Вирок
від 29.10.2019 по справі 187/855/18
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 187/855/18 Провадження №1-кп/0187/94/19

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року смт. Петриківка

Петриківський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті вскладі:головуючого судді ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12017040520000319) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце народження:м.Дніпродзержинськ Дніпропетровськоїобласті,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,не працюючого,одруженого,який маєна утриманні3неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,маючого середнюосвіту,раніше несудимого за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

За обвинувальним актом стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він маючи умисел, спрямований на самовільне зайняття земельних ділянок, починаючи з квітня 2017 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, в порушення вимог ст. ст. 78, 93, 116, 123-126 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», що регламентують набуття, реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації набуття необхідних та достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею, умисно, з корисливих мотивів, самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, кадастровим номером 1223783800:02:002:1488 площею 17,8 га, до якої приорав частину землі площею 7 га, в результаті чого самовільно зайнята земельна ділянка становить 24,82 га, земельну ділянку, яка розташована неподалік с. Судівка на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 11,02 га на відстані 500 м від земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:002:1457 та земельну ділянку, яка розташована на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області площею 16,76 га, яка не має кадастрового номеру, але розташовується неподалік земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:028:0122.

Вищевказані самовільно зайняті земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 24,82 га, 11,02 га та 16,76 га, розташовані на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, ОСОБА_5 використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме з метою вирощування соняшнику без наявності відповідного розпорядження органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або у надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаних земельних ділянок.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 344-ДК/273/АП/09/01/-17 від 19.09.2017, ОСОБА_5 заподіяно значної шкоди державним інтересам в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на загальну суму 175 тис. 150 грн. 77 коп., розрахунок якої проведено державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах управління контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до вимог статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за № 963.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_5 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

Для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду, під час судового провадження допитані обвинувачений, свідки, а також досліджені письмові докази надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що свою провину не визнає. За пред`явленим обвинуваченням зазначив, що він дійсно обробляв земельні ділянки на території Шульгівської сільської ради, якими попередньо користувався на праві оренди ОСОБА_10 загальною площею близько 25 га. Власниками таких земельних ділянок є фізичні особи, зокрема: Литвин, Борщ, ОСОБА_11 та інші, однак договори оренди він з ними не укладав.

Під час дослідження письмових доказів визнав факт користування тими земельними ділянками, що вказані в обвинувальному акті та відображені в матеріалах перевірки, проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель. Однак заперечував щодо віднесення даних земельних ділянок до державної власності, так як у них є власники фізичні особи і заперечував їх розмір та конфігурацію, встановлену за результатами проведеної перевірки, так як він користувався меншими площами земельних ділянок та при визначенні площі земельних ділянок враховано площу доріг та під`їзних шляхів, якими він не користувався.

Представник потерпілого ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ним за матеріалами правоохоронних органів проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Шульгівської сільської ради та встановлено факт користування ОСОБА_5 землями сільськогосподарського призначення державної форми власності площами близько 25 та 26 га при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації набуття необхідних та достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею. За приведеними розрахунками загальний розмір збитків становить близько 180 тис. грн. однак цивільний позов не заявлено.

Представник потерпілого ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що він не приймав участь в проведенні перевірки земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_5 , але вважає, що ОСОБА_5 користувався вказаними земельними ділянками без достатньої на те правових підстав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що він займається підприємницькою діяльністю та здійснює обробіток земель власною сільськогосподарською технікою. В 2017 році за проханням ОСОБА_5 його працівники ОСОБА_15 та Житник здійснювали обробіток деяких земельних ділянок при цьому хто їх власник йому не відомо.

Крім того, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в судовому засіданні дали покази та підтвердили, що працюючи у ПП ОСОБА_18 в 2017 році вони виконували роботи по обробітку земель, якими користувався ОСОБА_5 , однак їх точну площу не знають.

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в судовому засіданні показали, що в 2017 році ОСОБА_19 на власному комбайні здійснював збирання врожаю соняха на земельній ділянці вказаній ОСОБА_5 . Площа земельної ділянки становила близько 19 га. При цьому ОСОБА_20 власним вантажним автомобілем відвіз врожай соняха на елеватор.

Крім того, свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що земельною ділянкою вказаною на викопіюванні № 1 до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.09.2017 попередньо користувався ОСОБА_22 та він неодноразово допомагав йому в їх обробітку. В подальшому в 2017 році даною землею користувався ОСОБА_5 . Йому відомо, що площа земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_5 становить не більше 12 га.

Будучи допитаним в судовому засідання як свідок землевпорядник Шульгівської сільської ради ОСОБА_23 в судовому засіданні показала, що вона, як землевпорядник брала участь в проведенні працівниками поліції та спеціалістом відділу контролю за використанням земель та геодезії огляду трьох земельних ділянок, якими в 2017 році користувався ОСОБА_5 . Їй достовірно відомо, що частина земельної ділянки, яку було оглянуто першою та яка відображена на викопіюванні № 1 до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.09.2017 відноситься до території села Шульгівка, тобто перебуває у власності громади, а інша частина - перебуває за межами населеного пункту. Крім того, частина земельної ділянки, що вказана на викопіюванні № 2 до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.09.2017 перебуває у власності приватних осіб: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_11 . На вказані земельні ділянки видані державні акти про право власності на землю (пай).

Судом досліджено надані сторонами документи з яких встановлені наступні факти та обставини:

04.08.2017 слідчим в присутності понятих за участю геодезиста ОСОБА_26 , який провів геодезичну зйомку земельних ділянок і землевпорядник Шульгівської сільської ради ОСОБА_23 оглянуто три земельні ділянки, про що складено протокол огляду з фототаблицею:

1) одна неподалік с. Судівка (території Шульгівської сільської ради) площею 17,7939 га;

2) друга земельні ділянки з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1550 та 1223783800:02:002:1488 розташована на відстані 150 м від с. Сорочине загальною площею 24,8203 га;

3) третя, на відстані близько 3 км від другої земельної ділянки, земельна ділянка площею 16,7615 га

На всіх вказаних земельних ділянках перебувала сільськогосподарська культура сонях.

23.07.2017 сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_26 проведено топографо-геодезичне обстеження земельних ділянок та встановлено, що площі вказаних ділянок становлять 24,8203 га, 16,7615 га та 17,7939 га про що свідчасть матеріали геодезичних вишукувань земельних ділянок. При цьому вказані земельні ділянки перетинаються з наступними кадастровими номерами 1223783800:02:002:1550, 1223783800:03:029:0012, 1223783800:02:001:6269, 1223783800:02:028:0122, 1223781400:02:441:0512, 1223781400:02:441:0511, 1223781400:02:441:0510, 1223781400:02:441:0509, 1223781400:02:441:0508, 1223781400:02:441:0507, 1223783800:02:132:0385, 1223783800:02:132:0384, 1223783800:02:132:0383, 1223783800:02:002:1849.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 344-ДК/273/АП/09/01/-17 від 19.09.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах; управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_12 . За результатами візуального обстеження та відповідно до Матеріалів геодезичних вишукувань земельних ділянок, встановлено, що оглянуті земельні ділянки за кадастровим № 1223783800:02:002:1488 (площею 17,8 га), до якої приорано частину землі площею 7 га, в результаті чого самовільно зайнята земельна ділянка становить 24,82 га (Викопіювання № 1); земельна ділянка, яка розташована неподалік с. Судівка Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 17,79 га (з урахуванням паїв площею 6,77 га), та розташованої на відстані 500 м від земельної ділянки з кадастровим № 1223783800:02:002:1457 (Викопіювання № 2), земельна ділянка, яка розташована на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області площею 16,76, яка не має кадастрового номеру, але розташовується неподалік земельної ділянки з кадастровим № 1223783800:02:028:0122 (Викопіювання № 3). Вказані земельні ділянки використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (засіяно соняшником). Особи, що могли б надати документи або пояснення по суті справи, під час огляду були відсутні.

Згідно з наявною інформацією оглянуті земельні ділянки загальною площею 24,82 га, 11,02 га, 16,76 га використовується невідомою особою за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочинну щодо неї.

Таким чином невідома особа самовільно займає земельні ділянки загальною площею 24,82 га, 11,02 га, 16,76 га на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, відповідальність за що передбачена пунктом «б» ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53-1 КУпАП та ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Згідно розрахунку, долученого до акту перевірки, загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайнятої земельної ділянки, становить 175150,77 грн. (130687,84+44462,93=175150,77).

При цьому відповідно листа відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.07.2017 частина земельного масиву, загальною площею близько 25 га, частина земельного масиву з кадастровим номером 1223783800:02:002:1488, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державного земельного запасу (за межами населеного пункту), та зареєстрована в Державному земельному кадастрі за результатами проведеної Інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Петриківського району. Інша частина масиву відноситься до земель в межах с.Шульгівка (кадастровазона "03"згідно ІКК) та с.Сорочине (кадастрова зона "05" згідно ІКК). Інформація щодо надання зазначених земельних ділянок у власність або користування у Відділі відсутня.

Згідно інформації з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:028:0122 є ОСОБА_27 та право власності зареєстровано 15.02.2014.

18.09.2017 на території ТОВ «Агрофірма Колос» оглянуто та вилучено насіння соняшника вагою 16620 кг, про що свідчить відповідний протокол огляду з фототаблицею.

