Постанова

від 23.10.2019 по справі 910/17416/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/17416/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю Фортрент - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

Проектно-будівельна компанія Фронтекс - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

Будівельна компанія Прогрестехбуд - Брацкової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прогрестехбуд

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 (у складі колегії суддів: Пашкіна С.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Сітайло Л.Г.)

рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 (суддя Спичак О.М.)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 (суддя Спичак О.М.)

у справі № 910/17416/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фортрент

до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Фронтекс , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прогрестехбуд

про стягнення 294 291,46 грн та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фортрент (далі - ТОВ Фортрент ) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Фронтекс (далі - ТОВ ПБК Фронтекс ), у якому просило стягнути з ТОВ ПБК Фронтекс заборгованість з орендної плати в сумі 294 291,46 грн; витребувати у ТОВ ПБК Фронтекс майно, а саме: подвійні бокові перила 0,73 м/РУ-00000000101 у кількості 1 одиниці, подвійні бокові перила 0,73 м /РУ-00000000101 у кількості 2 одиниць, U настил стальний 3,07х0,32 м /РУ-00000000678 у кількості 115 одиниць, анкер /РУ-00000000637 у кількості 20 одиниць, бокову раму 2.00х0,73, м 1 / РУ-00000001186 у кількості 104 одиниці, діагональ з клиновим хомутом, сталь 3,6 м 1 /РУ-00000000633 у кількості 44 одиниці, домкрат /основна плата 0,6 м сталь 1/ 5813-3 у кількості 23 одиниці, настил фанера з люком 0,61 м з драбиною 1/РУ-0000003050 у кількості 15 одиниць, перила безпеки 3,07 м 1/6166-2 у кількості 131 одиниці, подвійний хомут 19 мм/РУ-00000000085 у кількості 1 одиниці, подвійний хомут 19 мм /РУ-00000000639 у кількості 9 одиниць, подвійний хомут 19 мм /РУ-00000000693 у кількості 53 одиниць, та повернути зазначене майно ТОВ Фортрент .

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ ПБК Фронтекс зобов`язань за договором оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К у частині своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 294 291,46 грн за період з квітня 2018 року по листопад 2018 року.

Також ТОВ Фортрент послалося на те, що у зв`язку з несплатою боргу та відповідно до положень розділу 13 договору оренди ТОВ ПБК Фронтекс втратило право користування обладнанням, яке було отримано відповідачем в оренду за цим договором, отже, мало повернути зазначене майно на вимогу позивача.

Оскільки ТОВ ПБК Фронтекс заборгованість з орендної плати не сплатило та не повернуло орендоване майно, ТОВ Фортрент звернулося до суду з відповідним позовом.

ТОВ ПБК Фронтекс заперечило проти позовних вимог ТОВ Фортрент у частині витребування зазначеного майна, посилаючись на те, що орендоване за договором оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К майно було встановлено на будівельному об`єкті за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, під час виконання ним як субпідрядником робіт на підставі договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прогрестехбуд (далі - ТОВ БК Прогрестехбуд ) як генпідрядником. У грудні 2018 року ТОВ БК Прогрестехбуд повідомило ТОВ ПБК Фронтекс про розірвання договору субпідряду, однак майно, яке належить позивачу і щодо якого заявлено позов про його витребування, повернуто не було і фактично знаходиться в розпорядженні ТОВ БК Прогрестехбуд , що унеможливлює виконання ТОВ ПБК Фронтекс зобов`язань з повернення цього майна позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 задоволено клопотання ТОВ Фортрент та залучено до участі у справі як іншого відповідача ТОВ БК Прогрестехбуд .

У березні 2019 року ТОВ Фортрент подало до суду заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просило суд стягнути з ТОВ ПБК Фронтекс на свою користь заборгованість з орендної плати в сумі 294 291,46 грн; витребувати у ТОВ БК Прогрестехбуд зазначене майно та повернути його ТОВ Фортрент .

Вимоги про витребування майна позивач обґрунтував посиланням на положення статей 317, 321, 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та обставинами відсутності у ТОВ БК Прогрестехбуд будь-яких правових підстав щодо користування та розпорядження належним позивачу майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ ПБК Фронтекс на користь ТОВ Фортрент заборгованість у сумі 294 291,46 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 414,37 грн. Витребувано у ТОВ БК Прогрестехбуд на користь ТОВ Фортрент зазначене майно, перелік якого наведено у резолютивній частині рішення. Стягнуто з ТОВ БК Прогрестехбуд на користь ТОВ Фортрент витрати зі сплати судового збору в сумі 1 762,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 стягнуто з ТОВ ПБК Фронтекс на користь ТОВ Фортрент витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 736,09 грн. Стягнуто з ТОВ БК Прогрестехбуд на користь ТОВ Фортрент витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 684,91 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 та додаткове рішення цього ж суду від 04.06.2019 залишено без змін.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення з ТОВ ПБК Фронтекс на користь ТОВ Фортрент заборгованості з орендної плати за договором оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К, виходив із того, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати орендних платежів у строки, передбачені умовами договору, є підставою для задоволення позову. Водночас, задовольняючи позовні вимоги в частині витребування у ТОВ БК Прогрестехбуд належного позивачу майна (будівельного обладнання), суд виходив із доведеності обставин перебування спірного рухомого майна - будівельного обладнання у ТОВ БК Прогрестехбуд на будівельному майданчику за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, отже, з огляду на відсутність у відповідача дійсної правової підстави для утримання майна позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту майнових прав та законних інтересів власника цього майна - ТОВ Фортрент шляхом застосування правового механізму, передбаченого статтею 387 ЦК.

Не погоджуючись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2019 року ТОВ БК Прогрестехбуд подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у частині задоволення позовних вимог ТОВ Фортрент про витребування майна у ТОВ БК Прогрестехбуд та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про витребування майна у ТОВ БК Прогрестехбуд відмовити. Крім того, ТОВ БК Прогрестехбуд просить переглянути додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 та здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, внаслідок оскарження основного рішення по суті.

Касаційну скаргу ТОВ БК Прогрестехбуд обґрунтовує, зокрема, тим, що при вирішенні спору в частині витребування майна судами попередній інстанцій неправильно застосовано положення статті 387 ЦК і не враховано факту наявності договірних відносин між ТОВ БК Прогрестехбуд і ТОВ ПБК Фронтекс , а також обставин добровільного надання позивачем майна для його майбутнього переміщення та використання ТОВ ПБК Фронтекс , у тому числі за адресою місцезнаходження об`єкта будівництва за договором субпідряду, що виключає застосування зазначеної норми до спірних правовідносин; судами не надано належної правової оцінки факту вивезення спірного майна протягом серпня-жовтня 2018 року, до звернення позивача з відповідним позовом до суду, на адресу смт Білогородка Київської області, що підтверджується копіями накладних від 14.08.2018 № 1, від 21.08.2018 № 3, від 08.10.2018 № 4, які наявні у матеріалах справи, що свідчить про відсутність спірного майна у володінні ТОВ БК Прогрестехбуд , а відтак унеможливлює витребування цього майна у скаржника; судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що у справі відсутні належні і допустимі докази передачі спірного майна позивачем скаржнику, при цьому посилання судів на акт тимчасового зберігання майна є помилковим, оскільки цей документ не містить дати його складання, відомостей щодо часу та місця передачі майна, інформації про осіб, які передали та прийняли відповідне майно, підпису представника ТОВ БК Прогрестехбуд та достеменних відомостей щодо кількості переліченого у цьому акті обладнання, змісту та обсягу операції. Крім того скаржником зазначено, що з огляду на оскарження ним судових рішень про вирішення спору по суті, перегляду підлягає і додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат у разі скасування або зміни основного судового рішення.

ТОВ Фортрент і ТОВ ПБК Фронтекс в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ БК Прогрестехбуд , дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, правовідносини між ТОВ Фортрент і ТОВ ПБК Фронтекс виникли на підставі договору оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К, за умовами якого орендодавець (позивач) зобов`язався передати орендарю (відповідачу) в тимчасове платне користування з обов`язком повернути будівельне та/або інше обладнання, яке є об`єктом права власності орендодавця. Сторонами визначено, що найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності), вартість, ціна послуг оренди та строк оренди погоджуються сторонами та зазначаються в протоколі погодження істотних умов оренди, який є невід`ємною частиною цього договору, та який сторони зобов`язалися підписувати в кожному випадку передачі в оренду обладнання за цим договором (пункт 1.2). Також сторони визначили, що факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі обладнання, а повернення обладнання орендарем здійснюється на складі орендодавця, адреса якого зазначається в протоколі, на підставі належним чином складеного та підписаного акта повернення в день закінчення строку оренди обладнання, узгодженого сторонами, або у день визначений орендарем, або в день закінчення строку дії договору в залежності, що настане раніше.

Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з лютого по вересень 2017 року сторонами було складено протоколи, у яких погоджено строк оренди кожної одиниці обладнання та розмір орендної плати.

На виконання умов договору оренди на підставі актів прийому-передачі від 03.02.2017 № 030217-005К, від 20.02.2017 № 200217-011К, від 28.02.2017 № 280217-003К, від 19.04.2017 № 190417-007К, від 09.06.2017 № 090617-001К, від 14.07.2017 № 140717-003К, від 25.09.2017 № 250917-005К ТОВ Фортрент було передано ТОВ ПБК Фронтекс у користування будівельне обладнання, частина якого поверталася орендарем за відповідними актами повернення.

За користування будівельним обладнання у період з квітня по листопад 2018 року позивачем нараховано орендну плату на загальну суму 299 522,40 грн, у підтвердження чого позивачем надано акти виконаних робіт (наданих послуг) за цей період.

10.10.2018 ТОВ Фортрент направлено на адресу ТОВ ПБК Фронтекс повідомлення від 09.10.2018 № 67 про заборгованість, в якому орендодавець просив погасити заборгованість протягом 3 календарних днів, а у разі несплати грошових коштів повернути обладнання, проте, зазначені вимоги ТОВ ПБК Фронтекс виконано не було.

Неналежне виконання орендарем зобов`язань за договором оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К стало підставою для звернення ТОВ Фортрент з позовом про стягнення з ТОВ ПБК Фронтекс заборгованості з орендної плати за користування обладнанням за період з квітня по листопад 2018 року в сумі 294 291,46 грн, а також витребування майна, яке було передано позивачем відповідачу на виконання зазначеного договору оренди та не повернуто останнім.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 283, 286 ГК визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому положення частини 7 статті 193 ГК і статті 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору оренди, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно вважали цей договір належною у розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 ГК підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Відповідно до положень статті 202 ГК і статті 599 ЦК зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ ПБК Фронтекс у період з квітня по листопад 2018 року належним чином не виконало свої зобов`язання за договором оренди, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість за надані ТОВ Фортрент послуги з оренди обладнання на суму 294 291,46 грн.

Будь-яких доказів своєчасної сплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості чи припинення відповідних зобов`язань іншим передбаченим законом способом, ТОВ ПБК Фронтекс відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) під час розгляду справи не надано, а судами таких обставин не встановлено.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність позовних вимог у відповідній частині, наявність підстав для їх задоволення та стягнення з ТОВ ПБК Фронтекс заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості з орендних платежів за договором оренди обладнання.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій у частині вирішення позовних вимог про стягнення з ТОВ ПБК Фронтекс заборгованості за договором оренди сторонами у справі не оскаржуються.

Предметом касаційного перегляду у справі, яка розглядається, є судові рішення першої та апеляційної інстанцій у частині вирішення позовних вимог ТОВ Фортрент про витребування у ТОВ БК Прогрестехбуд майна, яке було передано позивачем відповідачу ТОВ ПБК Фронтекс на виконання договору оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К, заявлених на підстав статті 387 ЦК.

Задовольняючи позовні вимоги в частині витребування у ТОВ БК Прогрестехбуд належного позивачу майна (будівельного обладнання), суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із доведеності обставин незаконного перебування спірного рухомого майна - будівельного обладнання у ТОВ БК Прогрестехбуд на будівельному майданчику за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, отже, з огляду на відсутність у відповідача правової підстави для утримання майна позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту майнових прав та законних інтересів власника цього майна - ТОВ Фортрент шляхом застосування правового механізму, передбаченого статтею 387 ЦК.

Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного з`ясування і оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно зі статтею 387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Разом із тим необхідно розмежовувати захист права власності шляхом подання віндикаційного позову та невиконання чи виконання з порушенням умов договірного зобов`язання.

Наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин виключає можливість пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки передання майна в користування особі, яка зобов`язалася повернути це майно після закінчення строку, на який воно передано, але не виконує цього обов`язку, базується на умовах укладеного між сторонами договору та регулюється відповідно розділу III книги 5 ЦК. Майно, передане власником іншій особі у володіння або користування за договором між ними, не може вважатися таким, що вибуло із володіння власника не з його волі.

Отже, для застосування передбаченого статтею 387 ЦК правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Як зазначалося вище, майно - будівельне обладнання, про витребування якого заявлено позов у зазначеній справі, було передано позивачем відповідачу ТОВ ПБК Фронтекс на виконання договору оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К.

За умовами зазначеного договору ТОВ ПБК Фронтекс як орендар зобов`язалося вчасно повернути орендоване обладнання орендарю (пункти 1.1, 8.1.13).

За змістом пункту 5.2 договору оренди орендар має повернути обладнання з оренди, якщо, зокрема строк користування обладнанням припиняється достроково з ініціативи орендодавця з підстав, визначених у пункті 13.1 цього договору, протягом 2 календарних днів з дня отримання вимоги орендодавця про повернення такого обладнання або в інший, більш тривалий строк, вказаний у такій вимозі, яка направляється в письмовій формі. Строк повернення обладнання зараховується орендарю як строк оренди обладнання та підлягає оплаті останнім в загальному порядку.

Згідно з пунктом 13.1.2 договору орендодавець має право достроково припинити користування орендарем орендованим майно у випадку, якщо орендар не вносить орендну плату у розмірі та строки, погоджені сторонами в цьому договорі та відповідному протоколі до нього.

У пункті 15.1 договору сторони визначили, зокрема, що умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині грошових зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати та всіх інших зобов`язань за цим договором - до повного виконання зобов`язань.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні позовних вимог про витребування майна, переданого в орендне користування за договором, не надали правової оцінки зазначеним умовам договору оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К, який є в матеріалах справи, та не встановили, чи припинився обв`язок ТОВ ПБК Фронтекс як орендаря з повернення спірного орендованого майна позивачу та якими доказами підтверджуються такі обставини, оскільки наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин виключає можливість пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, а передбачає застосування саме зобов`язально-правового способу захисту порушеного права.

Водночас як суд першої інстанції, такі і суд апеляційної інстанції, пославшись на те, що спірне майно відсутнє у ТОВ ПБК Фронтекс , оскільки відповідне будівельне обладнання було встановлено останнім на будівельному об`єкті за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, у межах виконання договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, укладеного з ТОВ БК Прогрестехбуд як генпідрядником, а в подальшому не було повернуто та фактично перебуває у незаконному розпорядженні та користуванні ТОВ БК Прогрестехбуд , що є підставою для витребування зазначеного майна на користь позивача відповідно до статті 387 ЦК, не встановили та в судових рішеннях не навели обставини, які у сукупності підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння саме ТОВ БК Прогрестехбуд .

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 74 ГПК).

Отже, під час розгляду віндикаційного позову позивач повинен підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Фортрент , змінюючи предмет позову та заявляючи вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ БК Прогрестехбуд , у заяві про зміну предмета позову послалося виключно на те, що в судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2019, йому стало відомо про те, що обладнання, вимоги про витребування якого було заявлено у позовній заяві, фактично перебуває у ТОВ БК Прогрестехбуд , а не у ТОВ ПБК Фронтекс .

У свою чергу ТОВ БК Прогрестехбуд , заперечуючи проти позову в частині витребування у нього спірного майна, протягом усього часу розгляду справи наголошувало на тому, що у справі відсутні належні і допустимі докази передачі спірного майна ТОВ БК Прогрестехбуд , при цьому акт тимчасового зберігання майна, який було надано ТОВ ПБК Фронтекс , не містить дати його складання, відомостей щодо часу та місця передачі майна, інформації про осіб, які передали та прийняли відповідне майно на зберігання, підпису уповноваженого представника ТОВ БК Прогрестехбуд та необхідних відомостей щодо змісту та обсягу відповідної операції.

Крім того, ТОВ БК Прогрестехбуд у відзиві на позов послалося на те, що ТОВ ПБК Фронтекс протягом серпня та жовтня 2018 року вивезло з території об`єкта будівництва будівельне обладнання на адресу смт Білогородка Київської області, яке використовувалося ТОВ ПБК Фронтекс у межах виконання договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, що підтверджується наданими до відзиву копіями накладних від 14.08.2018 № 1, від 21.08.2018 № 3, від 08.10.2018 № 4, які наявні у матеріалах справи (т. 2 а.с.214, 216, 217). Аналогічні доводи було наведено ТОВ БК Прогрестехбуд у апеляційній скарзі.

Вирішуючи спір про витребування майна у ТОВ БК Прогрестехбуд , суди попередніх інстанцій зазначеним доводам та запереченням сторін, а також наданим ними доказам не надали належної правової оцінки, обмежившись посиланням на доведенні факту перебування спірного майна у незаконному володінні ТОВ БК Прогрестехбуд , без належного з`ясування обставин справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, у порушення вимог процесуального закону не встановили та в рішеннях не зазначили: чи наявне в натурі індивідуально визначене майно з ідентифікуючими ознаками у незаконному володінні саме відповідача ТОВ БК Прогрестехбуд на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; чи є обладнання, зазначене у акті (без номера і дати) тимчасового зберігання майна ТОВ ПБК Фронтекс (т. 2 а.с. 158), який було покладено в основу судових рішень, саме тим майном, яке належить на праві власності позивачу та було передано в орендне користування ТОВ ПБК Фронтекс за договором оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К; якими доказами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК підтверджується правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння саме ТОВ БК Прогрестехбуд .

Належним чином не встановивши зазначені обставини, що є необхідною умовою для застосування передбаченого статтею 387 ЦК правового механізму відновлення порушеного права власності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Фортрент в частині витребування майна у ТОВ БК Прогрестехбуд .

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У зв`язку з наведеним, рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, судові рішення в частині задоволення позовних вимог про витребування майна не можна визнати законними і обґрунтованими.

Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з пунктами 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень у частині задоволення позовних вимог ТОВ Фортрент про витребування майна у ТОВ БК Прогрестехбуд , а також додаткового рішення в частині стягнення з ТОВ БК Прогрестехбуд на користь ТОВ Фортрент витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 684,91 грн та передачі справи в скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прогрестехбуд задовольнити частково.

2. Скасувати у справі № 910/17416/18

- рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фортрент про витребування майна у Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прогрестехбуд ;

- додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прогрестехбуд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фортрент витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 684,91 грн;

- постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фортрент про витребування майна та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прогрестехбуд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фортрент витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 684,91 грн.

3. Справу № 910/17416/18 в скасованій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/17416/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: Г.М. Мачульський

В.Г. Суховий