Ухвала

від 21.10.2019 по справі 910/12348/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

про призначення експертизи

та зупинення провадження у справі

м. Київ

21.10.2019справа №910/12348/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12348/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд (14017, м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 39; ідентифікаційний код 32045765)

до комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 42; ідентифікаційний код 31958324)

про стягнення 30 166 020,48 грн.,

за участю представників:

позивача - Коваленко Н.В. (адвокат; ордер від 03.10.2019 серія АІ №1008229);

Лець Ю.В. (адвокат; ордер від 08.08.2019 серія КС №388780);

відповідача - Ковригіної В.Є. (довіреність від 21.09.2019 № 114/4541),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ (далі - Підприємство): 12 321 670,89 грн. основного боргу; 15 447 193,84 грн. втрат від інфляції; 2 397 155,75 грн. 3% річних, а всього 30 166 020,48 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

26.06.2002 Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської адміністрації (Управління) та Товариством (інвестор) укладено інвестиційний договір №1/н (далі - Інвестиційний договір), предметом якого є інвестиційна діяльність на основі фінансування інвестором замовленого Управлінням будівництва об`єкту, зазначеного в пункті 1.2 Інвестиційного договору; інвестиційна діяльність за Інвестиційним договором проводиться сторонами відповідно до Закону України Про інвестиційну діяльність ;

пунктом 1.2 Інвестиційного договору передбачено, що об`єктом інвестиційної діяльності за Інвестиційним договором є проектування, будівництво та введення в експлуатацію Управлінням нових будівель за адресами у м. Києві: вул. Вєтрова, 23, та вул. Вєтрова, 23А; об`єкт являтиме собою житлові будинки загальною площею орієнтовно 6 500 кв.м. і паркінг на 40 машино-місць; вартість об`єкта - 14 104 500 грн. (2 646 496 доларів США при курсі НБУ 5,3295 до долара США), в тому числі ПДВ 2 350 750 грн.; сторони домовилися, що за умовну одиницю вважається один долар США;

- у зв`язку з передачею Управлінням згідно з наказами від 10.06.2002 №125 Про вирішення питань по організації роботи КП Житлоінвестбуд-УКБ і від 28.02.2003 №59 Про передачу функцій замовника КП Житлоінвестбуд-УКБ функцій замовника з будівництва житлових будинків в„– 23 і №23-а по вул. Вєтрова в м. Києві Підприємству, останнім, Управлінням і Товариством 18.07.2005 укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до Інвестиційного договору;

- у зв`язку з залученням до участі у фінансуванні об`єкта нового інвестора товариства з обмеженою відповідальністю БКФ Граніт (далі - ТОВ БКФ Граніт ), 18.07.2005 Підприємством, Товариством і ТОВ БКФ Граніт укладено додаткову угоду №2, якою внесено зміни до Інвестиційного договору;

- позивач здійснив загальні інвестиції у сумі 15 621 480 грн., за рахунок яких здійснюється фінансування будівництва 3 700,2 кв.м. об`єкта інвестування та 13 машино-місць у паркінгу; незважаючи на передбачений розмір інвестицій, Товариством було сплачено за Інвестиційним договором понад такий розмір значну суму; так, загальна сума платежів, які було здійснено позивачем за Інвестиційним договором, склала 27 943 150,89 грн.; відтак, понад передбачений Інвестиційним договором розмір інвестицій Товариством було сплачено 12 321 670,89 грн.;

- у зв`язку із надмірною сплатою коштів за Інвестиційним договором позивач запропонував відповідачу змінити умови Інвестиційного договору шляхом укладення додаткової угоди до нього; Підприємство відмовилося вносити зміни до Інвестиційного договору, у зв`язку з чим Товариство звернулося з позовом до господарського суду міста Києва; рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2011 у справі №26/150, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 і постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог;

- оскільки рішенням суду від 15.12.2011 у справі №26/150 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства, то у Підприємства виник обов`язок повернути позивачу надмірно сплачені кошти за Інвестиційним договором;

- оскільки відповідачем прострочено повернення позивачу надмірно сплачених коштів, то Товариством нараховано Підприємству 15 447 193,84 грн. втрат від інфляції та 2 397 155,75 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2017 (Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 (головуючий суддя Мальченко А.О., судді Дикунська С.Я. і Жук Г.А.), позов задоволено повністю; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 12 321 670,89 грн. заборгованості за Інвестиційним договором, 15 447 193,84 грн. втрат від інфляції, 2 397 155,75 грн. 3% річних та 240 000 грн. судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.05.2019 (головуючий суддя Пільков К. М., судді Дроботова Т.Б. і Чумак Ю. Я.) постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 і рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2017 скасовано, а справу №910/12348/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що:

- суди першої і апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність у позивача права вимагати виконання зобов`язання, яке виникло на підставі Інвестиційного договору, у зв`язку з надмірною сплатою ним грошових коштів, а у Підприємства відповідно обов`язку вказані кошти повернути Товариству;

- суди залишили поза увагою доводи учасників справи, які стосувались існування між позивачем та фізичною особою ОСОБА_2 договору від 24.03.2014 про відступлення права вимоги за Інвестиційним договором (далі - Договір від 24.03.2014);

- суди також не надали оцінки доводам учасників справи стосовно визнання недійсним вказаного договору відступлення права вимоги у судовому порядку, а також не перевірили та не надали належної оцінки доказам, наданим учасниками справи на підтвердження зазначених обставин.

Відповідно до автоматизованого розподілу справу №910/12348/17 було передано на розгляд судді Алєєвій І.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2019 суддею Алєєвою І.В. прийнято справу №910/12348/17 до свого провадження у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.08.2019.

Відповідач 09.07.2019 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:

- станом на сьогоднішній день Товариство на виконання умов Інвестиційного договору отримало від Підприємства 3 752,40 кв.м. об`єкта будівництва та 14 парко-місць на загальну суму 31 743 278,89 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, а саме: від 04.06.2009 №86 - загальна площа квартир 850,50 кв.м. (5 квартир), договірною вартість з ПДВ - 7 417 877,75 грн.; від 05.02.2010 №9 - загальна площа квартир 1 294 кв.м. (10 квартир), вартість з ПДВ - 10 559 333,84 грн.; від 24.01.2013 №1 - загальна площа машино-місць 211 кв.м. (12 машино-місць), вартість з ПДВ - 953 783,30 грн.; від 30.12.2013 №75 - загальна площа нежитлових приміщень 749,80 кв.м., вартість з ПДВ - 2 215 224,34 грн.;

- згідно з мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі №910/15923/15, позивачем прийнято у тому числі 210,30 кв.м. об`єкта будівництва та 2 машино-місця, що підтверджується актами приймання-передачі від 09.10.2015 №34/1 (загальна площа житлових приміщень 210,30 кв.м.; вартість з ПДВ - 4 552 95 грн.) та від 09.10.2015 №34/2 (загальна площа машино-місць 30,60 кв.м; вартість з ПДВ - 740 520 грн.);

- отже, за вказаними актами приймання-передачі позивач отримав проінвестовану площу у повному обсязі;

- перерахування коштів здійснювалося Товариством на виконання Інвестиційного договору та виключно на підставі форм звітності у будівництві КБ-2в та КБ-3, тобто за фактом виконаних робіт;

- позивач засвідчив погодження істотних умов Інвестиційного договору, у тому числі і стосовно вартості інвестування , яка була змінена на підставі пункту 2.3 Інвестиційного договору, шляхом підписання актів приймання-передачі до Інвестиційного договору у спрощений спосіб;

- рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі №761/19016/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Підприємства, треті особи - Товариство і ТОВ БКФ Граніт , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та процентів позов задоволено; стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_2 12 825 870,89 грн. безпідставно отриманих коштів, 5 305 354,88 грн. процентів, 3 654 грн. судового збору; рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21.10.2014 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі №761/19016/14-ц скасовано; ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог; підставою звернення ОСОБА_2 до суду стало укладення вказаною особою і Товариством Договору від 24.03.2014;

- Підприємство звернулося до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до ОСОБА_2 і Товариства, третя особа - ТОВ БКФ Граніт про визнання Договору від 24.03.2014 недійсним; рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 27.08.2014 у справі №750/7700/14 позовні вимоги задоволено повністю; рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 12.05.2015 рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 27.08.2014 у справі №750/7700/14 змінено шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на статті 1077 - 1079 Цивільного кодексу України та того, що за своєю правовою природою Договір від 24.03.2014 є договором факторингу; рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.08.2015 рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 12.05.2015 та рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 27.08.2014 у справі №750/7700/14 скасовано; отже Договір від 24.03.2014 є чинним, а тому позивач не має правових підстав для пред`явлення даного позову;

- крім того, господарським судом міста Києва розглядалася справа №910/15923/15 за позовом Товариства до Підприємства про стягнення заборгованості за Інвестиційним договором; ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2015 затверджено мирову угоду, згідно з якою Підприємство зобов`язується передати Товариству за актами приймання-передачі об`єкти нерухомості; на сьогодні умови мирової угоди виконано відповідачем у повному обсязі.

Разом з тим, відповідачем 09.07.2019 подано суду клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог Товариства.

Також 09.07.2019 Підприємство подало суду клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої відповідач просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експертизи відповідачі просить поставити такі питання:

1) Яку суму Товариство з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд перерахувало Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд -УКБ за Інвестиційним договором від 26.06.02 № 1/Н з додатковими угодами до нього?

2) Чи виконанні Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ роботи на суму перераховану Товариством з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд за Інвестиційним договором від 26.06.02 № 1/Н з додатковими угодами до нього?

3) Чи існує станом на сьогодні будь-яка заборгованість у Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд- УКБ перед Товариством з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд за Інвестиційним договором від 26.06.02 № 1/Н з додатковими угодами до нього та якими документами це підтверджується?

4) Чи всі кошти перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд на виконання умов договору від 26.06.02 № 1/Н, або частина цих коштів була сплачена надмірно чи помилково? Якщо так, то в якому розмірі? .

Позивач 12.08.2019 подав суду відповідь на відзив, в якій вказав, що:

- виходячи зі змісту актів приймання-передачі житлових та нежитлових приміщень, останні підтверджують саме передачу квадратних метрів інвестору - Товариству, а не визначення вартості квадратних метрів, як помилково зазначено Підприємством; тому суми, які вказані в актах приймання-передачі об`єктів нерухомості, на які посилається відповідач, не відповідають умовам підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інвестиційного договору в редакції додаткової угоди від 18.07.2005 №2, а тому не можуть розцінюватися як вартість об`єктів будівництва;

- акти приймання-передачі від 09.10.2015 №34/1 і №34/2 не містять відомостей про вартість нерухомості, а є підтвердженням приймання-передачі зазначеної в них площі;

- 10.07.2017 Товариством і ОСОБА_2 укладено угоду про розірвання Договору від 24.03.2014, відповідно до пункту 4 якої з моменту укладення угоди право вимоги до Підприємства щодо виконання зобов`язань за Інвестиційним договором переходить до Товариства;

- перебіг позовної давності для звернення до суду з даним позовом про стягнення надмірно сплачених коштів розпочався 28.08.2012 - з наступного дня з дати прийняття Вищим господарським судом України постанови від 27.08.2012 у справі №26/150; за період з 28.08.2012 по день звернення до суду за даним позовом, який було подано 25.07.2017, з боку позивача було вчинено ряд дій, зокрема, подано позови, наслідком яких стало переривання строку позовної давності.

У підготовчому засіданні 12.08.2019 суддею Алєєвою І.В. заявлено самовідвід.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2019 самовідвід судді Алєєвої І.В. від розгляду справи №910/12348/17 задоволено; передано справу №910/12348/17 уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з повторним автоматизованим розподілом справу №910/12348/17 передано для розгляду судді Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2019 прийнято справу №910/12348/17 до свого провадження; призначено підготовче засідання на 07.10.2019.

30.08.2019 Підприємство подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких фактично виклало доводи відзиву на позовну заяву.

Товариство 04.10.2019 подало суду заперечення на клопотання Підприємства про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, в яких зазначило про те, що із висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.05.2019 у справі №910/12348/17, не вбачається підстав для проведення судово-бухгалтерської експертизи при новому розгляді справи, як доказу, від якого залежить правильність та об`єктивність прийнятого судом рішення; суми, які вказані в актах приймання-передачі об`єктів нерухомості, на які посилається Підприємство, не відповідають умовам підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інвестиційного договору в редакції додаткової угоди від 18.07.2005 №2, а тому не можуть розцінюватись як вартість об`єктів будівництва; вказані акти підтверджують виключно передачу квадратних метрів; крім того, відповідач в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не подав до суду висновок експерта з цих самих питань, а також не подано клопотання про неможливість надати такий висновок у строки, встановлені для подання доказів.

04.10.2019 позивач подав суду додаткові пояснення про те, що право звернення у Товариства з позовом про повернення надмірно сплачених коштів за вказаним Інвестиційним договором виникло з 31.12.2013, тобто з наступного дня після підписання останнього акта приймання-передачі на виконання зобов`язань за Інвестиційним договором, оскільки на решту сплаченої суми позивачем не було отримано квадратні метри; крім того, неодноразово мало місце переривання строку позовної давності, а тому звернення з даним позовом відбулось у встановлені Цивільним кодексом України строки.

