Рішення

від 21.08.2019 по справі 640/757/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/216

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2019 року 13:53 № 640/757/19

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова Корпорація України"

До Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007664104 від 09.08.2018р.

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007664104 від 09.08.2018 року.

21.08.2019 року судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова Корпорація України" (код 37243279), місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, зареєстроване в якості юридичної особи 16.09.2010 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Офісі великих платників податків ДФС.

На підставі наказу від 19.06.2018 р. № 1146, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова Корпорація України" з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2018 року з урахуванням перенесення від`ємного значення попередніх періодів (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.05.2018 № 9094206525), за результатами якої складено акт перевірки №2206/28-10-41-04/37243279 від 19.07.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Русінтер" (код 38693773) на 3227393,47 грн., ТОВ "Арнок" (код 41506275) на 199414,82 грн., що призвело до завищення значення р. 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" податкової декларації на 3426808,29 грн.

Під час перевірки встановлено, що товариство мало фінансово - господарські взаємовідносини, зокрема з:

ТОВ "Русінтер" (код ЄДРПОУ 38693773), з яким укладено договори поставки від 17.02.2017р. № МИК 0127-С, від 15.05.2017 року № МИК 0169-С, від 27.06.2017 року №МИК 0005-С, від 19.07.2017 року № МИК 0034-С, від 25.07.2017 року № МИК 0039-С, від 09.08.2017 року № МИК 0051-С та додаткові угоди до них, згідно з якими продавець зобов`язується поставити та передати покупцю товар (зерно українського походження врожаю 2016, 2017 років), культура, клас, кількість та ціна Товару, місце поставки та строк зазначається в додаткових угодах до Договору, а саме: пшениця 5,6 класу, ячмінь 3 класу, кукурудза 3 класу, які є його невід`ємними частинами.

На підставі вказаних договорів ТОВ "Русінтер" на адресу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було виписано податкові накладні, а саме: №51 від 11.08.2017р. на суму 258730,60 грн., крім того, ПДВ 43121,77 грн., № 69 від 10.08.2017р. на суму 752095,80 грн., крім того, ПДВ 125349,30 грн., №64 від 04.08.2017 р. на суму 123354,00 грн., крім того, ПДВ 20559,00грн., №49 від 03.08.2017 р. на суму 357093,00 грн., крім того, ПДВ 59515,50 грн., № 4 від 01.08.2017 р. на суму 137 815,90 грн., крім того, ПДВ 22969,32 грн., № 111 від 31.07.2017 р. на суму 802499,40 грн. крім того, ПДВ 133749,90 грн., № 110 від 31.07.2017 р. на суму 191712,00грн., крім того, ПДВ 31952,00 грн., № 113 від 30.07.2017 р. на суму 394 176,00 грн., крім того, ПДВ 65969,00 грн., № 112 від 30.07.2017 р. на суму 255 485,80 грн., крім того, ПДВ 42580,97 грн., №114 від 29.07.2017 р. на суму 390333,70 грн., крім того, ПДВ 65055,61 грн., № 115 від 29.07.2017р. на суму 266750,80 грн., крім того ПДВ 44458,47 грн., № 117 від 28.07.2017 р. на суму 245760,00 грн., крім того 40960,00 грн., № 116 від 28.07.2017 р. на суму 607305,50 грн., крім того, ПДВ 101217,60 грн., № 122 від 27.07.2017 р. на суму 277 878,80 грн., крім того, ПДВ 46313,13 грн., № 121 від 27.07.2017 р. на суму 125472,00 грн., крім того, ПДВ 20912,00 грн., № 120 від 27.07.2017 р. на суму 475097,60 грн., крім того, ПДВ 79182,94 грн., № 125 від 21.07.2017 р. на суму 343158,70 грн., крім того, ПДВ 57193,12 грн., № 124 від 21.07.2017 р. на суму 333703,70 грн., крім того, ПДВ 55617,29 грн., № 45 від 20.07.2017 р. на суму 203148,60 грн. крім того ПДВ 33858,10 грн., №44 від 20.07.2017р. на суму 437543,60 грн., крім того, ПДВ 72923,94 грн., № 42 від 19.07.2017р. на суму 330494,10 грн., крім того, ПДВ 55082,35 грн., №37 від 18.07.2017 р. на суму 437921,20 грн., крім того ПДВ 72986,87грн., №12 від 10.07.2017 р. на суму 508278,50 грн., крім того, ПДВ 84713,09 грн., № 9 від 09.07.2017 р. на суму 111160,90 грн., крім того, ПДВ 18526,82 грн., № 7 від 08.07.2017 р. на суму 119526,90 грн. крім того ПДВ 19921,15 грн., № 5 від 07.07.2017 р. на суму 612319,50грн., крім того, ПДВ 102053,20 грн., № 4 від 06.07.2017 р. на суму 97988,92 грн., крім того, ПДВ 16331,49 грн., № 3 від 06.07.2017 р. на суму 433312,40 грн., крім того, ПДВ 72218,73 грн., № 2 від 04.07.2017 р. на суму 113960,10 грн., крім того, ПДВ 18993,35 грн., № 1 від 01.07.2017 р. на суму 475142,40 грн., крім того, ПДВ 79190,40 грн., № 20 від 30.06.2017 р. на суму 589285,20 грн., крім того, ПДВ 98214,20 грн., № 19 від 29.06.2017 р. на суму 475755,60 грн., крім того, ПДВ 79292,60 грн., № 18 від 28.06.2017 р. на суму 275502,00 грн., крім того, ПДВ 45917,00грн., № 11 від 22.05.2017 р. на суму 1030860,00 грн., крім того, ПДВ 171810,00 грн., № 9 від 20.05.2017 р. на суму 616026,00 грн., крім того, ПДВ 102671,00 грн., № 8 від 19.05.2017 р. на суму 243322,80грн., крім того, ПДВ 40553,80 грн., № 7 від 18.05.2017 р. на суму 1542704,00 грн., крім того, ПДВ 257117,40 грн., № 6 від 17.05.2017 р. на суму 1836624,00 грн., крім того, ПДВ 306104,00 грн., № 5 від 16.05.2017 р. на суму 138742,80 грн., крім того, ПДВ 23123,80грн., № 29 від 28.03.2017 р. на суму 276487,80грн., крім того, ПДВ 46081,30 грн., № 19 від 25.03.2017 р. на суму 170156,10 грн., крім того, ПДВ 28359,36 грн., № 17 від 24.03.2017 р. на суму 580302,50 грн., крім того, ПДВ 96717,08 грн., № 8 від 19.03.2017 р. на суму 435184,80 грн., крім того, ПДВ 72530,80 грн., № 7 від 16.03.2017 р. на суму 484 932,00 грн., крім того, ПДВ 80822,00 грн., № 4 від 15.03.2017 р. на суму 449 254,20 грн. крім того ПДВ 74875,70 грн.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні, в яких відсутні дані про перевізника товарів, крім того, в деяких накладних серед перевізників вказане ТОВ "Русінтер", в якого за даними фінансової звітності за 2016 рік відсутні основні засоби станом на 31.12.2016, протягом 2017 року підприємство не отримувало послуги з оренди автомобілів, також в податковому кредиті ТОВ "Русінтер" відсутнє придбання автомобілів протягом 2017 року, також в товарно-транспортних накладних не завжди вказано населений пункт та адресу пункту навантаження.

З метою з`ясування факту надходження зернових, в ході проведення перевірки Офісом великих платників податків ДФС направлено запит на ДП "Держреєстри України" про надання інформації. Відповідно до отриманої відповіді від ДП "Держреєстри України" від 18.07.2018 р. № 398, згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, ТОВ "Русінтер" не здійснював погашення складських квитанцій від 21.07.2017 АУ № 107183, від 21.07.2017 АУ№107184, від 27.07.2017 АУ №107193 в періоді з 01.09.2015 по 30.04.2018.

Проведеним аналізом баз даних та за відсутності поданої до органів ДФС звітності з податку на прибуток контролюючий орган дійшов висновку, що підприємство ТОВ "Русінтер" не має будь-яких власних, орендованих складських приміщень, відповідної матеріально - технічної бази, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Виходячи з цього і залишків ТМЦ також бути не може, так як відсутні місця для їх зберігання.

Згідно з отриманою податковою інформацією від 08.06.2018 р. №10/21-22-12-01, наданою Головним управлінням ДФС у Херсонській області за період з 01.01.2017 р. по 28.02.2018 р., встановлено неправомірне складання ТОВ "Русінтер" податкових накладних, неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг при взаємовідносинах з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за січень-серпень 2017 р. на загальну суму ПДВ 4 918 141 грн.

При здійсненні аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що протягом січня 2017 р. - лютого 2018 р. ТОВ "Русінтер" документувало придбання у контрагентів товарів, асортимент яких свідчить про невідповідність між придбаними та реалізованими товарами.

Таким чином, встановлено відсутність реальних господарських операцій у ТОВ "Русінтер", оскільки неможливо продати товар, який не був придбаним, вирощеним або виробленим та придбавати товари, які в подальшому не були використані у власній господарській діяльності та нікому не реалізовувалися, що свідчить про відсутність фактичного руху товарів, а вказує лише на оформлення господарських операцій в паперовому вигляді без їх фактичного здійснення.

Виходячи з вищевикладеного, за відсутності первинної документації, на час складання податкової інформації неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання і реалізації товарів, робіт та послуг ТОВ "Русінтер" у січні 2017-лютому 2018 року.

ТОВ "Арнок" (код ЄДРПОУ 41506275), з яким укладено договори постачання незернової сировини від 26.02.2018 р. № 09/18, від 12.03.2018 р. № 11/18, від 12.04.2018 р. № 13/18, від 17.04.2018 р. № 14/18, згідно з якими продавець зобов`язується поставити та передати покупцю не зернову сировину для виготовлення комбікормів (Товар), культура, клас, кількість та ціна Товару, зазначається в специфікаціях до Договору, а саме, макуха соняшникова, які є його невід`ємними частинами.

На підставі вказаних договорів ТОВ "Арнок" на адресу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було виписано податкові накладні, а саме: №30 від 20.04.2018р. на суму 161764,10 грн., крім того, ПДВ 26960,68 грн., № 29 від 19.04.2018р. на суму 159396,10 грн., крім того, ПДВ 26566,01 грн., №21 від 14.03.2018 р. на суму 122764,10 грн., крім того ПДВ 20460,68грн., №18 від 13.03.2018 р. на суму 111672,10 грн., крім того, ПДВ 18612,02 грн., № 17 від 12.03.2018 р. на суму 110920,10 грн., крім того, ПДВ 18486,68 грн., № 16 від 12.03.2018 р. на суму 97760,09 грн., крім того, ПДВ 16293,35 грн., № 10 від 06.03.2018 р. на суму 114492,10 грн., крім того, ПДВ 19082,02 грн., № 9 від 06.03.2018 р. на суму 99734,09 грн., крім того, ПДВ 16622,35 грн., № 4 від 02.03.2018 р. на суму 112048,10 грн., крім того, ПДВ 18674,68 грн., № 5 від 02.03.2018 р. на суму 105938,10 грн., крім того, ПДВ 17656,35грн.

З метою з`ясування факту надходження зернових, в ході проведення перевірки Офісом великих платників податків ДФС направлено запит на ДП "Держреєстри України" про надання інформації. Відповідно до отриманої відповіді від ДП "Держреєстри України" від 18.08.2018 р. № 398, згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, ТОВ "Арнок" не здійснював зберігання насіння соняшнику в періоді з 01.09.2015 по 30.04.2018.

За результатом проведеного дослідження руху придбання товару (макуха соняшникова) по ланцюгу постачання, співставлення звітних документів, податкових декларацій та додатків до них, первинних документів, наданих до перевірки та іншої податкової інформації, що надійшла засобами АС "Податковий блок" та за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено законного джерела походження товарів у березні - квітні 2018 року, придбаних ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у ТОВ "Арнок", яке в свою чергу не є виробником сільськогосподарської продукції, а формує податковий кредит по придбанню товару "Макуха соняшникова" від ТОВ "Кейсі Профіт" (код 40872379), яким, в свою чергу, згідно баз даних ДФС було придбано товар "Макуха соняшникова" у ТОВ "Редгрін" (код 41141506), у якого податковий кредит сформовано за рахунок придбання цигарок, відсутнє придбання макухи соняшникової, насіння соняшника.

Проведеною перевіркою наданих ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, викладених вище фактів по ТОВ "Арнок", встановлено, що здійснені господарські операції не підтверджуються наданими до перевірки первинними документами, у зв`язку з відсутністю легального походження товару, необхідних трудових ресурсів у контрагента, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, відсутністю первинних документів, які повинні супроводжувати такі операції згідно чинного законодавства.

Таким чином, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" неправомірно віднесено до податкового кредиту суму по взаємовідносинах з ТОВ "Арнок" за період квітень 2018 року, що не підтверджуються оформленими первинними документами, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2018р. №0007664104, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3 444 096,24 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення№0007664104 від 09.08.2018 року рішенням Державної фіскальної служби України №32775/6/99-99-1101-02-25 від 08.10.2018р. залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить суд його скасувати з таких підстав.

Позивач вважає, що висновок акту перевірки від 19.07.2018 №2206/28-10-41-04/37243279 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки:

під час перевірки, на підтвердження правомірності віднесення сум до податкового кредиту та реальності проведення господарської операції було надано первинні документи: договори та додатки до них, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, виписки з банків тощо, які оформлені належним чином та відповідно до вимог законодавства, що не заперечувалось перевіряючими;

товарно-транспортні накладні не є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій, а лише підтверджують факт надання/отримання транспортних послуг;

господарські правовідносини між контрагентами є реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту на отримання прибутку;

порушення юридичною особою - контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності правочинів, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові видаткові накладні, акти виконаних робі, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Враховуючи вищевикладене, висновки перевіряючих про нереальність господарських операцій з ТОВ "Русінтер", ТОВ "Арнок", що призвело до завищення р. 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 "сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" на 3 426 808,29 грн., не відповідають дійсності, є хибними та спростовуються наявними первинними документами за вказаними господарськими операціями.

Крім того, позивач зазначає, що в подальшому придбаний у вказаних контрагентів товар був реалізований за зовнішньоекономічними контрактами та контрагентам в межах України, про що позивачем надано копії договорів з доказами їх фактичного виконання.

Відповідач - Офіс великих платників податків ДФС - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно, документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова Корпорація України" з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2018 року з урахуванням перенесення від`ємного значення попередніх періодів (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.05.2018 № 9094206525), за результатами якої складено акт перевірки №2206/28-10-41-04/37243279 від 19.07.2018 р., проведена з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пп. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно аб. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV в чинній редакції первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до аб. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В даному випадку згідно з актом перевірки при її проведенні використано первинні документи щодо формування податкового кредиту по податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з наведеними контрагентами.

Натомість, фактично підставою для висновків акту перевірки і винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала інформація з АІС "Податковий блок", згідно з якою встановлено відображення в складі р.16, р. 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 р. взаємовідносин із ТОВ "Русінтер" та ТОВ "Арнок", а саме: до перевірки надано товарно-транспортні накладні, в яких відсутні дані про перевізника товарів та не завжди вказано населений пункт та адресу пункту навантаження, крім того, в деяких перевізників вказане ТОВ "Русінтер", в якого за даними фінансової звітності за 2016 р. відсутні основні засоби станом на 31.12.2016.

Також надано складські квитанції від 21.07.2017 АУ №107183, від 21.07.2017 АУ№107184, від 27.07.2017 АУ№ 107193 в періоді з 01.09.2015 по 30.04.2018, тоді як відповідно до отриманої відповіді від ДП "Держреєстри України" від 18.07.2018 №398 ТОВ "Русінтер" не здійснював погашення складських квитанцій в періоді з 01.09.2015 по 30.04.2018, а ТОВ "Арнок" не здійснював зберігання ТМЦ у періоді з 01.09.2015 по 30.04.2018.

З приводу вищевказаного суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на інформацію ІС "Податковий блок" та ЄРПН не можна вважати достатньою для висновку про нереальність здійснення вказаними контрагентами господарських операцій з придбання та наступного продажу позивачу зернових та технічних культур згідно укладених вище договорів.

Зокрема, ІС "Податковий блок" не враховує інформацію про те, що вказані контрагенти не обов`язково є виробниками сільськогосподарської продукції, а можуть бути посередниками, можуть здійснювати діяльність з постачання придбаної продукції іншим особам за допомогою орендованих, а не власних транспортних засобів, а також користуючись послугами працівників за цивільно-правовими договорами, а не такими, що перебувають у трудових відносинах з ним, враховуючи сезонний характер господарської діяльності з реалізації зернових та технічних культур. Висновок відповідача щодо достатності чи недостатності у підприємства засобів для здійснення тієї чи іншої господарської діяльності є оціночним судженням, що не підтверджене належними доказами.

