Постанова

від 23.10.2019 по справі 641/1372/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Харків

справа № 641/1372/19

провадження № 22-ц/818/4642/19

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Маміної О.В., Кругової С.С.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест ,

треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія про відшкодування шкоди,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест , в особі генерального директора ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 17 липня 2019 року, ухвалене суддею Онупко М.Ю.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 76 290,26 грн., моральну шкоду в розмірі 15000 грн., франшизу в розмірі 1000 грн., судові витрати в розмірі 5770 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що 13.08.2018 року водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Ford Cargo , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на придомовій території будинку № 17 по вул. В. Зубенка у м. Харкові, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який, в свою чергу, вдарив припаркований автомобіль Samand LX , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , чим порушив п. 13.1 ПДР України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК709089 автомобіль Ford Cargo , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований у ТДВ Міжнародна страхова компанія , та вказана компанія здійснила виплату суми відшкодування в розмірі 32653,57 грн. Проте, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 85 023,83 грн. Крім того, позивач зазначив, що він поніс витрати по визначенню матеріального збитку у розмірі 1500 грн., франшизи в розмірі 1000 грн., також він отримав великий нервовий стрест, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Мегатранс Інвест на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 52 370, 26 грн., франшизу в розмірі 1000 грн., вартість витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 1500 грн., вартість перевезення автомобіля 650 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн., а всього підлягає стягненню 62 288,66 грн. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ Мегатранс Інвест звернулося з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове, яким у задоволенні позовних вимог до ТОВ Мегатранс Інвест відмовити.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилався на те, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права та неправильним застосування норм процесуального права. Зазначає, що згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховки у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому ним Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров*ю, майну третьої особи. Вказує, що відповідач, який в силу вищезазначених норм, отримав страхове відшкодування від страховика, у разі незгоди має право згідно п. 36.7 ст. 36 Закону оскаржити рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодувавання (регламентної виплати) у судовому порядку. Позивач своїм правом на оскарження розміру страхового відшкодування відповідно до ст.36 Закону не скористався. А тому його звернення до ТОВ Мегатранс Інвест є безпідставним. Також зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було враховано, що документи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги ( рахунок про сплату від 08.11.2018 р. - акт виконаних робіт від 18.12.2018 р., квитанція до прибуткового ордеру на загальну суму 85023,83 грн.) не були подані до ТДС МСК для оцінки та можливості здійснення відшкодування саме ТДС МСК зазначених коштів. Вказує, що у позивача не виникло права вимоги відшкодування матеріальної шкоди до відповідача, оскільки така вимога мала бути адресованою ТДВ МСК відповідно до вимог ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , вимога має пред`являтися до страховика в межах визначеного полісом ліміту, тому ТОВ Мегатранс Інвест є неналежним відповідачем. Так, при винесенні рішення судом першої інстанції не були враховані положення ст.29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , пункт 14 ППВССУ № №4 від 01.03.2013 р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , п.2.4 та п.8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395, що при відшкодуванні витрат, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу здійснюється з урахуванням зносу. Також судом при винесенні рішення було не обґрунтовано стягнутий розмір моральної шкоди у розмірі 1000 грн. та взагалі не взято до уваги те, що позивачем жодних доказів для підтвердження моральної шкоди не було надано в рамках судового розгляду.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест , в особі генерального директора ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.08.2018 року о 17 год. 45 хв. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Ford Cargo , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на прибудинковій території будинку 17 по вулиці В. Зубенка у м . Харкові, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в свою чергу вдарив припаркований автомобіль Samand LX , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , чим порушив п. 13.1 ПДР України. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті настання ДТП автомобіль Mitsubishi Lancer , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК709089 автомобіль Ford Cargo , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований у ТДВ Міжнародна страхова компанія .

Постановою Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/11805/18 від 05.11.2018 року, третю особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., яка відповідно до відмітки суду набрала законної сили 16.11.2018 року (а.с. 13).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Вина третьої особи у скоєнні ДТП, що сталася 13.08.2018 року, встановлена вищевказаною постановою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року.

Відповідно до наказу ТОВ Мегатранс Інвест № 27-ВК від 14.12.2017 року ОСОБА_2 прийнято на роботу з 15.12.2017 року на посаду водія автотранспортних засобів, а з наказу № 15-ВК від 17.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 звільнено з посади водія автотранспортних засобів на підставі ст. 40 п. 4 КЗпП України. Тобто на момент ДТП ОСОБА_2 працював у ТОВ Мегатранс Інвест на посаді водія автотранспортних засобів (а.с. 73,74).

