Ухвала

від 29.10.2019 по справі 629/4083/19

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4083/19

Провадження № 2-з/629/17/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого -судді Мицик С.А., розглянувши матеріали заяви Селянського (фермерського) господарства Костюченко Миколи Івановича про забезпечення позову у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Костюченко Миколи Івановича до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-

встановив:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом Селянського (фермерського) господарства Костюченко Миколи Івановича до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Ухвалою судді від 30.09.2019 року відкрито провадження по справі.

До суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому він просить вжити заходи забезпечення позову С ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення 1 807 164, 00 грн. та накласти арешт на наступне майно ОСОБА_1 , що належить йому на праві приватної власності: земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером НОМЕР_1 :000: НОМЕР_2 ; нежитлову будівлю площею 503,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок площею 15,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю, овощесховища (підвал на току) літ. «Б?1» за адресою: АДРЕСА_1 ?а; зерносховище літ. «Д» , загальною площею 831,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові будівлі току: зерносховище бутов. Літ. «Б» , загальною площею 341 кв. м., центральна кладова цегл. літ. «Л» , загальною площею 159,6 кв. м., вагова цегл. літ. «В» , загальною площею 32,1кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області; транспортні засоби: причіп 1993 року випуску номерний знак НОМЕР_3 ; TOYOTA COROLLA 1,6, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 ; ВАЗ 21103, 2002 р. в. номерний знак НОМЕР_5 ; ВАЗ НОМЕР_6 2010р. в. номерний знак НОМЕР_7 ; ГАЗ?САЗ 3507 1990р. в. номерний знак НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 1990 р. в. номерний знакАХ6322СЕ,-із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження даним майном. Заява мотивована тим, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 1807164,00 грн. Ані після спливу строку зберігання майна (насіння соняшника) за договором № Д3?2 від 08.09.2016 року, ані після скасування заходів забезпечення позову в межах справи № 612/403/16?ц, відповідач не виконав свого обов`язку повернути майно (насіння соняшнику) законному власнику - позивачу по справі, та продовжував безпідставно зберігати майно у себе. Усі вимоги позивача повернути належне йому майно відповідачем проігноровані. Тобто, відповідач уникає від виконання своїх обов`язків по передачі майна, зокрема, ухиляється від виконання рішення суду, яким знято арешт майна, чим порушує права позивача. Внаслідок дій відповідача, на сьогодні у законного власника відсутня будь-яка інформація про долю його майна взагалі. Така поведінка відповідача очевидно свідчить про його недобросовісність та наявність ризиків відчуження ним майна, на яке може бути звернене стягнення з метою ухилення від виконання і рішення суду по цій справі. До часу прийняття судом рішення про задоволення позову та початку його примусового виконання відповідач можуть відчужити вказане майно, що може ускладнити виконання рішення суду про стягнення збитків.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду. Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до п. 1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

З матеріалів позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо стягнення збитків на суму 1807164,00 грн. в якості відшкодування вартості насіння соняшнику вагою 167330 кг.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З доданого до заяви про забезпечення позову витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно(актуального станом на 10.10.2019) вбачається, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна- земельної ділянки кадастровий номер 6323986500:01:000:0370 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за адресою Харківська область, Лозівський район, Смирнівська с/рада; нежитлової будівлі, овощесховище(підвал на току) літ. Б-1 за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі площею 503,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ; будинку житловою площею 15,6 кв.м за адресою АДРЕСА_2 .

За таких обставин суд вважає, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Законодавець не передбачає можливості суду забезпечувати позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії щодо майна, що не належить відповідачу, а відтак суд не приймає до уваги, надані для підтвердження права власності відповідача копії договорів купівлі-продажу від 28.10.2003р. та від 08.04.2004р. зерносховища літ. «Д» , загальною площею 831,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові будівлі току: зерносховище бутов. Літ. «Б» , загальною площею 341 кв. м., центральна кладова цегл. літ. «Л» , загальною площею 159,6 кв. м., вагова цегл. літ. «В» , загальною площею 32,1кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . З цих же підстав суд не бере уваги відомості, що містяться в копії відповіді територіального сервісного центру регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України від 01.11.2016р. на запит слідчого Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області про те, що на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби причіп 1993 року випуску номерний знак НОМЕР_3 ; TOYOTA COROLLA 1,6, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 ; ВАЗ 21103, 2002 р. в. номерний знак НОМЕР_5 ; ВАЗ НОМЕР_6 2010р. в. номерний знак НОМЕР_7 ; ГАЗ?САЗ 3507 1990р. в. номерний знак НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 1990 р. в. номерний знак НОМЕР_10 ,- та відмовляє в задоволенні клопотання у цій частині.

Враховуючи співмірність заявлених позовних вимог з вимогами забезпечення позову суд також відмовляє в задоволенні клопотання частині накладення арешту на будинок, що належить ОСОБА_1 житловою площею 15,6 кв.м за адресою АДРЕСА_2 .

При вирішенні питання про забезпечення позову судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; з урахуванням співмірності заявлених позовних вимог з вимогами забезпечення позову.

Судом не встановлено обставин, передбачених ч. 3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення. Проте, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу його право, у відповідності до ч. 6ст.154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що між сторонами виник спір, який перебуває на розгляді в суді, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-150,153,260,261 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву забезпечення позову у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Костюченко Миколи Івановича до ОСОБА_1 про стягнення збитків-задовольнити частково.

Накласти арешт та заборонити відчуження майна, що належить ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 6323986500:01: НОМЕР_11 , розташовану за адресою: Харківська область АДРЕСА_3 Лозівський район АДРЕСА_3 с АДРЕСА_4 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;нежитлову будівлю площею 503,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю, овощесховища (підвал на току) літ. «Б?1» за адресою: АДРЕСА_1 ?а.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову -відмовити.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя С.А. Мицик