Постанова

від 21.10.2019 по справі 1.380.2019.001127

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9034/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Матковської З.М., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання: Марцинковській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (суддя - Лунь З.І., ухвалене в м. Львів о 14:02, повний текст складено 25.07.2019р.) у справі № 1.380.2019.001127 за адміністративним позовом Державного підприємства "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

12.03.2019 року Державне підприємство "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" (Позивач) звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (Відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0015801412, №0348671308 від 25.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки в акті перевірки Державного підприємства "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" містять відомості про заниження позивачем земельного податку та неперерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників за період 2015-2018 років. Позивач щодо земельного податку зазначає, що згідно з ухвалою Львівської міської ради від 29.01.2015 № 4330 "Про встановлення ставок земельного податку та пільг щодо земельного податку, що сплачується на території м.Львова" (із змінами внесеними ухвалою 4403-2015, згідно з ухвалою 4540-2015, ухвалою 4875-2015, ухвалою 1030-2016, ухвалою 2140-2017, ухвалою 3704-2018) звільнено від сплати земельного податку: Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державну прикордонну службу України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Відповідно, ДП ВПП МО України "Армія України" було звільнено від сплати земельного податку на постійній основі, починаючи з 01.01.2015 відповідно до ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 №4330, що не суперечить нормам Податкового кодексу. Також, необґрунтованими та протиправними є висновки податкового органу щодо визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки позивач-податковий агент самостійно визначив в податкових деклараціях податкове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб і таке зобов`язання, що підлягало утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов`язання, у контролюючого органу відсутні правові підстави для самостійного визначення податковому агенту грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем, що передбачає повторне узгодження грошового зобов`язання. Вважає, що прийняті ГУ ДФС у Львівській області вищезазначені податкові повідомлення-рішення суперечать приписам ч.2 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов`язок по сплаті грошових зобов`язань на користь Державного бюджету України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 25.09.2018 №0015801412.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач - Головне управління ДФС у Львівській області подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вказує на неповне з`ясування обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, покликається на те, що відповідно до статей 282, 283 Податкового кодексу України, довідника пільг по платі за землю встановлено відсутність пільги у позивача щодо сплати земельного податку за земельну ділянку площею 0,5802 га за адресою: м.Львів, вул.Тернопільська, 38. Крім цього, в порушення п.286.2, п.286.3 ст.286 ПК України проведеною перевіркою встановлено, що позивачем не подано станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого за 2017 та 2018 роки до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю за відповідний поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. У зв`язку з цим, судом першої інстанції не надано належної оцінки вищенаведеним нормам законодавства, не у повній мірі з`ясовані обставини справи, що призвело до невірного їх застосування та неправильного вирішення справи по суті.

Позивачем - Державним підприємством "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області просить залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 1.380.2019.001127 залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

До початку судового засідання від Головного управління ДПС у Львівській області надійшло клопотання про заміну відповідача по справі, яке з урахуванням положень статті 52 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити та замінити Головне управління ДФС у Львівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" зареєстроване як юридична особа Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 14.09.2000 за №15846, свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 в„– 203138, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців 1 415 120 0000 018828, код ЄДРПОУ 24975953, місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Тернопільська, 38, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та є платником єдиного внеску.

На підставі наказу Міністерства оборони України за №215 від 13.07.2000, наказу Західного оперативного командування №129 від 25.05.2001, згідно з актом приймання (передавання) будинків, споруд і території військового містечка від 08.06.2001 начальником видавництва і друкарні (ЄДРПОУ- 07952413) передано ДП ВПП МО України "Армія України" за адресою м.Львів, вул.Тернопільська, 38: друкарню загальною площею 3611 кв.м.; побутовий корпус загальною площею 1448 кв.м.; склад загальною площею 1232 кв.м.; водонасосну загальною площею 48 кв.м. та земельну ділянку передано начальником Львівської КЕЧ підполковником Сафоненко Є.С. згідно з рішенням Львівського міськвиконкому №3-С від 08.02.1985 за адресою м.Львів, вул. П.Мирного, 26 та м.Львів, вул.Тернопільська, 38 загальною площею 0,6688 га.

Згідно наказу Міністерства оборони України від 13.07.2000 №215 "Про створення Державного підприємства "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" дане підприємство створене на фондах, оборотних коштах та інших цінностях редакції, видавництва та друкарні газети Західного оперативного командування "Армія України", які відображені в її самостійному балансі станом на 01.01.2000, за винятком приміщень, транспортних засобів та іншого майна, що передається. Згідно п.1 вказаного наказу зазначене майно закріплено за ДП ВПП МО України "Армія України" на праві повного господарського відання й утримання за рахунок госпрозрахункової діяльності.

Статут ДП ВПП МО України "Армія України" затверджено як додаток №1 до наказу Міністра оборони України від 13.07.2000 №215, зареєстровано Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 14.09.2000 за №15846.

Відповідно до п.7.1. та п.7.3.2 цього Статуту основним показником, що узагальнює фінансові результати господарської діяльності ДП ВПП МО України "Армія України", є прибуток (доход), а джерелом на оплату коштів працівників підприємства є частина коштів, отриманих у результаті його господарської діяльності.

11.09.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2015 по 26.08.2018.

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом складено акт №2256/13-01-14-12/24975953 від 11.09.2018, встановлено порушення позивачем вимог: п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток за 2017рік; п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, в результаті чого встановлено не подання розрахунків частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України з період з 01.01.2015 по 30.06.2018; п.286.2, 286.3 ст.286 ПК України, в результаті чого встановлено неподання податкових декларацій з плати за землю за 2017 та 2018 року; п.269.1. ст.269, п.270.1. ст.270, п.271.1. ст.271, 274.1. ст.274, п.287.1. ст.287 ПК України, в результаті чого занижено земельний податок на загальну суму 228733,40 грн в тому числі за 2017рік в сумі 114366,70грн, 2018рік в сумі 114366,70 грн; п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.п. "а" п. 176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 26.08.2018 в сумі 41987,33 грн; п.п.168.1.2, п.п.168.1. ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, за період з 01.01.2015 пор 26.08.2018 в результаті чого неперераховано до бюджету військовий збір у сумі 218,40 грн.

Відтак, на підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0015801412 від 25.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок на суму 285960,80 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 228733,40 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 57183,40 грн та податкове повідомлення - рішення форми "Д" №0348671308 від 25.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 52484,16 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 41987,33 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10496,83 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду із вимогою про скасування та визнання їх протиправними.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до переконання, що визначенні контролюючим органом позивачу оскаржуваним рішенням зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 41987,33 грн. та штрафні санкції в сумі 10496,83 грн є правомірні, тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0348671308 від 25.09.2018 у суду відсутні. Крім цього, зазначив, що починаючи з 01.01.2015 відповідно до ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 №4330 ДП ВПП МО України "Армія України" було звільнено від сплати земельного податку на постійній основі, що не суперечить нормам Податкового кодексу, відтак у податкового органу не було підстав для визначення позивачу податкового зобов`язання зі сплати земельного податку згідно з податковим повідомленням-рішенням №0015801412 від 25.09.2018.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції оскаржується апелянтом в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 25.09.2018 №0015801412, відтак у відповідності до статті 308 КАС України колегія суддів переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно із п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 0,5802га за адресою: м.Львів, вул.Тернопільська, 38, була надана ДП "Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства оборони України "Армія України" у постійне користування на підставі рішення Львівської міської ради народних депутатів №203 від 26.12.2002.

Також, встановлено, що позивач самостійно подавав податкову звітність за 2015рік, 2016рік, 2017рік стосовно вище вказаної земельної ділянки.

Відповідно до пункт 274.1 статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Крім цього, п. 284.1 ст. 284 ПК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п. 284.2 ст. 284 ПК України якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Відповідно п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями їх частинами сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.

Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Центральний орган виконавчої влада, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Відповідно до п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов`язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

Слід зазначити, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 13.07.2000 №215 "Про створення Державного підприємства "Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України "Армія України" дане підприємство створене на фондах, оборотних коштах та інших цінностях редакції, видавництва та друкарні газети Західного оперативного командування "Армія України", які відображені в її самостійному балансі станом на 01.01.2000, за винятком приміщень, транспортних засобів та іншого майна, що передається. Згідно п.1 вказаного наказу зазначене майно закріплено за ДП ВПП МО України "Армія України" на праві повного господарського відання й утримання за рахунок госпрозрахункової діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2015 по 26.08.2018 згідно з даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ДП ВПП МО України "Армія України" зареєстрований склад паливно-мастильних матеріалів (військове містечко №318) загальною площею 211,5 кв.м. за адресою м.Львів, вул.Тернопільська , будинок 38/ вулиця Панаса Мирного, будинок 26 , а власником є Міністерство оборони України (ЄДРПОУ-0003022).

Підпунктом 3.1 пункту 3 Ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 року № 4330 "Про встановлення ставок земельного податку та пільг щодо земельного податку, що сплачується на території м. Львова" (із змінами внесеними ухвалою 4403-2015, згідно з ухвалою 4540-2015, ухвалою 4875-2015, ухвалою 1030-2016, ухвалою 2140-2017, ухвалою 3704-2018) звільнено від сплати земельного податку: Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державну прикордонну службу України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Отже, враховуючи вищезазначене, ДП ВПП МО України "Армія України" відповідно до ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 №4330 було звільнено від сплати земельного податку на постійній основі починаючи з 01.01.2015, відтак у податкового органу не було підстав для визначення позивачу податкового зобов`язання зі сплати земельного податку згідно з податковим повідомленням-рішенням№ 0015801412 від 25.09.2018.

Зазначене відповідає правовій позиції висловленої Верховним Судом у його постанові від 31.07.2018 року у справі №816/1650/17 адміністративне провадження №К/9901/1361/17.

Відтак, вищезазначене вказує на те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0015801412 від 25.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок на суму 285960,80 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 228733,40 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 57183,40грн є протиправним, та підставно скасоване судом першої інстанції.

Враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення в частині, що оскаржується прийнято судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів, повного встановлення фактичних обставин справи, правильного застосування норм матеріального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують з вищенаведених мотивів, на законність судового рішення не впливають, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №1.380.2019.001127 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 28.10.2019р.