Постанова

від 09.10.2019 по справі 376/2079/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 376/2079/16-ц

провадження № 61-31293св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - селянське фермерське господарство Нива-1 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , селянське фермерське господарство Атлант , Головне територіальне управління юстиції у Київській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області на заочне рішення Сквирського районного суду Київської області у складі судді Клочко В. М. від 10 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Олійника В. І., Матвієнко Ю. О., від 03 липня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року селянське фермерське господарство Нива-1 (далі - СФГ Нива-1 ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , селянського фермерського господарства Атлант (далі - СФГ Атлант ), Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та скасування державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2007 року між СФГ Нива-1 та ОСОБА_1 укладений договір оренди належної останній на праві власності земельної ділянки, розташованої на території Кам`яногребельської сільської ради Сквирського району Київської області, площею 2,489 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном 10 років.

Вказаний договір 04 лютого 2008 року зареєстрований Сквирським районним відділом Київської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис.

12 березня 2014 року ОСОБА_1 уклала новий договір оренди землі на цю ж земельну ділянку з іншим орендарем - СФГ Атлант , який був зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції у Київській області 12 березня 2014 року.

Зазначав, що договір оренди землі від 12 березня 2014 року укладений в період дії попереднього договору оренди земельної ділянки, чим порушено права СФГ Нива-1 . При цьому реєстраційна служба при реєстрації оспорюваного договору не врахувала факт наявності іншої реєстрації та чинності договору оренди земельної ділянки від 18 липня 2007 року.

З урахуванням зазначеного, СФГ Нива-1 просило визнати недійсним договір оренди землі від 12 березня 2014 року та скасувати його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10 лютого 2017 року позов СФГ Нива-1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,4892 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224082400:03:005:0007, укладений 12 березня 2014 року між ОСОБА_1 та СФГ Атлант .

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 2,4892 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224082400:03:005:0007, укладений 12 березня 2014 року між ОСОБА_1 та СФГ Атлант , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 5020744 здійснену державним реєстратором Іванець В. В. Реєстраційної служби Сквирського РУЮ Київської області, індексний номер рішення 11720306.

Стягнуто з ОСОБА_1 , СФГ Атлант на користь СФГ Нива-1 у рівних частинах судові витрати в сумі 3 035,60 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі 12 березня 2014 року є недійсним, оскільки ОСОБА_1 передача в оренду СФГ Атлант земельну ділянку, яка перебуває в оренді СФГ Нива-1 на підставі договору оренди від 18 липня 2007 року і не була повернута власнику. Здійснена реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація інших речових прав за СФГ Атлант , яка оспорюється, є незаконною, суперечить статтям 10, 15, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , порушує права та законні інтереси позивача щодо оренди спірної земельної ділянки відповідно до чинного договору оренди землі від 18 липня 2007 року, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2017 року апеляційну скаргу СФГ Атлант задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення судових витрат та ухвалено в цій частині нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 , СФГ Атлант та Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь СФГ Нива-1 судові витрати в сумі 1 011,87 грн з кожного.

В іншій частині заочне рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при ухваленні рішення суд неправильно визначив розмір стягнення судових витрат з відповідачів та враховуючи те, що позов пред`явлений до трьох відповідачів, стягнув судові витрати лише з двох відповідачів, а саме, з ОСОБА_1 та СФГ Атлант , залишивши поза увагою Головне територіальне управління юстиції у Київській області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року Головне територіальне управління юстиції у Київській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення в частині скасування державної реєстрації та розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог до Головного територіального управління юстиції у Київській області відмовити.

Судові рішення в частині вирішення позовних вимог СФГ Нива-1 до ОСОБА_1 , СФГ Атлант не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України, в касаційному порядку не переглядаються.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, що подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що Головне територіальне управління юстиції у Київській області є неналежним відповідачем у справі, оскільки рішення про державну реєстрацію договору оренди приймалось Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції у Київській області.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26 листопада 2015 року органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.

Отже, на час розгляду справи судом першої інстанції Головне територіальне управління юстиції у Київській області не мало повноважень щодо проведення реєстраційних дій.

Крім того, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сквирське районне управління юстиції у Київській області припинено 23 червня 2016 року.

При цьому чинним законодавством не передбачено правонаступників ліквідованих юридичних осіб публічного права - територіальних управлінь юстиції, а тому Головне територіальне управління юстиції у Київській області не може вважатись правонаступником ліквідованих територіальних органів Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації, оскільки після ліквідації зазначених юридичних осіб не набуло та не має відповідних повноважень.

Також під час розгляду справи у суді першої інстанції Головне територіальне управління юстиції у Київській області не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу - Кривцовій Г. В .

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року справу повернуто на розгляд відповідній колегії Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 липня 2007 року між СФГ Нива-1 та ОСОБА_1 укладений договір оренди належної їй на праві власності та державного акта серії ЯГ № 234312 земельної ділянки, розташованої на території Кам`яногребельської сільської ради Сквирського району Київської області, площею 2,4892 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір зареєстрований Сквирським районним відділом Київської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04 лютого 2008 року за № 04083400019 і термін його дії складає 10 років.

12 березня 2014 року між ОСОБА_1 та СФГ Атлант укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, який був зареєстрований реєстраційною службою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди не відповідають.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України 2004 року).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України 2004 року).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України 2004 року).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У справі, що переглядається, установлено, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зокрема просив скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 12 березня 2014 року, яка здійснена 12 березня 2014 року реєстратором Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області, визначивши відповідачем Головне територіальне управління юстиції у Київській області.

Відповідно до пунктів 2 та 3 статті 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у відповідній редакції, - у разі забезпечення виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за рішенням Кабінету Міністрів України такі органи можуть наділятися повноваженнями суб`єктів державної реєстрації прав на відповідній адміністративно-територіальній одиниці до 01 січня 2016 року; - органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1395-р Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено місячний строк для передачі виконавчим органам міських рад міст обласного значення, Київській міській, районним, районним у м. Києві державним адміністраціям реєстраційних справ.

З набранням чинності з 01 січня 2016 року новими редакціями Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , а також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1395-р Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерством юстиції України листом від 29 лютого 2016 року № 4439/8/3216 Щодо деяких питань, пов`язаних з передачею повноважень у сферах державної реєстрації суб`єктами державної реєстрації є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси та акредитовані суб`єкти.

Отже, на час звернення позивача до суду з цим позовом територіальними управліннями юстиції припинено надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому Головне територіальне управління юстиції у Київській області є неналежним відповідачем у справі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Ураховуючи допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині позовних вимог СФГ Нива-1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог з підстав пред`явлення їх до неналежного відповідача.

Також підлягає скасуванню рішення апеляційного суду в частині стягнення судових витрат.

Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат та ухвалюючи в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 , СФГ Атлант та Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь СФГ Нива-1 судові витрати в сумі 1 011,87 грн з кожного, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції помилково стягнув судовий збір лише з двох відповідачів - ОСОБА_1 , СФГ Атлант , не врахувавши, що позов пред`явлено також до Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову у позові СФГ Нива-1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області, рішення апеляційного суду в частині стягнення судових витрат з Головного територіального управління юстиції у Київській області підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з підпунктом б пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У задоволенні позову СФГ Нива-1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області відмовлено, а тому судовий збір у розмірі 3 642,72 грн, понесений Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції, необхідно покласти на позивача - СФГ Нива-1 .

Таким чином, з СФГ Нива-1 на користь Головного територіального управління юстиції у Київській області підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 3 642,72 грн.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області задовольнити.

Заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 10 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2017 року в частині позовних вимог селянського фермерського господарства Нива-1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області скасувати.

У задоволенні позовних вимог селянського фермерського господарства Нива-1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області відмовити.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2017 року в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь селянського фермерського господарства Нива-1 судових витрат скасувати та залишити в силі в цій частині заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 10 лютого 2017 року.

Стягнути з селянського фермерського господарства Нива-1 на користь Головного територіального управління юстиції у Київській області судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 3 642,72 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: Б. І. Гулько І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець