Постанова

від 25.09.2019 по справі 320/2687/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 320/2687/16-ц

провадження № 61-32506св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Австралія ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Австралія на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2017 року у складі судді Урупи І. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 червня 2017 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Крилової О. В., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Австралія (далі - ТОВ Агентство Австралія ) про визнання договору недійсним та стягнення коштів.

Позов обґрунтовано тим, що 28 травня 2015 року шляхом електронного листування ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агентство Австралія договір № 76-28/05-15 про надання інформаційно-консультативних послуг, на виконання умов якого сплатив відповідачу 89 280,00 грн. Директор ТОВ Агентство Австралія ОСОБА_2 11 травня 2016 року повідомила позивачу, що йому відмовлено в оформленні візи до Австралії. На пропозицію повернути сплачені гроші директор ТОВ Агентство Австралія ОСОБА_2 відмовила і повідомила, що позивач повинен сплатити ще 2 000,00 дол. США, і що підприємство свої зобов`язання за договором виконало. Позивач стверджував, що укладений договір є недійсним через його невідповідність вимогам закону. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір від 28 травня 2015 року № 76-28/05-15 про надання інформаційно-консультативних послуг, укладений між сторонами у справі, з моменту укладення та стягнути з ТОВ Агентство Австралія на його користь сплачені за договором кошти в розмірі 89 280,00 грн та судовий збір у розмірі 1 719,60 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір № 76-28/05-15 про надання інформаційно-консультативних послуг, укладений 28 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агентство Австралія . Стягнуто з ТОВ Агентство Австралія на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 89 280,00 грн та судовий збір у сумі 1 719,60 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що пункти 2.1, 2.3-2.8 договору є несправедливими за своєю ціною, так як усупереч принципу добросовісності, створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Інформація, яка міститься у пункті 3.3 оспорюваного договору, викладена в нечіткий, двозначний спосіб, яка створювала у позивача оманливе враження щодо послуги, яку зобов`язується надати відповідач, а саме щодо працевлаштування позивача в Австралії, та вплинула на здійснення ним вибору і спонукала укласти спірний договір.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 червня 2017 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що інформація, яка міститься у договорі № 75-28/05-15, викладена в нечіткий, двозначний спосіб, яка створювала у позивача оманливе враження щодо послуги, яку зобов`язується надати відповідач, а саме щодо працевлаштування позивача в Австралії, та вплинула на здійснення позивачем вибору і спонукала укласти спірний договір.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ТОВ Агентство Австралія на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 червня 2017 року, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач свої зобов`язання за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг виконував належним чином, і всі його дії були спрямовані на досягнення бажаного для замовника результату, а саме працевлаштування замовника на робочому місці в Австралії. Так, з метою виконання своїх зобов`язань перед позивачем, керуючись пунктом 1.3 договору про надання інформаційно-консультаційних послуг, ТОВ Агентство Австралія уклало з компанією OZTEC Australian Experts (далі - ОЗТЕК) договір про надання послуг від 01 червня 2015 року № 01/0615, за умовами якого ОЗТЕК зобов`язалося підготувати та подати на розгляд до Департаменту імміграції Австралії заяву на номінацію ОСОБА_1 по візі 402, а також підготувати та подати на розгляд до Департаменту імміграції Австралії заяву на тимчасову робочу візу (клас GC), підклас 402 навчально-наукова віза. Отже, до моменту підписання договору позивачу знайдено та запропоновано конкретного роботодавця в Австралії, а позивач, у свою чергу, ознайомився під розпис з умовами майбутнього працевлаштування та істотними умовами майбутнього контракту, що підтверджено письмовими доказами та спростовує твердження позивача про застосування до нього нечесної підприємницької практики. Кожен заявник самостійно (без участі відповідача) проходить співбесіду з міграційним комісаром і питання видачі візи, в першу чергу, залежить від того, чи зможе заявник переконати комісара в тому, що його реальні наміри співпадають із заявленою метою подорожі до Австралії. Будь-який вплив на міграційного комісара Департаменту імміграції Австралії є не можливим та неприпустимим.

У жовтні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ Агентство Австралія про залучення доказів до матеріалів справи.

Заперечення на касаційну скаргу ТОВ Агентство Австралія станом на час розгляду цієї справи не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Агентство Австралія на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 червня 2017 року, витребувано матеріали справи із Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу передано на розгляд судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги ТОВ Агентство Австралія , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 28 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агенство Австралія шляхом електронного листування був укладений договір № 76-28/05-15 про надання інформаційно-консультативних послуг.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 76-28/05-15 ТОВ Агентство Австралія зобов`язується надати інформаційно-консультативні послуги щодо можливого працевлаштування замовника в Австралії, а саме: інформує замовника шляхом надання для ознайомлення детального описання програми працевлаштування Фермерська програма , здійснює підбір для замовника потенційних роботодавців в Австралії, консультує з питань умов працевлаштування за спонсорською програмою Фермерська програма , здійснює інформаційну і правову підтримку по збору та оформленню документів та направлення їх до Австралії, надає допомогу у підготовці та організації співбесід.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 76-28/05-15 визначено вартість послуг за договором у розмірі 135 000,00 грн без ПДВ, що є еквівалентом 6 000,00 дол. США.

Оспорюваний позивачем договір містив три етапи надання послуг та відповідно їхню плату частинами за кожен виконаний етап.

