Ухвала

від 23.10.2019 по справі 11/177-07

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 11/177-07

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Кушніра І. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ?ВіЕйБі Банк?

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі

за позовом Науково-технічного приватного підприємства ?Дінас??

до Харківської міської ради

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007 року Науково-технічне приватне підприємство "Дінас" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю літ "2Б-6" загальною площею 6180,9 м 2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2008 у справі № 11/177-07 позов задоволено; визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "2Б-6" загальною площею 6180,90 м 2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за Науково-технічним приватним підприємством "Дінас".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі №11/177-07, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017, рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2008 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

21.08.2019 Публічне акціонерне товариство ?Всеукраїнський акціонерний банк? (далі - ПАТ ?ВіЕйБі Банк?) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ?ВіЕйБі Банк? звернулося до Східного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі №11/177-07 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви ПАТ ВіЕйБі Банк зазначає, що:

- рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 у справі № 643/8914/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Науково-технічного приватного підприємства ?Дінас?, ПАТ ?ВіЕйБі Банк?: визнано незаконним володіння ПАТ ?ВіЕйБі Банк? нежитловою будівлею літ. ?2Б-6?, загальною площею 6180,9 м 2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і витребувано з чужого незаконного володіння ПАТ ??ВіЕйБі Банк? на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нежитлову будівлю літ. ?2Б-6?, загальною площею 6180,9 м 2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 у справі № 643/6032/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Науково-технічного приватного підприємства ?Дінас? і визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення, що розташовані у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- рішенням Апеляційного суду Харківської області від 14.12.2017 у справі № 643/6032/16-ц апеляційні скарги ПАТ ?ВіЕйБі Банк? в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ?ВіЕйБі Банк? та Національного банку України задоволено частково, рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено;

- рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03.07.2017 у справі № 643/8914/16-ц задоволено апеляційну скаргу ПАТ ?ВіЕйБі Банк? в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ?ВіЕйБі Банк?, рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.

ПАТ ?ВіЕйБі Банк? вважає, що висновки Апеляційного суду Харківської області у справах № 643/6032/16-ц та № 643/8914/16-ц про відмову у визнанні права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та про витребування майна у ПАТ ?ВіЕйБі Банк? є нововиявленими обставинами для цієї справи №11/177-07.

ПАТ ?ВіЕйБі Банк?, звертаючись до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами, просив поновити строк на подачу цієї заяви, посилаючись на те, що строк пропущений ним з поважних причин, оскільки на теперішній час банк перебуває в процесі ліквідації, у зв`язку з чим процедура отримання інформації та документів, необхідних для складання процесуальних документів потребує додаткового часу. Окрім того, як зазначає заявник, велике навантаження на працівників юридичного підрозділу пов`язано із значною кількістю позовних заяв до банку та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з приводу неповернення депозитних коштів вкладників, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 відмовлено ПАТ ?ВіЕйБі Банк? в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ?ВіЕйБі Банк? у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду мотивована тривалим пропуском заявником строку на подання заяви (2 роки і 11 місяців), а також обізнаністю заявника про наявність обставини, яку він вважає нововиявленою, з дати її виникнення.

15.10.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ?ВіЕйБі Банк? на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 11/177-07, подана 07.10.2019.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 11/177-07 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відмові особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як установлено апеляційним господарським судом, нововиявленими обставинами у цій справі ПАТ ?ВіЕйБі Банк? вважає обставини, встановлені рішеннями Апеляційного суду Харківської області від 03.07.2017 і від 14.12.2017 у справах №643/8914/16- ц та № 643/6032/16-ц.

При цьому, як вбачається із вказаних судових рішень та зазначає заявник, саме ПАТ ?ВіЕйБі Банк? ініціювало апеляційне провадження у справах № 643/8914/16- ц та № 643/6032/16-ц.

Ураховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ПАТ ?ВіЕйБі Банк? було обізнано про результати розгляду справ № 643/8914/16-ц та № 643/6032/16-ц за наслідками ініційованих ним апеляційних проваджень.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Разом із тим, ПАТ ?ВіЕйБі Банк?, вважаючи, що у рішеннях Апеляційного суду Харківської області у справах № 643/8914/16-ц та № 643/6032/16-ц встановлено обставини, які є нововиявленими для цієї справи, звернулося до апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 лише 21.08.2019 , про що свідчить штамп на поштовому конверті.

Таким чином апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що заявником пропущений визначений пунктом 1 частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України тридцятиденний строк на звернення до суду із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами більше ніж на 2 роки та 11 місяців.

Пунктом 6 частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку на подання заяви до цієї заяви додається клопотання про його поновлення.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.

Відтак посилання заявника на наявність процедури ліквідації банку та значну завантаженість працівників юридичного підрозділу апеляційний господарський суд правомірно не визнав поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки вони не є об`єктивними, непереборними обставинами, які унеможливили своєчасне звернення до суду із заявою в порядку статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваної ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права (пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України).

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Здійснюючи правосуддя, суд наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним учасником справи обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, врахувати баланс суспільного та приватного інтересу і виходячи з принципу пропорційності, дійти висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.

У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, №93, та рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Відтак, враховуючи обізнаність заявника про наявність обставини, яку він вважає нововиявленою, з дати її виникнення, тривалий пропуск заявником строку на подання заяви, а також те, що викладені у клопотанні обставини, які скаржник помилково вважає поважними причинами пропуску встановленого процесуального строку, мають суто суб`єктивний характер і переконливо свідчать про те, що своєчасне подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залежало виключно від волевиявлення заявника, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні заяви ПАТ ?ВіЕйБі Банк? про поновлення строку на подання заяви про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 233, 234, 235, абзацом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ?ВіЕйБі Банк? на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 11/177-07.

2. Матеріали касаційної скарги на 29 (двадцяти дев`яти) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

І. В. Кушнір