ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1340/5740/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
представника позивача Рісної Ю.Б.,
представника відповідача Сапіги А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" (далі - ТзОВ "ОСББ Русла", позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" про визнання протиправною та скасування постанови №0006-вих-1876/39 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену 30.05.2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено встановлений законом порядок проведення перевірки та притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" до відповідальності. Зокрема, відповідачем всупереч норм вказаних вище нормативно-правових актів, керівнику позивача не було вручено (пред`явлено) будь-яке направлення та/або наказ на проведення перевірки чи іншого заходу контролю (нагляду). Також, у акті перевірки, складеному за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю), не вказано дати його складання, а також форми проведеного заходу. Більше того, у порушення зазначеної норми один примірник акта не був вручений керівнику позивача, до акта внесено неправдиві відомості щодо відмови директора ОСОБА_1 від підписання та отримання акта. Позивач вказує, що йому не було відомо про проведення відповідачем будь-яких заходів контролю (нагляду) щодо нього, керівника позивача не було залучено до участі у проведенні заходу. Крім того, позивач зазначає, що на виконання вимог ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час подання декларації про початок виконання будівельних робіт), позивач, 06.08.2015 року подав до Департаменту ДАБІ у Львівській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф. Вовка , 11 із знесенням існуючого житлового будинку". Жодної відповіді щодо реєстрації цієї декларації або відмови у її реєстрації позивачу не надходило, і тому позивач, відповідно до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які надають йому право в такому випадку розпочати будівельні роботи, розпочав будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул . Ф . Вовка, 11 із знесенням існуючого житлового будинку. Таким чином, вважає, що позивачем дотримано вимоги ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час подання декларації про початок виконання будівельних робіт) щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф. Вовка, 11 із знесенням існуючого житлового будинку", а також повідомлення виконавчого органу міської ради за місцезнаходження об`єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтоване тим, що під час проведення позапланової перевірки посадові особи інспекції ДАБК у місті Львові встановили, що на об`єкті будівництва за адресою: вул. Ф. Вовка у місті Львові здійснюються будівельні роботи по будівництву шести зблокованих житлових будинків, однак жодних дозвільних документів, які дають право на здійснення підготовчих чи будівельних робіт за позивачем не зареєстровано, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 п. 5 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт" затвердженого Постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 466.
Ухвалою від 30.11.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 18.12.2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 19.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 29.01.2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №813/2549/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, начальника відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Павлишина Тараса Ігоровича, головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Ткача Богдана Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування припису.
Ухвалою від 05.09.2019 поновлено провадження у справі.
24.09.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.10.2019.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
З 15.05.2018 року по 23.05.2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на підставі наказу від 15.05.2018 року №250-П та направлення на проведення позапланового заходу від 15.05.2018 року №250-пп, провено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті: "Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф . Вовка, 11 із знесенням існуючого житлового будинку". За результатами перевірки відповідач склав акт № 250-пп.
23.05.2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесла припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено: що на об`єкті за адресою: м. Львів , вул . Ф.Вовка, 11 здійснюються будівельні роботи по будівництву шести зблокованих житлових будинків. З візуального огляду, будівельні роботи фактично завершені, об`єкт готовий до введення в експлуатацію. Наявні ознаки фактичного проживання людей в житлових будинках. Проведеною перевіркою Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено, що жодних дозвільних документів, які дають право на здійснення підготовчих чи будівельних робіт за вищенаведеною адресою не зареєстровано, що є порушенням п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 п. 5 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.
23.05.2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зобов`язано з моменту отримання цього припису зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті " Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф. Вовка , 11 із знесенням існуючого житлового будинку".
23.05.2018 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якого 30.05.2018 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 0006-вих-1876/39 та накладено штраф у розмірі 63432,00 грн.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) (в редакції на момент проведення перевірки) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Закон № 877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно, звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V, та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону № 877-V.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року
№ 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) (в редакції на момент проведення перевірки), а саме статтею 41 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведеної норми, Кабінетом Міністрів України 23.05.2011 року прийнято постанову № 553, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
В частині 1 цієї постанови зазначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.16, п.17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 208/94-ВР від 14.10.1994 року (далі по тексту - Закон України № 208/94-ВР) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.2 Закону України № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Так, постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-1876/39 від 30.05.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" застосовано санкції, передбачені п.2 ч.2 ст. 2 Закону України Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .
При цьому, винесенню оскаржуваної постанови передувало: складання акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №290; винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого 23 травня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф.Вовка, 11 із знесенням існуючого житлового будинку"; винесення припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий 23 травня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф.Вовка, 11 із знесенням існуючого житлового будинку"; складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.05.2018 №б/н.
Суд звертає увагу, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №813/2549/18 (провадження №857/3821/19) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року в справі № 813/2549/18 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, начальника відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові Павлишина Тараса Ігоровича, головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові Ткача Богдана Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування припису задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий 23 травня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові товариству з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф . Вовка, 11 із знесенням існуючого житлового будинку". Визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий 23 травня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові виданий товариству з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Будівництво шести зблокованих житлових будинків на вул. Ф.Вовка, 11 із знесенням існуючого житлового будинку". В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постанова набрала законної сили 06.08.2019 року.
Суд зазначає, що у вищевказаній постанові апеляційним судом встановлені обставини щодо правомірності проведення відповідачем щодо позивача планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (прийнятий за результатами перевірки акт) та дотримання позивачем вимог ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому вищевказані обставини відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зокрема, у вищевказаній постанові апеляційний суд прийшов до висновку, що акт позапланової перевірки є недопустимим доказом у справі, а відтак припис про усунення порушень законодавства виявлених під час перевірки та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, винесені на підставі акта перевірки підлягає скасуванню.
Таким чином, застосування приписів п.1 ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466 в оскаржуваній постанові та накладення штрафу на підставі п.2 ч.2 ст.2 Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-1876/39 від 30.05.2018 року, діяв всупереч вимог чинного законодавства, а тому таке рішення є протиправним, що дає суду підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Також рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи, що під час судового розгляду спростовані висновки та доводи відповідача, покладені в основу оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що така постанова є протиправною та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн, що підтверджується квитанцією від 18.12.2018 №ПН627 (а.с.80).
За наведених обставин, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові №0006-вих-1876/39 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.05.2018 року.
Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (код ЄДРПОУ 40181003) за рахунок бюджетних асигнувань 1762,00 грн. сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСББ Русла" (код ЄДРПОУ 39438505).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.10.2019 року.
Суддя Крутько О.В.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2019 |
Оприлюднено | 29.10.2019 |
Номер документу | 85221849 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Крутько Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні