Ухвала

від 04.10.2019 по справі 1-15/11

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1-15/11

пр.№ 1-в/464/103/19

У Х В А Л А

04.10.2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю: ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_3 про зняття обтяження з майна в межах кримінального провадження № 1-15/11, -

в с т а н о в и в :

заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить зняти накладений на підставі постанов слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Львівської області № 1945 від 05.08.09. (реєстраційний номер обтяження 8958348) та № 181-0210 від 27.05.10. (реєстраційний номер обтяження 9876214) арешт на будинок в АДРЕСА_1 . В обгрунтування покликається на те, що став власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16.10.07. Відповідно до постанови слідчого управління прокуратури Львівської області про накладення арешту на майно державним виконавцем Яворівського РУЮ згідно з виконавчим листом № 1-15 накладено арешт на вказаний будинок. Зазначений арешт на майно було накладено відповідно до постанови СВ СУ по кримінальному провадженню для забезпечення можливої конфіскації майна. Ухвалою Яворівського районного суду Львівської обл. від 30.11.16. скасовано арешт на будинок та оголошення заборони на його відчуження від 17.06.13. У подальшому ним було з*ясовано, що в одному і тому кримінальному провадженні двічі накладався арешт на майно: 05.08.09. та 27.05.10. У грудні 2017 року він звернувся до керівника слідчого відділу прокуратури Львівської області із заявою про зняття арешту на його майно, в чому йому було відмовлено. Покликається на те, що був засуджений вироком Сихівського районного суду м.Львова до позбавлення волі і на сьогоднішній день відбув міру покарання та заборгованості не має. На даний час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту.

У судовому засіданні 02.10.19. заявник та його представник подану заяву підтримали, зазначивши, що ОСОБА_3 набув право власності на успадковане майно 27.11.07. до постановлення вироку та на даний час там зареєстровано двоє малолітніх дітей.

Представник прокуратури Львівської області до суду не з*явився, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що не є перешкодою для її розгляду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали заяви та кримінального провадження № 1-15/11, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.174 КПК України, на яку покликаються заявник та його представник, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Частиною 2 даної норми закону визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, у кримінальному провадженні № 1-15/11 Сихівським районним судом м.Львова 01 жовтня 02 листопада 2012 року ухвалено вирок, яким, зокрема, ОСОБА_3 визнано винуватим за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2; ч.3 ст.364 КК України та призначено покарання: за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього особисто належного йому майна; за ч.3 ст.364 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією всього особисто належного йому майна. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацієювсього особистоналежного йомумайна. Крім того ОСОБА_3 виправдано за ст.365 ч.2 КК України, позбавлено відповідно до ст.54 КК України звання капітана міліції. Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з 26 жовтня 2009 року.

У межах досудового розслідування слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_5 постановами від: 05 серпня 2009 року (т.4 а.с.236) встановлено обтяження рухомого та нерухомого майна та 27 травня 2010 року (т.49 а.с.27) накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 , 1980 р.н., проживаючого в АДРЕСА_1 .

02.04.13. ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області вирок Сихівського районного суду м.Львова залишено без змін, а апеляції без задоволення.

Відтак відносно засудженого ОСОБА_3 вирок Сихівського районного суду м.Львова від 01 жовтня 02 листопада 2012 року набрав законної сили 02.04.13.

На виконання вироку суду Сихівським районним судом м.Львова було видано, зокрема, виконавчий лист в частині додаткового покарання конфіскації на користь держави всього особисто належного ОСОБА_3 майна.

Відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Яворівського РУЮ Львівської обл. від 31.05.13. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом. Згідно з постановою того ж ВДВС від 06.05.15. зазначений виконавчий лист повернуто стягувачу Сихівському районному суду м.Львова.

Проте до суду виконавчий лист № 1-15/11, виданий 26.04.13., не повертався і доказів про відправлення чи вручення стягувачу виконавчого документа суду не надано.

Згідно з ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовуєарешт майна,зокрема,у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як видно з вироку суду ОСОБА_3 призначено як основне покарання позбавлення волі, так і додаткове покарання конфіскація всього особисто належного йому покарання.

Заявник суду ствердив, що основне покарання він відбув, а додаткове не виконане у зв*язку із тим, що у належному йому на праві власності будинку зареєстровано двоє малолітніх дітей.

Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна визначений ст.48 КВК України.

Відповідно до ч.2 ст.80 КК України строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду. Тобто особа звільняється від відбування покарання у вигляді конфіскації всього майна, якщо з дня набрання чинності вироком його не було виконано у строк, указаний в ст.80 КК України.

Заявника ОСОБА_3 було засуджено за тяжкі злочини до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п*ять років.

Згідно з п.4 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк 10 років.

З урахуванням передчасності поданої заяви у задоволенні такої слід відмовити у зв*язку із незакінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст.174, 369, 370, 371, 372, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування обтяження та арешту, накладеного постановами слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_5 від 05 серпня 2009 року та 27 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 7днів з дня її оголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_1