Рішення
від 17.02.2020 по справі 910/17416/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2020Справа № 910/17416/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Фронтекс",

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд"

про стягнення 294291,46 грн та витребування майна

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Спичак О.М.) перебувала справа № 910/17416/18 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Фронтекс" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" (відповідач-2) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 294 291,46 грн за Договором оренди обладнання № 69709К від 28.05.2015 з відповідача-1 та витребування у відповідача-2 майна, а саме: подвійні бокові перила 0,73 м / РУ-00000000101 у кількості 1 одиниці, подвійні бокові перила 0,73 м / РУ-00000000101 у кількості 2 одиниць, U настил стальний 3,07х0,32 м- / РУ-00000000678 у кількості 115 одиниць, анкер / РУ-00000000637 у кількості 20 одиниць, бокова рама 2.00х0,73, м 1 / РУ-00000001186 у кількості 104 одиниць, діагональ з клиновим хомутом, сталь 3,6 м 1 / РУ-00000000633 у кількості 44 одиниць, домкрат // основна плата 0,6 м. сталь 1 / 5813-3 у кількості 23 одиниць, настил фанера з люком 0,61 м з драбиною 1 / РУ-0000003050 у кількості 15 одиниць, перила безпеки 3,07 м 1/ 6166-2 у кількості 131 одиниці, подвійний хомут 19 мм / РУ-00000000085 у кількості однієї одиниці, подвійний хомут 19 мм / РУ-00000000639 у кількості 9 одиниць, подвійний хомут 19 мм / РУ-00000000693 у кількості 53 одиниць.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "ПБК "Фронтекс" на користь ТОВ "Фортрент" заборгованість у сумі 294291,46 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 4414,37 грн. Витребувано у ТОВ "БК "Прогрестехбуд" на користь ТОВ "Фортрент" зазначене майно, перелік якого наведено у резолютивній частині рішення. Стягнуто з ТОВ "БК "Прогрестехбуд" на користь ТОВ "Фортрент" витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 стягнуто з ТОВ "ПБК "Фронтекс" на користь ТОВ "Фортрент" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11736,09 грн. Стягнуто з ТОВ "БК "Прогрестехбуд" на користь ТОВ "Фортрент" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4684,91 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/17416/18 рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 та додаткове рішення цього ж суду від 04.06.2019 залишено без змін.

Постановою від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18 Верховний Суд постановив:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" задовольнити частково.

2. Скасувати у справі № 910/17416/18:

- рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" про витребування майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд";

- додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4684,91 грн;

- постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" про витребування майна та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4684,91 грн.

3. Справу № 910/17416/18 в скасованій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/17416/18 залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 справу № 910/17416/18 передано на розгляд судді Гумезі О. В.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18 зазначив, зокрема, таке:

- суди попередніх інстанцій при вирішенні позовних вимог про витребування майна, переданого в орендне користування за договором, не надали правової оцінки умовам п. 1.1, 8.1.13, 5.2, 13.1.2, 15.1 Договору оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К та не встановили, чи припинився обов`язок ТОВ "ПБК "Фронтекс" як орендаря з повернення спірного орендованого майна позивачу та якими доказами підтверджуються такі обставини, оскільки наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин виключає можливість пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, а передбачає застосування саме зобов`язально-правового способу захисту порушеного права;

- суди попередніх інстанцій не встановили та в судових рішеннях не навели обставини, які у сукупності підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння саме ТОВ "БК "Прогрестехбуд";

- вирішуючи спір про витребування майна у ТОВ "БК "Прогрестехбуд", суди попередніх інстанцій не встановили: чи наявне в натурі індивідуально визначене майно з ідентифікуючими ознаками у незаконному володінні саме відповідача ТОВ "БК "Прогрестехбуд" на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; чи є обладнання, зазначене у акті (без номера і дати) тимчасового зберігання майна ТОВ "ПБК "Фронтекс" (т. 2 а.с. 158), який було покладено в основу судових рішень, саме тим майном, яке належить на праві власності позивачу та було передано в орендне користування ТОВ "ПБК "Фронтекс" за договором оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К; якими доказами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК підтверджується правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння саме ТОВ "БК "Прогрестехбуд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 № 910/11397/18 прийнято справу № 910/11397/18 до провадження судді Гумеги О.В., призначено підготовче засідання у справі на 09.12.2019 о 12:40 год, запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позовну заяву станом на час нового розгляду справи з урахуванням постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18 та запропоновано позивачу подати пояснення по суті заявлених позовних вимог станом на час нового розгляду справи з урахуванням постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18.

З урахуванням постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18 Господарський суд міста Києва розглядає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" (відповідач-2) про витребування майна, а саме: подвійні бокові перила 0,73 м / РУ-00000000101 у кількості 1 одиниці, подвійні бокові перила 0,73 м / РУ-00000000101 у кількості 2 одиниць, U настил стальний 3,07х0,32 м- / РУ-00000000678 у кількості 115 одиниць, анкер / РУ-00000000637 у кількості 20 одиниць, бокова рама 2.00х0,73, м 1 / РУ-00000001186 у кількості 104 одиниць, діагональ з клиновим хомутом, сталь 3,6 м 1 / РУ-00000000633 у кількості 44 одиниць, домкрат // основна плата 0,6 м. сталь 1 / 5813-3 у кількості 23 одиниць, настил фанера з люком 0,61 м з драбиною 1 / РУ-0000003050 у кількості 15 одиниць, перила безпеки 3,07 м 1/ 6166-2 у кількості 131 одиниці, подвійний хомут 19 мм / РУ-00000000085 у кількості однієї одиниці, подвійний хомут 19 мм / РУ-00000000639 у кількості 9 одиниць, подвійний хомут 19 мм / РУ-00000000693 у кількості 53 одиниць.

09.12.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі.

У підготовче засідання, призначене на 09.12.2019, з`явився представник відповідача-2. Представники позивача та відповідача-1 не з`явились.

Суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення у справі відповідача-2, подані 09.12.2019 через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 № 910/11397/18 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 27.01.2020 о 11:20 год.

У підготовче засідання, призначене на 27.01.2020, з`явився представник відповідача-2. Представники позивача та відповідача-1 не з`явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.01.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 № 910/11397/18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2020 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 17.02.2020, представники позивача та відповідача-1, відповідача-2 не з`явились.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 17.02.2020 за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 17.02.2020 судом здійснювався розгляд справи по суті.

Судом з`ясовано обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив про таке.

Позовні вимоги позивача до ТОВ "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" обґрунтовані порушення останнім права позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2019, позивачу стало відомо про те, що обладнання, вимоги про витребування якого було заявлено у позовній заяві, фактично перебуває у ТОВ "БК "Прогрестехбуд", а не у ТОВ "ПБК "Фронтекс".

Відповідач-1 згідно відзиву на позовну заяву проти позову заперечив повністю та зазначив про таке.

Орендоване майно з моменту отримання його в оренду згідно Договору оренди обладнання № 69709К від 28.05.2015, укладеного між ТОВ "Фортрент" та ТОВ "ПБК "Фронтекс" було встановлено на будівельному об`єкті за адресою 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, у межах виконання договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, укладеного між ТОВ "БК "Прогрестехбуд" ТОВ "ПБК "Фронтекс".

ТОВ "БК "Прогрестехбуд" в грудні 2018 року повідомило ТОВ "ПБК "Фронтекс" про розірвання договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17 та одночасно обмежило доступ працівників ТОВ "ПБК "Фронтекс" до будівельного об`єкту, безпідставно захопило та не повертає деяке обладнання ТОВ "ПБК "Фронтекс", а також майно ТОВ "Фортрент" про витребування якого просить позивач.

ТОВ "ПБК "Фронтекс" звертався до ТОВ "БК "Прогрестехбуд" з вимогами щодо повернення захопленого майна, однак останні були залишені без відповіді.

ТОВ "ПБК "Фронтекс" не є особою яка відповідає за порушення обов`язків щодо повернення орендованого майна за Договором оренди обладнання № 69709К від 28.05.2015.

Відповідач-2 згідно відзиву на позовну заяву проти позову заперечив повністю та зазначив про таке.

Факт передачі витребуваного позивачем майна ТОВ "БК "Прогрестехбуд" сторони обґрунтовують актом тимчасового зберігання майна, проте останній не містить відомостей щодо часу, місця передачі майна, інформації про те хто саме та кому передає таке майно, підпису представника ТОВ БК Прогрестехбуд .

ТОВ БК Прогрестехбуд не може та не повинно відповідати за порушення ТОВ "ПБК "Фронтекс" будь-яких зобов`язань за договором оренди обладнання, оскільки не є стороною такого договору і не приймало на себе будь-яких зобов`язань за таким правочином.

Між ТОВ ПБК Фронтекс та ТОВ БК Прогрестехбуд укладено Договір субпідряду № 05-17 від 12.04.2017, за яким ТОВ БК Прогрестехбуд виступало генпідрядником, а ТОВ ПБК Фронтекс - субпідрядником. Відповідно до п. 1.3. Договору субпідряду роботи за договором виконуються з матеріалів та обладнання субпідрядника.

ТОВ ПБК Фронтекс самостійно забезпечувало себе усім необхідним для виконання робіт в межах Договору субпідряду і у ТОВ БК Прогрестехбуд не існує ні права ні обов`язку з`ясовувати та/або перевіряти де, як, у який спосіб ТОВ ПБК Фронтекс отримало обладнання, яке останнє використовує в межах Договору субпідряду за власний рахунок, або ж встановлювати і перевіряти яке саме обладнання ввозилось на територію об`єкту та використовувалось субпідрядником для виконання робіт за Договором субпідряду.

ТОВ "ПБК "Фронтекс" протягом серпня та жовтня 2018 року вивезло з території об`єкта будівництва будівельне обладнання на адресу смт Білогородка Київської області, яке використовувалося ТОВ "ПБК "Фронтекс" у межах виконання договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, що додатково підтверджує відсутність такого майна у володінні ТОВ БК Прогрестехбуд .

Судом досліджено докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення.

У судовому засіданні 17.02.2020 в нарадчій кімнаті суд прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Предметом позову у даній справі є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 ЦК України, яка передбачає, зокрема, право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України).

Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація) є одним із речово-правових способів захисту права власності.

Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.

За змістом частини 1 статті 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналіз норми статті 387 ЦК України та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Аналіз ст. 387 ЦК України свідчить про те, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.

Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач має надати докази на підтвердження права власності на спірне майно, має довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що в судовому засіданні 15.02.2019, йому стало відомо про те, що обладнання, вимоги про витребування якого заявлено у позовній заяві, фактично перебуває у ТОВ "БК "Прогрестехбуд" (відповідач-2), а не у ТОВ "ПБК "Фронтекс" (відповідач-1).

Судом встановлено, що майно про витребування якого постить позивач у позовній заяві, було передано ТОВ "Фортрент" (далі-позивач, орендодавець) ТОВ "ПБК "Фронтекс" (відповідач-1, орендар) в межах Договору оренди обладнання № 69709К від 28.05.2015 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування з обов`язком повернути будівельне та/або інше обладнання, яке є об`єктом права власності орендодавця.

Пунктом 8.1.13 Договору визначено обов`язок орендаря вчасно повернути орендоване обладнання.

За умовами п. 13.1.2 Договору № 69709К від 28.05.2015 орендодавець має право достроково припинити користування орендарем орендованим майно у випадках, зокрема, якщо орендар не вносить орендну плату у розмірі та строки, погоджені сторонами в даному договорі та відповідному протоколі до нього.

Якщо орендар не виправить порушення, вказані в п.13.1 цього Договору протягом 3 календарних днів з дня отримання факсимільного або електронного повідомлення або офіційного листа від орендодавця, який вимагає виправити ці порушення, то орендодавець має право припинити з власної ініціативи відносини оренди обладнання, а обладнання підлягає поверненню орендарем в порядку, погодженому сторонами у п.5.2 даного договору (п.13.2 Договору).

Пунктом 5.2 укладеного між позивачем та відповідачем 1 Договору визначено, що якщо строк користування обладнанням припиняється достроково з ініціативи орендодавця з підставі визначених у п.13.1 даного договору - обладнання повертається орендарем протягом 2 календарних днів з дня отримання вимоги орендодавця про повернення такого обладнання, або в інший більш тривалий строк, вказаний в такій вимозі.

Матеріали справи містять повідомлення позивача про заборгованість № 67 від 09.10.2018, з посиланням на п.5.2 Договору, направлене відповідачу-1.

Відповіді на зазначене повідомлення матеріали справи не містять.

Натомість, відповідач-1 у відзиві на позовну заяву від 11.03.20219 заперечуючи проти наявності в нього спірного майна послався на те, що таке майно знаходиться у ТОВ "БК "Прогрестехбуд" з яким у відповідача-1 існували відносини в межах Договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17.

У відзиві на позовну заяву, відповідач-1 зазначає, що ТОВ "ПБК "Фронтекс" неодноразово звертався до ТОВ "БК "Прогрестехбуд" з вимогами про повернення захопленого майна, однак всі звернення та вимоги було проігноровано відповідачем-2. На підтвердження зазначеного відповідач-1 долучив до відзиву Лист ТОВ "ПБК "Фронтекс" № 108-12/18 від 18.12.2018 та Претензію ТОВ "ПБК "Фронтекс" № 03-01/19 від 22.01.2019 до ТОВ "БК "Прогрестехбуд".

Ознайомившись, зі змістом наведених доказів, судом встановлено, що останні стосуються виконання сторонами умов Договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, посилань на повернення спірного майна зазначені докази не містять.

Пунктом 2.1 Договору № 69709К від 28.05.2015 передбачено, що обладнання за цим договором орендується орендарем для використання у власній господарській діяльності.

В період тимчасового платного користування обладнанням відповідно до п.4.1 договору, орендар є стороною, яка несе відповідальність перед орендодавцем за схоронність, цілісність та будь-який інший вплив на обладнання, що орендується, в тому числі під час самостійного або із залученням третіх осіб монтажу/демонтажу транспортування зі складу або а склад орендодавця тощо (п. 11.2 Договору).

