Постанова

від 22.10.2019 по справі 2а-4399/11/1370

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9107/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Запотічного І.І. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Кісіль Р.Л.;

від відповідача - Ікавий М.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019р. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Львівській обл. до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Регіональний сервісний центр МВС України у Львівській обл., про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (суддя суду І інстанції: Мричко Н.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 35 хв. 27.06.2019р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 04.07.2019р.),-

В С Т А Н О В И В:

14.04.2011р. позивач Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова (правонаступником якої є Головне управління /ГУ/ ДФС у Львівській обл.) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в загальному розмірі 29743 грн. (а.с.3-4, 105109, 111, 115-117).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019р. у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ГУ ДФС у Львівській обл., який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (а.с.155-156).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 під час первинної реєстрації не сплатив у встановленому розмірі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Факт реєстрації автомобіля не є доказом сплати спірного податку і не може вважатися підставою для звільнення відповідача від сплати такого.

Разом з тим, відповідачем не представлено під час розгляду справи оригіналу квитанції, яка підтверджує сплату податку з власників транспортних засобів.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 26.06.2008р. за відповідачем ОСОБА_1 проведено першу реєстрацію транспортного засобу (вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ 814 , 2001р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ) (а.с.32).

Відповідно до наданого податковим органом розрахунку сума податку з власників транспортних засобів під час здійснення цієї реєстрації склала 29743 грн. (а.с.9).

Разом з тим, вказана сума податку в дохід місцевого бюджету не поступала, що підтверджується інформаційним листом Західного головного регіонального управління Приватбанк № 5949 від 04.11.2010р. (а.с.7, 8).

Окрім того, ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській обл., третя особа ДПІ у Личаківському районі м.Львова, про визнання протиправними дій відповідача щодо першої реєстрації на позивача спірного транспортного засобу і скасування державної реєстрації вказаного транспортного засобу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2018р. у справі № 2а-11453/11/1370 позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Львівській обл., третя особа ДПІ у Личаківському районі м.Львова про визнання протиправними дій і скасування державної реєстрації транспортного засобу задоволено повністю; визнано протиправною реєстрацію УДАІ ГУМВС України у Львівській обл. на ім`я ОСОБА_1 автомобіля марки Mercedes-Benz , державний номерний знак НОМЕР_1 .

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019р. прийнято відмову ОСОБА_1 від позову; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2018р. у справі № 2а-11453/11/1370 - визнано нечинним, а провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (а.с.84).

Також ОСОБА_1 звертався із заявою у прокуратуру Львівської обл. щодо визнання його потерпілим у кримінальній справі № 181-0311, порушеній щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській обл. за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.365 Кримінального кодексу /КК/ України та за фактом підроблення документів та використання невстановленими особами підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених чч.1, 3 ст.358 КК України (а.с.56).

Судом першої інстанцій також з`ясовано, що згідно з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вироками № 1-233/11 від 01.07.2013р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33195653) та № 1/463/51/13 від 13.11.2013р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/35407558) начальника та заступника начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України у Львівській обл. засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість). Звинувачення ґрунтувалося, в тому числі, на тому, що протягом 2009-2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській обл. проведено реєстрацію транспортних засобів у 235 випадках частково без сплати податку з власників транспортних засобів, що реєструються вперше в Україні, а у 1711 - повністю, що потягло за собою ненадходження до місцевого бюджету податку з власників транспортних засобів на загальну суму 45578100 грн.

Місцеві податкові інспекції Львівської області впродовж 2009-2012 років подали до Львівського окружного адміністративного суду більше 1300 позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб, що надалі визнавалися потерпілими в згаданих кримінальних провадженнях. Ці позови за змістом та доказовою базою є типовими та аналогічними до позову, який розглядається.

Кримінальне провадження № 12013150060001639 від 28.05.2013р. (виділене із справи, по якій вже постановлено вказаний вище вирок) за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.1, 3 ст.358 КК України, триває.

Спірні правовідносини на час їх виникнення регулювалися приписами Закону України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів , відповідно до ст.1 якого платниками податку з власників транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів.

З урахуванням ст.2 зазначеного Закону транспортний засіб відповідача є об`єктом оподаткування.

Згідно з ст.5 згаданого Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Фізичні особи - платники податку зобов`язані пред`являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до ч.1 п.3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 1388 від 07.09.1998р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

Згідно з ч.4 п.8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.

Відповідно до п.3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затв. наказом Міністерства внутрішні їх справ України № 379 від 11.08.2010р.( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов`язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.

Згідно з п. 3.11 вищезазначеної Інструкції після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П. І. Б. та дати.

Частиною 6 ст.5 Закону України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів встановлено, що у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Таким чином, ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.

Наявність документів про сплату податку з власників транспортних засобів є обов`язковою умовою реєстрації таких транспортних засобів в органах ДАІ. Відсутність квитанції про сплату податку виключає можливість проведення першої реєстрації транспортного засобу. У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не повинні проводитися, органи реєстрації та проведення технічного огляду повинні контролювати сплату податку перед проведенням технічного огляду, реєстрацією та перереєстрацією транспортних засобів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявності в діях відповідача ознак протиправної несплати податку з власників транспортних засобів та не встановлено причини ненадходження до бюджету коштів за реєстрацію згаданого в цій справі автомобіля.

Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, для звернення до суду про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів податкове зобов`язання повинно набути ознак податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закон України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов`язання - зобов`язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункту 1.2); податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов`язок платника податків сплатити суму податкового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1.9); податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання (пункт 1.3).

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктами 6.2.1 та 6.2.3 п.6.2 ст.6 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов`язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп.6.2.4 п. 6.2 Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Згідно з пп.6.3.1 п.6.3 ст.6 Закону податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором (обов`язковим платежем). Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень щодо окремого платника податків.

Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов`язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

Дотримання відповідних податкових процедур узгодження нарахованих податковим органом зобов`язань, які включають в себе обов`язок по виставленню податкового повідомлення-рішення за кожним окремим податком, збором (обов`язковим платежем), його вручення (направлення) платнику податків, надісланню такому платнику податкових вимог, повинно передувати реалізації права суб`єкта владних повноважень на стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення із відповідним позовом до адміністративного суду.

В матеріалах справи є відсутніми докази того, що позивачем приймалося податкове повідомлення-рішення про визначення відповідачу суми податкового зобов`язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, відповідно, не вручалася (не направлялася) відповідачу податкова вимога, а тому сума коштів, яку податковий орган просить стягнути з відповідача як несплачене податкове зобов`язання, у встановленому законом порядку не узгоджена й статусу податкового боргу не набула.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду від 23.01.2018р. у справі № К/9901/3141/18 та від 04.05.2018р. у справі № К/9901/27157/18, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні документи, які слугували підставою для реєстрації на відповідача спірного автомобіля. Серед останніх є наявною копія квитанції № 3043 від 26.06.2008р. на суму 29743 грн., згідно якої отримувачем коштів вказано УДК у Львівській обл. (а.с.42).

Таким чином, позивачем не доведено факт несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів та причини ненадходження до бюджету коштів за реєстрацію автомобіля.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного заявлений позивачем позов є необґрунтованим та безпідставним, через що не підлягає до задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДФС у Львівській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019р. в адміністративній справі № 2а-4399/11/1370 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДФС у Львівській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. І. Запотічний С. М. Кузьмич Дата складення повного судового рішення: 23.10.2019р.