первинною профспілкою ТОВ Фрунзе - Сервіс , яка підпорядкована СОКППММ. Просила стягнути з Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки завдані їй внаслідок порушення її особистих немайнових прав матеріальні збитки в сумі 190567 грн. та моральну шкоду в сумі 6253 грн. як із солідарного боржника.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з 1998 року вона працювала прибиральницею у ТОВ Фрунзе - Сервіс , який в подальшому перейменовано у ТОВ Маш - Сервіс . У зв`язку із хворобою, лікарською комісією їй була протипоказана робота прибиральницею та рекомендовано інші види робіт. Однак, на іншу роботу її переведено не було. В липні 2007 року її було звільнено, згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП. Вказує, що згоду на її звільнення також було надано Первинною профспілкою. Звільнення з роботи було обґрунтовано відсутністю вакансій, які б не були протипоказані їй за станом здоров`я. Вказане звільнення вона оскаржила до Ковпаківського районного суду м. Суми. Зазначає, що рішенням Апеляційного суду Сумської області було встановлено, що її звільнення було незаконним, однак,їй було відмовлено у поновленні на роботі з підстав пропуску строків позовної давності. Вказує, що незаконним звільненням були порушені її особисті немайнові права, зокрема, право на працю, право на здоров`я, право на життя, право на сім`ю. Зазначає, що у 2005 році їй було проведено операцію, рана після якої довго загоювалася. Крім того, у неї було виявлено фіброму по гінекології, яку теж необхідно було оперувати. В зв`язку з викладеним їй необхідно було проходити платні обстеження, однак в зв`язку із звільненням з роботи вона не мала заробітної плати та коштів на обстеження, на операції, на ліки. В зв`язку з тим, що у трудовій книжці був запис про звільнення за станом здоров`я, інші роботодавці відмовляли їй у прийнятті на роботу. Вказує, що вона перебувала у шлюбі, однак її чоловік відмовився надавати їй матеріальну допомогу і як тільки вона втратила роботу її шлюб розпався. Зазначає, що в результаті неправомірного звільнення з роботи вона зазнала моральної та матеріальної шкоди. Вказує, що порушення її прав Об`єднаною первинною організацією профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання полягає в тому, що вказаний відповідач не розглянув її звернення і не захистив від незаконного звільнення, не надав їй правової допомоги, не запропонував представити її інтереси в суді. Також, вказаний відповідач не слідкував за діями підпорядкованої йому первинної профспілкової організації ТОВ Маш - Сервіс , не перевірив законності наданої нею згоди на її звільнення, не скасував незаконну згоду. Зазначає, що відповідач Сумський обласний комітет профспілки працівників машинобудування та металообробки порушив її права, оскільки на її звернення до нього при вирішенні питання щодо її звільнення вона отримала відповідь про те, що таке звільнення є законним, оскільки відсутні вакансії не протипоказані їй для роботи за станом здоров`я. Крім того, вказаний відповідач не лише не захистив її права, але й визнав законними такі порушення з боку роботодавця.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення встановив, що її звільнення з роботи було незаконним, проте зазначив, що ніяких її прав порушено не було. Вказує, що даний висновок суду є помилковим, оскільки наявний прямий причино - наслідковий зв`язок між її незаконним звільненням та порушенням її трудових прав. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутні обґрунтування відмови у задоволенні її позовних вимог в частині завдання їй матеріальної шкоди. В зв`язку з тим, що Апеляційним судом Сумської області було встановлено факт порушення її трудових прав, то право заявити вимогу про відшкодування моральної та матеріальної шкоди вона має право або разом з позовом або ж окремо за своїм вибором. Вказує. що суд першої інстанції не звернув уваги не те, що звертаючись до профспілок вона просила захистити її трудові права, однак останніми цього зроблено не було.

Від відповідача - Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній зазначає, що звільнення позивача відбулося після надання згоди на звільнення з боку профспілки. Вказує, що надання згоди на звільнення працівника вищим профспілковим органом передбачено лише в разі, якщо такий працівник є членом профспілкового комітету об`єднаної первинної профспілкової організації ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе. Вказує, що позивач не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, а тому розрахунок позивачем завданих їй матеріальних та моральних збитків є помилковим. Виходячи з вищевикладеного, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від відповідача - Об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання зазначає, що рішення цехового комітету є актом індивідуальної дії, яке саме по собі не є підставою для звільнення позивача, а є процедурною дією у зв`язку з волевиявленням роботодавця на звільнення позивача. Вказує, що згідно довідки Медико - санітарної частини ПАТ Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе . Складеної на підставі витягу з протоколу лікарсько - консультативної комісії від 20.06.2007 року позивачці протипоказана важка фізична праця та не рекомендується робота прибиральниці службових приміщень з 20 червня 2007 року. Підставою для надання згоди на звільнення позивача був п. 2 ст. 40 КЗпП України, а саме звільнення проведене в результаті виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи. Вказує,що позивачем не надано жодних доказів наявності, на час розгляду подання у цехового комітету, інформації щодо наявності у роботодавця вакансій, які могли б бути запропоновані позивачу. Крім того, згода профспілкової організації не перешкоджала та не позбавляла ОСОБА_1 звернутися до уповноважених органів за захистом свого порушеного права. Вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди відповідач також вважає безпідставними, оскільки у трудових відносинах позивач з ним не перебувала. Зазначає, що його вина у розпаді шлюбу позивача, її хворобою, неможливістю працевлаштуватися, недостатнім рівнем матеріального забезпечення відсутня, а тому підстави для стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди немає. Виходячи з вищевикладеного, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Маш - Сервіс до апеляційного суду відзив не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду справи.

Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю Маш - Сервіс до суду не прибули, але про час та місце судового розгляду справи належним чином повідомлені завчасно.

Представник відповідачів Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки та Об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання проти апеляційної скарги заперечив та просив суд у її задоволенні відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача було проведено з порушеннями, однак суд не встановив наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками потерпілої сторони. Крім того, судом першої інстанції не було встановлено факту порушення відповідачами: Об`єднаною первинною організацією профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання та Сумським обласним комітетом профспілки працівників машинобудування та металообробки прав позивача, не встановлено взаємозв`язку між діями ТОВ Маш - Сервіс щодо звільнення позивача з негативними наслідками, які мають місце в її особистому житті.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з такого:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 8 липня 1998 року позивач працювала в цеху №60 ТОВ Фрунзе-Сервіс прибиральницею службових приміщень, що підтверджується копією трудової книжки (том.1 а.с. 204-210).

Позивач 04 липня 2007 року та 19 липня 2007 року зверталася з письмовими заявами на адресу голову профспілкового комітету ТОВ Фрунзе-Сервіс з проханням посприяти в переведенні її на легшу роботу за станом здоров`я (том.1 а.с.92-95).

Наказом №348-к від 20 липня 2007 року позивач була звільнена з посади прибиральниці службових приміщень цеху ТОВ Фрунзе-Сервіс у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, який перешкоджає виконанню даної роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України (том.1 а.с.17).

Як вбачається з виписки з протоколу №11 засідання комітету профспілки ТОВ Фрунзе-Сервіс від 17 липня 2007 року, за результатами розгляду подання адміністрації ТОВ Фрунзе-Сервіс одноголосно постановлено надати згоду на звільнення позивача, прибиральниці службових приміщень цеху ТОВ Фрунзе-Сервіс , у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, який перешкоджає виконанню даної роботи (том.1 а.с.34).

01 серпня 2007 року позивач звернулася з письмовою заявою до обласної профспілкової організації працівників машинобудування та металообробки з приводу захисту від звільнення та перевірки протоколів засідань профспілкового комітету цеху №60 ТОВ Фрунзе-Сервіс та про надання матеріальної допомоги на компенсацію витрат позивачу. (том.1 а.с.96).

На вказане звернення Сумська обласна профспілкова організація працівників машинобудування та металообробки надала відповідь, що відповідно до довідки КУ Сумська міська клінічна лікарня №4 №2205 від 2 червня 2007 року позивачу протипоказана важка фізична праця. Згідно довідки ТОВ Фрунзе-Сервіс від 26 червня 2007 року відсутні вакансії, що підходять позивачу з урахуванням протипоказань зазначених в медичній довідці. Згода профкому на звільнення позивача є обґрунтованою, оскільки в даному випадку, через відсутність вільних вакансій, неможливо було дати обґрунтовану відмову в поданні роботодавця на звільнення. Матеріальна допомога позивачу не надавалася. Сума коштів виділених на матеріальну допомогу обмежена, цехком не мав можливості задовольнити всі прохання про надання матеріальної допомоги (том. 1 а.с.43).

Як вбачається з рішення Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2015 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів, того, що роботодавцем було запропоновано позивачу роботу відповідну її стану здоров`я або інша легша робота, від якої вона відмовилася, що вказувало б на виникнення законних підстав для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП не надано. Однак, в позові про визнання незаконною відмову у переведенні на легшу роботу, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу відмовлено у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (том.1 а.с.15-16).

Як вбачається з довідки центру зайнятості №4757, позивач перебувала на обліку в Сумському МЦЗ з 9 квітня 2013 року (том.1 а.с.165).

Згідно корінців направлення на працевлаштування за 2011 рік, позивачці було відмовлено в прийнятті на роботу у зв`язку з тим, що кандидатура не відповідає вимогам (том.1 а.с.166-171).

18 квітня 2018 року позивач звернулася з письмовою заявою до Сумської обласної профспілкової організації працівників машинобудування та металообробки з проханням скасувати згоду профспілки на її звільнення (том. 1 а.с. 97-98).

Пунктом. 3.9.11 Статуту Профспілки працівників машинобудування та металообробки України, член профспілки має право в місячний строк оскаржити рішення цехового комітету до вищого органу.

З аналізу звернення позивачки від 01 серпня 2007 року вбачається, що останньою не ставилося питання про скасування згоди профспілкового комітету на звільнення, надання їй юридичної допомоги чи представлення її інтересів у суді, оскільки звернення позивача містило інші питання, їй була надана відповідь по суті звернення. Крім цього роз`яснено, що відповідно до рішення профспілкового комітету об`єднаної профспілкової організації ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе, питання надання згоди при звільнення делеговано цеховим комітетам, тому вищим органом профспілки буде профком об`єднаної профспілкової організації ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе. Сумський обласний комітет профспілки працівників машинобудування та металообробки не є профорганом, якому, відповідно до статуту, оскаржуються рішення цехового комітету.

Згідно ст. 252 КЗпП України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації, його керівників, профспілкового представника, крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членом якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.

Як вбачається з наданих документів, звільнення позивачки відбулося після подання роботодавця щодо надання згоди на звільнення та після отримання такої згоди з боку цехового комітету. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачка неодноразово зверталася до профспілкового комітету щодо сприяння в переведенні її на легшу роботу. Однак, у профспілкового комітету відсутні повноваження щодо зобов`язання роботодавця створювати робочі місця відповідно до медичних показань позивачки, згідно повідомлення адміністрації посади, які б відповідали стану її здоров`я на підприємстві були відсутні, тому позивачка була звільнена на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. Таким чином судом встановлено, що звільнення позивачки було здійснено з порушеннями, що підтверджується рішення суду.

Позивачка ставить питання про відшкодування матеріальної шкоди, завданої наслідок втрати роботи. Обґрунтовує свої вимоги тим, що звільнення з роботи потягло за собою розірвання її шлюбу, проблеми зі здоров`ям, труднощі з працевлаштуванням та відсутність належного її матеріального забезпечення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем взаємозв`язку між недотриманням процедури звільнення позивача з посади прибиральниці та негативними наслідками, які мають місце в її особистому житті і, як наслідок спричинення їй матеріальної шкоди, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення матеріальної шкоди. Крім того, позивач ні в позові ні в апеляційній скарзі не наводить суду обставин в чому саме полягала завдана їй матеріальна шкода та в якому розмірі.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237 - 1 КЗпП України, відповідно до якої, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено рішенням Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2015 року звільнення позивача з роботи відбулося із порушенням трудового законодавства, тобто в результаті порушення законних прав позивача, як найманого працівника. Також, матеріалами справи підтверджується, що позивач в результаті таких дій з боку відповідача ТОВ Маш - Сервіс вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя в зв`язку з чим зазнала душевних страждань.

Разом з тим, питання відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав, розмір такої шкоди є фактично трудовим спором, оскільки захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується, як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад поновлення на роботі), так і механізмом компенсації за моральну шкоду, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Водночас, позивач обґрунтовує в якості підстави виникнення такої шкоди наявність трудового спору з приводу законності її звільнення, тобто фактично обґрунтовує завдання їй моральної шкоди наявністю трудового спору, під час розгляду якого апеляційним судом визнано про незаконне звільнення позивача, але у задоволені відмовлено у зв`язку із пропуском нею строку звернення до суду за захистом своїх трудових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи, що на відшкодування моральної шкоди позивачем обґрунтовується неправомірним припиненням з нею трудових правовідносин, і підстави для заявлення вимоги про відшкодування такої шкоди пов`язані саме із рішенням Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2015 року, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що внаслідок незаконного звільнення з роботи позивачу була завдана моральна шкода, але через пропущення тримісячного строку для звернення до суду із вказаною вимогою, її вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не заявила клопотання про поновлення такого строку.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не перебувала в трудових відносинах з Об`єднаною первинною організацією профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання та Сумським обласним комітетом профспілки працівників машинобудування та металообробки, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що позивач не довела протиправність поведінки Об`єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання та Сумського обласного комітету профспілки працівників машинобудування та металообробки, наявності причинного зв`язку між їх поведінкою та заподіяною позивачеві шкодою через незаконне звільнення з підприємства.

Відповідно до статей 374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди до Товариства з обмеженою відповідальністю Маш - Сервіс , із зазначенням, що вказана позовна вимога до товариства не підлягає задоволенню через пропущення строків звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Керуючись ст. ст. 367; п. 2 ч. 1 ст. 374; п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376; 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 жовтня 2019 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маш - Сервіс про відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2019 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

Т.А. Левченко