Постанова

від 21.10.2019 по справі 908/695/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 року м. Дніпро Справа № 908/695/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Кузнецов В.О., Чус О.В.

секретар Манчік О.О.

учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2019 року

(повний текст складено 26.07.2019 року)

у справі № 908/695/19 (суддя - Проскуряков К.В., м. Запоріжжя)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Імперія РА", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м. Запоріжжя

про стягнення 920 479,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.07.2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Імперія РА" основний борг в розмірі 805 254,29 грн., інфляційні втрати у розмірі 10 987,13 грн., 3 % річних у розмірі 5 071,58 грн., пеню в розмірі 73 372,13 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 420,28 грн. В іншій частині позову відмовлено.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2019 року, відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, судові витрати покласти на позивача.

2.2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що порушує норми матеріального та процесуального права;

- згідно доданих до позовної заяви видаткових накладних, товар не відповідає зазначеному в специфікації товару;

- в наданих позивачем видаткових накладних в графі "отримав" міститься підпис та печатка ТОВ "Український Рітейл", проте не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис. Таким чином, з видаткових накладних та товарно-транспортних накладних неможливо встановити, хто саме їх підписав, та прізвища зазначені в них не збігаються з прізвищами працівників, які були уповноважені підписувати зазначені документи. Також не можливо встановити повноваження осіб, які підписали документи. Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів поставки товару, а документи, надані відповідачу та суду не є належними і не підтверджують факти, на які посилається позивач.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2019 року - без змін. Посилається на те, що в накладних, завірені копії яких містяться в матеріалах справи, зазначений товар відповідно до специфікації до договору поставки, який був прийнятий відповідачем та реалізовувався в його магазинах. При цьому, будь-яких претензій до документів на час прийняття та часткової оплати товару у відповідача не виникало. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з січня по квітень 2019 року сторонами узгоджено розмір заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 805 254,29 грн. Акт звірки підписаний з боку відповідача заступником головного бухгалтера, тобто уповноваженою особою відповідача та скріплено його круглою печаткою, а тому є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу з оплати отриманого товару. Крім того, до матеріалів справи були надані замовлення відповідача на поставку товару, які надавалися позивачу, на підставі яких позивач здійснював поставку замовлених відповідачем товарів. Під час розгляду справи представник відповідача не заперечував, що відповідач отримував товар від позивача і що цей товар відповідає тому, який замовлявся відповідачем на підставі договору. Всі доводи відповідача щодо неналежного оформлення накладних чи довіреностей спростовуються матеріалами справи.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 21.10.2019 року.

Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Разом з тим, на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження у справі.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

31.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Імперія РА" (надалі - постачальник) укладений Договір поставки № 31/08/15 СЛ (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору (пункт 1.1. Договору).

Найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються у додатку № 1 "Специфікація", що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.2 Договору).

Товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, у кількості та на дату, що зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами та за власний рахунок. У випадку підписання сторонами графіку поставок, строки поставки визначаються згідно графіку (пункт 2.1. Договору).

Замовлення передаються покупцем електронним зв`язком, а у випадку відсутності таких - телефонограмою. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (EDI-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток №2. Замовлення має містити наступну інформацію: номер та дату замовлення; номер та дату договору; найменування постачальника; найменування покупця; асортимент товару; кількість та ціну товару; дату доставки товару Постачальником на склад або магазин, зазначений Покупцем; адресу складу або магазину, зазначеного Покупцем (пункт 2.2. Договору).

Графік поставок товару вказується у Додатку №7 до цього договору та є його невід`ємною частиною. Даний графік може переглядатися за згодою сторін. (пункт 2.3. Договору).

У випадку, якщо Постачальник не отримав заявку Покупця згідно затвердженого графіку подання заявок, Постачальник зобов`язаний додатково зв`язатися з Покупцем для отримання цієї заявки. (пункт 2.6. Договору)

Пунктом 2.8. Договору встановлено, що зобов`язання з постачання вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцеві відповідно умовам цього договору та чинного законодавства України.

Приймання товару на розподільчому центрі здійснюється з 08:00 до 14:00 годин. Прийом товару в магазинах Покупця здійснюється з 08:00 до 16:00 годин. Покупець залишає за собою право змінювати день та час прийому товару за умови попереднього повідомлення про це за 5 робочих днів. Вивантаження та прийом товару, які не були поставлені у вказаний час, здійснюватися не будуть (пункт 3.1. Договору).