Товариство 04.10.2019 подало суду додаткові пояснення щодо заперечень на відзив, в яких зазначило про те, що: оскільки істотна умова Інвестиційного договору щодо розміру інвестування не була змінена у встановленому договором та законодавством порядку, а відповідно обов`язковим до виконання сторонами є ті умови Інвестиційного договору, які були належним чином погоджені сторонами та викладені у відповідності до вимог чинного законодавства України; з огляду на законодавчо закріплену презумпцію дійсності правочину, договір про відступлення права вимоги від 24.03.2014 був дійсним та правомірним до моменту його добровільного розірвання - 10.07.2017, після чого сторони правочину за взаємною згодою повернулись до первісного стану, тобто право вимоги, що є предметом цього спору, належить позивачеві; умови укладеної мирової угоди стосуються лише прав і обов`язків сторін щодо предмету спору у справі №910/15923/15, питання надмірно сплачених позивачем коштів за Інвестиційним договором не розглядалось в межах вказаного провадження, судове рішення з даного приводу, яке набрало законної сили, відсутнє; пункт 7 судового рішення від 17.09.15 у справі № 910/15923/15, яким затверджено мирову угоду: ...сторони домовились, що з моменту підписання цієї мирової угоди та належного її виконання, не будуть мати жодних претензій одна до одної... також свідчить про відсутність у сторін претензій саме в цій частині грошових вимог, а не взагалі; враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання, правомірними є вимоги Товариства щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на заборгованість, що утворилась за Інвестиційним договором.

У підготовчому засіданні 07.10.2019 оголошено перерву до 21.10.2019.

21.10.2019 позивач подав суду додаткові заперечення на клопотання Підприємства про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, в яких зазначив, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування; отже, відповідач у вказаному клопотанні не вказує, які саме обставини неможливо встановити в суді без наявності спеціальних знань, і яких саме знань.

У підготовчому засіданні 21.10.2019 представник Підприємства підтримав клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, та просив суд його задовольнити.

Представники Товариства заперечили проти задоволення клопотання Підприємства та просили суд в його задоволенні відмовити.

Статтею 1 Закону України Про судову експертизу визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою та п`ятою статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Мотивуючи позовні вимоги, Товариство зазначає про те, що останнім сплачено 27 943 150,89 грн. за Інвестиційним договором, предметом якого є фінансування нового будівництва, проте, на думку позивача, 12 321 670,89 грн. є надмірними та не використовувалися у будівництві.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, враховуючи предмет спору, у зв`язку з необхідністю встановлення дійсної вартості виконаних будівельних робіт, конкретної суми використаних останнім, перерахованих позивачем коштів, а також розміру переплачених Товариством коштів, суд вважає за необхідне призначити у справі оціночно-будівельну експертизу.

Слід зазначити, що оціночно-будівельна експертиза - це дослідження, в ході якого визначається вартість будинковолодіння, житлового будинку, споруд та інших земельних поліпшень.

Пунктом 5.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), передбачено, що основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є: визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Відповідно до статті 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Проведення оціночно-будівельної експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (враховуючи взаємну згоду сторін щодо визначення експертної установи, погоджену представниками сторін у судовому засіданні 21.10.2019); витрати за проведення судової експертизи покласти на Підприємство.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

У зв`язку з призначенням господарським судом міста Києва оціночно-будівельної експертизи суд вважає за необхідне на час її проведення провадження у даній справі зупинити.

Керуючись статтями 99, 100, 228, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/12348/17 оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ, 03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

2. На вирішення судовому експерту поставити такі питання:

- яка вартість виконаних робіт з будівництва нових будівель за адресами у м. Києві: вул. Вєтрова, 23, та вул. Вєтрова, 23А?;

- яку вартість становлять роботи з будівництва нових будівель за адресами у м. Києві: вул. Вєтрова, 23, та вул. Вєтрова, 23А, виконані за рахунок інвестиційних коштів товариства з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд , перерахованих останнім за інвестиційним договором від 26.06.2002 №1/н (з урахуванням додаткових угод до нього)?;

- чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах розмір надмірно сплачених товариством з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ інвестицій у сумі 12 321 670,89 грн.?

3. Відповідно до статті 4 Закону України Про судову експертизу попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

4. Дану ухвалу та матеріали справи №910/12348/17 скерувати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ, 03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

5. Витрати з проведення судової експертизи покласти на комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 42; ідентифікаційний код 31958324). Зобов`язати назване підприємство здійснити попередню оплату експертизи відповідно до виставленого судовим експертом рахунку.

6. Зобов`язати судового експерта надіслати сторонам у справі належним чином засвідчені копії висновку, складеного за результатами проведення судової експертизи.

7. Провадження у справі №910/12348/17 зупинити до закінчення проведення оціночно-будівельної експертизи.

Ухвала набрала законної сили 21.10.2019 та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.10.2019.

Суддя О.В. Марченко