Ухвала

від 22.10.2019 по справі 908/2019/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/141/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.10.2019 Справа № 908/2019/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни розглянувши матеріали подання заступника начальника Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Токарюк В. (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Шевченка, 43) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі № 908/2019/18

за позовом: Акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод Світло шахтаря (61001 м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, ідентифікаційний код юридичної особи 00165712)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД (90615 Закарпатська область, Рахівський район, селище міського типу Великий Бичків, вул. Промислова, буд 66, ідентифікаційний код юридичної особи 41096506)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець Чорнокнижний Антон Андрійович ( АДРЕСА_1 ).

про стягнення 1488000 грн. 00 коп. та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 в Господарський суд Запорізької області надійшло Подання, вих. б/н, б/д, реєстраційний номер виконавчого провадження: 58760283, заступника начальника Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Токарюк В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД ОСОБА_1 Мурад ОСОБА_2 до виконання зобов`язань, покладених на нього наказами № 908/2019/18, виданих 04.03.2019 про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД на користь Акціонерною товариства Харківський машинобудівний завод Світло шахтаря 1164000, 00 грн. грошових коштів за договором №18/09 на виконання робіт по ремонту трансформатора від 15.03.2018 та пені в розмірі 0,2 % за кожен календарний день прострочення від вартості робіт за договором №18/09 на виконання робіт по ремонту трансформатора від 15.03.2018 в сумі 324 000 грн.;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД на користь Акціонерного товариства Харківський машинобудівний завої Світло шахтаря 24082,00 грн. судового збору.

В обґрунтування Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначив, що виконавцем 02.04.2019 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання наказів № 908/2019/18, виданих Господарським судом Запорізької області 04.03.2019, якими боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено. Уповноважені особи на виконання функцій керівника юридичної особи до відділу на виклики державного виконавця не з`являлися, про причини неявки не повідомляли.

Згідно витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019, враховуючи перебування у відпустці судді-доповідача у №908/2019/18 Дроздової С.С ОСОБА_3 , подання передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Верховий суд України у листі від 01.02.2013 Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначив, що зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, подання має бути розглянуте в день його надходження до суду, проте не пізніше наступного дня.

Враховуючи приписи ст. 337 ГПК України щодо необхідності негайного розгляду подання, суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаного подання без участі державного виконавця.

Розглянувши та дослідивши матеріали Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2019 позов задоволено частково, а саме :

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД передати Акціонерному товариству Харківський машинобудівний завод Світло шахтаря дві складові частини трансформатора ЕТМПК 2700/10, 6 кВ, зав. № 827406, 1964 року випуску, в стані якому Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр Енергообладнання отримало його, згідно Акту прийому-передачі від 26.03.2018 зокрема: п. 5 Акту - Корпус газового реле; п. 6 Акту - Корпус перемикача ступенів напруги;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД на користь Акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод Світло шахтаря 1164000 грн. 00 коп. грошових коштів за договором № 18/09 на виконання робіт по ремонту трансформатора від 15.03.2018 та пені в розмірі 0,2 % за кожен календарний день прострочення від вартості робіт за договором № 18/09 на виконання робіт по ремонту трасформатора від 15.03.2018 в сумі 324000,00 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД на користь Акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод Світло шахтаря 24082,00.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

На виконання рішення Господарський суд Запорізької області від 01.02.20016 у справі № 908/2019/18, господарським судом 04.03.2019 видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів, доданих до Подання відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавцем 02.04.2019 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 58759770 та № 58760283 з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2019/18, якими боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома.

02.04.2019 керуючись ст. 30 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 58759770 та № 58760283 до зведеного виконавчого провадження за № ЗВП 58770845.

04.04.2019 державним виконавцем керуючись ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 58760283.

З метою перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем у порядку ст. 18, ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження надіслано запити до реєструючих майно установ.

Згідно відповідей з:

- Управлінь праці (по областях) відсутні відомості про будь яке майно належне боржнику;

-ДП Український інститут інтелектуальної власності за результатами пошуку об`єктів промислової власності, належне боржнику не виявлено;

-Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, боржник, серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств та (5 відсотків і більше) публічних акціонерних товариств, відсутнє;

-ГУ ДФС у Закарпатській області боржником звіти за 2017, 2018 та 2019 роки не подавалися у зв`язку з чим інформація щодо боржника відсутня;

08.04.2019 державним виконавцем зареєстровано постанову про арешт майна боржника в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 20425958 та в Держравному реєстрі, речових прав на нерухоме майно за № 31077806.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1005775016 від 23.09.2019 керівником юридичної особи є ОСОБА_4 .

Стягувач подав до відділу виконавчої служби заяву від 15.08.2019 № 2024, якою просить внести подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, без вилучення паспортного документа, керівнику ТОВ Проза ЛТД ОСОБА_1 Мурад ОСОБА_2 , до повного виконання покладених на боржника рішень господарським судом.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, означає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

На момент звернення до суду з Поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01.02.2013 щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

З метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Лише самостійне невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з Поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

В даному випадку, подані державним виконавцем матеріали не містять доказів факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань.

Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані зобов`язання за судовим рішенням, не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (Лист, Верховний Суд України, від 01.01.2017 р., Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , з метою захисту інтересів стягувача, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; вимагати від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ст. 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Заступником начальника Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Токарюк В. не надано суду належних та допустимих доказів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 313 Цивільного кодексу України врегульовано, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Суд наголошує, що право державного виконавця на звернення з Поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Крім того, державний виконавець не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у Листі від 01.02.2013 Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_4 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон якої клопоче заступник начальника відділу у своєму Поданні, відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 23.09.2019 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД .

Разом з тим, стаття 337 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України тільки для фізичної особи, яка є боржником, і відповідно не передбачає можливості застосування господарським судом такого тимчасового обмеження для керівника боржника - юридичної особи.

В даному випадку, Подання державного виконавця стосується застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не фізичної особи-боржника, а керівника юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД ОСОБА_4 , яке (тимчасове обмеження) господарський суд не вправі застосовувати.

Таким чином, нормами ст. 337 Господарського процесуального кодексу України не передбачено застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України для керівника боржника - юридичної особи.

Враховуючи викладене, у задоволенні Подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України судом відмовляється у зв`язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні Подання заступника начальника Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Токарюк В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Проза ЛТД ОСОБА_4 - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано - 23.10.2019.

Копію даної ухвали направити стягувачу, боржнику та державному виконавцю.

Суддя Т.А. Азізбекян