Згідно висновку № 255/11-18 від 23.01.2018 р., виданого ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження автомобіля Mitsubishi Lancer , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 88153,31 грн., ринкова вартість вказаного автомобіля 144301,53 грн. (а.с. 18-23).

Так, згідно листа ТДВ МСК № 2836 від 05.11.2018 року (а.с. 14) встановено, що вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу Mitsubishi Lancer складає 54431,97 грн. та з урахуванням зносу становить 25865,93 грн.

09.11.2018 року ТДВ МСК виплатило ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 24865,93 грн., враховуючи 1000 грн. безумовної франшизи, передбаченої п. 5 полісу № АК /7069089.

11.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ МСК із заявою про доплату страхового відшкодування.

ОСОБА_1 було надано висновок щодо вартості матеріального збитку № 255/11-18 від 09.11.2018 року оцінювача ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mitsubishi Lancer складає 40 384,28 грн з урахуванням ПДВ та 37 195,57 грн. без урахування ПДВ. Вартість відновлюваного ремотну вказаного автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження становить 88 153,31 грн. Ринкова вартість зазначеного автомобіля становить 144 301,53 грн.

ТДВ МСК було прийнято рішення про доплату страхового відшкодування в розмірі 7787,64 грн., вказана сума була виплачена 10.01.2019 року на підставі страхового акту № 13737/1 від 10.01.2019 року.

Тобто, ТДВ МСК було виплачено на користь ОСОБА_1 - 32 653,57 грн.

Колегія суддів вважає, що задоволдьняючи позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Так, статтею 1 Закону України Про страхування передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України Про страхування . До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми ліміту страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Такі висновки відповідають постанові Верховного Суду № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року.

За таких обставин, на відповідача обов`язок з відшкодування шкоди може бути покладений на суму, що перевищує ліміт страхового відшкодування.

Із висновку № 255/11-18 від 23.01.2018 р. вбачається, що він виконаний в тому числі на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів , затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395, із змінами, ввнесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 137/5/2732 від 08.12.2004 року та № 1335/5/1159 від 24.07.2009 року .

Порядок визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, врегульований розділом VIII Методики, згідно якого за загальним правилом вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості за вказаною в Методиці формулою.

Згідно п. 1.3. Методики, її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Пунктом 1.4. Методики визначено, що вона в тому числі застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів (п.п. д ), а також визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (п.п. е ).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Згідно п. 2.4. Методики, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Таким чином, вартість матеріального збитку та вартість відновлювального ремонту є різними за своєю суттю та порядком розрахунку величинами.

Виходячи з аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що реальні збитки, які понесла особа, потерпіла від ДТП визначаються з урахуванням фізичного зносу автомобіля.

Згідно висновку № 255/11-18 від 23.01.2018 р. вартість матеріального збитку розрахованого з урахуванням фізичного зносу автомобіля становить 40384,28 грн., тобто розмір майнової шкоди визначений в межах страхового ліміту.

З позовом до страхової компанії позивач не звертається, з відповідача на відшкодування майнової шкоди підлягає стягненню лише франшиза 1000 грн.

Крім того, позивач просив на підставі ст. 1167 ЦК України стягнути завдану моральну шкоду у розмірі 15000 грн., посилаючись на те, що був порушений налагоджений ритм життя, тривалий час позивач вимушений був пересуватися на пошкодженому транспортному засобі, що вплинуло на його самооцінку.

Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частиною 2 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка їй завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 Про судову практику всправах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив з розмір відшкодування моральної шкоди, оскліьки позивач вимушений був вживати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права.

Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати понесені позивачем підлягають перерозподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 ч. 1 п. 2, 376 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест , в особі генерального директора ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 17 липня 2019 року в частині стягнення з ТОВ Мегатранс Інвест на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 52 370, 26 грн., вартості перевезення автомобіля 650 грн. - скасувати, у задоволенні цих позовних вимог - відмовити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 17 липня 2019 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест на користь ОСОБА_1 франшизи - 1000 грн. та на відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. залишити без змін.

Перерозподілити судові витрати визначені рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 17 липня 2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 33,40 грн., витрати на правову допомогу 250 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

С.С. Кругова