Ухвала

від 18.08.2020 по справі 1340/5740/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 1340/5740/18

адміністративне провадження № К/9901/19285/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П, Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі № 1340/5740/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСББ Русла до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю ОСББ Русла (далі - позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 30.05.2018 №0006-вих-1876/39 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 63 432,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020, позов задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2020 касаційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

04.08.2020 на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

Станом на 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

Предметом оскарження у даній справі є постанови відповідача від 30.05.2018 №0006-вих-1876/39 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 63 432,00 грн. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, в контексті вимог пункту 20 частини першої статті 4, пункту 6 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункті "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі № 1340/5740/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСББ Русла до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування постанови про накладення штрафу.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: О.П. Стародуб

В.М. Шарапа