Так, згідно з пунктами 2.3 та 2.4 договору № 76-28/05-15 перший платіж у розмірі 45 000,00 грн сплачується в день підписання договору, як вартість першої частини послуг. При цьому перша частина послуг вважається наданою після отримання замовником інформаційного листа від спонсора щодо можливості працевлаштування та направлення повного пакету документів міграційному агенту.

З матеріалів справи вбачається, і сторонами у справі не заперечується, що відповідач виконав цю умову договору, а саме 19 травня 2015 року ОСОБА_1 отримав інформаційний лист (employment) від майбутнього роботодавця. Позивач власноручно зробив запис на цьому листі про те, що з умовами працевлаштування він ознайомлений та приймає їх.

Отже, перший етап виконання умов договору відповідачем виконано у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 договору № 76-28/05-15 друга частина послуг становить 45 000,00 грн та сплачується протягом 60 днів після подачі пакета документів на номінацію на візу до Департаменту імміграції Австралії. Друга частина послуг вважається наданою після подачі Виконавцем пакета документів на номінацію на візу до Департаменту імміграції Австралії.

Документи позивача подано на відповідну номінацію (дозвіл на працевлаштування) до Департаменту імміграції Австралії 23 червня 2015 року, про що свідчить відповідь Департаменту імміграції Австралії на ім`я ОСОБА_1 .

За результатом розгляду документів позивача, 03 грудня 2015 року, від Департаменту імміграції Австралії надійшло позитивне затвердження номінації на візу професійного стажиста, підклас 402 Навчання на робочому місці .

Відповідно до пунктів 2.7 та 2.8 договору № 76-28/05-15 третя частина послуг становить 45 000,00 грн та сплачується не пізніше трьох банківських днів після отримання виконавцем рішення від Департаменту імміграції Австралії щодо візової заяви замовника. Третя частина послуг вважається наданою після повідомлення замовника щодо підсумкового висновку (рішення) Департаменту імміграції Австралії щодо візової заяви замовника.

11 березня 2016 року позивач отримав відмову від Департаменту імміграції Австралії на отримання тимчасової робочої (клас GC) навчально-наукової (підклас 402) візи.

Відмова Департаменту імміграції Австралії обґрунтована тим, що у позивача відсутня достатня мотивація для того, що повернутися в Україну, а тому заявник не відповідає вимогам підпункту 402.214© для надання навчально-наукової візи у потоці професійного стажування і, таким чином, заявник не відповідає критеріям для отримання навчально-наукової візи.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що договір про надання інформаційно-консультативних послуг є недійсним, оскільки його положення містять двозначну інформацію, при цьому відповідачем застосовано нечесну підприємницьку практику.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п`ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів , можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідно до положень, закріплених у частині першій, пункті 7 частини третьої, частині шостій статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Висновки за результатами розгляду справи

Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 18 та 19 Закону України Про захист прав споживачів , не встановивши, у чому саме полягає несправедливість умов договору та нечесна підприємницька практика ТОВ Агентство Австралія .

Крім того, суди не врахували, що статті 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними.

Ураховуючи наведене, суди у справі, яка переглядається, встановивши, що відповідач виконав умови договору, а саме: знайшов позивачу роботодавця в Австралії, подав документи до Департаменту імміграції Австралії, дійшли необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання договору недійсним.

Аналізуючи умови спірного договору, Верховний Суд не вбачає підстав вважати викладені у ньому умови двозначними, оскільки з цих умов зрозуміло та чітко викладено права та обов`язки сторін у справі.

Положення договору не містять зобов`язань чи обіцянок ТОВ Агентство Австралія про те, що позивач отримає в будь-якому випадку позитивну відповідь від Департаменту імміграції Австралії про виїзд ОСОБА_1 на роботу в Австралію.

Положення оспорюваного договору зводяться до того, що ТОВ Агентство Австралія надасть консультативні послуги та подасть пакет документів до Департаменту імміграції Австралії, який буде прийнятий для подальшої співбесіди із міграційним комісаром, який вирішуватиме, чи надати позивачу право на виїзд. Жодна юридична та фізична особа не може вплинути на рішення міграційного комісара Департаменту імміграції Австралії, а тому висновки суду про двозначність умов договору, відсутність сукупної вартості наданих послуг та їхньої кількості не ґрунтуються на вимогах закону та умовах укладеного між сторонами договору.

Суди не розмежували поняття забезпечення працевлаштування ОСОБА_1 в Австралії і забезпечення надання позитивного висновку щодо надання права на виїзд до Австралії, здійснивши підміну понять у зобов`язальних відносинах, що виникли на підставі укладеного між сторонами договору.

При цьому у відповідача є ліцензія на здійснення послуг, що обумовлені оспорюваним договором.

Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки судами неправильно застосовані норми матеріального права та неправильно витлумачено умови оспорюваного договору.

Викладене свідчить про те, що судами встановлено всі обставини справи, проте неправильно застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому рішення судів підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

З огляду на висновок Верховного Суду щодо суті касаційної скарги, судовий збір за подання ТОВ Агентство Австралія апеляційної скарги у розмірі 1 891,56 грн та касаційної скарги у розмірі 2 063,52 грн компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про захист прав споживачів .

Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства за обмеженою відповідальністю Агентство Австралія задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Австралія про визнання договору недійсним та стягнення коштів відмовити.

Судові витрати Товариству з обмеженою відповідальністю Агентство Австралія за подання апеляційної скарги у розмірі 1 891,56 грн та 2 063,52 грн за подання касаційної скарги компенсувати за рахунок держави.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко