Ухвала

від 25.10.2019 по справі 1540/3888/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/3888/18

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 р. у справі № 1540/3888/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "БІМС"" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року позов задоволено.

На зазначене рішення суду Головне управління ДФС в Одеській області подали апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги. Крім іншого, до апеляційної скарги надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання зазначається, що апелянтом в межах строку на апеляційне оскарження було подано апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018року апеляційну скаргу було залишено без руху та 20.02.2019 року ухвалою суду апеляційну скаргу повернуто апелянту. Апелянт вказує, що станом на момент першого звернення до суду з апеляційною скаргою були відсутні кошти на сплату судового збору, зазначає, що не є розпорядником та отримувачем коштів, фінансування апелянта не здійснюється, а тому апелянт вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою. Просить вважати такі причини пропуску строку поважними та відкрити апеляційне провадження.

Проте, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу майнового характеру.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року, оскільки позовну заяву було подано до суду 02.08.2018 р.) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 37710,15 грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок №UA628999980000034315206081007, відкритий на ім`я Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (ЄДРПОУ 38016923) в банку Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, в сумі 37710,15 грн., в зв`язку з чим апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України залишається без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Стосовно клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження суд зазначає.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яка діє з 15.12.2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно ч. 1, ст. 295 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2018 р.) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Згідно ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2018 року апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2018р. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року продовжено апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

21.10.2019 року Головне управління ДФС в Одеській області повторно звернулись до суду з апеляційною скаргою.

Доводи апелянта, щодо відсутності коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги є не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту повернення скаржнику апеляційної скарги (20.02.2019 року) пройшло вісім місяців. За цей час апелянт не вчиняв дій щодо сплати судового збору та подачі апеляційної скарги, тощо.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» .

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору митним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Цє пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення «Лелас проти Хорватії» : «Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Також, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення, та звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування" про-який говорить ЄСПЛ.

Держава (в даному випадку - в особі органів ДФС) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через невчасну сплату судового збору податковим органом та будь-які проблеми, що виникають під час внутрішньої процедури узгодження його сплати. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).

У зв`язку із вищевикладеним, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296,298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на зазначене, та керуючись вимогами норм Кодексу адміністративного судочинства, суддя-доповідач приходить до висновку про необхідність залишити подану апеляційну скаргу без руху, для надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно, для поновлення строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Роз`яснити Головному управлінню ДФС в Одеській області , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено..

Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.

Суддя: Шевчук О.А.