Ухвала

від 23.10.2019 по справі 910/774/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/774/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національної академії наук України про відвід колегії суддів за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національної академії наук України

до Приватного підприємства "ГК Феофанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Фонд державного майна України

про витребування майна,

за участю:

позивача: Подлящук О.П. (адвокат),

відповідача: Марків Н.В. (адвокат),

третьої особи: Федорчук О.В. (довіреність),

прокурора: Гришина Т.А. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019, справу призначено до розгляду на 30.05.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2019 зупинено провадження у справі № 910/774/18 за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц (провадження №14-104цс19) щодо неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2019 поновлено провадження у справі № 910/774/18 за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019, у зв`язку з оприлюдненням 30.09.2019 повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (провадження №14-104цс19) в Єдиному Державному реєстрі судових рішень, справу призначено до розгляду на 23.10.2019.

23.10.2019 представник Національної академії наук України адвокат Подлящук О.П. звернувся із заявою про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду Мачульського М.Г. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В. від розгляду касаційної скарги заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 910/774/18.

Заяву обґрунтовано тим, що вказаною колегією суддів з власної ініціативи безпідставно зупинено провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц (провадження №14-104цс19), оскільки правовідносини (предмет та підстави позову) у цих справах є різними, і на даний факт неодноразово звертав увагу прокурор звертаючись до суду з клопотаннями про поновлення провадження у справі, в задоволенні яких, на думку заявника, без проведення аналізу фактичних обставин та процесуального законодавства, безпідставно відмовлено. Зазначені обставини викликають у заявника обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів.

З огляду наведеного, на думку представника Національної академії наук України адвоката Подлящука О.П., є підставами для відводу колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського М.Г. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В. відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 35 вказаного Кодексу незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Доводи, наведені у заяві про відвід суддів, не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Мачульського М.Г., Кушніра І.В., Краснова Є.В. у розгляді цієї справи.

При цьому, аналіз зазначених правових положень свідчить про те, що самі по собі процесуальні рішення, прийняті даною колегією суддів у цій чи інших справах, не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо необ`єктивності чи упередженості зазначеними суддями при ухваленні вказаних судових рішень на користь однієї з сторін.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Проте, таких доказів заявником відводу до заяви не додано.

Колегія суддів касаційної інстанції, з урахуванням наведених обставин, вимог процесуального законодавства та прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, дійшла до висновку про необґрунтованість заяви Національної академії наук України про відвід колегії суддів Мачульського М.Г. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В. у справі №910/774/18.

Положеннями частини третьої статті 39 ГПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заяви про відвід є необґрунтованими, а тому дана заява відповідно до частини третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі на авторозподіл для визначення судді для розгляду даної заяви.

Вищезазначене є підставою для зупинення провадження у справі №910/774/18 до завершення розгляду заявленого колегії суддів Мачульському М.Г., Кушніру І.В., Краснову Є.В. відводу відповідно до пункту 5 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Національної академії наук України про відвід колегії суддів Мачульського М.Г. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В. у справі №910/774/18 визнати необґрунтованою та передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

2. Зупинити провадження у справі №910/774/18 щодо розгляду касаційної скарги заступника прокурора міста Києва до вирішення питання про відвід колегії суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов