Рішення

від 10.09.2019 по справі 368/353/19

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/353/19

2/368/329/19

Рішення

Іменем України

"10" вересня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного сільськогосподарського підприємства Переселенське - К (с.Переселення, вул. Комунарська - 1, код ЄДРПОУ 38846528) про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ним та Приватним сільськогосподарським товариством Переселенське-К було укладено договір оренди №б/н від 19.03.2018 р. 2/3 частин земельної ділянки площею 3,6772 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 4.1. договору щорічна орендна плата за користування земельною ділянкою становить 9667 гривень без вирахування всіх податків та зборів.

А згідно п. 4.7. договору Орендар виплачує орендну плату один раз на рік після збирання урожаю, а саме з 01 вересня по 31 грудня в рік збирання урожаю.

Однак відповідачем було виплачено позивачу орендну плату за 2018 рік в сумі 4863 грн. Оскільки відповідачем порушено умови договору то просить розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача на його користь орендну плату в сумі 9608 грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 768,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив суду, що 01.04.2015 року між позивачем та відповідачем існують правовідносини оренди за договором оренди №б/н від 29.01.2015 р. (державна реєстрація 01.04.2015), а пізніше за договором оренди № б/н від 19.03.2018 р. (державна реєстрація - 06.04.2018 р.).

09.10.2015 р. відповідач виплатив орендну плату за користування ділянкою до 2019 року за договором оренди №б/н від 29.01.2015 р., який відповідно до п.6 Угоди про розірвання договору оренди землі від 29.01.2015 р. №б/н (додаток 7 - Угода про розірвання договору оренди землі від 06.04.2018.) Таким чином, 06.04.2018 року відпала правова підстава для оплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2018 та 2019 р. Отже, позивач був зобов`язаний повернути відповідачу 9726 грн., у зв`язку з тим, що в даній ситуації позивач набув майно, а саме, 9726 грн., правові підстави для отримання цього майна відпали у зв`язку з розірванням договору оренди №б/н від 29.01.2015 р., а тому позивач повинен був повернути виконане відповідачем зобов`язання по оплаті орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018 та 2019 р.р. Оскільки, між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №б/н від 19.03.2018 року, відповідно до якого у відповідача виникло зобов`язання по щорічній платі за користування земельною ділянкою в розмірі 9667 грн., то відповідач запропонував позивачу зарахувати зустрічні однорідні вимоги, у зв`язку з чим зобов`язався по оплаті 9667 грн. за користування земельною ділянкою в 2018 р. було повністю виконано відповідачем, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15 , 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України ) і що також гарантовано ст.124 Конституції України .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України ).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками справи, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань з приводу забезпечення доказів.

Так в судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським товариством Переселенське-К було укладено договір оренди №б/н від 19.03.2018 р. 2/3 частин земельної ділянки площею 3,6772 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та належить позивачу на праві власності.

Право оренди згідно вказаного договору оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення державного реєстратора Бартко Т.М., індексний номер 40555968 від 10.04.2018 р.

Відповідно до п. 4.1. вищевказаних договору щорічна орендна плата за користування земельною ділянкою становить 9667 гривень без вирахування всіх податків та зборів.

А згідно п. 4.7. договору Орендар виплачує орендну плату один раз на рік після збирання урожаю, а саме з 01 вересня по 31 грудня в рік збирання урожаю.

Проте, в порушення вказаних положень договору Приватним сільськогосподарським підприємством Переселенське-К не проведено розрахунки з ОСОБА_1 по орендній платі в повному обсязі у період з 2018 рік. При цьому, оренда плата не виплачується в повному обсязі вже протягом більш як трьох місяців.

Відповідно до прибуткового касового ордеру Приватним сільськогосподарським підприємством Переселенське-К було виплачено позивачу орендну плату за 2018 рік в сумі 4863 грн.

ОСОБА_1 двічі надсилав на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства Переселенське-К листи з прохання виплатити орендну плату, проте відповіді на свої вимоги позивач так і не отримав.

Отже, Приватним сільськогосподарським підприємством Переселенське-К не було сплачено позивачу орендної плати в 2018 році - 4804 гривень.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

За частиною другоюстатті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 792 ЦК України , статті 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Таким чином, наявні всі підстави визначені ч. 1 ст. 651, ст. 652 Цивільного кодексу України для розірвання договору оренди земельної ділянки підписаного між позивачем та відповідачем.

Зі змісту ст. ст. 1, 13 Закону України Про оренду землі №161-ХІУ випливає, що основною метою договору оренди земельної ділянки та правом орендодавця є своєчасне отримання орендної плати в установленому розмірі. У свою чергу, недотримання умов договору у частині сплати орендної плати має наслідком його розірвання. Так, відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розірвання договору оренди не звільняю відповідача від обов`язку сплачувати орендну плату, а отже заборгованість по орендній платі в сумі 4804 гривень також підлягає стягненню з Відповідача.

Крім цього відповідно до п. 4.7. договору орендна плата сплачується Орендарем лише за періоди користування, які починаються з весняними польовими роботами та закінчується збиранням урожаю.

Відповідно до прибуткового касового ордеру Приватним сільськогосподарським підприємством Переселенське-К було виплачено позивачу оренду плату за 2019 рік в сумі 4863 гривень.

Отже, виходячи з п. 4.7. договору орендна плата має виплачуватись з весняними польовими роботами та закінчується збиранням урожаю, Відповідач має сплатити Позивачу орендну плату в сумі 4804 гривень за користування земельною ділянкою у 2019 році, оскільки на даний час весняно-польові роботи вже розпочалися та закінчаться збирання урожаю.

Отже, з відповідача підлягає стягненню орендна плата в сумі 9608 гривень.

А тому, слід розірвати договір оренди №б/н від 19.03.2018 р. укладений між позивачем та відповідачем на 2/3 частин земельної ділянки площею 3,6772 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та належить ОСОБА_1 на праві власності, скасувавши реєстрації права оренди, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення державного реєстратора Бартко Т.М., індексний номер 40555968 від 10.04.2018 року.

Стягнути з ПСП Переселенське на користь позивача орендну плату в сумі 9608 грн.

Відповідно до ст.ст. 137 , 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 768,40 грн., що підтверджено відповідною квитанцією.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити.

Розірвати договір оренди №б/н від 19.03.2018 р. укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Переселенське-К на 2/3 частин земельної ділянки площею 3,6772 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та належить ОСОБА_1 на праві власності, скасувавши реєстрації права оренди, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення державного реєстратора Бартко Т.М., індексний номер 40555968 від 10.04.2018 року.

Стягнути з ПСП Переселенське на користь ОСОБА_1 орендну плату в сумі 9608 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів.

Повний текст рішення вготовлено 12.09.2019 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта