Ухвала

від 16.12.2019 по справі 5015/95/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 5015/95/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк

на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.08.2019 про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі № 5015/95/11

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019

у справі за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ( далі - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , банк, скаржник)

до малого приватного підприємства Пролісок , товариства з обмеженою відповідальністю Тейлор

про стягнення 228 804, 81 грн,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 12.11.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) через Західний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 09.08.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 5015/95/11, ухвалити нове рішення суду, яким поновити строк для пред`явлення наказу господарського суду Львівської області у справі від 28.04.2011 №5015/95/11 до виконання або встановити, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущений та видати дублікат наказу у справі №5015/95/11.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Львівської області від 09.08.2019, залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019, якою відмовлено у задоволенні заяви ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказа у справі №5015/95/11.

Водночас дана ухвала зі справи не міститься у переліку ухвал, на які згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.08.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 5015/95/11, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини першої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.08.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 5015/95/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова