Постанова

від 23.10.2019 по справі 130/168/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 130/168/16-ц

провадження № 61-9685св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО ГЕО , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_6 , на рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Медяного В. М., Денишенко Т. О., Матківської М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року позивач ОСОБА_1 , від імені якої діяв представник ОСОБА_7 , звернулась до суду з позовом про визнання недійсним правочину та визнання права власності. Позов мотивовано тим, що вона була власником автомобіля Rexton II марки Ssang Yong , 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова/шасі НОМЕР_1 .

27 липня 2013 року ОСОБА_5 , який діяв від її імені, в порядку передоручення посвідчив у приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О. А. довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 бути представником довірителя з питань розпорядження (продавати, обмінювати, передавати у позичку, оренду, заставу) належним позивачу вказаним автомобілем .

24 жовтня 2015 року ОСОБА_2 без попереднього погодження із нею уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО ГЕО ( далі -ТОВ АВТО ГЕО ) договір доручення №9/10, згідно якого вказане товариство зобов`язувалося за дорученням ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу автомобіля Rexton II марки Ssang Yong , за ціною не нижче 12360 доларів США на протязі 30 днів з дня укладення договору доручення.

По закінченню визначеного у договорі строку ОСОБА_2 звернувся до ТОВ АВТО ГЕО , але не виявив там переданого автомобіля та, повідомивши позивача, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Просила визнати недійсним договір доручення №9/10 від 25 жовтня 2015 року укладений у м. Вінниця між ОСОБА_2 та ТОВ АВТО ГЕО , оскільки ОСОБА_2 не вправі був здійснювати передоручення та не був власником автомобіля, як зазначив в договорі, та визнати за нею право власності на спірний автомобіль.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позов в частині визнання недійсним договору доручення не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 мав право представництва інтересів довірителя з усіх без винятку питань пов`язаних з розпорядженням транспортним засобом; та обставина, що він зазначив в договорі доручення себе власником автомобіля не має вирішального значення, так як основною метою даного правочину є укладення договору купівлі-продажу. Позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності не ґрунтуються на нормах закону, оскільки відповідач ОСОБА_3 добросовісно придбав автомобіль за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору доручення від 24 жовтня 2015 року №9/10, укладеного в м. Вінниці між ОСОБА_2 та ТОВ "АВТО ГЕО" та розподілу між сторонами судових витрат скасовано.

Позов ОСОБА_7 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.

Визнано недійсним договір доручення №9/10 від 24 жовтня 2015 року, укладений у м. Вінниця між ОСОБА_2 та ТОВ АВТО ГЕО .

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Задовольняючи апеляційні скарги частково суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про необхідний обсяг повноважень відповідача ОСОБА_2 при укладені спірного договору не відповідає обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_6 , в якій просив скасувати рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року і залишити в силі рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2015 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що довіреністю від 27 березня 2017 року ОСОБА_2 уповноважено вчиняти усі юридичні дії щодо спірного транспортного засобу, зокрема, наділено правом укладання цивільно-правових угод. Застережень щодо обмеження права передоручення дана довіреність не передбачає. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем. ОСОБА_2 мав достатній обсяг цивільної дієздатності для укладення договору доручення. Висновок суду апеляційної інстанції щодо привласнення посадовими особами ТОВ АВТО ГЕО коштів від реалізації спірного авто є безпідставним та незаконним. Незрозуміло, які саме цивільні права та інтереси ОСОБА_1 було порушено.

Отже рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог про визнання договору недійсним, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи заперечення на касаційну скаргу не подали.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2016 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

22 грудня 2016 року матеріали цивільної справи № 130/168/16-ц надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року матеріали цивільної справи № 130/168/16-ц передані до Верховного Суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2018 року справа призначена судді-доповідачу Погрібному С. О.

На підставі розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року № 512/0/226-19 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу № 130/168/16-ц призначено судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 26 лютого 2008 року була власником автомобіля Rexton II марки SsangYong , 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова/шасі НОМЕР_1 .

24 липня 2013 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_5 або ОСОБА_8 або ОСОБА_9 або ОСОБА_10 або ОСОБА_11 бути її представниками з питань розпорядження (продавати, обмінювати, передавати в позичку, оренду, заставу) належним їй автомобілем марки SsangYong Rexton II , 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

27 липня 2013 року ОСОБА_5 в порядку передоручення, діючи від імені ОСОБА_1 , видав довіреність ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , які діють самостійно, строком до 27 липня 2023 року, якою уповноважив останніх бути представником довірителя з питань розпорядження (продавати, обмінювати, передавати у позичку, оренду, заставу) належним ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіля "Ssang Yong Rexton", 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 ,для чого йому надано право серед іншого представляти вказані інтереси у будь-яких установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності з усіх без винятку питань, пов`язаних з розпорядженням (продажом) транспортного засобу, підписувати договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження транспортним засобом, одержувати належні довірителю за результатами згаданих правочинів грошові кошти.

У вказаній довіреності право передоручення відсутнє.

24 жовтня 2015 року ОСОБА_2 уклав із ТОВ АВТО ГЕО договір доручення № 9/10, згідно якого повірений зобов`язався за дорученням Довірителя за плату вчинити від імені Довірителя, за рахунок Довірителя та в інтересах Довірителя угоду - укласти договір купівлі-продажу належного Довірителю транспортного засобу, зазначеного в Додатку №1 до договору (пункт 1.1).

Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

По своїй суті внаслідок укладання вказаного договору відбулося передоручення повноважень від ОСОБА_2 - ТОВ АВТО ГЕО .

Згідно із частиною другою статті 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

На підставі частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, договір доручення № 9/1024 укладений 24 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ АВТО ГЕО є нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зроблено висновок, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину .

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про визнання недійсним договору доручення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частинами 1, 3 статті 412 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але при ухваленні судового рішення апеляційним судом були неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору доручення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2016 рокузупинено виконання рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в оскарженій частині, підстави для поновлення виконання відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі касаційної скарги ОСОБА_13 сплатив судовий збір у розмірі 661,44 грн.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору підлягає скасуванню, з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 661,44 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору доручення №9/10 від 25 жовтня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО ГЕО скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ГЕО , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним договору доручення №9/10 від 25 жовтня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО ГЕО відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в сумі 661,44 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук