Постанова

від 21.10.2019 по справі 5015/95/11

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р. Справа № 5015/95/11

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від стягувача - не з`явився

від боржника-1 - не з`явився

від боржника-2 - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , вих.№09-2-1/873 від 23 вересня 2019 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09 серпня 2019 року (підписана 14.08.2019 року), суддя Козак І.Б.

про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачі дубліката наказу

у справі №5015/95/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області» , м. Борислав, Львівська область

до відповідача-1 Малого приватного підприємства «Пролісок» , м. Борислав, Львівська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлор» , м. Борислав, Львівська область

про стягнення 228 804,81 грн.

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09 серпня 2019 року у справі №5015/95/11 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачі дубліката наказу від 28.04.2011 року у справі №5015/95/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області» до відповідачів: Малого приватного підприємства «Пролісок» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлор» про стягнення 228 804,81 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не подано доказів втрати оригіналу наказу у справі №5015/95/11, а причиною видачі дубліката наказу є не відсутність останнього у справі №5015/95/11, а його втрата заявником або державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду у цій справі з незазначених заявником причин. При цьому, стягувач не подав доказів участі у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу протягом тривалого часу (від 29.07.2016 року до 03.06.2019 року), хоча закон наділяє його правом контролювати хід виконавчого провадження різними способами: ознайомлюватися з матеріалами справи, заявляти клопотання, доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця та ін. Щодо поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, суд зазначає, що заявником не наведено поважних причин пропуску такого строку.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, стягувач - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 09 серпня 2019 року у справі №5015/95/11 та прийняти нове судове рішення, яким поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 до виконання та видати дублікат наказу. Зокрема, зазначає, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 червня 2015 року отримана останнім лише 11 липня 2016 року, відтак, з вказаної дати відбулось переривання строку для пред`явлення наказу до виконання. Як зазначає заявник, після повторного пред`явлення наказу до виконання (28 липня 2016 року), що слугувало підставою для переривання строку на пред`явлення наказу до виконання, наказ стягувачу не повертався. Апелянт вважає, що оригінал наказу у цій справі втрачено органом ДВС, оскільки, відсутні відомості про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу у цій справи чи про повернення останнього стягувачу, тобто органом ДВС не вчинено будь-яких дій щодо виконання наказу у цій справі. Одночасно у апеляційній скарзі стягувач зазначає, що звернувся до суду першої інстанції в межах трирічного строку для пред`явлення наказу до виконання, відтак, у суду не було підстав для відмови заявнику у видачі дублікату наказу, у зв`язку з чим, вважає неправомірними висновки суду першої інстанції про те, що стягувач не навів поважних причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання. Враховуючи наведене, апелянт вказує на те, що втрата наказу у справі №5015/95/11 унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача на виконання рішення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №5015/95/11, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 26 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 07 жовтня 2019 року, поряд з тим, судом витребувано у Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області матеріали виконавчого провадження №45517953 з виконання наказу Господарського суду Львівської області №5015/95/11 від 28 квітня 2011 року, в тому числі докази надіслання стягувачу - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк : постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 червня 2015 року та наказу Господарського суду Львівської області №5015/95/11 від 28 квітня 2011 року. Крім того, апеляційний суд зобов`язав Бориславський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області до 07 жовтня 2019 року надати суду письмові пояснення щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області №5015/95/11 від 28 квітня 2011 року із зазначенням, зокрема, письмової інформації щодо перебування на виконанні (чи відсутності) у державній виконавчій службі оригіналу наказу Господарського суду Львівської області №5015/95/11 від 28 квітня 2011 року та стан виконавчого провадження з виконання останнього.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 21 жовтня 2019 року та повторно витребувано у Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області зазначені в ухвалі суду від 26 вересня 2019 року матеріали та зобов`язано орган ДВС надати письмові пояснення.

Станом на 21 жовтня 2019 року Бориславським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не виконано вимог ухвал суду від 26 вересня та 07 жовтня 2019 року.

Представники стягувача та боржників в судове засідання не з`явились, поряд з цим, від стягувача до суду надійшло клопотання (вих.№09-2-1/1181 від 15.10.2019 року) про розгляд справи без участі його представника. Поряд з тим, боржники належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується витягами з реєстру вихідної кореспонденції суду.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників стягувача та боржника не визнавалась обов`язковою, зважаючи на клопотання стягувача (скаржника), колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 10 березня 2011 року у справі №5015/95/11 позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області» до відповідача-1 Малого приватного підприємства «Пролісок» та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлор» про стягнення 228 804,81 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Суд вирішив звернути стягнення на заставлене майно, а саме:

- виробничі запаси: фурнітуру (ґудзики, замки, гачки, резинки та ін.) в кількості 35473 штуки, тканину в асортименті в кількості 55450,19 п. м., вату у кількості 81942,75 п. м., ватин у кількості 48764,3 м., полотно об`ємне у кількості 4190 п. м., згідно Договору застави № 27 від 14 лютого 2008 року, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Чорновола, 1 та належать Малому приватному підприємству Пролісок (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Чорновола, 1, ЄДРПОУ 20787485);

- нежитлову будівлю швейного цеху - гаражу - актового залу, позначену на плані літерою Г-2 , площею 278 кв. м., згідно Договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О. 23 жовтня 2009 року за реєстраційним № 1218, що знаходиться за адресою м. Борислав, вул. Чорновола, 1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю Тейлор (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Чорновола, 1, ЄДРПОУ 22412097)

на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12), в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 09325407, код банку 325406) на загальну суму заборгованості 227 583,55 грн. (рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості № 29096301451132 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області» МФО 325406).

Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

На виконання рішення 28 квітня 2011 року Господарським судом Львівської області видано відповідні накази. Строк пред`явлення наказів до виконання: з 23 березня 2011 року по 23 березня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи наказ Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 (щодо звернення стягнення на заставлене майно) пред`явлено стягувачем до виконання.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції від 29 червня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №45517953) наказ Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 (щодо звернення стягнення на заставлене майно) повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 та ст.50 ЗУ Про виконавче провадження , у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна було б звернути стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. У вказаній постанові державний виконавець заначив, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29 червня 2016 року.

В матеріалах справи знаходиться супровідний лист (вих.№09-26/1906 від 30 червня 2015 року) про надіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк .

Поряд з тим, як вбачається з листа стягувача - ПАТ Промінвестбанк (вих.№114-09/106 від 29 липня 2016 року) останній повторно пред`явив до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11, про що наголошує і сам заявник. Вказаний лист та наказ отримано ВДВС Бориславського МУЮ - 03 серпня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з відсутністю будь-яких процесуальних дій з боку органу ДВС, стягувач звернувся до начальника Бориславського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області з листом (вих.№114/05-232 від 03 червня 2019 року) щодо надання інформації про хід виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 та з вимогою про надіслання на адресу стягувача копії постанови про відкриття виконавчого провадження або у випадку повернення виконавчого документа - відповідно копію постанови та оригінал наказу. Вказаний лист надіслано на адресу органу ДВС - 05 червня 2019 року та отримано останнім - 07 червня 2019 року (фіскальний чек від 05.06.2019 року та відкрита інформація з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення з трек-номером 7900726965648).

Відповіді на вказаний лист стягувача орган ДВС не надав.

24 липня 2019 року стягувач - ПАТ Промінвестбанк звернувся до Господарського суду Львівської області з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду (вих.№09-2-1/737 від 24.07.2019 року), в якій просив суд:

- поновити строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11;

- видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11.

Заява мотивована тим, що оригінал наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 стягувачем 28 липня 2016 року надіслано до Відділу ДВС Бориславського міського управління юстиції та останнім не повернуто стягувачу, відтак, останній вважає, що відсутність вказаного наказу унеможливлює виконання рішення суду у цій справі та порушує права стягувача. Щодо строку пред`явлення наказу до виконання, то заявник у прохальній частині заяви просить суд такий строк поновити, поряд з тим, у тексті заяви зазначає, що строк пред`явлення наказу до виконання на час звернення з заявою до суду є перерваним (оскільки наказ пред`явлено до виконання 28 липня 2016 року), відтак, заява стягувача подана до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання (який відповідно до чинного законодавства становить три роки).

Відповідно до ст.115 ГПК України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішення у цій справі) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з ч.1 ст.116 ГПК України (в редакції, чинній на момент видачі наказу у цій справі) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 ЗУ Про виконавче провадження (№24 від 1999 року) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.17 ЗУ Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Як вбачається з матеріалів справи стягувач пред`явив до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 (щодо звернення стягнення на заставлене майно), однак, рішення суду в цій частині не було виконане, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна було б звернути стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції від 29 червня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №45517953) наказ Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 (щодо звернення стягнення на заставлене майно) повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 та ст.50 ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час повернення виконавчого документу стягувачу) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Поряд з тим, частиною 5 ст.47 вказаного Закону передбачалось, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.22 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час повернення виконавчого документу стягувачу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом .

У п.3 постанови державного виконавця від 29 червня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29 червня 2016 року.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується самим заявником, що останній повторно пред`явив до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 лише 28 липня 2016 року , тобто після спливу строку, передбаченого законом для пред`явлення наказу до виконання.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає помилковими твердження заявника, що станом на час подання заяви до суду першої інстанції (24 липня 2019 року) строк пред`явлення наказу у цій справі до виконання перервався, відтак, заява про видачу його дубліката подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поряд з тим, заявник помилково посилається на положення ЗУ Про виконавче провадження №1404-VIII, оскільки такий набрав чинності лише 05 жовтня 2016 року, тобто після спливу строку повторного пред`явлення наказу до виконання (до 29 червня 2016 року) та після повторного пред`явлення стягувачем наказу до виконання (29 липня 2016 року). Станом на час повторного пред`явлення наказу до виконання строк для такого пред`явлення сплив, відтак, посилання заявника на норми вказаного Закону є безпідставними.

Проаналізувавши заяву стягувача, колегія суддів встановила, що заявник у прохальній частині заяви просить суд поновити строк для пред`явлення наказу у цій справі до виконання, поряд з тим, у тексті заяви зазначає, що вказаний строк на час звернення з заявою до суду є перерваним, відтак, на думку заявника, заява подана до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч.6 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Норми ГПК України не пов`язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази. Вказана норма процесуального закону пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Колегія суддів встановила, що заявником не наведено жодних обставин, які б слугували підставою для поновлення останньому строку для пред`явлення наказу до виконання, а в заяві, поданій до суду першої інстанції помилково зазначено, що строк для пред`явлення наказу у цій справі до виконання на даний час є перерваним. Перерваним може бути лише строк, який ще не закінчився.

Щодо видачі дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11, колегія суддів зазначає наступне:

У п.19.4 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегією суддів встановлено, що заявник звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу дублікату наказу у цій справі після закінчення строку пред`явлення останнього до виконання, а підстави для поновлення такого строку заявником не вказані та не доведені належними доказами, відтак в суду відсутні, у зв`язку з чим, відсутні і підстави для видачі дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11.

Одночасно, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факт втрати оригіналу наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 (органом ДВС чи підприємством зв`язку), зважаючи на те, що такий повторно подано до Відділу ДВС Бориславського міського управління юстиції (лист стягувача вих.№114-09/106 від 28.07.2016 року). Відсутність інформації з боку органу ДВС щодо ходу виконання вказаного наказу не може однозначно свідчити про втрату оригіналу такого наказу. В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо втрати оригіналу наказу органом ДВС.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Зважаючи на все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11 та видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2011 року у справі №5015/95/11.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про поновлення, відмову в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання (п.22).

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, відтак, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.255, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 329, п.19.4 ч.1 розділу ХІ (Перехідні положення) Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09 серпня 2019 року у справі №5015/95/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - без задоволення.

Матеріали справи №5015/95/11 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 23 жовтня 2019 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.