Відповідач в акті перевірки посилається на результати опрацювання зібраної податкової інформації, проте, збирання такої інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 р. у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17.

Щодо доводів відповідача про відсутність можливостей та умов для здійснення господарської діяльності у контрагентів позивача, то вказане твердження не ґрунтується на перевірках контрагентів.

Посилання відповідача на отриману податкову інформацію від 08.06.2018 р. №10/21-22-12-01, наданою Головним управлінням ДФС у Херсонській області за період з 01.01.2017 р. по 28.02.2018 р., не може бути прийняте до уваги, оскільки до матеріалів справи не долучено вказаної інформації; відповідачем не повідомлено суд про прийняття контролюючими органами будь-яких рішень щодо податкових зобов`язань ТОВ "Русінтер" з ПДВ, що виникли як наслідок господарських відносин з позивачем за вказаними договорами.

В даному випадку позивачем придбано зерно, що є збірним поняттям згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002р. №37-IV, а саме - зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

В той же час, чинним законодавством не покладено обов`язок на покупця відслідковувати рух придбаної продукції з моменту її створення до придбання, тому джерела отримання контрагентами проданої позивачу продукції не мали з`ясовуватися позивачем, а також не з`ясовуються судом під час розгляду справи.

В свою чергу, суд окремо наголошує, що відсутність у контрагентів можливості придбати продукцію для наступної реалізації може бути доведена лише за результатами відповідної перевірки вказаних контрагентів, тоді як аналізу баз даних контролюючого органу для цього недостатньо.

Також суд критично оцінює висновок відповідача про непідтвердження джерела походження товару, тому що такий висновок здійснений виключно з огляду на аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, а не на перевірці первинних документів, що підтверджує здійснення господарської операції. Крім того, ЄРПН відображає лише операції з платниками ПДВ, в той час як операції з неплатниками там відсутні. Відтак стверджувати, що контрагенти не придбавали товар виключно з огляду на аналіз ЄРПН відповідач не може.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

До матеріалів справи долучено належним чином завірені копії всіх товарно-транспортних накладних, якими оформлювалося транспортування товару по укладених позивачем договорах з вказаними контрагентами, і наявність в них окремих дефектів за умови підтвердження реальності господарської операції іншими доказами не є достатнім для спростування реальності господарської операції.

Твердження відповідача про те, що ТОВ "Русінтер" не здійснювало погашення складських квитанцій в період з 01.09.2015 по 30.04.2018 не може бути доказом відсутності зерна у останнього, оскільки власником зерна є позивач, яким відповідні складські квитанції надано з відмітками "переоформлено з ТОВ "Русінтер"), про що зазначено в акті і що відповідає ст. 46 Закону №37-IV.

Щодо зберігання ТОВ "Арнок" ТМЦ у періоді з 01.09.2015 по 30.04.2018, то предметом договорів, укладених між ПАТ "ДПЗКУ" та ТОВ "Арнок" є макуха соняшникова, яка відповідно до ГОСТ 80-96 є продуктом, який виходить в результаті віджиму олії із залишків насіння соняшника, термін придатності якої 3 місяці.

Тобто, поставка такого товару здійснюється одразу після віджиму та не потребує довготривалого зберігання.

Також суд зазанчає, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ані з акту перевірки, ані з письмових заперечень відповідача не вбачається, що контролюючим органом досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідних господарських операцій, не наведено доказів залучення контрагента позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків.

При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Позивачем, натомість, надано суду копії всіх наявних у нього документів, якими оформлено правовідносини зі своїми контрагентами.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Будь-яких інших підстав для висновку про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся не зазначено.

Згідно п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням викладеного відповідачем не доведено належним чином викладені у акті перевірки порушення позивачем податкового законодавства, що полягають у протиправному формуванні податкового кредиту, натомість суд, розглядаючи спір, надає оцінку підставам прийняття оскаржуваного рішення і не має повноважень встановлювати обставини, які не були предметом дослідження контролюючого органу.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 09.08.2018р. № 0007664104.

3.Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" судовий збір в розмірі 51 661,44 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 31.10.19 р.