Рішення

від 21.10.2019 по справі 440/2730/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2730/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представника позивача - ОСОБА_1 П.

представника відповідача - Копачинської І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2019 року позивач ТОВ "Креміньпропангаз" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2019 року № 004271401s та № 004291401s.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган протиправно ставить йому у вину заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ "Будпромсоюз" та ТОВ "Креатив Трейдінг", ТОВ "Стенфорд", оскільки вищевказані операції носили реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату та час проведення підготовчого судового засідання.

19 вересня 2019 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки первинних документів, Головне управління ДФС у Полтавській області дійшло висновку про наявність ознак фіктивності господарських правовідносин позивача з ТОВ "Будпромсоюз", а також про безоплатне отримання позивачем газу скрапленого від ТОВ "Креатив Трейдінг" /т. ІІ а.с. 1-3/.

У запереченнях на відзив позивач наполягав на хибності висновків акта перевірки та безпідставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень /т. ІІ а.с. 47-51/.

Ухвалою від 30 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про зміну відповідача у справі його правонаступником Головним управлінням ДПС у Полтавській області/т. ІІ а.с. 121-123/.

Ухвалою від 30 вересня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті /т. ІІ а.с. 116-117/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Креміньпропангаз" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 36618516) одним з напрямків господарської діяльності якого є діяльність у сфері оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Позивач у встановленому законом порядку зареєстрований платником податку на додану вартість. /т. І а.с. 14/.

З 21 січня 2019 року по 15 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Креміньпропангаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 312/16-31-14-01-10/36618516 від 11 березня 2019 року /т. І а.с. 132-146/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем зокрема:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 ПсБО 15 "Дохід", пункту 3.1 Наказу Мінфіну № 433 від 28 березня 2013 року "Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності", статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 6 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 818988,00 грн., в тому числі за І квартал 2016 року - на 81000,00 грн., за 9 місяців 2016 року - на 737988,00 грн.; завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на 37175,00 грн.;

пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 933636,00 грн., в тому числі: за березень 2016 року - на 90000,00 грн., за вересень 2016 року - на 819987,00 грн., за листопад 2016 року - на 9920,00 грн., за січень 2017 року - на 13177,00 грн., за червень 2017 року - на 552,00 грн.

У березні 2019 року позивачем до Головного управління ДФС у Полтавській області подано заперечення на акт перевірки № 312/16-31-14-01-10/36618516 від 11 березня 2019 року /т. І а.с. 147-152/, за наслідками розгляду якого контролюючий орган відхилив заперечення платника на акт перевірки та залишив його висновки без змін /т. І а.с. 153-154/.

На підставі акта перевірки № 312/16-31-14-01-10/36618516 від 11 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області 08 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004271401 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1023735,00 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 818988,00 грн., за штрафними санкціями - 204747,00 грн. /т. І а.с. 159/, а також № 0004291401 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1400454,00 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 933636,00 грн., за штрафними санкціями - 466818,00/т. І а.с. 157/.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку /т. І а.с. 161-167/.

За результатами процедури адміністративного оскарження вищий контролюючий орган прийняв рішення № 28016/199-99-11-04-01-25 від 19 червня 2019 року, яким скаргу ТОВ "Креміньпропангаз" задовольнив частково - скасував вищевказані податкові повідомлення-рішення в частині взаємовідносин з ТОВ "Техбуд Компані", в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишив без змін /т. І а.с. 168-170/.

З урахуванням рішення ДФС України № 28016/199-99-11-04-01-25 від 19 червня 2019 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 26 червня 2019 року № 004271401s та № 004291401s.

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з того, що підставою для їх винесення стало невизнання контролюючим органом реальними господарських операцій позивача з ТОВ "Будпромсоюз" щодо виконання останнім електровимірювальних, пусконалагоджувальних та електромонтажних робіт, а також висновок відповідача про безоплатне отримання позивачем в охопленому перевіркою періоді газу скрапленого на суму 4099934,45 грн.

Підпунктом 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України врегульовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні (в електронному або паперовому вигляді), первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції в податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, норми податкового законодавства пов`язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії договорів та первинних документів, складених сторонами правочинів, суд встановив такі обставини.

В охопленому перевіркою періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "СТЕНФОРД" (ЄДРПОУ 39987829), що пов`язані з виконанням господарських Договорів відповідального зберігання скрапленого газу та додаткових угод до нього /т. І а.с. 50-53/, а також Договору купівлі-продажу скрапленого газу та додаткових угод до нього.

Судом встановлено, що на виконання Договорів відповідального зберігання скрапленого газу від 25 грудня 2015 року за СМR накладними № 22028915, № 22011248, № 22021194, № 22019071, № 22017146, № 21997405, Товар ТОВ "Креатив Трейдінг" надходив залізничним транспортом на відповідальне зберігання до ТОВ "Креміньпропангаз" (ст. Сенча Південної заліз ниці) на користь ТОВ "СТЕНФОРД" /т. І а.с. 56-71/.

Одночасно між сторонами діяв договір про надання посередницьких послуг від 01 листопада 2015 року № 01/11/2015, за умовами якого позивач (Виконавець) за дорученням ТОВ "СТЕНФОРД" (Замовник) зобов`язується від свого імені та за рахунок Замовника надавати комплекс послуг з належного оформлення вантажу, що надійшов на ім`я Виконавця та належить на праві власності Замовнику, на залізничних станціях Сенча та Кагамлицька ДП "Південної Залізниці", Спартак ДТГО "Південно-Західної залізниці", а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги та проводити інші платежі на умовах цього договору /т. І а.с. 113/.

Факт прийняття позивачем скрапленого газу на зберігання підтверджено відповідними Актами приймання-передачі /т. І а.с. 72-77/.

За наслідками належного надання позивачем вищевказаному контрагенту послуг з відповідального зберігання складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) /т. І а.с. 78/.

На виконання умов зазначених договорів позивач здійснював поетапну видачу товару (газу скрапленого) ТОВ "СТЕНФОРД", що підтверджується відповідними актами /т. І а.с. 84-107/

За метою звірки залишків скрапленого газу, що залишився на зберіганні у позивача, сторонами складено відповідні акти /т. І а.с. 108-112/.

Посилання представника відповідача на те, що договори на придбання газу скрапленого або договори відповідального зберігання зазначеного товару позивачем до перевірки не надавались, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та поясненнями представника позивача.

Твердження представника Головного управління ДФС у Полтавській області про те, що господарських взаємовідносин між ТОВ "СТЕНФОРД" та ТОВ "Креатив Трейдінг" контролюючим органом не виявлено - не відповідають фактичним обставинам; як пояснив представник позивача, між зазначеними суб`єктами існують договірні правовідносини, що випливають зі змісту договору поставки № 3СГ-КТ-3/03 від 18 серпня 2018 року /т. ІІ а.с. 56-57/.

Доводи контролюючого органа про фіктивність вказаних правочинів, мотивована припиненням ТОВ "СТЕНФОРД", відхиляються судом, оскільки згідно відомостей ЄДР діяльність контрагента позивача в установленому Законом порядку припинена 28 серпня 2018 року, в той час, коли спірні правовідносини мали місце в 2015-2016 роках.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати хибним та таким, що сформульований за помилкового розуміння фактичних обставин, висновок контролюючого органа про безоплатне отримання у власність скрапленого газу на суму 4099934,00 грн.

Судом також встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" (Продавець) в охопленому перевіркою періоді діяв договір купівлі-продажу від 30 листопада 2016 року № 429 /т. І а.с. 25-26/, на підставі якого позивач придбавав запасні частини, які в подальшому використовувались ним для підтримання в належному стані орендованих приміщень /т. І а.с. 42-49/.

З матеріалів справи випливає, що з метою документального оформлення зазначених господарських операцій сторонами правочинну складено видаткові та податкові накладні, а на підставі виставлених ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" рахунків-фактур позивачем проведено оплату придбаних ТМЦ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /т. І а.с. 27-41/. Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та відзиві на позов відсутні.

Посилання контролюючого органа на те, що вищевказані операції не мають ознак реальності їх здійснення, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту транспортування придбаних ТМЦ, спростовуються умовами укладеного договору купівлі-продажу, згідно умов пункту 6.1 якого вартість поставки входить до складу вартості товару.

Доводи відповідача про те, що договір купівлі-продажу від 30 листопада 2016 року № 429 підписаний директором ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" ОСОБА_2 , а частина видаткових накладних підписана від імені директора ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" гр. ОСОБА_3 відхиляються судом з огляду на наявність у зазначених видаткових накладних відповідних застережень, що передбачають підписання зазначених документів відповідальною за здійснення господарської операції і правильність її оформлення особою.

Посилання представника контролюючого органа на те, що частина видаткових накладних не містить відомостей, які дають змогу ідентифікувати особу, яка їх підписала оцінюються судом критично з огляду на те, що окремі недоліки, допущені в оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю.

Зважаючи на те, що наявними в матеріалами справи документами належним чином підтверджено факт здійснення поставки за договором купівлі-продажу, певні недоліки правореалізуючих документів (у тому числі і підписання первинного документа невстановленою особою) не можуть бути перешкодою для реалізації платником законного права на включення таких операцій до свого бухгалтерського обліку. Неправильність зазначених у первинних документах відомостей є непрямою ознакою недостовірності відомостей про факт поставки, що містяться у таких документах, однак такі недоліки не можуть бути свідченням відсутності поставки, позаяк документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт.

Крім того, в перевіреному періоді, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" на підставі договору підряду № п-16/01 від 16 січня 2017 року, за умовами якого позивач (Замовник) доручає, а Підрядник (ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ") зобов`язується виконувати електровимірювальні, пусконалагоджувальні та електромонтажні роботи на об`єктах Замовника своїми силами, або за погодженням із Замовником - силами субпідрядних підприємств та організацій /т. І а.с. 15-16/.

Матеріалами справи підтверджено, що Замовником та Підрядником затверджено договірні ціни робіт, запланованих сторонами вищевказаного договору до виконання /т. І а.с. 17-18/. Актами приймання-передачі виконаних робіт підтверджено, що Підрядник належним чином виконав взяті на себе за договором зобов`язання /т. І а.с. 17-18 зворот/. На підставі платіжних доручень позивач оплатив виконані ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" роботи т. І а.с. 19/. З метою документального оформлення зазначених господарських операцій складено податкові накладені, які в установленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладених /т. І а.с. 20-22/. Слід зауважити, що зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та відзиві на позов відсутні.

Наполягаючи на фіктивності вищевказаних господарських операцій контролюючий орган вказував на відсутність в первинних документах відомостей про адресу об`єкта, на якому виконувались електровимірювальні, пусконалагоджувальні та електромонтажні роботи, а також зазначав, що первинні документи не розкривають змісту та обсягу господарської операції, не містять одиниць виміру, деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг, характер, строки виконання, результати здійснених заходів, матеріали, використані під час виконання робіт.

Як пояснив представник позивача, електровимірювальні, пусконалагоджувальні та електромонтажні роботи ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" виконувались за юридичною адресою Замовника (проїзд Галузевий, 71, м. Кременчук, Полтавська область), де розташована газонасосна станція для зберігання скрапленого газу. Зазначене приміщення належить ТОВ "Марінер" перебуває в користуванні позивача на підставі договору оренди № 0206-2016 від 02 червня 2015 року, за умовами якого ТОВ "Креміньпропангаз" зобов`язане за власний рахунок проводити поточний та/або капітальний ремонт приміщення та обладнання, яким останнє оснащене /т. І а.с. 46-49/.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що відповідачу під час проведення перевірки надавались оборотно-сальдові відомості та інші документи, які дають змогу достеменно встановити зміст та обсяг господарської операції, деталізовану інформацію про фактично отримані послуги, їх обсяг, характер, строки виконання робіт, результати здійснених заходів, кількість та номенклатуру матеріалів, що використані під час виконання робіт /т. ІІ а.с. 60-115/.

Суд погоджується з доводами позивача про безпідставність тверджень контролюючого органа про відсутність економічної мети господарської операції, мотивованих залученням до виконання вищевказаних робіт підрядника, який територіально віддалений від місця виконання робіт (об`єкта Замовника), оскільки право обирати контрагента належить суб`єкту господарювання, що складає поняття свободи здійснення господарської діяльності.

У відзиві на позов Головне управління ДФС у Полтавській області зазначає про недостатність у ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ" трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності які базуються на підставі відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам, оскільки відповідачем не надано жодних доказів проведення зустрічної звірки із зазначеним суб`єктом господарювання та дослідження первинних документів, які б підтверджували реальний обсяг фізичного навантаження на працівників, реальну, а не ймовірну, кількість відпрацьованих ними робочих днів та не досліджено чи залучались підрядником додаткові трудові ресурси, в тому числі на підставі цивільно-правових договорів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами в охопленому перевіркою періоді мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може бути лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем у досліджених правовідносинах вимог податкового законодавства здійснено за помилкового розуміння норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Окремо слід зауважити, що зі змісту акта перевірки, заперечень до акта перевірки та скарги на податкові повідомлення-рішення вбачається, що позивач надавав контролюючим органам усі необхідні документи, проведення аналізу яких давало можливість встановити фактичні обставини справи та дійти об`єктивних висновків щодо змісту господарських правовідносин позивача з ТОВ "СТЕНФОРД" та ТОВ "БУДПРОМСОЮЗ", натомість контролюючий орган вибірково, формально та упереджено підійшов до вивчення наданих платником документів та дійшов необґрунтованих висновків, що в подальшому зумовили винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2019 року № 004271401s та № 004291401s ,з урахуванням чого суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та протиправність, а також про наявність підстав для їх скасування.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Зважаючи на те, що заяву про збільшення позовних вимог позивачем було відкликано, судовий збір, сплачений під час звернення з нею до суду підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", як надмірно сплачений.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" (проїзд Галузевий, 71, м. Кременчук, Полтавська область, 39628, ЄДРПОУ 36618516) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 004271401s від 26 червня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 004291401s від 26 червня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" (проїзд Галузевий, 71, м. Кременчук, Полтавська область, 39628, ЄДРПОУ 36618516) витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" (проїзд Галузевий, 71, м. Кременчук, Полтавська область, 39628, ЄДРПОУ 36618516) надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривня 00 копійок на підставі квитанції № 0.0.1455252602.1 від 04 вересня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019 року.

СуддяА.О. Чеснокова