Постанова

від 30.03.2010 по справі 4-467/2010

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                    Справа № 4-467/ 2010 рік

                П О С Т А Н О В А

            ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

м. Луцьк                             30 березня   2010 року                Луцький міськрайонний суд Волинської області, в складі:

головуючої – судді Каліновської В.С.

при секретарі Грищенко О.В.

з участю представника прокуратури  ОСОБА_1

скаржниці  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргами гр. ОСОБА_2 про скасування постанов про відмову в  порушенні кримінальної справи, -

                    в с т а н о в и в :

Гр. ОСОБА_2 звернулась в суд із скаргами про скасування постанов дільничного інспектора Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 від 28 лютого 2010 року та 17 березня 2010 року  про відмову в  порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_4 по факту викрадення майна, належного ОСОБА_2, посилаючись на те, що перевірка її заяв по даному факту була проведена поверхнево, необ’єктивно.

    В судовому засіданні скаржниця  підтримала скарги з підстав, викладених в них.

       Заслухавши пояснення скаржниці ОСОБА_2, яка просила задовольнити скарги, думку прокурора про те, що підстави для скасування постанов відсутні, дослідивши матеріали справи та відмовні матеріали за № 6767/2009, 5579/2009, суд приходить до висновку, що скарги безпідставні і не підлягають до задоволення.

         В судовому засіданні встановлено, що постановами дільничного інспектора Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 від 28 лютого  та 17 березня 2010 року було відмовлено в  порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_4 по факту викрадення майна, належного гр. ОСОБА_2, в зв’язку з відсутністю  в діях останнього складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, а саме, умислу на викрадення майна, - на підставі  п.2 ст. 6 КПК України.

З оглянутих  в судовому засіданні відмовних матеріалів, вбачається, що гр. ОСОБА_2 звернулась в Луцький МВВС із заявами про таємне викрадення належного їй майна, а саме, особистих речей і будматеріалів, посилаючись на розписку- угоду, укладену 30 вересня 2008 року з гр.. ОСОБА_4 ( № 5579 а.с. 21) про те,що вона надає квартиру АДРЕСА_1 в користування останньому на півтора року в послугу за проведений в квартирі ремонт. В подальшому ОСОБА_4 демонтував даний ремонт, викрав будматеріали. Не заперечує, що останні були придбані за кошти ОСОБА_4

Опитаний гр. ОСОБА_4 ( а.с.40, № 6767 а.с.28) підтвердив пояснення скаржниці, пояснив, що виїхав з даної квартири 27 вересня 2009 року по причині  створення неможливих умов для проживання гр.. ОСОБА_2 і непорозуміння з власницею стосовно суми витрачених коштів на придбані ним для ремонту будматеріали. Не заперечив,що демонтував ремонт і забрав матеріали із-за невиконання умов домовленості із ОСОБА_2 Предявив чеки на придбання будматеріалів.( а.с. 45-52).

Стосовно особистих речей скаржниці гр. ОСОБА_4 пояснив, що допомагав йому знайомий ОСОБА_5 і забрав особисте майно гр. ОСОБА_2, що підтвердив  ОСОБА_5 ( а. с. 23). Крім того,  гр. ОСОБА_4 пояснив, що дані речі він повернув в квартиру, що підтверджується  протоколом огляду місця події ( а.с. 25-27), крім кабеля телевізійного, стосовно належності якого має місце спір між сторонами .

Опитані гр.-ки ОСОБА_6 ( № 5579 а.с.42) і ОСОБА_7 ( а.с. 43) підтвердили факт демонтажу ремонту в квартирі скаржниці і відсутність будматеріалів. Даний факт також зафіксовано і протоколом огляду місця події ( № 6767 а.с.4-9).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи станом на 03 квітня 2009 року ремонт в квартирі був проведений у відповідності з вимогами Державних будівельних  норм  України якісно, проти чого не заперечила скаржниця.

Сусід гр. ОСОБА_8 пояснив, що в квартирі скаржниці дійсно проживав квартирант. По факту крадіжки і пошкодження  майна  йому нічого   не відомо  ( а.с. 32 № 5579).

Таким чином, встановлено, що між гр.-нами ОСОБА_2 і ОСОБА_4 була укладена письмова угода, умови якої сторонами належним чином не виконані, з приводу чого між ними виник цивільно- правовий спір. Умисел на вчинення гр.. ОСОБА_4 крадіжки, належного гр. ОСОБА_2 майна, не вбачається.

По скаргах гр. ОСОБА_2 Луцьким МВ вже неодноразово виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які скасовувались постановами Луцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2009 року,  04 лютого 2010 року, 16 лютого 2010 року та  прокуратурою м. Луцька від 09 грудня 2009 року, 25 січня 2010 року, 09 березня 2010 року, із зазначенням вказівок, які виконані в ході додаткової перевірки. Підстав для порушення кримінальної справи за їх наслідками не встановлено.

На даний час зроблена оцінка зібраних матеріалів та прийняте відповідне рішення в порядку ст. 97 КПК України,  що відображено в оскаржуваних постановах про відмову в порушенні  кримінальної справи.  

Враховуючи вищевикладене,  на думку суду, в ході проведеної перевірки не було здобуто достатніх данних, які б свідчили про наявність ознак злочину в діях гр. ОСОБА_4

З огляду на вищевказане, підстав для скасування постанов дільничного інспектора Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 від 28 лютого 2010 року  та 17 березня 2010 року суд не вбачає.

Стосовно дотримання строків на оскарження постанов, встановленого законом, то підстав вважати, що даний  строк скаржницею пропушений, в суду не має, оскільки скаржниця отримала оскаржувані постанови від 28 лютого 2010 року та 17 березня 2010 року відповідно 03 березня 2010 року та 19 березня 2010 року, а в суд звернулась із скаргами відповідно 09 березня та 24 березня  2010 року. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Інші данні відсутні.

       Керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

      В задоволенні скарг гр. ОСОБА_2 про скасування постанов дільничного інспектора Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 від 28 лютого 2010 року  та 17 березня 2010 року про відмову в  порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 по факту викрадення  майна, належного гр. ОСОБА_2, в зв’язку з відсутністю складу злочину, - на підставі  п.2 ст. 6 КПК України,- відмовити.

       Копію постанови скерувати прокурору м. Луцька ОСОБА_9, дільничному інспектору Луцького МВ Гайдучику С.В., скаржниці – гр. ОСОБА_2

            Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом 7-ми діб з дня її винесення.

С У Д Д Я :