Постанова

від 23.10.2019 по справі 909/985/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю КГД-Буд - Хоптія М.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Рона - не з`явився,

Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України -

Созоника В.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю Українська промислово-економічна група - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КГД-Буд

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 (у складі колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий), Галушко Н.А., Желік М.Б.)

у справі №909/985/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КГД-Буд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Рона , Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю Українська промислово-економічна група

про визнання недійсними пунктів кредитної угоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю КГД-Буд (далі - позивач, ТОВ КГД-Буд ) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Рона (далі -ТОВ Компанія Рона ) та до Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (далі - ПАТ Укрексімбанк , Банк) (після зміни найменування Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (далі - АТ Укрексімбанк , Банк) про визнання недійсними п.5.3 генеральної кредитної угоди від 05.08.2014 №5414N1 (далі - генеральна кредитна угода №5414N1) та п.1.2 додаткової угоди від 30.11.2015 №5414N1-1 до генеральної кредитної угоди №5414N1 (далі - додаткова угода №5414N1-1), що були укладені між Банком та ТОВ Компанія Рона .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 є недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки нерухоме майно, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Українська промислово-економічна група (далі - ТОВ Українська промислово-економічна група ) та яке було передано в іпотеку Банку з метою забезпечення виконання ТОВ Компанія Рона зобов`язань за генеральною кредитною угодою №5414N1, не існує, а відтак не могло бути передано в іпотеку та не може бути використано для погашення кредитних зобов`язань ТОВ Компанія Рона .

Крім того, відсутність іпотечного нерухомого майна ТОВ Українська промислово-економічна група свідчить про те, що сторонами генеральної кредитної угоди №5414N1 безпідставно збільшено кредитний ліміт та порушено п.5.4 генеральної кредитної угоди №5414N1 щодо дотримання коефіцієнту покриття кредиту забезпеченням на 100% за рахунок іпотечного майна ТОВ Українська промислово-економічна група та ТОВ КГД-Буд .

Порушення законних прав та інтересів ТОВ КГД-Буд як другого майнового поручителя за виконання ТОВ Компанія Рона зобов`язань по поверненню Банку кредитних коштів полягає у тому, що за умови відсутності іпотечного нерухомого майна у ТОВ Українська промислово-економічна група на позивача як майнового поручителя покладено увесь тягар відповідальності своїм майном перед Банком за порушення ТОВ Компанія Рона генеральної кредитної угоди №5414N1 в частині повернення кредитних коштів.

Також позивач зазначив, що іпотечний договір від 05.08.2014 №5414Z9 разом із договорами про внесення змін до нього, укладено директором ТОВ КГД-Буд Куліковським І.Й. з Банком без достатніх повноважень, з використанням підроблених рішень загальних зборів учасників ТОВ КГД-Буд .

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2019 залучено до участі у справі ТОВ Українська промислово-економічна група в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2019 позов ТОВ КГД-Буд задоволено.

Визнано недійсними п.5.3 генеральної кредитної угоди від 05.08.2014 №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди від 30.11.2015 №5414N1-1 до генеральної кредитної угоди від 05.08.2014 №5414N1.

Стягнуто з ТОВ Компанія Рона та Банку на користь позивача по 881,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що встановлені судом обставини передачі ТОВ Українська промислово-економічна група в іпотеку Банку неіснуючого нерухомого майна, яке не могло бути передано в іпотеку, використане для можливості 100% покриття кредиту забезпеченням та має своїм наслідком покладення всього тягаря відповідальності за порушення кредитних зобов`язань ТОВ Компанія Рона на ТОВ КГД-Буд як майнового поручителя є підставою для визнання п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що передача нерухомого майна ТОВ КГД-Буд в іпотеку Банку шляхом підписання іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 та договорів про внесення змін до нього директором ТОВ КГД-Буд Куліковським І.Й. відбулася без відома та згоди учасників ТОВ КГД-Буд , за відсутності повноважень та з використанням підроблених рішень загальних зборів учасників ТОВ КГД-Буд .

Окрім того, суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску позивачем строків позовної давності відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, оскільки ТОВ КГД-Буд про обставини укладення з Банком оспорюваних правочинів, іпотечного договору та договорів про внесення змін до нього стало відомо після загибелі директора позивача Куліковського І.Й .

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2019 скасовано.

У задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з позивача на користь Банку 2 643,00 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що права та обов`язки позивача як іпотекодавця виникають з іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 та договорів про внесення змін до нього, а не з оспорюваних генеральної кредитної угоди та додаткової угоди до неї, а відтак, за наявності дійсних іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 та договорів про внесення змін до нього зазначення у п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 іпотечного нерухомого майна, що належить позивачеві, не порушує його права та інтереси як майнового поручителя.

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача з приводу відсутності у директора ТОВ КГД-Буд Куліковського І.Й. повноважень на укладення іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 та договорів про внесення змін до нього, а також доводи щодо відсутності іпотечного нерухомого майна ТОВ Українська промислово-економічна група , оскільки такі обставини не входять в предмет доказування у даній справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що за умови відмови у задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права позивача судом не вирішується питання щодо застосування строків позовної давності у цій справі.

Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019, у серпні 2019 року ТОВ КГД-Буд звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою (з урахуванням уточнень), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2019 - залишити без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ КГД-Буд зазначило, що внесення до п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 завідомо недостовірних відомостей щодо існування у ТОВ Українська промислово-економічна група нерухомого майна та передання його в іпотеку Банку з метою забезпечення виконання ТОВ Компанія Рона кредитних зобов`язань впливає на права, інтереси та обсяг відповідальності позивача як другого майнового поручителя.

На недійсність п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України вказує те, що оспорювані пункти генеральної кредитної угоди №5414N1 та додаткової угоди №5414N1-1 в частині передачі в іпотеку неіснуючого нерухомого майна не відповідають вимогам законодавства у сфері банківської діяльності (Банк при видачі кредиту ТОВ Компанія Рона не перевірив платоспроможність боржника, не пересвідчився у існуванні іпотечного нерухомого майна, власником якого є ТОВ Українська промислово-економічна група ), укладені за відсутності волевиявлення власника (ТОВ Українська промислово-економічна група ) на передачу майна в іпотеку (волевиявлення не може існувати щодо неіснуючого майна), не були спрямовані на настання реальних наслідків - забезпечення кредитних зобов`язань ТОВ Компанія Рона (умови оспорюваних пунктів правочинів вказані для створення підстав для видачі кредитних коштів ТОВ Компанія Рона у надмірних розмірах без забезпечення повернення кредиту з розрахунку коефіцієнта забезпечення 100%). Щодо наведених фактів здійснюється досудове розслідування в різних кримінальних провадженнях.

Крім того, позивач зазначив, що іпотечний договір від 05.08.2014 №5414Z9 разом із договорами про внесення змін до нього, укладені директором ТОВ КГД-Буд Куліковським І.Й. з Банком без достатніх повноважень, з використанням підроблених рішень загальних зборів учасників ТОВ КГД-Буд .

11.10.2019 Банк надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 - залишити без змін.

У судове засідання 23.10.2019 ТОВ Компанія Рона та ТОВ Українська промислово-економічна група своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників ТОВ Компанія Рона та ТОВ Українська промислово-економічна група .

У судовому засіданні 23.10.2019 представник позивача заявив клопотання, а саме:

про долучення до матеріалів справи №909/985/18 документів на 76 аркушах, зазначених у додатку;

про зупинення провадження у справі №909/985/18, яка розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/654/19 за позовом ТОВ КГД-Буд до ТОВ Компанія Рона , АТ Державний експортно-імпортний банк України та ТОВ Українська промислово-економічна група про визнання недійсними іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 зі всіма змінами та доповненнями, укладеного між Банком та ТОВ КГД-Буд , договору застави від 27.10.2014 №5414Z13 зі всіма змінами та доповненнями, укладеного між Банком та ТОВ КГД-Буд та іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z10 зі всіма змінами та доповненнями, укладеного між Банком та ТОВ Українська промислово-економічна група , яка ще не розглянута Господарським судом Івано-Франківської області.

Обговоривши заявлені клопотання позивача та врахувавши думку часників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновків:

про часткове задоволення клопотання позивача про долучення до матеріалів справи №909/985/18 додаткових документів, відмовивши в долучені їх як доказів, при цьому залишивши документи в матеріалах справи №909/985/18;

про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №909/985/18, яка розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/654/19, оскільки Касаційний господарський суд не встановив об`єктивної неможливості розгляду справи №909/985/18 до вирішення справи №909/654/19, що розглядається Господарським судом Івано-Франківської області, а зібрані у справі №909/985/18 (яка розглядається) докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та Банку, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.08.2014 між Банком та ТОВ Компанія Рона (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду №5414N1, відповідно до якої Банк здійснює із позичальником кредитні операції в межах ліміту у еквіваленті 40 000 000,00 грн на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін відповідно до положень генеральної кредитної угоди (п.п. 2.1, 2.2 генеральної кредитної угоди №5414N1).

Згідно з п. 5.2 генеральної кредитної угоди №5414N1 позичальник зобов`язується до надання кредиту забезпечити оформлення поруки фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 позичальник зобов`язується до дати надання кредиту оформити на умовах, що задовольняють Банк, у заставу/іпотеку майно та/або забезпечити оформлення у заставу/іпотеку поручителем майна на умовах, що задовольняють Банк:

іпотеку нерухомості (торгово-офісні приміщення), загальною площею 1 425,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Станіславська (вул. Кооперативна), буд. 8-а та належить на праві приватної власності майновому поручителю ТОВ Українська промислово-економічна група , заставною вартістю 11 957 250,00 грн (іпотечний договір від 05.08.2014 №5414Z10);

іпотеку нерухомості (приміщення Спортивно-оздоровчого комплексу (Льодова арена), загальною площею 2 335,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка (вул. Веселова), буд.29 та належить на праві приватної власності майновому поручителю ТОВ КГД-Буд , заставною вартістю 13 457 880,00 грн;

іпотеку нерухомості (приміщення громадського харчування (ресторан Цунамі ), готель), загальною площею 1 096,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка (вул. Веселова), буд. 29-а та належить на праві приватної власності майновому поручителю ТОВ КГД-Буд , заставною вартістю 11 015 830,00 грн.

У п. 5.4 генеральної кредитної угоди №5414N1 зазначено, що коефіцієнт покриття кредиту забезпеченням повинен становити не менше 100% (без урахування процентів за користуванням кредитом та комісій).

З метою забезпечення виконання ТОВ Компанія Рона умов генеральної кредитної угоди №5414N1, 05.08.2014 між Банком (іпотекодержатель) та ТОВ КГД-Буд (іпотекодавець), в особі директора Куліковського І.Й. , було укладено іпотечний договір №5414Z9, відповідно до п.1.1 якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди №5414N1 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в її рамках, їй підпорядковуються, є додатками до генеральної угоди, та є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ, укладений між ТОВ Компанія Рона та іпотекодержателем, відповідно до якої (генеральної кредитної угоди №5414N1) іпотекодержатель при виконанні боржником певних її умов, здійснює кредитні операції з лімітом 40 000 000,0 грн, на визначених кредитним договором умовах строком користування до 04.08.2019 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору.

Предметом іпотеки за іпотечним договором №5414Z9 є майно, яке зазначено у п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та належить ТОВ КГД-Буд на праві власності, а саме: приміщення громадського харчування (ресторан Цунамі ), готель; спортивно-оздоровчий комплекс (Льодова арена) (п.1.3 іпотечного договору №5414Z9).

27.10.2014 між Банком та ТОВ Компанія Рона укладено додаткову угоду №5414N1-1, якою сторони внесли зміни у п.2.2.1 генеральної кредитної угоди №5414N1 та визначили, що ліміт кредитування еквівалентний 70 000 000,00 грн.

Пунктом 1.2 додаткової угоди №5414N1-1 сторони виклали п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 у новій редакції, згідно якої позичальник зобов`язується до дати надання кредиту оформити на умовах, що задовольняють Банк, у заставу/іпотеку майно та/або забезпечити оформлення у заставу/іпотеку поручителем майна на умовах, що задовольняють Банк:

іпотеку нерухомості (торгово-офісні приміщення), загальною площею 1 425,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Станіславська (вул. Кооперативна), буд. 8-а та належить на праві приватної власності майновому поручителю ТОВ Українська промислово-економічна група , заставною вартістю 11 957 250,00 грн (іпотечний договір від 05.08.2014 №5414Z10);

іпотеку нерухомості (приміщення Спортивно-оздоровчого комплексу (Льодова арена), загальною площею 2 335,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка (вул. Веселова), буд.29 та належить на праві приватної власності майновому поручителю ТОВ КГД-Буд , заставною вартістю 13 457 880,00 грн;

іпотеку нерухомості (приміщення громадського харчування (ресторан Цунамі ), готель), загальною площею 1 096,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка (вул. Веселова), буд . 29-а та належить на праві приватної власності майновому поручителю ТОВ КГД-Буд , заставною вартістю 11 015 830,00 грн;

нерухоме майно (розважально-дозвільний центр з спортивно-оздоровчим комплексом Аквапарк ), загальною площею 5 354,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О. (вул. Веселова), буд. 29-б та належить на праві приватної власності ТОВ КГД-Буд , заставною вартістю 24 221 000,00 грн;

обладнання (яке забезпечує функціонування розважально-дозвільного центру з спортивно-оздоровчим комплексом Аквапарк за адресою, м. Івано- Франківськ, вул. О. Довженка (вул. Веселова), буд. 29-б, Спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О. (вул. Веселова), буд. 29, а також функціонування Приміщення громадського харчування, готель (ресторан Цунамі ), що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О. (вул. Веселова), буд. 29-а), що належить на праві власності ТОВ КГД-Буд , заставною вартістю 6 137 950, 00 грн.

Коефіцієнт покриття кредиту забезпеченням (нерухомість, обладнання) - не менше 100% від суми основного боргу без урахування процентів за користування кредитом та комісій.

У зв`язку із внесенням змін до п. 2.2.1 та п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1, 27.10.2014 між Банком та ТОВ КГД-Буд , в особі директора Куліковського І.Й. , укладено договір №5414Z9-1 про внесення змін до іпотечного договору №5414Z9, відповідно до якого змінено п.1.1 іпотечного договору №5414Z9 в частині зазначення суми ліміту здійснення ТОВ Компанія Рона кредитних операцій, а саме до 70 000 000,00 грн, а також викладено п.1.3 іпотечного договору №5414Z9 у новій редакції, згідно якої предметом іпотеки є належне ТОВ КГД-Буд нерухоме майно, а саме: приміщення громадського харчування (ресторан Цунамі ), готель; спортивно-оздоровчий комплекс (Льодова арена); розважально-дозвільний центр з спортивно-оздоровчим комплексом Аквапарк .

Водночас, 27.10.2014 між Банком (заставодержатель) та ТОВ КГД-Буд (заставодавець), в особі директора Куліковського І.Й. , укладено договір застави №5414Z13 (далі - договір застави), відповідно до якого заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди №54141N1 з усіма змінами та доповненнями до неї, які укладені та будуть укладені з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються є додатками до генеральної угоди, та є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ, укладеного між ТОВ Компанія Рона та заставодержателем, відповідно до якого заставодержатель при виконанні боржником певних її умов, здійснює кредитні операції з лімітом 70 000 000, 00 грн, на визначених кредитним договором умовах строком погашення до 04.08.2019 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору (п.1.1 договору застави).

Заставодавець, з метою забезпечення викладених в генеральній кредитній угоді №5414N1 зобов`язань боржника, заставляє основні засоби, всього 57 найменувань обладнання заставною вартістю 6 137 950,00 грн (п.1.2 договору застави).

30.11.2015 між Банком та ТОВ Компанія Рона укладено додаткову угоду №5414N1-3, якою сторони внесли зміни у п.2.2.1 генеральної кредитної угоди №54141N1 та визначили, що ліміт кредитування еквівалентний 90 000 000,00 грн.

У зв`язку із змінами до генеральної кредитної угоди №5414N1, 30.11.2015 між Банком та ТОВ КГД-Буд , в особі директора Куліковського І.Й. , укладено договір №5414Z9-2 про внесення змін до іпотечного договору №5414Z9, відповідно до якого змінено п.1.1 іпотечного договору №5414Z9 в частині зазначення суми ліміту здійснення ТОВ Компанія Рона кредитних операцій, а саме до 90 000 000,00 грн (з можливістю відхилення до 5% у зв`язку зі зміною курсів валют), а також викладено п.1.3 іпотечного договору №5414Z9 у новій редакції, згідно якої предметом іпотеки є належне ТОВ КГД-Буд нерухоме майно - земельна ділянка, площею 1,7445 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу (Льодова арена), кадастровий номер 2610192001:25:009:0035, та розташовані на ній будівлі, а саме: приміщення громадського харчування (ресторан Цунамі ), готель; спортивно-оздоровчий комплекс (Льодова арена); розважально-дозвільний центр з спортивно-оздоровчим комплексом Аквапарк .

Одночасно, того ж дня, між Банком та ТОВ КГД-Буд , в особі директора Куліковського І.Й. , укладено договір №5414Z13-1 про внесення змін до договору застави, зі змісту якого вбачається, що заставою за договором застави забезпечуються вимоги Банку, що виникають з генеральної кредитної угоди №5414N1, яку укладено з ТОВ Компанія Рона , відповідно до якої Банк при виконанні ТОВ Компанія Рона певних умов здійснює кредитні операції з лімітом 90 000 000,00 грн (з можливістю відхилення до 5% у зв`язку зі зміною курсів валют).

Як встановлено судом першої інстанції, в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала на розгляді справа №909/761/18 за позовом ТОВ КГД-Буд до ТОВ Компанія Рона та ПАТ Державний експортно-імпортний банк України про визнання недійсними іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 зі змінами внесеними договорами від 27.10.2014 №5414Z9-1 та від 30.11.2015 №5414Z9-2. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2019 позов ТОВ КГД-Буд у справі №909/761/18 залишено без розгляду.

Посилаючись на те, що п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 укладено Банком та ТОВ Компанія Рона з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 відповідно до ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.

Суд першої інстанції при вирішенні спору та задоволенні позову дійшов висновку, що на недійсність п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 вказують встановлені судом обставини щодо передачі в іпотеку Банку неіснуючого нерухомого майна ТОВ Українська промислово-економічна група , що має своїм наслідком недотримання коефіцієнту покриття кредиту забезпеченням на 100% та покладення на ТОВ КГД-Буд як другого майнового поручителя усього тягаря відповідальності перед Банком за порушення ТОВ Компанія Рона кредитних зобов`язань.

Окрім того, суд першої інстанції визнав доведеними обставини підписання директором Куліковським І.Й. іпотечного договору №5414Z9 зі змінами та договору застави №5414Z13 за відсутності у нього достатніх повноважень, без відома та згоди учасників ТОВ КГД-Буд , шляхом підроблення рішень загальних зборів учасників товариства.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що за наявності дійсних іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 та договорів про внесення змін до нього, на підставі яких у ТОВ КГД-Буд виникли права та обов`язки іпотекодавця, п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1, укладені між Банком та ТОВ Компанія Рона , не порушують права та інтереси позивача як майнового поручителя.

Касаційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленої частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач, звертаючись з позовом у даній справі, зазначав, що п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 підлягають визнанню недійсними відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У статті 15 ЦК України вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору на підставі ст. 215 ЦК України, у зв`язку із порушенням ст. 203 ЦК України, мають містити обґрунтування наявності підстав для визнання договору недійсним і порушення прав позивача, яким, у свою чергу має обиратися ефективний спосіб захисту свого порушеного права чи законного інтересу.

Відповідно до ст.1 та ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Компанія Рона перед Банком за генеральною кредитною угодою №5414N1 було укладено наступні договори: між Банком та ТОВ Українська промислово-економічна група - іпотечний договір від 05.08.2014 №5414Z10; між Банком та ТОВ КГД-Буд - іпотечний договір від 05.08.2014 №5414Z9 зі змінами, внесеними договорами від 27.10.2014 №5414Z9-1 та від 30.11.2015 №5414Z9-2; між Банком та ТОВ КГД-Буд - договір застави від 27.10.2014 №5414Z13 із змінами, внесеними договором від 30.11.2015 №5414Z13-1.

Усі вказані вище договори укладались на виконання генеральної кредитної угоди №5414N1, укладеної між Банком та ТОВ Компанія Рона .

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та положення Закону України Про іпотеку , суд апеляційної інстанції вірно вказав, що взаємні права та обов`язки іпотекодержателя та іпотекодавця виникають на підставі іпотечного договору, а не генеральної кредитної угоди №5414N1, тому саме по собі посилання у п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 на нерухоме майно, що підлягає передачі в іпотеку Банку, не створює для власника цього майна правових наслідків, а відтак не порушує права та інтереси ТОВ КГД-Буд як майнового поручителя.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно відхилив твердження позивача про те, що саме на підставі п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 Банк може звернути стягнення на іпотечне майно ТОВ КГД-Буд , оскільки, відповідно до умов чинного законодавства звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється лише на підставі договору іпотеки, який був укладений на виконання умов кредитного договору.

Частиною 1 ст. 73, ст. 76 та ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів визнання у судовому порядку недійсним іпотечного договору від 05.08.2014 №5414Z9 зі змінами, внесеними договорами від 27.10.2014 №5414Z9-1 та від 30.11.2015 №5414Z9-2, а за змістом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Передбачених законом підстав для визнання недійсними п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1 позивач не зазначив.

Його доводи зводяться до відсутності повноважень у директора ТОВ КГД-Буд Куліковського І .Й. на підписання іпотечного договору №5414Z9 зі змінами, на підроблення рішень загальних зборів учасників ТОВ КГД-Буд щодо надання таких повноважень та до відсутності іпотечного нерухомого майна ТОВ Українська промислово-економічна група .

При цьому апеляційний господарський суд правильно зазначив про те, що вказані вище доводи позивача не входять в предмет доказування у справі №909/985/18, яка розглядається.

Крім того, знищення іпотечного нерухомого майна ТОВ Українська промислово-економічна група 23.03.2017 не свідчить про факт відсутності такого нерухомого майна на момент укладення генеральної кредитної угоди №5414N1.

Посилання позивача в касаційній скарзі на встановлені обставини щодо шахрайських дій посадових осіб Банку та ТОВ Компанія Рона під час укладення генеральної кредитної угоди №5414N1 в межах досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12017090010000414, №12017090010004318 та №12019090010001272 не приймаються Касаційним господарським судом до уваги з огляду на положення ч.6 ст.75 ГПК України, за змістом якої лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на відсутність підстав, з якими закон пов`язує можливість визнання недійсними п.5.3 генеральної кредитної угоди №5414N1 та п.1.2 додаткової угоди №5414N1-1.

Аргументи касаційної скарги ТОВ КГД-Буд щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, ненадання належної оцінки доказам та обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, оскільки усі доводи позивача були предметом дослідження суду апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Нові підстави заявлених позовних вимог, наведені позивачем у касаційній скарзі (про те, що оскаржувані пункти правочинів не відповідають вимогам законодавства у сфері банківської діяльності, укладені за відсутності волевиявлення власника (ТОВ Українська промислово-економічна група ) на передачу майна в іпотеку, їх умови не були спрямовані на настання реальних наслідків - забезпечення кредитних зобов`язань ТОВ Компанія Рона , а також доводи щодо неправомірності надання Банком кредиту ТОВ Компанія Рона ), Касаційний господарський суд не бере до уваги відповідно до положень ч. 3 ст.300 ГПК України, оскільки вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Згідно із ст.300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 ч.1 ст.308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законної постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КГД-Буд залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №909/985/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий