Рішення

від 09.10.2019 по справі 910/6637/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2019Справа № 910/6637/19 Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.

за участю представників сторін: від позивача, Москаленко Т.А., , ; від відповідача, не з`явилися, , ; від третьої особи ТОВ "Бінайс", не з`явилися, , ; від третьої особи "ПрАТ "СК "ПЗУ", Авраменко Д.О. , , ; від третьої особи ТОВ "Новінка ЛТД", не з`явилися,

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна

до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проТовариство з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД Товариство з обмеженою відповідальністю БІНАЙС Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна Товариство з обмеженою відповідальністю Новінка ЛТД стягнення грошових коштів ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 травня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна (позивач) надійшла позовна заява №21-05/19 від 21.05.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу за договором добровільного страхування №CRG0027022 від 01.02.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевезення застрахованого вантажу було виявлено порушення цілісності опломбування автомобіля. На виконання своїх договірних зобов`язань за договором добровільного страхування № CRG0027022 від 01.02.2015 року позивач сплатив суму страхового відшкодування, проте за приписами договору про перевезення вантажів № П-3/12/2012 від 03.12.2012 року, відповідач повинен нести матеріальну відповідальність за збереження переданого йому вантажу, отже, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 року у справі №910/6637/19 позовну заяву № 21-05/19 від 21.05.2019 року Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД про відшкодування шкоди в порядку суброгації залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству Страхова компанія Колоннейд Україна строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

14 червня 2019 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна надійшла заява б/н від 14.06.2019 року Про усунення недоліків . Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/6637/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2019 року, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю БІНАЙС .

10 липня 2019 року через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД було подано наступні документи: відзив на позовну заяву, клопотання про витребування оригіналів письмових доказів для огляду на відповідність поданим копіям, заяву про застосування строку позовної давності, клопотання про залишення позову без розгляду, заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна .

В підготовчому засіданні 10.07.2019 року задоволено клопотання відповідача б/н від 09.07.2019 року про витребування оригіналів письмових доказів для огляду на відповідність поданим копіям. Також, в підготовчому засіданні 10.07.2019 року, суд зазначив, що питання стосовно клопотання про залишення позову без розгляду буде вирішено в наступному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 року по справі № 910/6637/19 клопотання відповідача б/н від 09.07.2019 року про витребування оригіналів письмових доказів для огляду на відповідність поданим копіям - задоволено; зобов`язано Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Колоннейд Україна надати суду в наступне судове засідання (оригінали документів (для огляду)) всі письмові докази, які подані позивачем в якості додатків до позовної заяви по справі №910/6637/19 для звірки на відповідність поданим копіям; підготовче засідання у справі № 910/6637/19 відкладено на 17.07.2019 року.

В підготовчому засіданні 17.07.2019 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2019 року та суд задовольнив заяву відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та залучив ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до участі у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна (код ЄДРПОУ: 20782312; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40). Підготовче засідання у справі № 910/6637/19 відкладено на 07.08.2019 року

13.08.2019 року через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД було подано клопотання б/н від 13.08.2019 року про витребування оригіналів письмових доказів для огляду на відповідність поданим копіям.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Новінка ЛТД (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 17, код ЄДРПОУ 19253815). Клопотання відповідача про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна оригінал сюрверського звіту №3680-6415 з усіма додатками.. Підготовче засідання у справі № 910/6637/19 відкладено на 11.09.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 року повідомлено про оголошену в судовому засіданні перерву на 09.10.2019 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бінайс (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Страхова компанія К`Ю БІ І Україна (страховик), яке перейменовано на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Колоннейд Україна укладено договір добровільного страхування вантажів CGR0027022, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном (вантажем) - косметикою, що перевозиться вантажним транспортом за маршрутами: з Великобританії, Росії, країн Європи до м. Київ, Україна.

03.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю БІНАЙС (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД (виконавець, відповідач) було укладено договір про перевезення вантажів № П-3/12/2012 (далі - договір № П-3/12/2012), відповідно до якого ТОВ Ініс ЛТД прийняло на себе зобов`язання здійснити транспортно-експедиторські послуги з метою перевезення вантажу ТОВ БІНАЙС - декоративної косметики та рекламні матеріали за маршрутом Англія (м. Лечестер, м. Бормут) - Україна (Київ).

03.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна укладено договір страхування відповідальності автоперевізника №312.994053419.20223 від 03.02.2015 р. предметом якого є відповідальність автомобільного перевізника згідно з Міжнародною Конвенцією CMR 1956 року.

З метою організації вказаного перевезення, ТОВ Ініс ЛТД залучило перевізника ТОВ Новінка ЛТД , яким здійснювалось таке перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення здійснювалось автомобілем Renault Premium державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton державний номер НОМЕР_2 , який застрахований страхувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Новінка ЛТД на підставі укладеного з Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна договору страхування № 312.994053421.20223 від 03.02.2015.

Позивач вказує на те, що 05.05.2015 після прибуття автомобіля, яким перевозився застрахований вантаж, до зони митного контролю Київської міської митниці ДФС СМО № 2 мп Західний водієм було виявлено порушення цілісності опломбування автомобіля та відсутність товару у чотирьох палетах, про що було повідомлено правоохоронні органи та за фактом крадіжки 06.05.2015 порушено кримінальне провадження № 12015100080004376.

Крім того, факт нестачі вантажу підтверджується сюрвеєрським звітом від 10.09.2015 р. № 3680-6415, актом огляду вантажу від 06.05.2015 р., та актом про виявлення розбіжностей при прийманні вантажу по кількості від 19.05.2015 р.

Вказані акти були підписані комісією у складі представників ТОВ Бінайс , ТОВ Новінка , ПрАТ з іноземними інвестиціями СК К`Ю БІ І Україна , яке перейменовано на ПрАТ СК Колоннейд Україна та ПрАТ СК ПЗУ Україна

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у порядку суброгації.

Учасники справи згідно з її матеріалами мають декілька зобов`язань :

- Договірне зобов`язання між позивачем Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Колоннейд Україна і третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю БІНАЙС - за договором добровільного майнового страхування вантажу;

- Договірне зобов`язання між третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю БІНАЙС відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД - за договором перевезення вантажу;

- Договірне зобов`язання між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД і третьою особою Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна - за договором страхування відповідальності перевізника (ТОВ Ініс ЛТД )

- Договірне зобов`язання між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД і третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю Новінка ЛТД - за договором перевезення вантажу;

- Деліктне зобов`язання між третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю БІНАЙС (як потерпіла особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД - із завдання шкоди внаслідок втрати вантажу.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України Про страхування , страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник

На підставі договору страхування CGR0027022 та згідно акту-релізу № 1400014137 позивачем визнано подію, що сталася 05.05.2015 (крадіжка вантажу - декоративної косметики) страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 2 680 495,33 грн.

Як свідчать матеріали справи позивач платіжним дорученням № 000039638 від 20.10.2015 перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бінайс кошти в сумі 2 680 495,33 грн.

Спір виник у зв`язку з тим, що внаслідок виплати позивачем третій особі страхового відшкодування втраченого вантажу, який разом з автомобілем застрахований у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна , тому у позивача виникло право зворотної вимоги до страховика вантажу.

Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 5.2 договору № П-3/12/2012 виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження переданого йому вантажу з моменту його прийняття до моменту передачі уповноваженій особі вантажоодержувача в розмірі вартості вантажу, зазначеної в товарно-супроводжувальних документах (інвойсі/проформі к інвойсу).

Як встановлено судом, виконавцем за договором перевезення вантажів № П-3/12/2012 від 03.12.2012 р. є відповідач - (Товариство з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД )

Суд ще раз звертає увагу, що з метою організації вказаного перевезення, ТОВ Ініс ЛТД залучило перевізника ТОВ Новінка ЛТД , яким здійснювалось таке перевезення.

У своїх поясненнях Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна , зазначає, що у відносинах між ТОВ Ініс ЛТД та ТОВ БІНАЙС , ТОВ Ініс ЛТД виступило у ролі експедитора, а не автомобільного перевізника.

Як зазначає Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна , предметом договороу страхування відповідальності автоперевізника №312.994053419.20223 від 03.02.2015 р. є відповідальність саме автомобільного перевізника, а не експедитора згідно з Міжнародною Конвенцією CMR 1956 року.

Згідно ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" Під перевізником розуміють будь-яку особу, яка за договором перевезення зобов`язується виконати або забезпечити виконання перевезення залізницею чи автомобільним шляхом, морем, повітрям, внутрішніми (судноплавними) шляхами, або сполучаючи ці способи.

Таким чином, незалежно від того чи здійснював ТОВ Ініс ЛТД перевезення вантажу сам чи із залученими третьої особи ТОВ Новінка , ТОВ Ініс ЛТД є автоперевізником у розумінні договору №312.994053419.20223 від 03.02.2015 р.

Таким чином, Позивач правомірно звернувся з позовом до Відповідача, позовні вимоги стосовно стягнення грошових коштівз ТОВ Ініс ЛТД в порядку суброгації є обґрунтованими.

Згідно з п. 1.2. Договору про перевезення вантажів №П-3/12/2012 від 03.12.2012 року між ТОВ С.О.Т.Бі та Відповідачем транспортно-експедиторське обслуговування здійснюється відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року (далі за текстом - Конвенція КДПВ). Конвенція КДПВ набула чинності відповідно до Закону України від 01.08.2016 року № 57-V Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Протоколу до Конвенції КДПВ від 05.07.1978 р., до якого Україна приєдналась на підставі Закону України від 16.10.2012 року № 5438-VI Про приєднання України до Протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) .

Згідно положення ст. 1 Конвенції КДПВ, Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін

Відповідно до п. 5 ст. 1 Конвенції КДПВ Договірні Сторони погоджуються не змінювати будь-які з положень цієї Конвенції шляхом спеціальних угод між двома чи декількома Договірними Сторонами, за винятком скасування її застосування до їхніх прикордонних перевезень або дозволу використовувати вантажні накладні, що встановлюють право власності на вантаж при перевезеннях, які виконуються цілком в межах їхніх територій.

З огляду на положення ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України від 29.06.2004 р. № 1906-ІV та ст. З ГПК України положення Конвенції КДПВ мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України. Означене положення визначено й у договорі №11-3/12/2012 від 03.12.2012 р. (пункт 1.2.).

Частиною 1 ст. 32 Конвенції КДПВ закріплено правило відліку строку позовної давності, а саме термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. При цьому, відлік терміну позовної давності у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до п 4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Проте Закон не визначає точного моменту, з якого слід починати заново відраховувати строк позовної давності.

При цьому, згідно зі ст. 253 Кодексу, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За таких обставин новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц.

Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-1763цс16.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Страхова компанія К`Ю БІ І Україна (страховик), яке перейменовано на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Колоннейд Україна звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 680 495,33 грн. та 21.12.2015 року Господарським судом міста Києва було відкрито провадження у справі № 910/31680/15. 22.03.2016 року ухвалою Господарського суду міста Києва, Позов приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Колоннейд Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ініс ЛТД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Бінайс", про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 680 495,33 грн. - залишено без розгляду.

Господарським судом міста Києва у справі №910/3168/15 встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що позовна заява від імені приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова Компанія "К`Ю БІ І Україна" підписана не уповноваженою особою.

Також, Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД та Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна 2 680 495,33 грн. витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу. 14.11.2016 року Господарським судом міста Києва було відкрито провадження у справі № 910/20541/16. Справа №910/20541/16 переглядалась у судах різних інстанцій.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2018 р. у справі №910/20541/16 Позовні вимоги відносно приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна залишено без розгляду. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2018 р. у справі №910/20541/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2019 року Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 залишено без змін.

Судами вищих інстанцій встановлено, що матеріали справи №910/20541/16 не містять доказів того, що Наглядовою радою ПАТ СК Колоннейд Україна у відповідності до підпункту "Н" пункту 10.22 статті 10 Статуту ПАТ СК Колоннейд Україна приймалось рішення про звернення до суду з позовом у даній справі до ПАТ СК ПЗУ Україна .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову не переривається оскільки пред`явлення позову у справах №910/31680/19 та №20541/16 було здійснено без додержання вимог процесуального законодавства. Оскільки правовідносини, на які посилається Позивач мали місце в травні 2015 року, строк позовної давності закінчився у травні 2016 року.

Суд ще раз звертає увагу що, Відповідачем ТОВ Ініс ЛТД було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про застосування строку позовної давності та відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Ініс ЛТД про відшкодування шкоди у розмірі 2 680 495,33 грн. - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 жовтня 2019р.

Суддя М.В. Данилова