Ухвала

від 21.01.2020 по справі 1540/3888/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2020 року

Київ

справа №1540/3888/18

адміністративне провадження №К/9901/35711/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі №1540/3888/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "БІМС" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія БІМС звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.07.2018 року, якими збільшено суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 733 787,00 грн., в тому числі 587 030,00 грн. за основним платежем, 146 757,00 грн.

за штрафними (фінансовими) санкціями та грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 942 220,00 грн., в тому числі 753 776,00 грн. за основним платежем, 188 444,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.218 позов задоволено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою податкового органу відповідно до приписів пункту четвертого частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, апеляційний суд виходив з того, що відповідач пропустив строк апеляційного оскарження і наведені ним підстави для поновлення цього строку є неповажними.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.

Порушуючи в касаційній скарзі питання щодо скасування рішення суду апеляційної інстанції, відповідач посилається на помилковість висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Водночас, за приписами пункту п`ятого частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту другого частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій, та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається наступне.

Рішення суду першої інстанції складене в повному обсязі 02.11.2018, а відтак останнім днем строку апеляційного оскарження, з урахуванням правил обчислення процесуального строку, встановленого статтею 120 КАС України є 03.12.2018.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Одеській області оскаржило його в апеляційному порядку, однак, апеляційна скарга не була оформлена у відповідності до вимог пункту першого частини п`ятої статті 296 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для усунення вказаного недоліку, як це передбачено частиною другою статті 298, статтею 169 КАС України.

Строк для усунення недоліку апеляційної скарги ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 було продовжено на десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Апеляційним судом встановлено, що копію ухвали від 30.01.2019 про продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги отримано відповідачем 05.02.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У межах встановленого судом строку недолік апеляційної скарги усунуто не було, натомість, відповідачем заявлено клопотання про продовження строку сплати судового збору, у якому Головне управління ДФС в Одеській області, як на підставу для його задоволення, посилалось на відсутність коштів, призначених для цієї мети.

У задоволенні вказаного клопотання П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у зв`язку з його необґрунтованістю та ухвалою від 20.02.2019 повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, з огляду на неусунення недоліку останньої та на підставі частини другої статті 298, статті 169 КАС України.

За змістом наведених норм процесуального права до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, якою, в свою чергу, передбачено повернення позовної заяви, яку залишено без руху, якщо позивач не усунув її недоліки у встановлений судом строк.

21.10.2019 відповідач повторно подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що пропуск цього строку обумовлено наявністю поважних, на думку податкового органу, підстав, а саме відсутністю фінансування видатків бюджету установи, призначених для сплати судового збору, у зв`язку з чим первісно подана апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала, з огляду на неусунення упродовж встановленого судом строку недоліків останньої.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 апеляційну скаргу залишено без руху й встановлено десятиденний з дня отримання копії ухвали строк, упродовж якого податковий орган мав право вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та надати документ про сплату судового збору.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 05.11.2019 й 06.11.2019 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, яке обгрунтоване неможливістю сплати судового збору по даній справі та очікуванням надходження на рахунок податкового органу коштів.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.11.2019 в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовив.

Податковий орган правом на зазначення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження не скористався, а тому, з огляду на викладене та на підставі пункту четвертого частини першої статті 299 КАС України апеляційний суд ухвалою від 25.11.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

Так, статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства, визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт шостий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Зокрема відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Своєю чергою пунктом першим частини п`ятої статті 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

У відповідності ж з положеннями частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Також статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані неповажними й правом на зазначення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідач не скористався.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту п`ятого частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі №1540/3888/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "БІМС"" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду