Ухвала

від 24.10.2019 по справі 420/779/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №420/779/19

адміністративне провадження №К/9901/28326/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі № 420/779/19 за позовом Виробничо-комерційної фірми ТСК у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019.

Так, як убачається з матеріалів касаційної скарги, заявник просив поновити строк на касаційне оскарження на підставі приписів частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки копія оскаржуваного судового рішення отримана ним лише 09.09.2019, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі, копія якого додається.

Водночас, частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку, вказаного у цій правовій нормі процесуального закону, пов`язано саме з днем вручення судового рішення учаснику справи.

Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані статтею 251 КАС України, частинами 6, 7 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відмітка ж про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі у розумінні названих вище положень процесуального закону не вказує на день вручення копії судового рішення учаснику справи, а лише засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.

При цьому, скаржник може підтвердити дату отримання ним копії оскаржуваного рішення, надавши поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором (копію чи оригінал) та роздруківку з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження даного поштового відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором.

Таким чином, вказані заявником доводи, в обсязі поданих на їх підтвердження доказів, не свідчать про наявність обставин, які би могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 329 КАС України.

За правилами пункту третього частини першої статті 333 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо підстави, вказані скаржником у заяві, визнані судом неповажними.

Крім того, при вивченні вказаної касаційної скарги було також виявлено, що вона не оформлена згідно вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вказаною правовою нормою процесуального закону встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги, а її частиною четвертою передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

У даному ж випадку, вказані приписи КАС України скаржником не виконано, документ про сплату судового збору до касаційної скарги не долучено, проте скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що відстрочення сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Що ж стосується заявника, який маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень і є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, то кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене відповідач не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням обставин і факторів, які впливають на тривалість процедури проведення відповідних платежів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Так, згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання адміністративного позову), за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921, 00 грн.

Позовна заява подана позивачем - юридичною особою у 2019 році та заявлено 1 вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за подання касаційної скарги сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 3842,00 грн. ( 1921, 00 грн. - судовий збір за одну вимогу немайнового характеру; отже ставка судового збору за подання вказаного позову до суду першої інстанції становила 1921,00 грн.; таким чином, ставка судового збору за звернення скаржника до Верховного Суду з даною касаційною скаргою становить 3842,00 грн. ( 1921,00 грн. х 200 %).

Згідно із частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаного вище недоліку, шляхом подання документа про сплату судового збору у сумі 3842,00 грн., який підлягає зарахуванню за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку: 207.

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Банківські реквізити для перерахування коштів в іноземній валюті до Державного бюджету України, у тому числі й для сплати судового збору за подання до Верховного Суду заяви про перегляд рішення, розміщено на сайті Державної казначейської служби України.

У графі "Призначення платежу" обов`язково необхідно вказати:

*;101;22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

У випадку неусунення вказаного недоліку, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність надання скаржнику строків для усунення указаних в ухвалі недоліків терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись статтею 169, 332, 333 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі № 420/779/19 за позовом Виробничо-комерційної фірми ТСК у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати скаржнику - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення належного обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання документа про сплату судового збору, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог статті 332 КАС України, в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог статті 333 КАС України, в установлений судом строк, скаржнику буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду