Ухвала

від 22.10.2019 по справі 16/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року Справа № 16/348

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши скаргу №09.10/19 від 09.10.2019 Приватного підприємства «Саксес» на бездіяльність державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у справі №16/348

за позовом Приватного підприємства «Саксес» , м. Мукачево Закарпатської області

до Державного підприємства «Луганськвугілля» , м.Київ

про стягнення 658 830 грн. 94 коп.

орган виконання судових рішень: Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від органу виконання судових рішень - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.11.2001 у справі №16/348 позов Приватного підприємства «Саксес» задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Шахта Никанор-Нова» на користь Приватного підприємства «Саксес» борг у сумі 550000 грн., 81991 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань, 8339 грн. 01 коп. річних, витрати по держмиту у сумі 1649 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 66 грн. 93 коп.

На виконання вказаного рішення виданий наказ від 26.11.2001 №16/348.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.12.2006 замінено відповідача у справі №16/348 Державне підприємство «Шахта Никанор-Нова» на його правонаступника - Державне підприємство «Луганськвугілля» (м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1 в, код ЄДРПОУ 32473323).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.09.2018 відновлено втрачене судове провадження по справі №16/348.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.11.2018 видано Приватному підприємству "Саксес" дублікат наказу Господарського суду Луганської області по справі №16/348 від 26.11.2001.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 скаргу Приватного підприємства «Саксес» б/н від 31.05.2019 на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускової Н.І. у справі №16/348 - задоволено частково. Зобов`язано старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. вчинити дії у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного та належного виконання по виконавчому провадженню ВП №13341749 від 02.01.2019. Зобов`язано Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області повідомити суд і заявника - Приватне підприємство «Саксес» про виконання даної ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

16.10.2019 від Приватного підприємства «Саксес» надійшла скарга №09.10/19 від 09.10.2019 на бездіяльність державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у справі №16/348, в якій скаржник просить:

- Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганській області Кускової Н.І за виконавчим провадженням №13341749 від 02.01.2019.

- Зобов`язати старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. вчинити дії у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного та належного виконання за виконавчим провадженням №13341749 від 02.01.2019.

Скаргу обґрунтована тим, що постановою державного виконавця ВП №13341749 від 02.01.2019 відновлено втрачене виконавче провадження на підставі дублікату наказу Господарського суду Луганської області від 26.11.2001 №16/348. Однак, на теперішній час жодних виконавчих дій державним виконавцем не проведено.

У відповідності до розпорядження керівника апарату № 214-р від 16.10.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ у зв`язку із знаходженням судді Лисовицького Є.А. у відпустці, скаргу №09.10/19 від 09.10.2019 приватного підприємства «Саксес» б/н від 31.05.2019 на бездіяльність державного виконавця у справі №16/348 передано на розгляд судді Масловському С.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019)

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.10.2019 скаргу Приватного підприємства «Саксес» №09.10/19 від 09.10.2019 прийнято та призначено до розгляду на 22.10.2019 о 12 год. 00 хв.

Представники сторін та органу виконання судового рішення в судове засідання для розгляду скарги не прибули, належним чином були повідомлені про дату час та місце судового засідання.

Вимог ухвали Господарського суду Луганської області від 16.10.2019 державним виконавцем не виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців (ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» ).

Враховуючи приписи ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається за наявними у справі документами.

У відповідності до п. п. 4, 5 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» , скарга у виконавчому провадженні має містити зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

У відповідності до пункту 7 розділу XV Інструкції, відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, законом України «Про виконавче провадження» передбачено низку дій, які повинен або має право вчиняти державний виконавець у межах своїх повноважень з метою виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування .

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 26.11.2001 по справі №16/348 позов Приватного підприємства «Саксес» задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Шахта Никанор-Нова» на користь Приватного підприємства «Саксес» борг у сумі 550000 грн., 81991 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань, 8339 грн. 01 коп. річних, витрати по держмиту у сумі 1649 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 66 грн. 93 коп.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Луганської області виданий наказ від 26.11.2001 №16/348.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.12.2006 здійснено заміну відповідача у справі №16/348 Державне підприємство «Шахта Никанор-Нова» на правонаступника - Державне підприємство «Луганськвугілля» (м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1 в, код ЄДРПОУ 32473323).

18.06.2009 державним виконавцем Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №13341749 по справі №16/348. Проте, всі матеріали виконавчих проваджень (в т.ч. №13341749 по справі №16/348) залишилися на тимчасово неконтрольованій території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.09.2018 відновлено втрачене судове провадження по справі №16/348.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.11.2018 видано Приватному підприємству «Саксес» дублікат наказу Господарського суду Луганської області по справі №16/348 від 26.11.2001.

02.01.2019 старшим державним виконавцем Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускової Н.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №13341749 з виконання дубліката наказу Господарського суду Луганської області від 26.11.2001 №16/348.

Як зазначає, скаржник - Приватне підприємство «Саксес» , з моменту винесення вказаної постанови державним виконавцем не вчинялось жодних дій по виконавчому провадженню №13341749.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 скаргу Приватного підприємства «Саксес» б/н від 31.05.2019 на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускової Н.І. у справі №16/348 - задоволено частково. Зобов`язано старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. вчинити дії у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного та належного виконання по виконавчому провадженню ВП №13341749 від 02.01.2019. Зобов`язано Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області повідомити суд і заявника - Приватне підприємство «Саксес» про виконання даної ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Щодо вимоги Приватного підприємства «Саксес» визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускової Н.І. по виконавчому провадженню №13341749 від 02.01.2019 суд зазначає наступне.

У відповідності до п. п. 4, 5 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» , скарга у виконавчому провадженні має містити зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Судом встановлено, що в скарзі ПП «Саксес» не зазначає які саме дії державного виконавця Кускової Н.І. слід визнати неправомірними.

Крім того, до матеріалів скарги не додано жодного доказу в обґрунтування зазначеної вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога скаржника про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускової Н.І по виконавчому провадженню №13341749 від 02.01.2019 не є обґрунтованою, не доведена належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги скаржника зобов`язати старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. вчинити дії у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного та належного виконання за виконавчим провадженням №13341749 від 02.01.2019 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10.06.2019 Приватне підприємство «Саксес» вже зверталось до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у справі №16/348, в якій просило суд зобов`язати Старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. вчинити дії у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження" щодо своєчасного та належного виконання по ВП №13341749 від 02.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 було задоволено вимогу скарги Приватного підприємства «Саксес» щодо зобов`язання старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. вчинити дії у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного та належного виконання по виконавчому провадженню ВП №13341749 від 02.01.2019.

Крім того, суд повідомляє, що відповідно до ч.3 ст.74 ЗУ Про виконавче провадження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Також згідно абз. 6 Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №5324 від 10.09.2003 у разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов`язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом.

Таким чином, ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження» встановлений певний порядок оскарження дій органів Державної виконавчої служби, згідно з яким розгляд такої скарги, зокрема здійснюється господарським судом виключно в межах справи, у якій видано виконавчий документ, тобто оскарження дій органу ДВС спрямоване на захист прав стягувача у відповідному виконавчому провадженні з виконання судового рішення, а ухвала суду за результатами розгляду скарги підлягає виконанню органом ДВС шляхом вчинення вказаних судом дій в межах такого виконавчого провадження.

Не виконання ж органом ДВС ухвали суду за результатами розгляду скарги є підставою для притягнення посадових осіб до відповідальності за невиконання судового рішення та підставою для стягнення збитків, завданих таким невиконанням судового рішення.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач мав право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» , мав право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, однак стягувачем не додано доказів на підтвердження, що ним було здійснено заходи для реалізації свого права.

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику приватного правосуддя , що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності."

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду , який міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Зі змісту вищевказаних п.2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч.1 ст.231 ГПК України можна зробити висновок, що однією з цілей цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 вже задоволено вимогу скаржника та зобов`язано старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. вчинити дії у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного та належного виконання по виконавчому провадженню ВП №13341749 від 02.01.2019 у суду відсутні підстави для повторного задоволення зазначеної вимоги за скаргою №09.10/19 від 09.10.2019, а тому суд дійшов висновку, що зазначена вимога задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги №09.10/19 від 09.10.2019 Приватного підприємства «Саксес» на бездіяльність державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у справі №16/348 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 25.10.2019 та відповідно до ст.235 ГПК України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя С.В. Масловський