Ухвала

від 28.11.2019 по справі 641/1372/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 641/1372/19

провадження № 61-20925ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Марченко Ніна Миколаївна на постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія про відшкодування шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ Мегатранс Інвест , матеріальну шкоду в розмірі 76 290,26 грн, моральну шкоду в розмірі 15 000 грн, франшизу в розмірі 1 000 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Мегатранс Інвест на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 52 370,26 грн, франшизу в розмірі 1 000 грн, вартість витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 1 500 грн, вартість перевезення автомобіля у розмірі 650 грн, моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Мегатранс Інвест , в особі генерального директора Туманяна А. Е. задоволено частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року в частині стягнення з ТОВ Мегатранс Інвест на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 52 370, 26 грн, вартості перевезення автомобіля 650 грн скасовано, у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року в частині стягнення з ТОВ Мегатранс Інвест на користь ОСОБА_1 франшизи 1 000 грн та на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Марченко Н. М. в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року та залишити без змін рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 92 290,26 грн, яка станом на 1 січня не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн (1 921,00 грн х 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону за ціною позову.

При цьому касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржуване судове рішення підпадає принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Марченко Н. М. подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання заявником вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Марченко Ніна Миколаївна на постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатранс Інвест , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія про відшкодування шкоди .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Воробйова