Якщо при прийманні товару виявиться невідповідність супровідних документів або невідповідність товару, який приймається супровідним документам, в момент прийняття складається акт розбіжностей за участю представника Покупця та особи, яка безпосередньо здійснює поставку (передачу) товару, в якому зазначаються виявлені при прийнятті недоліки (пункт 3.6. Договору).

Відповідно до пункту 3.7. Договору разом з товаром Постачальник зобов`язаний пред`явити наступні супровідні документи: замовлення на поставку з відміткою постачальника (підписом та печаткою) про отримання замовлення; товарно-транспортну накладну; податкову накладну (крім випадків, передбачених законодавством та договором); посвідчення якості товару; інших документів на товар, пред`явлення яких передбачено законодавством України; довіреність на представника Постачальника або перевізника, яка надає право передачі товару, фіксації фактів невідповідності товару та/або супровідних документів умовам договору або законодавства, отримання листів та документів від Покупця.

Згідно з пунктом 6.1. Договору ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами Специфікації та може бути змінена виключно за попередньою згодою з Покупцем не менш ніж за 15 робочих днів до змін. Постачальник зобов`язується не змінювати ціни, вказані у Специфікаціях, на протязі двох місяців з моменту першої поставки або змінювати виключно за письмовою згодою сторін. Нова ціна починає діяти з дати підписання обома сторонами змін до Специфікації.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Розділом 10 договору встановлено наступне: всі суперечки, які будуть виникати між сторонами при виконанні цього договору, будуть вирішуватися шляхом переговорів. При неможливості врегулювати суперечки шляхом переговорів, сторони передають їх на розгляд суду згідно з чинним законодавством України. У всьому іншому, не передбаченому цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

У відповідності до пунктів 11.1. - 11.3. Договору: договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2015 року. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, що мало місце в період дії договору. Будь-які зміни умов цього договору оформлюються шляхом додаткових угод і додатків до цього договору і набувають юридичну силу з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Також, між сторонами були укладені Протоколи розбіжностей та Додаткові угоди до вказаного Договору.

На виконання умов Договору в період з 30.08.2018 року по 10.01.2019 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 839 779,91 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог від 22.04.2019 року посилався на те, що відповідач сплатив за отриманий товар 1 150,32 грн.

На час звернення позивача із даним позовом до суду першої інстанції за відповідачем рахувався борг в розмірі 706 844,27 грн. Позивачем за період з грудня 2018 року по лютий 2019 року було нараховано відповідачу суму інфляційних втрат в розмірі 5 613,36 грн., 3 063,28 грн. 3 % річних Також, за період з 29.11.2018 року по 18.03.2019 року (включно) позивачем було нараховано відповідачу 36 759,20 грн. пені.

Позивачем в уточненій позовній заяві від 22.04.2019 року зазначено, що за відповідачем рахується борг за поставлений згідно Договору товар за період з 30.08.2018 року по 10.01.2019 року у сумі 838 629,59 грн. Позивачем за період з грудня 2018 року по березень 2019 року нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 12 025,51 грн., 5 371,09 грн. 3 % річних. Також, за період з 29.11.2018 року по 22.04.2019 року (включно) позивачем нараховано відповідачу 64 452,90 грн. пені.

В ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 року зазначено, що оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог від 22.04.2019 року подана позивачем до закінчення підготовчого провадження, то суд приймає її до розгляду. Загальна сума позовних вимог становить 920 479,09 грн.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період з січня по квітень 2019 року за Договором поставки заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.04.2019 року становить суму у розмірі 805 254,29 грн. Вказаний акт звірки підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

13.06.2019 року позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зміну розміру позовних вимог, яка мотивована тим, що після проведення звіряння розрахунків з відповідачем виникла необхідність уточнити розмір позовних вимог у зв`язку із зменшенням суми основного боргу. У вказаній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 805 254,29 грн. боргу, 24 920,35 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2018 року по травень 2019 року, 8 440,76 грн. 3 % річних за період з грудня 2018 року по травень 2018 року, 100 207,96 грн. пені за період з 06.12.2018 року по 13.06.2019 року.

Заяву позивача про зміну розміру позовних вимог від 13.06.2019 року судом першої інстанції не прийнято до розгляду, оскільки вона подана позивачем вже після закриття підготовчого провадження ухвалою від 27.05.2019 року.

Таким чином, розглянувши позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.04.2019 року, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх часткове задоволення. При цьому суд виходив з того, що судом встановлено, що видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи свідчать про приймання-передачу визначеного товару, в яких вказано найменування, кількість, ціну, підписані сторонами без заперечень та зауважень, та підписи скріплені печатками підприємств, що спростовує заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо їх неналежного оформлення. Відповідно до акту звірки розрахунків між сторонами договору відповідачем визнана заборгованість на суму 805 254,29 грн. Позивач не може нести відповідальність за невиконання відповідачем вимог закону щодо належного оформлення повноважень його власних працівників. Доказів погашення суми боргу в розмірі 805 254,29 грн. за отриманий відповідачем товар суду не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості відповідачем не спростована, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 805 254,29 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року та встановлено, що розрахунок здійснено невірно та відповідно до розрахунку суду стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 73 372,13 грн. Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування за період з грудня 2018 року по березень 2019 року інфляційних втрат в розмірі 12 025,51 грн. суд зазначив, що розрахунок здійснено невірно, оскільки позивачем до цього розрахунку включені видаткові накладні на суму 83 683,32 грн. та 48 001,20 грн., по яким нараховано інфляційні втрати за квітень 2019 року, однак вказані вимоги не були враховані в заяві про збільшення розміру позовних вимог від 22.04.2019 року, відповідно до змісту якої розглядаються заявлені вимоги. Відповідно до розрахунку суду за період з грудня 2018 року по березень 2019 року інфляційні втрати складають суму в розмірі 10 987,13 грн. та підлягають стягненню з відповідача. Судом перевірено розрахунок 3 % річних за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року здійснений позивачем на суму 5 371,09 грн. та встановлено, що розрахунок здійснено невірно. Відповідно до розрахунку суду стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 5 071,58 грн.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів оплати поставленого товару у встановлений Договором строк. Колегія суддів дійшла висновку, що факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару за договором належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи. В зв`язку з чим місцевий господарський суд, прийнявши до уваги факт поставки товару, що підтверджується видатковими накладними та підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків, дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар в розмірі 805 254,29 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно частини другої статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства штрафні санкції можуть бути застосовані для забезпечення будь-якого зобов`язання (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № 904/3565/18).

Таким чином, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, можливо оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі № 904/5770/18).

Відповідно до статей 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В пункті 8.12. Договору, редакція якого викладена в Протоколі розбіжностей від 31.08.2015 року, встановлено, що у разі несвоєчасної оплати товару, постачальник має право вимагати від покупця сплату пені у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості партії товару, яка не була оплачена, за кожен день прострочення оплати.

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, передбаченої умовами пункту 8.12. Договору, оскільки встановлені судом обставини справи переконливо свідчать про порушення відповідачем умов укладеного Договору.

Разом з тим, згідно наданого позивачем з уточненою позовною заявою від 22.04.2019 року розрахунку сума пені за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року складає 64 452,90 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року місцевий господарський суд встановив, що розрахунок здійснено невірно та відповідно до розрахунку суду стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 73 372,13 грн.

При цьому, судом першої інстанції також було невірно здійснено розрахунок суми пені. Так, судом помилково замість 1 628,63 грн. пені з простроченої суми 15 011,40 грн. за період з 03.01.2019 року по 22.04.2019 року було враховано саму суму заборгованості 15 011,40 грн.

Здійснивши власний розрахунок суми пені, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сума пені за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті товару становить 59 989,36 грн. за загальний період з грудня 2018 року по квітень 2019 року. Зокрема: із простроченої суми 9 475,26 грн. пеня за період з 06.12.2018 року по 22.04.2019 року становить 1 289,67 грн.; з простроченої суми 31 665,84 грн. пеня за період з 13.12.2018 року по 22.04.2019 року становить 4 091,40 грн.; з простроченої суми 21 416,16 грн. пеня за період з 20.12.2018 року по 22.04.2019 року становить 2 619,23 грн.; з простроченої суми 29 201,88 грн. пеня за період з 27.12.2018 року по 22.04.2019 року становить 3 369,82 грн.; з простроченої суми 15 011,40 грн. пеня за період з 03.01.2019 року по 22.04.2019 року становить 1 628,63 грн.; з простроченої суми 37 688,16 грн. пеня за період з 08.01.2019 року по 22.04.2019 року становить 3 903,05 грн.; з простроченої суми 27 170,04 грн. пеня за період з 10.01.2019 року по 22.04.2019 року становить 2 760,18 грн.; з простроченої суми 19 114,56 грн. пеня за період з 11.01.2019 року по 22.04.2019 року становить 1 922,98 грн.; з простроченої суми 54 701,40 грн. пеня за період з 17.01.2019 року по 22.04.2019 року становить 5 179,40 грн.; з простроченої суми 125 973,95 грн. пеня за період з 24.01.2019 року по 22.04.2019 року становить 11 058,10 грн.; з простроченої суми 37 441,56 грн. пеня за період з 31.01.2019 року по 22.04.2019 року становить 3 028,15 грн.; з простроченої суми 79 927,56 грн. пеня за період з 07.02.2019 року по 22.04.2019 року становить 5 912,45 грн.; з простроченої суми 37 215,48 грн. пеня за період з 13.02.2019 року по 22.04.2019 року становить 2 532,69 грн.; з простроченої суми 37 090,56 грн. пеня за період з 21.02.2019 року по 22.04.2019 року становить 2 231,53 грн.; з простроченої суми 42 790,68 грн. пеня за період з 28.02.2019 року по 22.04.2019 року становить 2 279,04 грн.; з простроченої суми 31 992,60 грн. пеня за період з 07.03.2019 року по 22.04.2019 року становить 1 483,05 грн.; з простроченої суми 35 692,68 грн. пеня за період з 14.03.2019 року по 22.04.2019 року становить 1 408,15 грн.; з простроченої суми 83 683,32 грн. пеня за період з 21.03.2019 року по 22.04.2019 року становить 2 723,72 грн.; з простроченої суми 48 001,20 грн. пеня за період з 11.04.2019 року по 22.04.2019 року становить 568,12 грн. Решта вимог про стягнення пені в сумі 4 463,54 грн. з урахуванням встановлених судом обставин задоволенню не підлягає.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за період з грудня 2018 року по березень 2019 року колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідних індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума інфляційних втрат за період з грудня 2018 року по березень 2019 року складає 12 025,51 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат за вказаний період місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що з урахуванням обставин даної справи розмір інфляційних втрат складає 10 987,13 грн.: з простроченої суми 9 475,26 грн. - 306,80 грн.; з простроченої суми 31 665,84 грн. - 1 025,31 грн.; з простроченої суми 21 416,16 грн. - 517,96 грн.; з простроченої суми 29 201,88 грн. - 706,26 грн.; з простроченої суми 15 011,40 грн. - 363,06 грн.; з простроченої суми 37 688,16 грн. - 911,51 грн.; з простроченої суми 27 170,04 грн. - 657,12 грн.; з простроченої суми 19 114,56 грн. - 462,29 грн.; з простроченої суми 54 701,40 грн. - 768,28 грн.; з простроченої суми 125 973,95 грн. - 1 769,30 грн.; з простроченої суми 37 441,56 грн. - 525,87 грн.; з простроченої суми 79 927,56 грн. - 1 122,58 грн.; з простроченої суми 37 215,48 грн. - 522,69 грн.; з простроченої суми 37 090,56 грн. - 333,82 грн.; з простроченої суми 42 790,68 грн. - 385,12 грн.; з простроченої суми 31 992,60 грн. - 287,93 грн.; з простроченої суми 35 692,68 грн. - 321,23 грн. Решта вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 038,38 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума 3 % річних за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року складає 5 371,09 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних за вказаний період місцевий господарський суд встановив, що розрахунок здійснено невірно та відповідно до розрахунку суду стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 5 071,58 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції перераховано розмір суми 3 % річних за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті за отриманий товар та встановлено, що він становить 4 999,12 грн.: із простроченої суми 9 475,26 грн. за період з 06.12.2018 року по 22.04.2019 року - 107,47 грн.; з простроченої суми 31 665,84 грн. за період з 13.12.2018 року по 22.04.2019 року - 340,95 грн.; з простроченої суми 21 416,16 грн. за період з 20.12.2018 року по 22.04.2019 року - 218,27 грн.; з простроченої суми 29 201,88 грн. за період з 27.12.2018 року по 22.04.2019 року - 280,82 грн.; з простроченої суми 15 011,40 грн. за період з 03.01.2019 року по 22.04.2019 року - 135,72 грн.; з простроченої суми 37 688,16 грн. за період з 08.01.2019 року по 22.04.2019 року - 325,25 грн.; з простроченої суми 27 170,04 грн. за період з 10.01.2019 року по 22.04.2019 року - 230,01 грн.; з простроченої суми 19 114,56 грн. за період з 11.01.2019 року по 22.04.2019 року - 160,25 грн.; з простроченої суми 54 701,40 грн. за період з 17.01.2019 року по 22.04.2019 року - 431,62 грн.; з простроченої суми 125 973,95 грн. за період з 24.01.2019 року по 22.04.2019 року - 921,51 грн.; з простроченої суми 37 441,56 грн. за період з 31.01.2019 року по 22.04.2019 року - 252,35 грн.; з простроченої суми 79 927,56 грн. за період з 07.02.2019 року по 22.04.2019 року - 492,70 грн.; з простроченої суми 37 215,48 грн. за період з 13.02.2019 року по 22.04.2019 року - 211,06 грн.; з простроченої суми 37 090,56 грн. за період з 21.02.2019 року по 22.04.2019 року - 185,96 грн.; з простроченої суми 42 790,68 грн. за період з 28.02.2019 року по 22.04.2019 року - 189,92 грн.; з простроченої суми 31 992,60 грн. за період з 07.03.2019 року по 22.04.2019 року - 123,59 грн.; з простроченої суми 35 692,68 грн. за період з 14.03.2019 року по 22.04.2019 року - 117,35 грн.; з простроченої суми 83 683,32 грн. за період з 21.03.2019 року по 22.04.2019 року 226,98 грн.; з простроченої суми 48 001,20 грн. за період з 11.04.2019 року по 22.04.2019 року - 47,34 грн. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 371,97 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо посилання відповідача на те, що згідно доданих до позовної заяви видаткових накладних товар не відповідає зазначеному в специфікації товару, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 3.3. Договору, якщо при передачі товару буде виявлено невідповідність товару вимогам цього Договору, покупець вправі відмовитись від отримання даного товару, зробивши відповідну відмітку в накладній.

Якщо при отриманні товару буде виявлена невідповідність супровідних документів поставленому товару, умовам Договору або вимогам законодавства (кількість, ціна, інші обов`язкові реквізити первинних документів), покупець вправі відмовитись від прийняття товару або прийняти товар, якщо якість товару відповідає вимогам договору (пункт 3.5. Договору).

У випадках, передбачених пунктами 3.3. та 3.5 Договору, складається акт розбіжностей, за участю представника покупця та особи, що безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в якому зазначаються виявлені при прийманні невідповідності (пункт 3.6 Договору).

Матеріали справи не містять належних доказів оформлення відповідних актів розбіжностей щодо невідповідності асортименту товару, що поставлявся за видатковими накладними, умовам договору (Специфікації до Договору), із зазначенням в них відповідних відміток, а також невідповідності супровідних документів будь-яким вимогам.

Доводи апеляційної скарги про неналежне оформлення видаткових накладних до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки обставини, на які посилається відповідач (не можливо ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні господарських операцій), ґрунтуються на припущеннях самого відповідача з огляду на наступне.

У відповідності до визначень термінів, що міститься в статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; видаткова накладна є документом, який фіксує факт отримання/передачі матеріальних цінностей (товарів або послуг) від однієї особи іншій і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Форму видаткової накладної не затверджено.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (розділ 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363).

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частинами 1-2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Видаткові накладні, які надані позивачем до суду як доказ здійснення поставки товару мають такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назву та код підприємства одержувача, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відповідальні за її оформлення, а також печатки підприємства постачальника та підприємства одержувача.

Таким чином, надані накладні відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та засвідчують встановлений факт здійснення господарських операцій та договірних відносин.

При цьому, слід зазначити, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Всі видаткові накладні, долучені позивачем на підтвердження своїх позовних вимог підписані особисто представниками відповідача, підпис скріплено печаткою ТОВ "Український рітейл".

Не зазначення у видаткових накладних посади осіб, відповідальних з боку відповідача за здійснення господарської операції, не є підставою для не визнання господарської операції, оскільки за наявності особистого підпису осіб, які брали участь у господарських операціях, такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати цю особу.

Крім того, згідно листа Вищого господарського суду "Про практику застосування Вищим господарським судом України при розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем і накладні на товар (товарно-транспортні, видаткові, податкові накладні), надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар. Зазначена правова позиція викладена в листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013 та у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 906/953/17.

Колегія суддів звертає увагу, що сторонами у даній справі підписано акт звіряння взаємних розрахунків, що в свою чергу, є дією, яка свідчить про визнання зобов`язаною особою свого боргу або іншого обов`язку.

З огляду на наведені норми законодавства України та встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути змінено шляхом викладення пункту 2 резолютивної частини рішення в новій редакції.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2019 року у справі № 908/695/19 - змінити.

Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Імперія РА" основний борг у розмірі 805 254,29 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 987,13 грн., 3 % річних у розмірі 4 999,12 грн., пеню в розмірі 59 989,36 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 218,46 грн."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Імперія РА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 858,36 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.10.2019 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

В.О. Кузнецов

Суддя

---

О.В. Чус