Рішення

від 09.09.2019 по справі 910/7164/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2019Справа № 910/7164/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., за участю секретаря судового засідання Мамонтової О.О., дослідив матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма

до акціонерного товариства Альфа-Банк

про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компані Плазма (далі - ТОВ Компані Плазма ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства Альфа-Банк (далі - АТ Альфа-Банк ) про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що одностороння відмова АТ Альфа-Банк від договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання № 36226451 від 25.07.2016, укладеного з ТОВ Компані Плазма , є незаконною. За твердженням позивача, АТ Альфа-Банк необґрунтовано встановило ТОВ Компані Плазма неприйнятно високий ризик, що стало підставою для видачі відповідачем розпорядження про відмову від підтримання ділових відносин з позивачем. Окрім того, позивач зазначив, що відповідач не вживав жодних заходів з метою зменшення виявлених ризиків та не повідомляв ТОВ Компані Плазма про необхідність здійснення додаткової перевірки.

Суд своєю ухвалою від 06.06.2019 відкрив провадження у справі № 910/7164/19 та постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 08.07.2019.

Суд своєю ухвалою від 08.07.2019 продовжив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив і відклав підготовче засідання до 25.07.2019.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. За твердженням відповідача, підставою для присвоєння позивачу неприйнятно високого рівня ризику є виявлення арешту рахунків ТОВ Компані Плазма , а також причетність позивача до протизаконної діяльності. Окрім того, відповідачем було встановлено, що ТОВ Компані Плазма відповідає трьом критеріям для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності, що наведені у додатку до листа Національного банку України (далі - НБУ) від 26.05.2017 №25-0008/37888 Щодо фінансових операцій з ознаками фіктивності . На основі аналізу отриманої негативної інформації щодо ТОВ Компані Плазма службою фінансового моніторингу АТ Альфа-Банк встановлено позивачу неприйнятно високий ризик. Відповідач вказав, що позивачу правомірно встановлено неприйнятно високий ризик, на підставі чого відповідачем ухвалено рішення про відмову позивачеві у підтриманні ділових відносин шляхом розірвання договору в односторонньому порядку.

Позивач надіслав суду відповідь на відзив разом із заявою про продовження строків для подання відповіді на відзив. Заява мотивована тим, що позивач, отримавши відзив на позовну заяву 15.07.2019, не мав об`єктивної можливості дослідити відзив, підготувати та подати обґрунтовану відповідь на відзив у строки, встановлені судом, а саме, до 17.07.2019.

За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). Частиною 2 статті 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України) суд продовжив йому процесуальний строк для подачі відповіді на відзив.

Позивач у відзиві на відзив зазначив, що:

- у відзиві відсутні посилання на пункти програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу відповідача (далі - Програма), які стосуються критеріїв встановлення неприйнятно високого ризику, або інші підстави встановлення клієнтам неприйнятно високого ризику, які передбачені внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, а також не зазначено будь-яких законних повноважень, передбачених внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу на встановлення позивачу неприйнятно високого ризику;

- лист НБУ від 26.05.2017 № 25-0008/37888 Щодо фінансових операцій з ознаками фіктивності (далі - Лист) не є внутрішнім документом з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а, відповідно, викладені в цьому листі положення, не можуть бути підставою для встановлення клієнтам неприйнятно високого ризику;

- відповідність клієнта одному або декільком критеріям, встановленим додатком до Листа, не призводить до виникнення в банку обов`язку встановити такому клієнту неприйнятно високий ризик, але у таких випадках банкам рекомендується здійснити перевірку такого клієнта та підтвердити або спростувати відповідні підозри;

- відповідач жодного разу не звертався до позивача із запитами, листами, тощо з приводу фінансових операцій ТОВ Компані Плазма та не надав доказів звернення до інших органів;

- на момент встановлення ділових відносин з позивачем відповідач був обізнаний з інформацією щодо юридичної адреси та виду діяльності ТОВ Компані Плазма , ділові відносини між позивачем та відповідачем підтримувалися протягом тривалого часу;

- інформація про ТОВ Компані Плазма , зазначена в ухвалах судів у кримінальних провадженнях, не може свідчити про причетність позивача до будь-яких кримінальних правопорушень та не є належним підтвердженням фіктивності господарських операцій;

- відповідач не зазначив, під час здійснення яких операцій виникли сумніви щодо законності діяльності ТОВ Компані Плазма , що позбавляє позивача можливості підтвердити належними доказами законність здійснення таких операцій;

- разом з відзивом не надано жодного доказу на підтвердження законності та обґрунтованості встановлення позивачу неприйнятно високого ризику.

Суд своєю ухвалою від 25.07.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/7164/19 до судового розгляду по суті.

До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, які містили заяву відповідача про продовження строків на подання заперечень. Проаналізувавши доводи відповідача, викладені в заяві, суд вважає доцільним, з урахуванням ч. 2 ст. 119 ГПК, продовжити відповідачеві строк для подачі заперечень і прийняти такі заперечення до розгляду.

У поданих до суду запереченнях відповідач зазначив, що:

- відповідно до п. 4.2 Програми неприйнятно високий ризик є підкатегорією високого ризику, тому до першого також застосовуються положення п. 4.3 Програми;

- відповідач у своїй діяльності з управління фінансовим моніторингом та оцінювання ризиків має право керуватися, зокрема, рекомендаціями суб`єктів державного фінансового моніторингу, серед яких НБУ, який видав Лист;

- здійснюючи оцінку ризиків та управління фінансовим моніторингом, відповідач враховує положення сукупності документів, які стосуються здійснення фінансового моніторингу - як внутрішніх документів відповідача з фінансового моніторингу, так і законів, постанов, положень та листів, виданих органами державної влади;

- позивачу було встановлено неприйнятно високий ризик на основі негативної інформації (а саме, інформації про наявність арештів на рахунках позивача в різних банках), яка надійшла службі фінансового моніторингу відповідача від служби безпеки відповідача. Відповідна інформація отримана службою безпеки відповідача з відкритого офіційного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень, тому вона не потребувала уточнення у відповідача;

- дані щодо основного виду діяльності та місцезнаходження позивача, які були відомі АТ Альфа-Банк під час встановлення відносин з ТОВ Компані Плазма , самі по собі не були підставою для встановлення високого рівня ризику, однак, ці критерії в сукупності з інформацією щодо наявності арештів рахунків позивача, зумовили прийняття відповідачем рішення про відмову в обслуговуванні ТОВ Компані Плазма ;

- внутрішні документи відповідача з питань фінансового моніторингу, на підставі яких позивачу було встановлено неприйнятно високий ризик, є документами з обмеженим доступом.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив:

27.07.2016 публічне акціонерне товариство Альфа-банк (Банк) та товариство з обмеженою відповідальністю Компані Плазма (Клієнт) уклали договір на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання № 36226451 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Розділу 1. Договору, цей Договір регламентує порядок надання Банком, зокрема, таких послуг: відкриття Клієнту поточних рахунків та/або спеціальних рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнта за ними, в тому числі з застосуванням електронних платіжних засобів, визначених у тому числі у Загальних умовах банківського обслуговування суб`єктів господарювання; відкриття Клієнту рахунків ЕПЗ, випуск корпоративних електронних платіжних засобів - корпоративних платіжних карток МПС, здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунків ЕПЗ; відкриття Клієнту вкладних рахунків для розміщення Клієнтом депозитних вкладів, зокрема, строкових вкладів, вкладів на вимогу, вкладів овернайт, умови нарахування та сплати процентів за відповідними депозитними вкладами тощо; дистанційного обслуговування за допомогою системи Клієнт-Банк iFOBS із застосуванням різноманітних програмно-технічних засобів; надання короткострокового кредиту у формі овердрафт на поточний рахунок Клієнта; обслуговування зарплатного проекту Клієнта; приймання платежів на користь Клієнта для фізичних та/або юридичних осіб через ПТКС Банку.

25.10.2017 Банк надіслав Клієнту лист, яким повідомив останнього про те, що керуючись чинним законодавством України, а саме:

- ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення ;

- ст. 64 Закону України Про банки і банківську діяльність ;

- п. 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003,

прийняв рішення про відмову Клієнту у підтриманні ділових відносин.

Як зазначено в листі від 25.10.2017, договори вважаються припиненими, а рахунки закриті починаючи з 25.10.2017.

У відповідь на звернення ТОВ Компані Плазма з проханням надати пояснення щодо закриття рахунків, АТ Альфа-Банк надіслало позивачу лист від 06.02.2018 № 10560-23.1-б/б, в якому зазначило, що на основі наявної у Банку інформації, останнім було встановлено ТОВ Компані Плазма неприйнятно високий рівень ризику згідно зі ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та видано розпорядження про відмову від підтримання ділових відносин.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов.

Зміна умов договору є правом сторони, яке є елементом прояву свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 64 Закону України Про банки і банківську діяльність банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Закон), суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції, зокрема, у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Враховуючи положення статті 64 Закону України Про банки і банківську діяльність та статті 10 Закону, відповідач наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від підтримання договірних відносин з позивачем шляхом розірвання договору, зокрема, у випадку обґрунтованого встановлення ТОВ Компані Плазма неприйнятно високого ризику.

Водночас, цивільні правовідносини виникають, змінюються або припиняються тільки з настанням певних життєвих обставин, що визначаються законодавством, тобто з настанням певних юридичних фактів. Юридичними фактами, як фактами реальної дійсності, є лише ті, з якими норми законодавства пов`язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Саме юридичні факти є умовою виникнення і динаміки (зміни та припинення) цивільних правовідносин.

Згідно із законом (ст. 202 ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є видом юридичних актів у цивільно-правовій сфері. За вольовою ознакою правочин, як юридичний факт, відноситься до юридичних правомірних дій, що спрямовані на досягнення правового результату.

Для виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин може бути передбачена необхідність не одного, а кількох юридичних фактів, тобто їх сукупність. У такому випадку підставою для виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин необхідна наявність юридичного складу.

Виходячи зі змісту статті 64 Закону України Про банки і банківську діяльність та статті 10 Закону, настання такого юридичного акту як одностороння відмови від договору зумовлена наявністю складу з послідовним накопиченням елементів з певним порядком появи кожного з елементів складу. Відсутність цих елементів свідчитиме про відсутність такого юридичного складу як припинення договору та, відповідно, правових наслідків такого припинення.

Правовим наслідком припинення договору є припинення правовідношення між сторонами, тобто припинення зобов`язання сторін (ст. 653 ЦК України). Юридична спроможність такої односторонньої дії як відмова від договору може бути підставою для виникнення такого юридичного факту як припинення договору, тобто бути підставою для зміни динаміки існуючих цивільних відносин, зумовлена наявністю передбачених Законом України Про банки і банківську діяльність та Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення обставин, тобто певних попередньо накопичених фактів, що мають юридичне (правове) походження. Відсутність цих обставин не надає такій дії як відмова від договору правової сили та не тягне правих наслідків.

Оскільки спір у справі стосується юридичної спроможності такої дії як відмова від договору бути підставою для припинення зобов`язань сторін, чинність цих зобов`язань, тобто їх обов`язковість для сторін є предметом дослідження у цій справі. Отже, відсутність зумовлених Законом України Про банки і банківську діяльність та Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення обставин свідчитиме тільки про відсутність у такій односторонній дії правової сили та правих наслідків і, відповідно, свідчитиме про чинність самого зобов`язання.

Спір про недійсність є спором про встановлення у наявного юридичного факту певних недоліків (дефектів). Водночас, відмова від виконання зобов`язання є підставою для спонукання до примусового виконання обов`язку в натурі, в рамках розгляду якого підлягає встановленню наявність чи відсутність зумовлених законом життєвих обставин як юридичних фактів, що є складовими елементами такого юридичного факту (юридичного складу) як припинення договору. Відсутність цих елементів свідчить про відсутність відповідного юридичного факту (припинення (розірвання) договору), а їх наявність - підставою для примусового виконання обов`язку в натурі як самостійного способу захисту цивільних прав та інтересів. Саме в рамках вирішення спору про примусове викання договору слід встановлювати наявність чи відсутність юридичного факту його припинення, оскільки в разі неправомірного присвоєння ТОВ Компані Плазма неприйнятно високого рівня ризику не настають правові наслідки, передбачені законом, у тому числі і щодо припинення (розірвання) Договору на вимогу однієї із сторін.

Отже, оцінка дій осіб при виконанні Договору повинна здійснюватись сторонами в рамках вирішення спору про виконання, що носить ефективний характер.

Право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечено законом (ст. 15 ЦК України), способи якого визначенні ст. 16 ЦК України та не є вичерпними. Водночас, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на це, мають бути вичерпані лише ті засоби правового захисту, які є ефективними.

Велика Плата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відповідні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Таким чином позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Компані Плазма до акціонерного товариства Альфа-Банк відмовити.

Судові витрати покласти на товариство з обмеженою відповідальністю Компані Плазма .

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 23.10.2019.

Суддя С. А. Ковтун