Рішення

від 17.10.2019 по справі 922/2140/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2140/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (61098, м. Харків, вул. Волонтерська, буд. 70-а, кв. 90, ідентифікаційний код 41117892) до Науково - виробничого підприємства "ХАРТРОН-ЕКСПРЕС ЛТД" (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) (61084, Харківська область, місто Харків, вул. Академіка Проскури, будинок 1, ідентифікаційний код 30430120) про стягнення 276 379,08 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Іщенко Р.А., довіреність б/н від 01.07.2019;

відповідача - адвоката Могільовкіна Р.Ю., довіреність № 26-юр від 30.08.2017;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з відповідача - Науково - виробничого підприємства "ХАРТРОН-ЕКСПРЕС ЛТД" (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) пені у розмірі 426 858,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 1 від 30.11.2017 року щодо оплати вартості поставленого товару, а саме прострочення строків оплати товару, які визначені у п.2.3. договору, у зв`язку із чим позивачем нараховано пеню згідно п.6.4. договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. У вказаний строк суд запропоновував для усунення недоліків позовної заяви надати до суду: засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову; зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

22.07.2019 до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків за вх.№17661 (вих. 2.2.19 від 18.07.2019), до якої позивачем надані засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову. Також, у поданій заяві позивач зазначив про наявність у нього оригіналів доданих до позовної заяви документів та про відсутність у нього інформації щодо наявності вказаних оригіналів у відповідача по справі. Крім того, позивач повідомив суд, що судові витрати, що очікує понести позивач, складаються з суми судового збору, що сплачений при поданні позовної заяви до суду у розмірі 6402,89 грн, а також позивач підтвердив, що ним не подано іншого позову (позовів) до суду до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2140/19. У вказаній ухвалі постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.08.2019 о 12:30.

06.08.2019 до господарського суду Харківської області відповідачем у справі наданий відзив на позовну заяву за вх.№ 18883, в якому останній проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що заявлена позивачем сума штрафних санкцій є завищеною та не відповідає справедливості та розумності, оскільки за приписами ст.233 ГК України суд може зменшити розмір пені у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, на думку відповідача позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів понесення збитків пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором; позивачем не вірно розраховано розмір пені та не враховано положення ч.6 ст. 232 ГК України; позивачем пропущено строк позовної давності.

В підготовчому засіданні 08.08.2019 суд без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 08.08.2019 про відкладення підготовчого засідання на 11.09.2019 о 11:30.

В підготовчому засіданні 11.09.2019 суд без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 11.09.2019 про відкладення підготовчого засідання на 16.09.2019 о 11:30.

До господарського суду Харківської області 16.09.2019 через канцелярію надійшла заява позивача у справі про уточнення до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" про стягнення штрафних санкцій (вх.№21980 від 16.09.2019), в якій позивач зменшує позовні вимоги до розміру 276379,08 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 судом прийнято зменшення позовних вимог за заявою про уточнення до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" про стягнення штрафних санкцій (вх.№21980 від 16.09.2019). Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено судом на "02" жовтня 2019 року о 10:00 год.

Представник позивача у підготовче засідання 02.10.2019 не з`явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 02.10.2019 клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із терміновим відрядженням за межі міста Харкова.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2019 у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено, закрито підготовче провадження у справі № 922/2140/19. Призначено справу № 922/2140/19 до розгляду по суті на "16" жовтня 2019 року о 09:20 год.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення від 16.09.2019 за вх.№21980, яка прийнята судом, підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (постачальник за договором, далі по тексту - позивач) та Науково - виробничим підприємством "ХАРТРОН-ЕКСПРЕС ЛТД" (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) (покупець за договором, далі по тексту - відповідач) було укладено договір поставки №1.

Згідно з п.1.1. договору сторони погодили, що у порядку та умовах, визначених даним договором, постачальник зобов`язується поставити комплектуючі вироби, обладнання, матеріали (далі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

У п.1.2. договору сторони погодили, ціна, кількість, строк поставки, найменування товару на протязі всього строку дії договору визначається специфікаціями, які являються невід`ємною частиною договору.

Відповідно п.1.3. договору, сторони погодили, що специфікації складаються на підставі письмової заявки покупця.

Згідно з п.2.3. договору оплата за товар здійснюється покупцем після підписання сторонами специфікацій до даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у формі 30% попередньої оплати від суми вартості товару, вказаної у специфікаціях, інші 70% - від суми вартості товару - на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Також у п.2.3. договору сторони визначили, що моментом поставки вважається дата підписання сторонами відвантажувальних документів на товар.

У п.3.2. договору сторони погодили, що строк поставки по даному договору визначається у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п.3.4. договору обов`язок постачальника по постачанню товарів вважається виконаним з моменту передачі товару покупцю.

Згідно з п.6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним договором, винна сторона несе відповідальність згідно з діючим законодавством України.

У п.6.4. договору сторони погодили, що у разі порушення строку оплати товару згідно п.2.3. договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоду, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Позивач у позовній заяві з урахуванням заяви про її уточнення (вх.21980 від 16.09.2019), якою зменшено розмір позовних вимог, прийнятих судом, зазначає та матеріалами справи підтверджується, що згідно з:

- специфікацією № 3 від 15.01.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 215557,92 грн. за видатковими накладними: № 52 від 27.03.2018 на суму 119003,52 грн (арк. справи № 43 у томі № 2); № 53 від 28.03.2018 на суму 73819,68 грн (арк. справи № 44 у томі № 2); № 54 від 28.03.2018 на суму 6221,52 грн (арк. справи № 45 у томі № 2); № 57 від 29.03.2018 на суму 5347,20 грн (арк. справи № 46 у томі № 2); № 58 від 29.03.2018 на суму 2952,00 грн (арк. справи № 47 у томі № 2); № 62 від 02.04.2018 на суму 8214,00 грн (арк. справи № 48 у томі № 2);

- специфікацією № 7 від 15.01.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 55194,24 грн. за видатковою накладною: № 236 від 30.08.2018 на суму 55194,24 грн (арк. справи № 64 у томі № 2);

- специфікацією № 8 від 15.01.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 23960,64 грн. за видатковими накладними: №75 від 19.04.2018 на суму 23857,44 грн (арк. справи №69 у томі № 2); №129 від 05.06.2018 на суму 103,20 грн (арк. справи №70 у томі № 2);

- специфікацією № 10 від 17.01.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 498796,70 грн. за видатковою накладною: № 100 від 11.05.2018 на суму 498796,70 грн. (арк. справи №77-79 у томі № 2);

- специфікацією № 12 від 18.01.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 498796,70 грн. за видатковою накладною: № 101 від 11.05.2018 на суму 498796,70 грн. (арк. справи №88-90 у томі № 2);

- специфікацією № 13 від 24.01.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 323787,98 грн. за видатковими накладними: № 33 від 28.02.2018 на суму 68464,80 грн (арк. справи №99 у томі № 2); № 36 від 01.03.2018 на суму 25464,70 грн (арк. справи №100 у томі № 2); № 37 від 02.03.2018 на суму 1560,00 грн (арк. справи №101 у томі № 2); № 38 від 05.03.2018 на суму 198,00 грн (арк. справи №102 у томі № 2); № 39 від 05.03.2018 на суму 1500,00 грн (арк. справи №103 у томі № 2); №79 від 20.04.2018 на суму 206996,09 грн (арк. справи №104 у томі № 2); № 85 від 26.04.2018 на суму 19050,00 грн (арк. справи №105 у томі № 2); № 106 від 16.05.2018 на суму 554,39 грн (арк. справи №106 у томі № 2);

- специфікацією № 19 від 21.02.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 31064,16 грн за видатковими накладними: №73 від 16.04.2018 на суму 27209,33 грн (арк. справи №112 у томі № 2); №74 від 17.04.2018 на суму 2323,87 грн (арк. справи №113 у томі № 2); № 142 від 12.06.2018 на суму 1530,96 грн;

- специфікацією № 22 від 06.03.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 232442,82 грн за видатковими накладними: №149 від 19.06.2018 на суму 230287,62 грн (арк. справи №121-123 у томі № 2); № 154 від 20.06.2018 на суму 2155,20 грн (арк. справи №124 у томі № 2);

- специфікацією № 33 від 23.05.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 240671,34 грн за видатковими накладними: № 176 від 10.07.2018 на суму 2160,00 грн (арк. справи №130 у томі № 2); № 185 від 17.07.2018 на суму 106362,72 грн (арк. справи №131-133 у томі № 2); № 192 від 20.07.2018 на суму 38175,18 грн (арк. справи №134 у томі № 2); № 199 від 27.07.2018 на суму 93973,44 грн (арк. справи №135 у томі № 2);

- специфікацією № 36 від 06.06.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 110987,71 грн за видатковими накладними: №196 від 25.07.2019 на суму 56065, 97 грн (арк. справи №143 у томі № 2); № 201 від 27.07.2018 на суму 52884,29 грн (арк. справи №144 у томі № 2); № 216 від 07.08.2018 на суму 2037,45 грн. (арк. справи №145 у томі № 2);

- специфікацією № 43 від 27.06.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 233100,67 грн за видатковими накладними: № 217 від 07.08.2019 на суму 96506,11 грн (арк. справи №151 у томі № 2); № 224 від 15.08.2018 на суму 37065,60 грн (арк. справи №153 у томі № 2); № 225 від 15.08.2018 на суму 42700,80 грн (арк. справи №154 у томі № 2); № 219 від 10.08.2018 на суму 56828,16 грн (арк. справи 152 у томі № 2);

- специфікацією № 44 від 27.06.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 39600,00 грн за видатковою накладною № 200 від 27.07.2018 на суму 39600,00 (арк. справи №159 у томі № 2);

- специфікацією № 47 від 06.08.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 183349,73 грн за видатковою накладною №280 від 16.10.2018 на суму 183349,73 грн (арк. справи №165-166 у томі № 2);

- специфікацією №52 від 23.08.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 7680,00 грн за видатковою накладною №248 від 14.09.2018 на суму 7680,00 грн. (арк. справи №173 у томі № 2);

- специфікацією № 56 від 05.09.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 51717,60 грн за видатковою накладною №290 від 24.10.2018 на суму 51717,60 грн. (арк. справи №177 у томі № 2);

- специфікацією № 57 від 05.09.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 20911,80 грн за видатковою накладною: №293 від 29.10.2018 на суму 20911,80 грн (арк. справи №181 у томі № 2);

- специфікацією № 58 від 05.09.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 251200,80 грн за видатковими накладними: № 292 від 29.10.2018 на суму 35546,46 грн (арк. справи №188 у томі № 2); №294 від 30.10.2018 на суму 6960,00 грн (арк. справи №189 у томі № 2); №297 від 01.11.2018 на суму 79290,00 грн (арк. справи №190 у томі № 2); № 301 від 02.11.2018 на суму 89375,94 грн (арк. справи №191 у томі № 2); №304 від 06.11.2018 на суму 30718,92 грн (арк. справи №192 у томі № 2); №308 від 08.11.2018 на суму 9309,48 грн (арк. справи №193 у томі № 2);

- специфікацією № 59 від 05.09.2018 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 344964,60 грн за видатковими накладними: № 332 від 27.11.2018 на суму 633,60 грн (арк. справи №199 у томі № 2); №335 від 03.12.2018 на суму 168 819,00 грн (арк. справи №202 у томі № 2); № 337 від 04.12.2018 на суму 15594,00 грн (арк. справи №204 у томі № 2); №341 від 05.12.2018 на суму 50400,00 грн (арк. справи №205 у томі № 2); №342 від 06.12.2018 на суму 47580,00 грн (арк. справи №206 у томі № 2); №343 від 06.12.2018 на суму 19116,00 грн (арк. справи №207 у томі № 2); №345 від 06.12.2018 на суму 42822,00 грн (арк. справи №208 у томі № 2).

Відповідач отримав товар за вказаними вище видатковими накладними, що не спростовано відповідачем, проте оплачував отриманий товар із порушенням строку його оплати, який визначений у п.2.3. договору, у зв`язку із чим позивачем нараховано пеню, яку згідно заяви про зменшення позовних вимог від 16.09.2019 за вх.№21980 заявлено до стягнення в сумі 276 379,08 грн.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Також, відповідачем наданий під час розгляду справи контррозрахунок пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Також, ст. 694 Цивільного кодексу України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати за поставлений позивачем товар не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна оплата відповідачем товару поставленого позивачем) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вищевстановлено, згідно з п.6.4. Договору у разі прострочення оплати, що визначено у п.2.3 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у відповідний період.

За приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторонами у договорі період нарахування пені не збільшено, отже й нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз`яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як вище встановлено у п.1.2. договору сторони визначили, що ціна, кількість, строк поставки, найменування товару зазначається сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. У п.2.3. Договору сторони погодили умови оплати товару відповідачем, а саме 30 % передоплати та 70 % на протязі 20 календарних днів з моменту поставки товару.

Також у п.2.3. договору сторони визначили, що моментом поставки вважається дата підписання сторонами відвантажувальних документів на товар.

Отож, відлік строку на оплату 70 % товару починається з наступного дня після підписання відповідних видаткових накладних.

В свою чергу позивач здійснив розрахунок пені починаючи відлік строку на оплату 70 % товару з моменту складання відповідних специфікацій, що не відповідає умовам договору, а також позивачем не враховано те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

За таких обставин, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, приймаючи до уваги також те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, судом встановлено, що позовні вимоги є обгрунтованими в сумі 237 231,36 грн. Щодо решти частини позовних вимог у сумі 39 147,72 грн позовні вимоги є безпідставними, а тому суд в частині позовних вимог щодо стягнення цієї суми пені відмовляє.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності та просить суд застосувати спеціальну позовну давність щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У п.3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" господарським судам України роз`яснено, що стосовно вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 2.1., п. 2.2, п. 2.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Як вбачається з матеріалів справи, дана позовна заява надійшла до господарського суду 08.07.2019, проте дані матеріали були відправлені позивачем поштовим відправленням 05.07.2019, отже позивач звернувся з даним позовом до суду 05.07.2018, про що свідчить поштовий штамп на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду.

У заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначає період нарахування пені починаючи з 08.07.2018, тобто на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені не сплинув, а тому заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на вищевикладені обставини, приписи закону і на те, що позивачем строку позовної давності не пропущено, проте позивачем не вірно обраховані суми пені, що підлягають стягненню з відповідача, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 237231,36 грн., врешті частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 39147,72 грн. у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 129 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а отже судовий збір в розмірі 4145,69 грн покласти пропорційно на сторони, а саме на позивача покладається судовий збір у розмірі 587,22 грн, а на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3558,47 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, отже у позивача є процесуальна можливість звернутися із відповідної заявою про повернення судового збору у розмірі 2 257,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 254, 258, 261, 267, 526, 611, 612, 623-629, 631, 662, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в розмірі 237 231,36 грн.

Стягнути з Науково - виробничого підприємства "ХАРТРОН-ЕКСПРЕС ЛТД" (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) (61084, Харківська область, місто Харків, вул.Академіка Проскури, будинок 1, ідентифікаційний код 30430120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (61098, м. Харків, вул. Волонтерська, буд. 70-а, кв. 90, ідентифікаційний код 41117892) пеню у розмірі 237 231,36 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 39147,72 грн - у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 4145,69 грн покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на позивача покладається судовий збір у розмірі 587,22 грн, а на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3558,47 грн.

Стягнути з Науково - виробничого підприємства "ХАРТРОН-ЕКСПРЕС ЛТД" (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) (61084, Харківська область, місто Харків, вул.Академіка Проскури, будинок 1, ідентифікаційний код 30430120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (61098, м. Харків, вул. Волонтерська, буд. 70-а, кв. 90, ідентифікаційний код 41117892) судовий збір у розмірі 3558,47 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (61098, м. Харків, вул. Волонтерська, буд. 70-а, кв. 90, ідентифікаційний код 41117892) .

Відповідач: Науково - виробниче підприємство "ХАРТРОН-ЕКСПРЕС ЛТД" (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) (61084, Харківська область, місто Харків, вул.Академіка Проскури, будинок 1, ідентифікаційний код 30430120).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "25" жовтня 2019 р.

Суддя І.О. Чистякова