Зі змісту наявного в матеріалах справи Договору субпідряду № 05-17 від 12.04.2017, не вбачається наявності обов`язку відповідача-2 щодо зберігання майна відповідача-1, тоді як п. 3.1.7 Договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, зокрема, визначено обов`язок субпідрядника (ТОВ "ПБК "Фронтекс") після здачі робіт згідно акту здачі-приймання виконаних робіт прибрати і видалити з тієї частини будівельного майданчика, до якого відноситься цей акт здачі-приймання, все своє устаткування, залишки матеріалів, сміття та всі свої об`єкти.

Заперечуючи проти позову, відповідач-2, зокрема посилався на те, що ТОВ "ПБК "Фронтекс" протягом серпня та жовтня 2018 року вивезло з території об`єкта будівництва будівельне обладнання на адресу смт Білогородка Київської області, яке використовувалося ТОВ "ПБК "Фронтекс" у межах виконання договору субпідряду від 12.04.2017 № 05-17, посилаючись на копії накладних від 14.08.2018 № 1, від 21.08.2018 № 3, від 08.10.2018 № 4, які наявні у матеріалах справи.

В якості доказу перебування спірного майна у ТОВ "БК "Прогрестехбуд", відповідач-1 долучив Акт тимчасового зберігання майна ТОВ "ПБК "Фронтекс".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; міст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом встановлено, що наведений Акт підписаний лише з боку відповідача-1 майстром ТОВ "ПБК "Фронтекс" Верещак Ю.О. Довіреності ТОВ "ПБК "Фронтекс" на підписання цією особою будь-яких документів від імені відповідача-1, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що посилання відповідача-1, викладені у клопотанні про долучення доказів до матеріалів справи від 08.04.2019, про наявність на цьому Акті відмітки Охорона пост № 7 ТОВ "БК "Прогрестехбуд" як факту отримання майна відповідачем-2, не свідчить про отримання відповідачем-2 визначеного у Акті майна на зберігання.

Разом з тим, цей Акт не містить дати його складання, відомостей щодо часу та місця передачі майна, інформації про осіб, які передали та прийняли відповідне майно на зберігання та інших необхідних відомостей щодо змісту та обсягу відповідної операції.

Наведений Акт містить графу найменування, одиницю виміру, кількість, ціну, суму відновлення, а також загальну суму 679 6118,90 грн.

Однак, з наведеного Акту не можливо дійти однозначного висновку, що наведений у ньому перелік майна є саме тим майном, яке належить на праві власності позивачу та було передано в орендне користування ТОВ "ПБК "Фронтекс" за Договором оренди обладнання від 28.05.2015 № 69709К за актами прийому - передачі № 200217-011К від 20.02.2017, № 280217-003К від 28.02.2017, 140717-003К від 14.07.2017, №250917-005К від 25.09.2017.

Суд також звертає увагу на те, що, предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 926/1288/18.

Згідно ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Статтею 184 ЦК України визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

Щодо рухомого майна, переліченого у позові, яке є предметом спору у даній справі, не зазначено індивідуально визначених ознак (колір, дата виготовлення, матеріал, власні параметри (висота, ширина, довжина), пакувальні, цифрові, номерні та інші характерні позначки, тощо).

Враховуючи, що позивачем не зазначено будь-які описи, ознаки та характеристики заявленого до витребування та повернення майна (що виключає можливість його ідентифікації та індивідуалізації), можливість встановлення і витребування такого майна із чужого незаконного володіння виключається.

Правова позиція стосовно відсутності підстав для витребування у порядку ст. 387 Цивільного кодексу України майна, яке не має індивідуально визначених ознак, за якими можливо було б його ідентифікувати та встановити його власника, міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №922/3002/16.

Таким чином, позивачем не доведено індивідуальні ознаки майна, що витребовується, та наявність майна у незаконному володінні відповідача-2.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

При ухваленні даного рішення судом враховано, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд", задоволенню не підлягають, з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст.123 ГПК України).

У позовній заяві позивач зазначив, що витрати які він поніс у зв`язку з розглядом справи складається з судового збору у сумі 6 176,37 грн.

Клопотанням про долучення доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат (витрат на правничу допомогу) від 22.05.2019, позивач просив стягнути на його користь судові витрати на правничу допомогу в сумі 16 421,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені норми ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача-2, судові витрати позивача, які складаються з судового збору у сумі 1 762,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4 684,91 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 236-238, 241, 316 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" про витребування майна відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 25.02.2020.

Суддя Гумега О.В.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.02.2020
Оприлюднено27.02.2020
Номер документу87805523
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/17416/18

Рішення від 17.02.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 27.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 09.12.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 19.11.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Постанова від 23.10.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 26.09.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 12.09.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Постанова від 05.08.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 17.07.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Рішення від 04.06.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні