Постанова

від 24.10.2019 по справі 0940/1198/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №0940/1198/18

адміністративне провадження №К/9901/8911/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехцентр" на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі судді Остап`юка С.В. від 17.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Пліша М.А. (головуючий), Шинкар Т.І., Глушка І.В. від 25.02.2019 у справі №0940/1198/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехцентр" до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехцентр" (надалі - ТОВ "Сантехцентр") звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення №1842-56 від 30.07.2015 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" в частині надання дозволу Гаражно-будівельному кооперативу №30 "Ангар" (надалі - ГБК) на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для обслуговування акумуляторної та відкритого складу МОП.

2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018, яку залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019, позовну заяву залишено без розгляду.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1. Пунктом 1 рішення Івано-Франківської міської ради №1842-56 від 30.07.2015 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" надано дозвіл ГБК на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для обслуговування акумуляторної та відкритого складу МОП.

3.2. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБіл-авто" (надалі - ТОВ "УкрБіл-авто") ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), який одночасно є директором ТОВ "Сантехцентр", звертався до відповідача з листом за №06072016/04 від 06.07.2016 з проханням не допустити порушення прав на земельну ділянку, що на АДРЕСА_1 , оскільки йому стало відомо про надання ГБК дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці АДРЕСА_1 , площею 0, 5664 га, в місті Івано-Франківську для обслуговування акумуляторної та відкритого складу МОП відповідно до оспорюваного рішення Івано-Франківської міської ради від 30.07.2015.

4. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, виходили з того, що враховуючи звернення ОСОБА_1 , як директора ТОВ "УкрБіл-авто", позивачу - ТОВ "Сантехцентр", було відомо про існування оспорюваного рішення з дати звернення. Тому, суди дійшли висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, визначений частиною статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). У зв`язку з цим, позовну заяву залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем подано касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що звернення ТОВ "УкрБіл-авто" до відповідача зі зверненням про недопущення порушення його прав жодним чином не впливає на дотримання строків звернення до суду позивачем - ТОВ "Сантехцентр", яке є окремою юридичною особою.

6. Відповідачем до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

8. Згідно з частиною 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9. Частиною 1 статті 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

10. Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

11. За змістом частин 3-4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

12. Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

13. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

14. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

15. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Правові висновки аналогічного змісту наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №800/304/17.

17. Колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи розпочинає свій перебіг лише за умови, що остання була реально обізнаною з фактом їх порушення оспорюваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

18. Судами попередніх інстанцій було досліджено, що позивач у даній справі - ТОВ "Сантехцентр", та суб`єкт звернення до Івано-Франківської міської ради з листом за №06072016/04 від 06.07.2016 - ТОВ "УкрБіл-авто", є окремими юридичними особами.

19. Від імені ТОВ "УкрБіл-авто" дане звернення підписане його директором ОСОБА_1 , який одночасно виступає директором ТОВ "Сантехцентр".

20. Відповідно до частин 1, 4 статті 39 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 №2275-VIII, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

21. Тобто, директор товариства є одним з його органів, на який покладено обов`язок щодо вирішення усіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства.

22. Разом з тим, наведені судами попередніх інстанцій обставини не є достатнім свідченням того, що з моменту підписання ОСОБА_1 звернення від імені ТОВ "УкрБіл-авто" йому стало відомо або могло стати відомо про факт порушення оспорюваним рішенням прав, свобод та інтересів саме ТОВ "Сантехцентр".

23. Навіть за умови обізнаності директора ТОВ "УкрБіл-авто" про прийняття відповідачем оспорюваного рішення внаслідок підписання звернення від імені останнього, це не може слугувати автоматичним підтвердженням того, що позивач - ТОВ "Сантехцентр", при цьому дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

24. Крім того, слід врахувати, що позивачем у даній справі виступає не фізична особа ОСОБА_1 , а юридична особа ТОВ "Сантехцентр", наділена самостійним колом прав та обов`язків.

25. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

26. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що " право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

27. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11).

28. У рішенні Європейський Суд з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд визнав, що " вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків " (пункт 41, заява №3236/03).

29. Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

30. Таким чином, суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваного судового рішення порушив норми процесуального права, а саме, частин 1-2 статті 122, частин 3-4 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240, частини 1 статті 319 КАС України, що є підставою для його скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

31. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувані судові рішення слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ПОСТАНОВИВ:

32. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехцентр" задовольнити.

33. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі №0940/1198/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехцентр" до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

34. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Єзеров А.А.

Чиркін С.М.