Рішення

від 17.10.2019 по справі 911/1326/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1326/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" (03680, м. Київ, вул. Радищева, буд. 10/14, корп. Б, оф. 700)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г)

про стягнення 83690,78 грн. заборгованості за договором поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р.,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

від позивача: Гонін О.Б. (керівник);

від відповідача: Павленко С.В. (свідоцтво адвоката № 000531 від 30.11.2018 р.; довіреність б/н від 20.05.2019 р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" (далі - ТОВ "ЮНІФУД", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" (далі - ТОВ "АСТЕРС ГРУП", відповідач) про стягнення 130897,30 грн. заборгованості за договором поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р., у тому числі - 104967,37 грн. основного боргу, 20296,20 грн. інфляційних втрат, 5633,73 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати товару за договором № 1І031570 від 01.11.2015 р., у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 104967,37 грн. основного боргу, 20296,20 грн. інфляційних втрат, 5633,73 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.07.2019 р.

04.07.2019 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 27.06.2019 р. (вх. № 13093/19 від 04.07.2019 р., за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що оскільки в акті перевірки розрахунків за період з 01.04.2019 р. по 30.04.2019 р., наданому позивачем, зазначена загальна заборгованість ТОВ "АСТЕРС ГРУП" перед ТОВ "ЮНІФУД" за всіма рахунками по взаємовідносинах з контрагентом, то з такого акту, на думку відповідача, не вбачається сума заборгованості останнього саме за спірним договором поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р. Також, за твердженням ТОВ "АСТЕРС ГРУП", ним повністю було виконано зобов`язання щодо оплати товару згідно вказаного договору.

Окрім того, відповідач, посилаючись на пункт 7.10 договору поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р., зазначає, що оскільки з тексту видаткової накладної, наданої позивачем, на думку ТОВ "АСТЕРС ГРУП", неможливо ідентифікувати особу представника покупця та встановити повноваження особи, яка отримала товар, через наявність лише підпису та нерозбірливо написаного прізвища, то така видаткова накладна не оформлена неналежним чином, а відтак, відповідач вправі здійснити затримку розрахунку до надання документів, передбачених п. 3.6 вказаного договору поставки. Поряд з цим, як вважає відповідач, у зв`язку із недоведеністю ТОВ "ЮНІФУД" існування боргу саме за договором поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р., індекс інфляції та 3% річних нараховані останнім безпідставно.

24.07.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь № 22/07-2019 від 22.07.2019 р. (вх. № 14387/19 від 24.07.2019 р.) на відзив, за змістом якої позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з огляду на те, що оскільки в платіжних дорученнях, на які посилається відповідач, вказано лише номер і дату договору, проте не зазначено, за якою саме накладною було здійснено оплату, то, на переконання ТОВ "ЮНІФУД", неможливо встановити, що товар був оплачений у повному обсязі. Окрім того, позивач наголошує, що твердження відповідача про правомірність затримки розрахунку з ТОВ "ЮНІФУД" на підставі п. 7.10 договору поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р., не є обгрунтованим, оскільки вказаний пункт договору виключений протоколом розбіжностей № 1 договору. Поряд з цим, позивач зазначає, що згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2019 р. по 30.04.2019 р. ТОВ "АСТЕРС ГРУП", на думку ТОВ "ЮНІФУД", підтвердило заборгованість перед позивачем у розмірі 104967,38 грн.

29.07.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 29/07-2019 від 29.07.2019 р. (вх. № 14707/19 від 29.07.2019 р.) про уточнення позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 83690,78 грн. з огляду на те, що ТОВ "АСТЕРС ГРУП" було помилково оприбутковано видаткові накладні №№ 45876 від 16.08.2017 р. та 52227 від 13.09.2017 р. за іншим договором № 1І020112 від 17.01.2014 р., в той час як поставка товару фактично була здійснена за договором поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р. Також позивач зазначає, що відповідач визнав заборгованість перед ТОВ "ЮНІФУД" у розмірі 83690,78 грн., що підтверджується актом перевірки розрахунків за період з 01.05.2019 р. по 31.05.2019 р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Ухвалою господарського суду Київської області було прийнято заяву позивача № 29/07-2019 від 29.07.2019 р. (вх. № 14707/19 від 29.07.2019 р.) про уточнення позовних вимог, а також зобов`язано сторін здійснити звіряння взаєморозрахунків за договором поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р., підписаний акт звіряння надати суду. Організацію звіряння взаєморозрахунків покладено на відповідача.

10.09.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 10/09-2019 від 10.09.2019 р. (вх. № 17187/19 від 10.09.2019 р.), за змістом якої ТОВ "ЮНІФУД" просить задовольнити позовні вимоги, з огляду на те, що заборгованість відповідача в сумі 83690,78 грн. згідно підписаного сторонами акту перевірки розрахунків складається з різниці між оплатами та заборгованістю між договорами № 1І031570 від 01.11.2015 р., № 1І020112 від 17.01.2014 р. та № 1І021675 від 17.01.2014 р., а тому, з метою припинення зобов`язань, укладених між сторонами, ТОВ "ЮНІФУД" просить стягнути з ТОВ "АСТЕРС ГРУП" 83690,78 грн.

У судовому засіданні 12.09.2019 р. представник позивача підтримував позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні 12.09.2019 р. представники позивача та відповідача заявили про надання суду всіх наявних у ТОВ "ЮНІФУД" та ТОВ "АСТЕРС ГРУП" доказів, що мають значення для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2019 р.

У судовому засіданні 17.10.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні 17.10.2019 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.11.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" (покупець) було укладено договір № 1І031570, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Договір був укладений з протоколом розбіжностей № 1 від 01.11.2015 р. до договору поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р.

Відповідно до п. 3.1 договору (тут і далі - в редакції зазначеного протоколу розбіжностей), товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінами в строк, зазначений в замовленні, по цінам згідно узгодженої сторонами специфікації та при умові своєчасної подачі замовлення, згідно графіка.

Згідно з п. 3.4 договору пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію: накладні, в яких повинно бути чітко зазначено кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; належним чином засвідчені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що не підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі; коригувальні податкові накладні у випадку повернення товару; погоджений з покупцем примірник замовлення.

Відповідно до пп. 3.7.1 п. 3.7 договору у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продажу в мережі магазинів "Фуршет" для вказаної категорії товару, або, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився неякісним при тестуванні, покупець направляє на адресу уповноваженого представника постачальника повідомлення про обсяг та причини повернення товару, який постачальник зобов`язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від покупця вивезти зі складу покупця.

Згідно з пп. 3.7.2 п. 3.7 договору покупець оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів.

Відповідно до п. 5.1 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця.

Згідно з п. 7.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Відповідно до п. 7.9 договору, у редакції протоколу розбіжностей, оплата за товар під ТМ START та AXA здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 45 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. При цьому сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн.

Згідно з п. 7.10 договору, у редакції протоколу розбіжностей, покупець має право затримати розрахунки з постачальником: при несвоєчасній оплаті постачальником товарів, робіт, послуг по іншим договорам, укладеним між постачальником та покупцем.

Пунктом 7.11 договору передбачено, що зобов`язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до п. 7.12 договору не пізніше кожного 08 числа місяця уповноважений представник постачальника зобов`язаний отримати документи в офісі покупця (за адресою м. Київ, вул. Сосюри 6).

Згідно з п. 7.13 договору, не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього договору, сторони зобов`язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки взаєморозрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу.

У відповідності до п. 7.14 договору кожний місяць з моменту укладення цього договору сторони зобов`язані підписувати всі первинні та інші документи. Первинні та інші документи по цьому договорі підписуються не пізніше 10 числа наступного місяця.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 р.

Також матеріали справи свідчать про те, що 17.01.2014 р. між сторонами було укладено договір № 1І020112, відповідно до якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням відповідача, поставити товар, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Відповідно до п. 3.1 договору товар поставляється позивачем у відповідності з замовленням відповідача по асортименту, кількості та цінами в строк, зазначений в замовленні.

Згідно з п. 3.4 договору пунктом поставки товару за цим договором є склад відповідача, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом позивача. Датою поставки є дата отримання відповідачем товару на складі відповідача.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що позивач при поставці відповідної партії товару передає відповідачу наступну супровідну документацію: накладні, в яких повинно бути чітко зазначено кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ, а також номер податкової накладної, сформованої під дану поставку; товарно-транспортні накладні; належним чином засвідчені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що не підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі; погоджений з відповідачем примірник замовлення.

Відповідно до пп. 3.7.1 п. 3.7 договору у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продажу у роздрібній мережі відповідача для вказаної категорії товару, або, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився неякісним при тестуванні, відповідач направляє на адресу уповноваженого представника позивача повідомлення про обсяг та причини повернення товару, а також перелік торгівельних точок, з яких позивач зобов`язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від відповідача вивезти такий товар.

Згідно з пп. 3.7.2 п. 3.7 договору відповідач оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів.

Відповідно до п. 5.1 договору перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі відповідача.

Згідно з п. 7.1 договору відповідач оплачує товар, що поставляється за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Відповідно до п. 7.9 договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача через 60 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. При цьому сторони домовились про те, що відповідач здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину.

Згідно з п. 7.10 договору відповідач має право затримати розрахунки з позивачем: при несвоєчасній оплаті позивачем товарів, робіт, послуг по іншим договорам, укладеним між позивачем та відповідачем; у випадку ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації, передбаченої п. 3.6 договору - до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації; у випадку невиконання/неналежного виконання пунктів 7.12, 7.13 (із підпунктами) або 7.14 (із підпунктами) цього договору.

Пунктом 7.11 договору передбачено, що зобов`язання відповідача по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до п. 7.12 договору не пізніше кожного 08 числа місяця уповноважений представник позивача зобов`язаний отримати документи в офісі відповідача (за адресою м. Київ, вул. Сосюри 6).

Згідно з п. 7.13 договору не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього договору, сторони зобов`язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки взаєморозрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу.

У відповідності до п. 7.14 договору кожний місяць з моменту укладення цього договору сторони зобов`язані підписувати всі первинні та інші документи. Первинні та інші документи по цьому договорі підписуються не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно з п. 10.1 договору даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами, окрім вищевказаних договорів № 1І031570 від 01.11.2015 р., № 1І020112 від 17.01.2014 р., було також укладено договір № 1І021675 від 17.01.2014 р. з аналогічними умовами та терміном дії до 31.12.2017 р.

Постачальником була здійснена поставка товару покупцю на виконання умов договору № 1І031570 від 01.11.2015 р., що підтверджується видатковою накладною № 35120 від 21.06.2017 р. на суму 415372,08 грн., товарно-транспортною накладною № 35120 від 21.06.2017 р. на суму 415372,08 грн. Вказаний товар був прийнятий відповідачем, однак, за твердженням позивача, у повному обсязі не був сплачений покупцем.

Між ТОВ "ЮНІФУД" та ТОВ "АСТЕРС ГРУП" було підписано акт перевірки розрахунків за період з 01.04.2019 р. до 30.04.2019 р. на суму 104967,38 грн.

ТОВ "ЮНІФУД" було направлено на адресу ТОВ "АСТЕРС ГРУП" претензію б/н, б/д, відповідно до якої позивач просив відповідача розглянути претензію до 03.05.2019 р. та перерахувати борг, що складає 145017,37 грн.

За твердженням позивача, в ході проведення додаткової бухгалтерської звірки було виявлено, що у 2017 році згідно договору № 1І031570 від 01.11.2015 р. було відвантажено товар, що підтверджується видатковою накладною № 45876 від 16.08.2017 р. та видатковою накладною № 52227 від 13.09.2017 р. У даних видаткових накладних в графі підстава вказано договір № 1І1031570 від 01.11.2015 р. .

Водночас, при перевірці документів щодо відвантажень товарів, які були здійснені ТОВ ЮНІФУД відповідно до договору № 1І031570 від 01.11 2015 р., було виявлено, що ТОВ АСТЕРС ГРУП помилково оприбуткувало видаткову накладну № 45876 від 16.08.2017 р. згідно договору № 1І020112 від 17.01.2014 р., в той час як поставлений за цією накладною товар був відвантажений на підставі договору № 1І031570 від 01.11.2015 р. Даний факт підтверджується підписаним сторонами актом перевірки розрахунків між ТОВ АСТЕРС ГРУП та ТОВ ЮНІФУД за період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р.

Також і видаткова накладна № 52227 від 13.09.2017 р., що складена згідно договору № 1І031570 від 01.11.2015 р., була оприбуткована відповідачем згідно договору № 1І020112 від 17.01.2014 р., що також підтверджується підписаним сторонами актом перевірки розрахунків між ТОВ АСТЕРС ГРУП та ТОВ ЮНІФУД за період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р.

З огляду на викладене вище вбачається, що відповідачем було помилково оприбутковано накладні № 45876 від 16.08.2017 р. та № 52227 від 13.09.2017 р. за договором № 1І020112 від 17.01.2014 р., в той час, коли товар було відвантажено згідно договору № 1І031570 від 01.11.2015 р.

З моменту допущення даної помилки у ТОВ АСТЕРС ГРУП виникла заборгованість перед ТОВ ЮНІФУД за товар, відвантажений згідно зазначених вище накладних, за договором № 1І020112 від 17.01.2014 р., хоча фактично поставок за зазначеним договором позивач не здійснював.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором № 1І031570 від 01.11.2015 р. станом на 29.08.2019 р., в якому TOB АСТЕРС ГРУП підтвердило заборгованість перед ТОВ ЮНІФУД в сумі 156064,95 грн., яка виникла, у тому числі, в результаті помилкового оприбуткування ТОВ АСТЕРС ГРУП видаткових накладних № 45876 від 16.08.2017 р. та № 52227 від 13.09.2017 р. за договором № 1І020112 від 17.01.2014 р.

Поряд з цим, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором № 1І020112 від 17.01.2014 р. на суму 63434,49 грн.

За твердженням позивача, дана заборгованість виникла в результаті переплати ТОВ АСТЕРС ГРУП згідно договору № 1І020112 від 17.01.2014 р. Зазначена обставина відповідачем не заперечувалася.

Окрім того, між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором № 1І021675 від 17.01.2014 р., згідно якого ТОВ ЮНІФУД підтверджує заборгованість перед ТОВ АСТЕРС ГРУП в сумі 8939,69 грн.

Поряд з цим, між позивачем та відповідачем було підписано загальний (за всіма договорами) акт перевірки розрахунків за період з 01.05.2019 р. по 31.05.2019 р., згідно якого заборгованість ТОВ АСТЕРС ГРУП перед ТОВ ЮНІФУД становить 83690,78 грн.

Заборгованість ТОВ АСТЕРС ГРУП в сумі 83690,78 грн. згідно підписаного сторонами акту перевірки розрахунків за період з 01.05.2019 р. по 31.05.2019 р. складається з різниці між оплатами та заборгованістю за договором № 1І031570 від 01.11 2015 р., договором № 1І020112 від 17.01.2014 р. та договором № 1І021675 від 17.01.2014 р., що підтверджено актами звірки взаєморозрахунків, підписаними позивачем та відповідачем.

Таким чином, на підставі підписаних актів звірки взаєморозрахунків сторони підтвердили наявність у ТОВ АСТЕРС ГРУП заборгованості перед ТОВ ЮНІФУД та погодили її розмір в остаточній сумі 83690,78 грн.

Суд зазначає, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18 .

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому судом враховано ту обставину, що сторонами повноваження осіб, які підписували зазначені вище акти звірки, не заперечувалися.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що: надані позивачем видаткові накладні належним чином не оформлені, оскільки з їх тексту неможливо ідентифікувати особу та встановити повноваження особи, яка отримала товар; позивачем не надано відповідачу належним чином оформлені документи, що передбачені п. 3.6 договору, у зв`язку з чим відповідач має право затримати оплату за товар.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пунктів 3.4 договорів датою поставки є дата отримання відповідачем товару на складі відповідача.

Пунктами 3.6 договорів передбачено, що позивач при поставці відповідної партії товару передає відповідачу певну супровідну документацію.

Згідно з пунктами 5.1 договорів перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі відповідача.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що факт отримання товару відповідачем від позивача підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та відповідачем не заперечується.

Разом з тим, відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки/штампу самої юридичної особи, відсутність реквізитів довіреності на цю особу не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки/штампу на видатковій накладній є свідченням участі юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.

Крім того, ненадання позивачем супровідної документації, визначеної пунктами 3.6 договорів, за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати зазначену господарську операцію.

Суд звертає увагу, що будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з вимогою надати визначені договорами належним чином оформленні документи, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання, доказів відмови відповідача від договорів та повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за договорами поставки у повному обсязі у відповідності до вимог законодавства та умов укладених між сторонами договорів, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідач з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами ст. 666 Цивільного кодексу України правом встановити позивачу строк для передачі необхідних документів, що стосуються товару, а в разі невиконання вимог - відмовитися від договору та повернути товар.

Разом з тим, ненадання податкових накладних, посвідчень якості та погоджених замовлень не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити переданий йому товар.

Поряд з цим, відповідач, посилаючись на пункт 7.10 договору поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р., зазначав, що оскільки з тексту видаткової накладної, наданої позивачем, на думку ТОВ "АСТЕРС ГРУП", неможливо ідентифікувати особу представника покупця та встановити повноваження особи, яка отримала товар, через наявність лише підпису та нерозбірливо написаного прізвища, то така видаткова накладна не оформлена неналежним чином, а відтак, відповідач вправі здійснити затримку розрахунку до надання документів, передбачених п. 3.6 вказаного договору поставки.

Зазначені твердження відповідача про правомірність затримки розрахунку з ТОВ "ЮНІФУД" на підставі п. 7.10 договору поставки № 1І031570 від 01.11.2015 р., судом оцінюються критично, оскільки вказаний пункт договору в редакції протоколу розбіжностей викладено в іншій редакції.

Разом з тим, суд звертає увагу, що факт поставки товару підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, а також що позивачем заявлено до стягнення лише вартість товару, яка підтверджена сторонами шляхом підписання акту звіряння взаєморозрахунків.

Натомість, відповідач належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами заявлених до нього вимог не спростував, доказів повернення поставленого позивачем товару та контррозрахунку заявлених позовних вимог суду не надав.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 83690,78 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем не заявлялося клопотання про повернення судового збору з огляду на зменшення розміру позовних вимог, то у даному випадку на час винесення рішення у справі у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо повернення судового збору в цій частині.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" (03680, м. Київ, вул. Радищева, буд. 10/14, корп. Б, оф. 700, код 32765978) 83690 (вісімдесят три тисячі шістсот дев`яносто) грн. 78 коп. основного боргу, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28.10.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна