Постанова

від 21.10.2019 по справі 909/163/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р. Справа № 909/163/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача (скаржника) - Заставний Р.А.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи-1 - не з'явився

від третьої особи-2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", б/н від 08 серпня 2019 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2019 року (підписане 19.07.2019 року), суддя Кобецька С.М.

у справі №909/163/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення", м. Івано-Франківськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рунар Технолоджі", м. Львів

про визнання відсутнім права іпотекодержателя у ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення", визнання права іпотекодержателя у АТ "Дельта Банк"

в с т а н о в и в :

14 лютого 2019 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" про визнання відсутнім у ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" права іпотекодержателя за договорами іпотеки від 30 травня 2007 року реєстровий №Д190 та від 07 серпня 2007 року реєстровий №Д257; а також про визнання права іпотекодержателя за вказаними договорами у АТ "Дельта Банк".

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рунар Технолоджі".

Ухвалою суду від 18 квітня 2019 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2019 року у справі №909/163/19 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що доказом наявності права іпотекодержателя, крім договору іпотеки, є реєстрація такого права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстрація заборони на відчуження майна. Судом встановлено, що у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №148613319, №148611936, №148612876 від 07.12.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. прийнято рішення №30748655, №30748731, №30748787 від 02.08.2016 року, №30699643, №30699845, №306996949 від 29.07.2016 року про припинення іпотеки за іпотечним договорами №Д257 від 07.08.2007 року, №Д190 від 30.05.2007 року та припинення заборони на нерухоме майно, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №2547 від 28.07.2016 року на користь власника ТОВ Рунар Технолоджі . Відтак, суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду з цим позовом ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" не володіло правами іпотекодержателя за іпотечними договорами від 30.05.2007 року реєстровий №Д190, від 07.08.2007 року реєстровий №Д257. Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права іпотекодержателя за згадуваними іпотечними договорами, суд зазначає, що позивачем не доведено перед судом, яким чином встановлення юридичного факту шляхом визнання у АТ "Дельта Банк" права іпотекодержателя призведе до відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, як і не доведено, що саме відповідач у справі, якому заявлено вказану позовну вимогу, не визнає чи оспорює наявність права іпотекодержателя у АТ "Дельта Банк" за такими іпотечними договорами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2019 року у справі №909/163/19 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що відповідачем не виконано рішення Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року у справі №910/13169/16 та не повернуто АТ Дельта Банк оригінали іпотечних договорів, у зв'язки з чим останнє і звернулося до суду з цим позовом. Поряд з цим, вказує, що такий спосіб захисту як визнання наявності або відсутності права, передбачений ст.20 ГК України, та у цьому випадку є ефективним. Крім того, вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача прав іпотекодержателя, оскільки на час ухвалення рішення у цій справі, було чинним рішення Господарського суду Львівської області від 28 вересня 2015 року у справі №914/2666/15, яким визнано за ТзОВ Новітні енергозберігаючі системи опалення права та обов'язки іпотекодержателя за іпотечними договорами від 30 травня 2007 року №Д190 та від 07 серпня 2007 року №Д257, у зв'язку з чим вважає спосіб захисту таким, що відновить порушене право АТ Дельта Банк . Також у апеляційній скарзі апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ч.9 ст.80 та ст.210 ГПК України), оскільки, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, на який посилається суд, відсутній у матеріалах справи.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2019 року у справі №909/163/19 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. У судовому засіданні 09 вересня 2019 року представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" на даний час не є іпотекодержателем, а іпотека за спірними договорами припинена.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Третя особа (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) у поясненнях (вих.№27-16052/19 від 16.09.2019 року) просить задоволити апеляційну скаргу ПАТ Дельта банк в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно порушує права позивача, який є єдиним іпотекодержателем, а визнання за ним такого права на підставі рішення суду є належним способом захисту, що призведе до відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників відповідача та третіх осіб не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" (в тексті договору - банк) та ТОВ "Новекс Дім" (в тексті договору - позичальник) укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №97/КВ-07, зі змінами і доповненнями, відповідно до умов якого, банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти на умовах визначених в п.1.1 договору.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №97/КВ-07 від 30.05.2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" (в тексті договору - іпотекодержатель) та ВАТ "Брошнівський експериментальний завод "Лісдеревмаш" (в тексті договору - іпотекодавець) укладено:

-іпотечний договір від 30.05.2007 року, зареєстрований в реєстрі за №Д190 (зі змінами, внесеними договором від 09.10.2007 року), предметом якого є нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Незалежності (вул. 1 Травня), буд. №42 "в", №42 "г" в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область (п.1.2 договору);

-іпотечний договір від 07.08.2007 року, зареєстрований в реєстрі за №Д257 (зі змінами, внесеними договором від 14.03.2008 року), предметом якого є нерухоме майно - будівля інженерного комплексу, загальною площею 1719,9 кв.м., що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,3554 га по вул. Незалежності (вул. 1 Травня), буд. №42 в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область (п.1.2 договору).

Згідно з пунктами 1.1 договорів іпотека за такими договорами забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №97/КВ-07 від 30.05.2007 року, з будь-якими змінами і доповненнями до нього, в т.ч. стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо.

12 березня 2011 року між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Український промисловий банк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, відповідно до умов якого, а саме: п.3.1 ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) АТ "Дельта Банк" права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, згідно із додатком №1 до договору, зокрема за кредитним договором про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №97/КВ-07 від 30.05.2007 року, укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Новекс Дім", забезпечений іпотекою - будівля інженерного комплексу, загальною площею 1719,9 кв.м., що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,3554 га по вул. Незалежності (вул. 1 Травня), буд. №42 в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківської область; нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Незалежності (вул. 1 Травня), буд. №42 "в", №42"г" в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківської область, а АТ "Дельта Банк" - замінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Відповідно до п.3.2 вказаного Договору внаслідок передачі ТОВ "Укрпромбанк" АТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, АТ "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимагати замість ТОВ "Укрпромбанк" від боржників належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

08 жовтня 2014 року між АТ "Дельта Банк" (в тексті договору - продавець) та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №1, предметом якого є право вимоги, зокрема за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №97/КВ-07 від 30.05.2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення щодо виконання позичальником своїх обов'язків за кредитним договором.

28 листопада 2014 року між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14, відповідно до умов якого, ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" придбало у ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" право вимоги до позичальника за кредитним договором №97/КВ-07 від 30.05.2007 року, в тому числі право іпотекодержателя за іпотечними договорами №Д190 від 30.05.2007 року, №Д257 від 07.08.2007 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28 вересня 2015 року у справі №914/2666/15, зокрема, визнано за ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" права та обов'язки іпотекодержателя за іпотечними договорами №Д190 від 30.05.2007 року та №Д257 від 07.08.2007 року, з урахуванням договору купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28 листопада 2014 року.

28 липня 2016 року між ТОВ "Рунар Технолоджі" (в тексті договору - іпотекодержатель), яке згідно з договором від 27 липня 2016 року про відступлення прав за іпотечними договорами прийняло від ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" право вимоги за іпотечними договорами №Д190 від 30.05.2007 року, №Д257 від 07.08.2007 року зі змінами і доповненнями, та ВАТ "Брошнівський експериментальний завод "Лісдеревмаш" (в тексті договору - іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 28.07.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., зареєстрований в реєстрі за №2547, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв у власність за вартістю та на умовах, визначених цим договором, належне іпотекодавцю на праві приватної власності нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечними договорами №Д190 від 30.05.2007 року, №Д257 від 07.08.2007 року зі змінами і доповненнями.

Також місцевим господарським судом встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис №11141390016000272 від 29.07.2016 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Брошнівський експериментальний завод "Лісдеревмаш" (ідентифікаційний код юридичної особи - 00274246).

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №148613319, №148611936, №148612876 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. прийнято рішення №30748655, №30748731, №30748787 від 02.08.2016 року та №30699643, №30699845, №306996949 від 29.07.2016 року про припинення іпотеки за іпотечними договорами №Д257 від 07.08.2007 року, №Д190 від 30.05.2007 року та припинення заборони на нерухоме майно, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №2547 від 28.07.2016 року на користь власника ТОВ "Рунар Технолоджі".

Поряд з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року у справі №910/13169/16 визнано недійсними договір купівлі-продажу прав вимоги №1 від 08.10.2014 року, укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та договір купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014 року, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" а також зобов'язано ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернути АТ "Дельта Банк" оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредитів позичальників за кредитним договором, що передані згідно акту приймання-передачі прав вимоги від 08.10.2014 року за договором купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28 листопада 2014 року.

Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2017 року та постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №910/13169/16.

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з цим позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" про визнання відсутнім у ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" права іпотекодержателя за договорами іпотеки від 30 травня 2007 року реєстровий №Д190 та від 07 серпня 2007 року реєстровий №Д257, а також про визнання права іпотекодержателя за вказаними договорами у АТ "Дельта Банк".

Під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, постановою Західного апеляційного господарського суду 12.03.2019 року у справі №914/2666/15 заяву АТ "Дельта Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року у справі №914/2666/15 задоволено частково. Змінено рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року, зокрема відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання за ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" прав та обов'язків іпотекодержателя за іпотечними договорами №Д190 від 30.05.2007 року, №Д257 від 07.08.2007 року. Колегією суддів апеляційної інстанції визнано нововиявленою обставиною - визнання рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року недійсними договору купівлі-продажу прав вимоги №1 від 08.10.2014 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та договору купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення".

В подальшому постановою Верховного Суду від 05.06.2019 року постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 року у справі №914/2666/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Підставою для скасування судового рішення стало порушення норм процесуального права.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2019 року у справі №914/2666/15 заяву АТ "Дельта Банк" про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року у справі №914/2666/15 за нововиявленими обставинами - повернено без розгляду. Суд дійшов висновків про недоведеність Публічним акціонерним товариством Дельта Банк належними, достатніми та допустимими доказами у справі права на подання до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року у справі №914/2666/15, оскільки заявник не є ані стороною у справі, ані процесуальним правонаступником будь-кого з учасників справи. Станом на час розгляду справи №909/163/19 в апеляційному суді вказана ухвала оскаржена та не набрала законної сили.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Так, в силу положень п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності, зокрема іпотека; заборона відчуження та арешт нерухомого майна та інші обтяження.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що доказом наявності права іпотекодержателя, крім договору іпотеки, є реєстрація такого права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстрація заборони на відчуження майна.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №148613319, №148611936, №148612876 від 07.12.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. прийнято рішення №30748655, №30748731, №30748787 від 02.08.2016 року, №30699643, №30699845, №306996949 від 29.07.2016 року про припинення іпотеки за іпотечним договорами №Д257 від 07.08.2007 року, №Д190 від 30.05.2007 року та припинення заборони на нерухоме майно , на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №2547 від 28.07.2016 року на користь власника ТОВ "Рунар Технолоджі".

ПАТ Дельта Банк звернулося до суду з цим позовом у лютому 2019 року, тобто на момент подання позовної заяви та на момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідач - ТзОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" не був наділений правами іпотекодержателя за договорами іпотеки від 30 травня 2007 року реєстровий №Д190 та від 07 серпня 2007 року реєстровий №Д257, докази протилежного у матеріалах справи відсутні, відтак, вимога позивача про визнання відсутнім у відповідача такого права є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів не надає оцінку рішенню Господарського суду Львівської області від 28 вересня 2015 року у іншій справі №914/2666/15, яким за ТзОВ Новітні енергозберігаючі системи опалення визнано права та обов'язки іпотекодержателя за іпотечними договорами від 30.05.2007 року №Д190 та від 07.08.2007 року №Д257, оскільки обставини, які встановлювались судом у вказаному рішенні станом на час його прийняття, а саме: вересень 2015 року, з урахуванням чинності договорів купівлі-продажу прав вимоги №1 від 08.10.2014 року та №1-14 від 28.11.2014 року.

Станом на час розгляду цієї справи ТзОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" не наділене правами іпотекодержателя за спірними договорами, про що зазначає і сам відповідач. Вказане також підтверджується і даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачем не обґрунтовано позовну вимогу про визнання відсутнім у відповідача права іпотекодержателя та не доведено необхідність захисту порушеного права шляхом задоволення вказаної вимоги.

Відповідно до ст.55 Конституції України і статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Поряд з тим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що позовна вимога про визнання у АТ "Дельта Банк" права іпотекодержателя за іпотечними договорами від 30.05.2007 року реєстровий №Д190, від 07.08.2007 року реєстровий №Д257 фактично спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення.

Визнання наявності або відсутності прав, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання , передбачено ч.2 ст.20 ГК України.

За змістом статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання. Кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначеного суб`єкта захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суд зважає і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у цьому разі є неефективним, а право, на захист якого спрямовані позовні вимоги, не заперечується з боку відповідача. Заявляючи саме такі позовні вимоги, ПАТ Дельта Банк не обґрунтувало, яким чином відповідач - ТзОВ Новітні енергозберігаючі системи опалення порушує (не визнає чи оспорює) його право. При цьому, суд вважає не достатнім посилання позивача на невиконання відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року у справі №910/13169/16, оскільки вказане може бути предметом розгляду заяв позивача на стадії виконання рішення суду в межах вказаної справи.

Одночасно, колегія суддів бере до уваги і встановлені судом першої інстанції обставини щодо припинення іпотеки.

Згідно з ст.17 ЗУ Про іпотеку іпотека припиняється у разі:

-припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

-реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

-набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

-визнання іпотечного договору недійсним;

-знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

-з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Так, судом встановлено, що іпотека за спірними іпотечними договорами припинилась, у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Про припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно прийнято рішення приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. (рішення №30748655, №30748731, №30748787 від 02.08.2016 року, №30699643, №30699845, №306996949 від 29.07.2016 року).

Станом на час розгляду справи вказані рішення приватного нотаріуса є чинними, а іпотека за іпотечними договорами №Д257 від 07.08.2007 року, №Д190 від 30.05.2007 року припинена.

Крім того, Відкрите акціонерне товариство Брошнівський експериментальний завод Лісдеревмаш (ідентифікаційний код юридичної особи - 00274246), яке було іпотекодавцем за іпотечними договорами №Д257 від 07.08.2007 року, №Д190 від 30.05.2007 року, за якими позивач просить визнати за ним право іпотекодержателя, припинено (запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи №11141390016000272 від 29 липня 2016 року); дані про юридичних осіб-правонаступників - відсутні. Зазначене підтверджується відкритою інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch ).

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено, яким чином визнання у АТ "Дельта Банк" права іпотекодержателя за іпотечними договорами від 30.05.2007 року реєстровий №Д190, від 07.08.2007 року реєстровий №Д257 призведе до відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, зважаючи на факт припинення іпотеки та припинення юридичної особи - іпотекодавця за вказаними договорами (без правонаступництва), як і не доведено, що саме відповідач у справі не визнає чи оспорює право АТ "Дельта Банк", як іпотекодержателя за іпотечними договорами від 30.05.2007 року реєстровий №Д190, від 07.08.2007 року реєстровий №Д257.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на відсутність у матеріалах справи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 28 липня 2016 року між ТзОВ Рунар Технолоджі та ВАТ Брошнівський експериментальний завод Лісдеревмаш , оскільки копія вказаного договору надана суду першої інстанції приватним нотаріусом Барбуляк Христиною Миколаївною, та є у матеріалах справи (арк.арк. справи 174-177 том І).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2019 року у справі №909/163/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - без задоволення.

Матеріали справи №909/163/19 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 25 жовтня 2019 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.