Сторонами повідомлено про надання суду всіх доказів, наявних у їх розпорядженні, для з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження.

Диспозиція частини 1 статті 197-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Приміткою до даної статті визначено, що шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі ЗК) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Статтею 93 ЗК визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ст. 116 ЗК).

Статтями 123-126 ЗК врегульовано прядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, порядок передачі земельних ділянок в оренду, виникнення права на земельну ділянку та оформлення речових прав на земельну ділянку. Зокрема визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як встановлено ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини суд приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення наявності складу злочину, зокрема об`єктивної сторони, яка сформована як самовільне зайняття ОСОБА_5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 24,82 га, 11,02 га та 16,76 га, що заподіяно значної шкоди державним інтересам в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на загальну суму 175150,77 грн. виходячи з наступного:

Об`єктом правопорушення, визначеного ст. 197-1 КК України є відносини власності на землю, які забезпечують власникові можливість володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою. Отже, визначення власника земельної ділянки є однією із визначальних обставин, що підлягає перевірці під час розгляду справи.

Предметом правопорушення, визначеного ст. 197-1 КК України є земельна ділянка, як частина земної поверхні з установленими межами.

Потерпілим від даного правопорушення є законний володілець або власник самовільно зайнятої земельної ділянки.

Для кваліфікації даного правопорушення як злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України, в судовому засіданні має бути перевірено та встановлено спричинення потерпілому шкоди, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Судом також враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенн «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно ч. 3 ст.62 Конституції України та ч. 4 ст.17КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ при постановленні вироків» від 29 червня 1990 року зі змінами та доповненнями в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, дослідженні в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у статі 368 КПК України.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barbera,Messegu and Jabardov.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування лежить на обвинувачені, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного (Barbera,Messegu and Jabardov. Іспанія, рішення від 6 Desember 1988 року, серія А. 146, р. 33, § 77).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мінеллі проти Швейцарії» від 25.03.1983 № 49, у п. 30 суд зазначає, що принцип презумпції невинуватості є одним з елементів справедливого судового процесу у кримінальних справах у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст.337КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч.1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

За пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_5 обвинувачується у самовільному зайнятті земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності.

При цьому, відповідно до ст. 84 ЗК у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Як встановлено судом з матеріалів геодезичних вишукувань оглянуті земельні ділянки площами 24,8203 га, 16,7615 га та 17,7939 га перетинаються з наступними кадастровими номерами 1223783800:02:002:1550, 1223783800:03:029:0012, 1223783800:02:001:6269, 1223783800:02:028:0122, 1223781400:02:441:0512, 1223781400:02:441:0511, 1223781400:02:441:0510, 1223781400:02:441:0509, 1223781400:02:441:0508, 1223781400:02:441:0507, 1223783800:02:132:0385, 1223783800:02:132:0384, 1223783800:02:132:0383, 1223783800:02:002:1849. При цьому загальна площа таких перетинів становить 9,6825га (0,9628 га, 0,0086 га, 0,2224 га, 0,7222 га, 0,1240 га, 6,5026 га та 1,1399 га.) Суду не надано жодних доказів, які вказують на власників вказаних земельних ділянок, зокрема, що свідчать про віднесення даних земельних ділянок, чи їх частин відносно яких є перетини, до державної форми власності.

Крім того, листом відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.07.2017 вказано, що частина земельного масиву, загальною площею близько 25 га, частина земельного масиву з кадастровим номером 1223783800:02:002:1488, відноситься до земель в межах с.Шульгівка та с.Сорочине. Тобто, частина даної земельної ділянки є власністю територіальної громади Шульгівської сільської ради.

За інформації з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:028:0122 з якою є перетин площею 0,2224 га земельної ділянки, зайняття якої інкриміновано ОСОБА_5 є ОСОБА_27 .

Про віднесення частини земель, самовільне зайняття яких інкриміновано ОСОБА_5 та огляд яких проводився працівниками правоохоронних органів за участі спеціаліста геодезиста, до земель територіальної громади Шульгівської сільської ради та перебування їх частини у власності фізичних осіб як земельних часток (паїв), в судовому засіданні підтвердила землевпорядник Шульгівської сільської ради ОСОБА_23 .

Суд не приймає як достовірний та беззаперечний доказ на підтвердження факту віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 24,82 га, 11,02 га та 16,76 га, до земель державної форми власності акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 344-ДК/273/АП/09/01/-17 від 19.09.2017, оскільки він суперечить встановленим в судовому засіданні фактам, на які вказано свідком ОСОБА_23 та які вказано в листі відділу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області і інформації з державного земельного кадастру. При цьому суд звертає увагу, що Акт не містить жодних посилань на те, які дані (джерела) були використані державним інспектором для висновку про віднесення вказаних земельних до земель державної форми власності. Щодо посилання в Акті на урахування площі паїв площею 6,77 га при обрахунків площі зайняття ОСОБА_5 земельних ділянок державної форми власності, суд зазначає, що таке посилання не відповідає загальній площі перетинів встановлених під час геодезичних вишукувань (9,6825 га), а тому не може слугувати підставою для висновку про урахування земель, які не відносяться до державних.

У суду відсутні будь-які сумніви в достовірності показів свідка ОСОБА_23 та відомостей, вказаних в листі відділу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області і інформації з державного земельного кадастру.

За вказаних обставин суд не приймає як достовірний та беззаперечний доказ зазначений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.09.2017 на підтвердження факту самовільного зайняття ОСОБА_5 земельних ділянок площами саме 24,82 га, 11,02 га та 16,76 га, оскільки, обставини встановлені таким актом суперечать площі земельних ділянок, встановленим при проведенні геодезичних вишукувань з урахуванням перетинів земельних ділянок з земельними ділянками, які мають власника (власників).

При цьому за поясненнями обвинуваченого, він не заперечує факт користування земельними ділянками без відповідних документів, але наполягає, що це були земельні ділянки фізичних осіб, які мають земельні частик (паї).

Враховуючи не прийняття судом акту перевірки відсутність дотримання вимог земельного законодавства № 344-ДК/273/АП/09/01/-17 від 19.09.2017 як достовірного доказу факту самовільного зайняття ОСОБА_5 земельних ділянок загальною площею 24,82 га, 11,02 га та 16,76 га, через їх суперечливість іншим встановленим в судовому засіданні фактам, тому суд не приймає Розрахунки розміру шкоди, заподіяних внаслідок самовільного зайнятої земельної ділянки, складені державним інспектором як достовірний доказ розміру заподіяної шкоди державним інтересам. Оскільки при обрахунку розміру такої шкоди врахована площа земельних ділянок, яка не відповідає фактичним обставинам, встановленим в судовому засіданні.

При цьому, обрахунок розміру шкоди, заподіяних внаслідок самовільного зайнятої земельної ділянки проводиться виключно Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963, а тому доказування таких обставини в інший спосіб недопустимо.

Оцінюючи інші досліджені в судовому засіданні докази, зокрема: протокол огляду земельних ділянок та насіння соняшника з фототаблицями та покази представників потерпілого і свідків суд не ставить їх під сумнів як достовірні, однак за правилами доказування, вони явно недостатні для висновку суду про доведеність обвинувачення.

Таким чином у даному кримінальному провадженні характер обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, зокрема об`єктивної сторони, яка сформована як самовільне зайняття ОСОБА_5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 24,82 га, 11,02 га та 16,76 га, що заподіяно значної шкоди державним інтересам в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на загальну суму 175150,77 грн. з урахуванням встановлених судом суперечностей та розбіжностей, не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», відповідно до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, та практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в пред`явленому йому обвинуваченні, а саме в самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 197-1КК України в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, в зв`язку з чим ОСОБА_5 підлягає виправданню в зв`язку з відсутністю в діях останнього складу даного злочину.

Оскільки ОСОБА_5 виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, право власності обвинуваченого на виявлений речовий доказ - 16620 кг насіння соняшника, судом не встановлено, Іншого законного власника чи володільця виявленого та в подальшому вилученого, арештованого і реалізованого за рішеннями слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.08.2017 та 28.09.2017 речового доказу судом не встановлено. Таким чином на підставі ч. 8 ст. 100 та п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, грошові кошти виручені від продажу речового доказу 16 620 кг насіння соняшника звернути у власність держави.

Керуючись ст. ст.368-371,373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за частиною 1статті 197-1 Кримінального кодексу України та виправдати його на підставі пункту 3 частини 1статті 373 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Грошові кошти виручені від продажу речового доказу 16 620 кг насіння соняшника, звернути у власність держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1

СудПетриківський районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення29.10.2019
Оприлюднено22.02.2023
Номер документу85251318
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —187/855/18

Ухвала від 01.10.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Мазниця А. А.

Ухвала від 24.09.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Мазниця А. А.

Вирок від 05.08.2024

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Соловйов І. М.

Ухвала від 08.04.2024

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Соловйов І. М.

Ухвала від 04.12.2023

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Соловйов І. М.

Ухвала від 16.11.2023

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Соловйов І. М.

Ухвала від 24.10.2023

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Говоруха В. О.

Ухвала від 17.10.2023

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Соловйов І. М.

Ухвала від 26.09.2023

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Соловйов І. М.

Ухвала від 08.08.2023

Кримінальне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Соловйов І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні