Рішення

від 21.10.2019 по справі 640/9291/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року №640/9291/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - Білоусько І.В., представника відповідача (Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області) - Чичкань С.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Будкапітал"

до Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області,

Лесь Олександра Васильовича - Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправним та скасування постанови, визнання дій протиправними,

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 жовтня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АСК Будкапітал" (надалі також - позивач) з позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області (надалі також - відповідач-1), Лесь Олександра Васильовича - Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області (надалі також - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Леся Олександра Васильовича щодо проведення виїзного інспекційного відвідування ТОВ АСК Будкапітал за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 18/16, яке здійснювалось у період з 19.03.2019 по 20.03.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ747/1521/АВ/ТД/ФС-278 від 09.04.2019, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області, якою накладено на ТОВ АСК Будкапітал штраф у розмір 4 006 080, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 (суддя Смолій І.В.) відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В подальшому відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 №1092 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" справу №640/9291/19 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2019 адміністративну справу №640/9291/19 прийнято до провадження суддею Вєкуа Н.Г. та призначено підготовче засідання про справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем було порушено процедуру проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю АСК Будкапітал за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, буд. 18/16, де проводиться будівництво житлового комплексу Henesi House , оскільки перевірка проводилась за відсутністю керівника або уповноваженого представника позивача, крім того, відповідачем було порушено процедуру винесення оскаржуваної постанови №КВ747/1521/АВ/ТД/ФС-278 від 09.04.2019, оскільки позивача не було вчасно повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу. Також, позивач зазначив, що відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 №826/8917/17 визнано нечинною постанову КМУ від 26.04.2017 №295, кою затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що інспекторами праці встановлено факт не оформлення трудових відносин роботодавця ТОВ АСК Будкапітал з 32 особами. Будь-яких документів, що б могли підтвердити характер роботи 32 працівників ТОВ АСК Будкапітал - не надано, відтак, діючи в межах наданих повноважень, першим заступником начальника Головного управління Держпраці ку Київській області Андрієнком В.С. було підписано Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на суму 4 006 080, 000 грн.

Позивачем було надано відповідь на відзив, де наголошено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 було визнано нечинною постанову КМУ від 26.04.2017 №295, якою затверджено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Також, позивач наголосив, що умовами цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та працівниками визначено, що предметом таких договорів є надання визначених ними послуг, а виконавець самостійно організовує процес надання послуг, суму винагороди за такі послуги та строк дії договору.

В підготовчому судовому засіданні 21 жовтня 2019 року суд, на підставі ч. 7 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, за письмовою згодою всіх учасників справи, після закінчення підготовчого судового засідання, розпочав розгляд адміністративної справи по суті 21.10.2019

Так, під час судового розгляду справи 21 жовтня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача (Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області) проти позовних вимог заперечував. Та просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 21 жовтня 2019 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

У відповідності до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Держпраці України у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі по тексту - Положення №96), Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Головне управління Держпраці у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та діє на підставі Положення про таке управління.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення №96 Державна служба України з питань праці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Таким чином, ГУ Держпраці у Київській області, як територіальний орган Держпраці України, наділене повноваженнями державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу про проведення інспекційного відвідування №1478 від 15.03.2019 та направлення на проведення інспекційного відвідування №747 від 18.03.2019 ГУ Держпраці у Київській області у період з 19 березня 2019 року по 20 березня 2019 року було проведено виїзне інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю АСК Будкапітал , за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 18/16.

За результатами вказаного інспекційного відвідування ТОВ АСК Будкапітал , посадовими особами ГУ Держпраці у Київській області складено акт інспекційного відвідування від 20 березня 2019 року №КВ747/1521/АВ, яким зафіксовано наступні порушення ТОВ АСК Будкапітал :

- у порушення частини 1 статті 21 КЗпП трудовий договір не укладено між 32 працівниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ) і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівники зобов`язуються виковувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установа, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникам заробітну плату і забезпечувати умови пращ, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;

- у порушення частини 1 статті 24 КЗпП трудові договори не укладено в письмовій формі з 32 працівниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ;

- у порушення частини 3 статті 24 КЗпП 32 працівників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ) допустили до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу;

- повідомлення про прийняття 32 працівників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ) на роботу не подано власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної! служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівників.

На підставі акта інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09 квітня 2019 року №КВ747/1521/АВ/ТД/ФС-278, відповідно до якої на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на ТОВ АСК Будкапітал штраф у розмірі 4 006 080, 00 грн.

Вважаючи дії головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Леся Олександра Васильовича щодо проведення виїзного інспекційного відвідування ТОВ АСК Будкапітал протиправними, а також, протиправною постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877).

Відповідно до статті 1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до підпункту 6 пункту 4, 7 Положення №96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. У свою чергу ГУ Держпраці у Київській області є таким територіальним управлінням, юрисдикція якого поширюється на Київську область та місто Київ.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.

Відповідно до п. 8-12 Порядку №295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Основні засади здійснення контролю за додержанням законодавства про працю визначені Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України від 08 вересня 2004 року №1985-IV і є частиною національного законодавства України та застосовується в порядку, передбаченому Законом України Про міжнародні договори України .

Відповідно до статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких прописано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У відповідності до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У відповідності до частини 2 статті 19 Закону України "Про міжнародні договори" якщо міжнароднім договором України, який набрав чинності в установленому порядку (ратифікований Верховною Радою України), встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як свідчать матеріали справи, а саме, вбачається з копії направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ АСК Будкапітал від 18.03.2019 №747, останнє було вручено 19.03.2019 об 11:00 начальнику дільниці на об`єкті будівництва, яке підлягало інспекційному відвідуванню - Кисіль В.В. , містить його підпис, посаду, прізвище та ініціали та дату вручення направлення, тобто, направлення на проведення перевірки було вручено відповідно до вимог Порядку №295 посадовій особі об`єкту відвідування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 затверджено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пунктів 3-6 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений начальником управління Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Отже, щодо висновків акту перевірки по суті та оскаржуваної постанови №КВ747/1521/АВ/ТД/ФС-278 від 09.04.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини 1 статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з цього, обов`язковою передумовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Позивач в позовній заяві зазначає, що частина із зазначених у Акті перевірки осіб (24) виконують роботи/надають послуги на підставі строкових цивільно-правових договорів, які укладались з позивачем у період з лютого по березень 2019 року, а саме з: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_8 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_42 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ,

В підтвердження даних обставин позивачем до суду надано належним чином завірені копії цивільно-правових договорів із зазначеними особами.

Також, позивачем зазначено, що інші особи, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_43 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_44 , які також вказані в акті перевірки, як такі, шо знаходяться в трудових відносинах з позивачем, взагалі в момент проведення виїзного інспекційного відвідування 19.03.2019 знаходились на території будівельного майданчика, оскільки прийшли працевлаштовуватись, що підтверджується пояснювальною запискою начальника дільниці від 20.03.2019.

Проте, суд критично ставиться до даних обставин, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою контролюючого органу була видана вимога про надання документів №747 від 19 березня 2019 року, яку 19.03.2019 отримав Кисіль В.В. , який, як встановлено під час судового розгляду справи є начальником дільниці на об`єкті інспекційного відвідування за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищезазначеною вимогою, зобов`язано керівника ТОВ АСК Будкапітал надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, зокрема, особові справи працівників, колективний договір, копії договорів ЦПХ, трудові книжки, однак, будь-яких документів на виконання вимоги відповідача керівником ТОВ АСК Будкапітал надано не було.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що бланк вимоги не є належним доказом, оскільки відповідачем надано не пустий бланк, а власне копію заповненого бланку - вимоги щодо надання документів, який було отримано уповноваженою особою об`єкта відвідування - начальником дільниці - Кисіль В.В .

Разом з тим, в поясненнях, наданих: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_39 , ОСОБА_41 , ОСОБА_43 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , зазначено, що вказані особи є неоформленими та працюють неофіційно, а трудові книжки або відсутні взагалі, або знаходять у них вдома.

Іншими ж особами, такими, як ОСОБА_32 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_42 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_37 , ОСОБА_45 , ОСОБА_5 надано пояснення щодо перебування їх на стажуванні, проте, жодних доказів на підтвердження їх перебування на стажуванні (зокрема наказів про прийняття на стажування чи випробувальний термін) ТОВ АСК Будкапітал надано не було.

Суд наголошує, що ТОВ АСК Будкапітал не виконано вимогу про надання документів №747 від 19 березня 2019 року в частині надання копії договорів цивільно-правового характеру уповноваженій особі контролюючого органу до 20 березня 2019 року до 16 години 00 хвилин, а копії цивільно-правових договорів надано лише до суду, разом з поданням позовної заяви.

Разом з тим, суд критично ставиться до наданих позивачем цивільно-правових угод, адже виконання працівниками саме на їх підставі робіт та послуг не підтверджується жодними іншими первинними документами, такими, як: акти виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату праці, перелічених вище осіб.

Як вбачається з вимоги №747 від 19 березня 2019 року, примірник вимоги отримано уповноваженою особою на об`єкті будівництва - начальником дільниці Кисіль В.В. , однак документів на її виконання надано не було.

На думку суду вищезазначені факти свідчать, що оформлення позивачем цивільно-правових договорів з переліченими вище особами відбулось лише після виявлення службовими особами Головного управління Держпраці у Київській області допущених позивачем порушень, до того ж, враховуючи відсутність інших документів (щодо виконаних робіт та оплати праці) таке оформлення є суто формальним.

Відповідно до пунктів 27-29 Порядку №295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 квітня 2018 року по справі №823/708/17 (провадження № К/9901/747/17), заходи щодо притягнення до відповідальності - штрафи у сфері порушення законодавства про працю - застосовуються незалежно від факту усунення виявлених порушень та не можуть бути підставою для уникнення застосування контролюючими органами та органами у сфері нагляду зазначених заходів.

З огляду на сукупність встановлених під час розгляду справи обставин, суд доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови №КВ747/1521/АВ/ТД/ФС-278 від 09.04.2019 відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Що стосується посилань позивача стосовно невчасного повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, а саме: справу було призначено на 09.04.2019, лист відповідачем було направлено 04.04.2019 (тобто за п`ять днів відповідно до вимог порядку №509), а отримано позивачем лише 11.04.2019, суд зазначає наступне.

Згідно роздруківки з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", копія якої додана позивачем до матеріалів справи, поштове відправлення з повідомленням про розгляд справи про застосування штрафу було відправлено відповідачем 04.04.2019, у відділенні ПАТ "Укрпошта" позивача відправлення було вже 05.04.2019, проте, 05.04.2019 поштове відправлення не було вручено з інших причин.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу було надіслано позивачеві за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу, при цьому, на переконання суду, відповідач не може нести відповідальності за неотримання позивачем листів.

Відповідно до п.п. 94-96 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.

Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата.

У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв`язку про доставку пошти оператор поштового зв`язку зобов`язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв`язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань.

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що абонент (Позивач) самостійно міг визначає як організувати відносини з оператором поштового зв`язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому поштової кореспонденції шляхом укладення договору та встановлення абонентської скриньки, отримання кореспонденції безпосередньо у відділенні поштового зв`язку.

Таким чином, обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем Відповідача та не залежать від нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Що стосується доводів позивача щодо того, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №826/8917/17 було визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", то суд наголошує, що оскаржувана постанови про накладення штрафу №КВ747/1521/АВ/ТД/ФС-278 була винесена 09.04.2019, тобто, більш як за місяць до скасування Порядку №295 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, тобто - в момент чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295.

Таким чином, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №826/8917/17 жодним чином не змінює правового регулювання спірних відносин на момент їх виникнення, а відтак, посилання позивача на вказану постанову суду є необґрунтованими та судом відхиляються.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про правомірність прийнятої Головним управлінням Держпраці у Київській області постанови від 09.04.2019 №КВ747/1521/АВ/ТД/ФС-278, а тому підстави для скасування такої постанови відсутні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Будкапітал" (03113, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 62-Б, код ЄДРПОУ 39926331) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 жовтня 2019 року.

Суддя Вєкуа Н.Г.