Рішення

від 21.10.2019 по справі 914/996/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 справа № 914/996/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Куць М.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

до відповідача : Фермерського господарства Кіндифори Андрія , смт. Гніздичів, Жидачівський район,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Облазницької сільської ради, с. Облазниця, Жидачівський район, Львівська область,

про стягнення 349635,84 грн. штрафу, пені та розірвання договору оренди землі

За участю представників:

від позивача - Ільків Ю.М. - представник,

від відповідача - Косендюк Я.Ф. - адвокат,

від третьої особи - не з`явився.

Суть спору: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства Кіндифори Андрія , смт. Гніздичів, Жидачівський район, штрафу у розмірі 300117,69 грн., пені у розмірі 49518,15 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Облазницької сільської ради Жидачівського району Львівської області, та розірвання договору оренди землі від 28.11.2018 р. № 353/57-18, укладеного між сторонами у справі.

Ухвалою суду від 21.08.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Облазницьку сільську раду.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем - переможцем земельних торгів на право оренди земельної ділянки, 28.11.2018 р. укладено Договір оренди землі.

Відповідач не виконав взятих на себе за Договором оренди землі від 28.11.2018 р. зобов`язань із сплати орендної плати (п.п. 4.1., 4.4., 8.4.8. Договору). Позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 4.6. Договору оренди землі 300117,69 грн. штрафу, 49518,15 грн. пені за невиконання взятих на себе за Договором зобов`язань із своєчасної сплати орендної плати.

Крім цього, в зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань із сплати орендної плати, прийняттям наказу від 05.12.2018 р. № 704 Про анулювання земельних торгів , з переможцем яких укладено Договір, позивач просить розірвати Договір оренди землі на підставі п. 11.3. Договору. На вищенаведені підстави розірвання Договору представники позивача посилались у позовній заяві, заяві про усунення недоліків на виконання ухвали суду та у судовому засіданні 21.10.2019 р.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 103-109) просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому відповідач посилається на те, що відповідно до п. 14.1. спірного договору, він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону. Право оренди (користування) земельною ділянкою відповідачем не зареєстровано, 05.12.2018 р. наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 704 анульовано результати земельних торгів з продажу земельної ділянки, яка є предметом спірного Договору оренди. Отже, договір оренди землі від 28.11.2019 р. не набув чинності і у відповідача не виникло обов`язку сплачувати штраф та пеню.

Відповідач на обґрунтування своєї позиції посилається на приписи ст. ст. 626, 640, 650 ЦК України, ст. ст. 21, 93, 125, 135, 137, 138 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 6, 13, 16, 17, 21 Закону України Про оренду землі .

Позивач у Додаткових поясненнях від 15.07.2019 р. (а. с. 99-101) посилається на приписи статті 206 ЗК України, відповідно до яких використання землі в Україні є платним, норми ст. ст. 1, 3 Закону України Про оренду землі , Положення Про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області , затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. за № 308. Крім цього, позивач зазначає, що відповідно до приписів підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14, пункту 113.1. статті 113, статті 288.4. ПК України, суми штрафних санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки і збори. Плата за землю справляється у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У додаткових поясненнях у справі від 28.08.2019 р. (а. с. 139-141) позивач звертає увагу суду на ту обставину, що умови, викладені у п. 14.1. Договору оренди, не належать до істотних умов договору оренди землі, встановлених ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Третя особа у справі у своїх поясненнях від 30.08.2019 р. за вихідним № 175 (а. с. 148) повідомляє, що повторні земельні торги щодо продажу права оренди земельної ділянки, яка є предметом Договору оренди від 28.11.2018 р., проведено позивачем 13 травня 2019 р. У результаті цих торгів визначено нового переможця. Третя особа у справі просить здійснювати розгляд справи за відсутності її представника.

Стислий виклад пояснень відповідача від 09.10.2019 р.

Відповідач вважає, що в силу приписів п. 14.1. Договору оренди, виникнення прав та обов`язків у сторін за договором є можливим лише після підписання та подальшої державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

Відповідач посилається на норми ст. 6 Закону України Про оренду землі , ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 125, 126 ЗК України, якими передбачено обов`язкову реєстрацію прав на земельні ділянки та виникнення таких прав з моменту їх державної реєстрації.

Відповідач також посилається на норми ст. 210 та ч. 3 ст. 640 ЦК України як на підставу своїх доводів про те, що спірний договір оренди землі є неукладеним. В зв`язку з цим, на думку відповідача, за цим договором не виникли права та обов`язки сторін договору.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.05.2019 р. позовна заява у справі залишалась без руху. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 18.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання відкладалось з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

У судовому засіданні, призначеному на 05.08.2019 р., оголошувалась перерва до 20.08.2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 05.08.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

Ухвалою суду від 21.08.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Облазницьку сільську раду.

Ухвалою суду від 02.09.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання у справі після призначення справи до розгляду по суті відкладалось з підстав, викладених в ухвалі суду від 09.10.2019 р.

Мотивувальна частина рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Позивачем 12.09.2018 р. прийнято наказ за № 553 про проведення земельних торгів у формі аукціону з Додатками 1 та 2 (а. с. 17-19). Відповідно до п. 1 цього наказу, наказано провести земельні торги у формі аукціону з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ведення фермерського господарства, згідно з додатком 1 (Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами). Земельна ділянка, яка є предметом спірного Договору оренди землі, включена до цього Переліку і нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 453887,65 грн. (додаток 2, лот 7, а. с. 19).

Земельні торги з продажу права оренди згаданої вище земельної ділянки проведено 28 листопада 2018 р. Переможцем торгів, який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою площею 39,7976 га ріллі (кадастровий номер 4621585600:02:000:0455), яка знаходиться на території Облазницької сільської ради, визначено відповідача. Протокол земельних торгів підписано сторонами у справі, ліцитатором та виконавцем. Зазначені обставини встановлено судом на підставі наявного у матеріалах справи Протоколу земельних торгів № 4/27739 (Аукціон № 13919) з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 453887,65 грн. (а.с. 28-33).

Між сторонами у справі на підставі протоколу земельних торгів від 28.11.2018 р. укладено Договір оренди землі від 28 листопада 2018 р. (а. с. 34-40).

На виконання умов згаданого Договору оренди землі (п.п. 1.1., 2.1.) позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку, яка є предметом договору оренди землі від 28.11.2018 р. Вказане підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їхніми печатками Актом прийому-передачі (а.с. 40-41), який сторонами визначено у п. 14.4. Договору як невід`ємну частину Договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов Договору оренди землі, сторони у п.п. 1.1., 2.1., 2.3., 3.1., 4.1., 4.4., 4.6., 8.4.1., 8.4.8., 11.3., 12.2., 14.1. погодили, що позивач, на підставі протоколу земельних торгів від « 28» листопада 2018 року надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 4621585600:02:000:0455, яка розташована за межами населених пунктів на території Облазницької сільської ради Жидачівського району Львівської області.

В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 39,7976 гектарів, у тому числі: 39,7976 га рілля.

Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становила 453 887 грн. 65 коп .

Договір укладено на строк 10 (десять) років.

Плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах, згідно з протоколом торгів від 28 листопада 2018 р., у розмірі річної орендної плати 66,1216 % від нормативно-грошової оцінки 453887 грн. 65 коп. у грошовій формі, що становить 300117,69 (триста тисяч сто сімнадцять грн. 69 коп.) грн., підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на р/р 3321882013181 в ГУ ДКСУ у Львівській області (одержувач місцевий бюджет Облазницької сільської ради Жидачівського району Львівської області) код платежу 18010600.

Сторони договору домовились, що орендна плата вноситься відповідачем у такі строки: за земельні ділянки державної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором: у 10- денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором; стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідач зобов`язався здійснити державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку протягом 14 робочих днів з дня підписання договору, та протягом 3 (трьох) робочих днів, починаючи з дня державної реєстрації права оренди, надати позивачу один екземпляр Договору, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Сторони домовились, що Дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених дим Договором; внаслідок, несплати, несвоєчасної або неповної сплати відповідачем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством України.

Сторона, яка порушила зобов`язання за Договором, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

Начальник відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 05.12.2018 р. звернувся з листом за № 0-13-0.22-1143/104-18 (а.с. 43), у якому повідомив позивача, що відповідно до листа третьої особи у справі за № 266 від 04.12.2018 р. (а.с. 42), кошти за орендну плату за земельну ділянку площею 39,7976 га не поступили.

Позивач, відповідно до пункту 5, 6 статті 138 ЗК України та згаданого вище листа за № 0-13-0.22-1143/104-18, прийняв наказ за № 704 від 05.12.2018 р. про анулювання земельних торгів у формі аукціону від 28 листопада 2018 р. з продажу права оренди земельної ділянки, яка є предметом спірного договору.

Позивач стверджує, що відповідач не сплатив у строки, встановлені п. 4.1. Договору оренди землі від 28 листопада 2018 р., 300117,69 грн. річної орендної плати протягом 3 банківських днів з дня укладення договору оренди на рахунок сільської ради.

З цих підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню за невиконання взятих на себе за договором зобов`язань із своєчасної сплати орендної плати, а також розірвати договір оренди землі.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами у справі за своїм змістом належать до правовідносин, пов`язаних із застосуванням негативних наслідків, встановлених договором та законом, за порушення зобов`язання.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем протягом 3 банківських днів з дня укладення договору оренди земельної ділянки від 28.11.2018 р., передбаченої пунктами 4.1. та 4.4. Договору річної орендної плати за перший рік оренди, в сумі 300117,69 грн.

У матеріалах справи немає доказів та відповідач не посилався у відзиві та своїх письмових і усних поясненнях на неможливість виконання взятих ним на себе за Договором оренди зобов`язань із сплати орендної плати з поважних причин.

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України, ст. 206 ЗК України та підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 ПКУ, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з нормами статей 611, 549 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 300117,69 грн. штрафу за невнесення орендної плати за перший рік у строки, встановлені п. 4.4. Договору оренди землі від 28.11.2018 р. Суд встановив, що останнім днем строку, встановленого Договором для сплати орендної плати, було 03.12.2018 р. Відповідач допустив прострочення сплати орендної плати, починаючи з 04.12.2018 р. Встановлені договором три банківські дні, з дня укладення договору, припадали на 29.11.2018 р., 30.11.2018 р. та 03.12.2018 р.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за 165 днів прострочення сплати орендної плати підлягають задоволенню частково, виходячи із наведеного вище, а також такого.

Відповідно до вимог статей 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір цієї пені обчислюється від суми простроченого платежу, однак, він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Посилання позивача на приписи статті 231 ГК України, як на підставу стягнення із відповідача пені у розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення, безпідставні. У згаданій нормі закону йдеться про пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Відповідач у справі допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме: сплати орендної плати у грошовій формі. Відповідач у справі не допускав прострочення поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. Крім цього, нормами ч. 4 ст. 231 ГК України дійсно встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Проте Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено верхню граничну межу розміру пені, яка у таких випадках обчислюється від суми простроченого платежу. Тому у суду відсутні підстави для висновку про те, що розмір штрафних санкцій законом не визначено.

Що стосується аргументів відповідача про недопустимість притягнення його до одного й того ж виду відповідальності (штраф та пеня) за одне й те саме правопорушення (несплата у встановлені договором строки орендної плати), то суд не бере їх до уваги, виходячи з такого.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, так як згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 р. у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 р. у справі № 908/1843/17), від 28.08.2019 р. у справі № 910/11944/18.

Крім цього, третя особа у справі у своїх поясненнях за вихідним № 175 від 30.08.2019 р. (а.с. 148) повідомила суд, що 13 травня 2019 р. позивачем, до розірвання спірного договоору, проведено повторні земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки, яка є предметом оренди за цим договором від 28.11.2019 р. переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю КПК-Агроінвес , яке стало офіційним орендарем земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 39,7976 га (кадастровий номер: 4621585600:02:000:0455). Вказане підтвердив усно й адвокат відповідача у судовому засіданні, однак письмові докази на підтвердження цієї обставини у матеріалах справи відсутні. Представник позивача зазначеної обставини не спростував та не заперечив.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення у розмірі, який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення сплати орендної плати до 47221,26 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти пені, суд вважає за справедливе відмовити. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 2 ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Облазницька сільська рада повідомляє, що позивачем 13.05.2019 р. визначено в результаті земельних торгів нового орендаря, який став офіційним орендарем предмета договору оренди землі від 28.11.2019 р. та сплатив річну суму орендної плати в розмірі 400626,52 грн. до розірвання договору оренди з попереднім орендарем. Таким чином, позивач до розірвання спірного договору оренди, передав земельну ділянку в оренду повторно та у місцевий бюджет сільської ради уже надійшла річна орендну плату за цю ділянку від іншої особи. Таким чином, знаючи про результати земельних торгів, які відбулись 13.05.2019 р. та подаючи позов у справі про розірвання спірного договору оренди землі лише 21.05.2019 р., позивач умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру пені за договором оренди від 28.11.2018 р.

Враховуючи, що спір у справі в частині позовних вимог про стягнення пені, у задоволенні яких відмовлено, виник внаслідок наведених вище неправильних дій позивача, суд вважає за необхідне скористатись наданим йому ч. 9 ст. 129 ГПК України правом та покласти на позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в частині пені.

При вирішенні спору в частині стягнення з відповідача штрафу та пені, суд виходив також із положень п. 4.3. Договору та п. 113.1. статті 113, підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, згідно з якими суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 28.11.2018 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з такого.

Відповідач у строк, встановлений п. 4.4. Договору, не сплатив орендної плати за перший рік оренди у сумі 300117,69 грн., на рахунок місцевого бюджету Облазницької сільської ради.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

Сторони у справі, укладаючи 28.11.2019 р. Договір оренди землі у пункті 11.3. цього Договору погодили, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором; внаслідок несплати, несвоєчасної сплати або неповної сплати відповідачем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством.

Факт несплати відповідачем орендної плати станом на день вирішення справи судом підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований.

Несплату відповідачем 300117,69 грн. річної орендної плати за перший рік оренди землі суд вважає істотним порушенням відповідачем умов договору оренди землі.

З фактичного володіння та користування позивача 28.11.2018 р. вибула земельна ділянка площею 39,7976 га (кадастровий номер: 4621585600:02:000:0455). Вказане підтверджується підписаним сторонами у справі актом прийому-передачі, який відповідно до п. 14.4. Договору від 28.11.2018 р., є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 39-41). Земельна ділянка прийнята відповідачем на підставі Договору оренди. Позивач, внаслідок таких дій відповідача, втратив право на використання та розпорядження місцевим бюджетом Облазницької сільської ради грошовими коштами в сумі 300117,69 грн. орендної плати, починаючи з 04.12.2018 р. при тому, що земельна ділянка перебувала у фактичному володінні та користуванні відповідача у справі.

Крім цього, зазначена обставина є випадком, який встановлено п. 11.3. Договору. За наявності такої обставини договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у його відзиві, про те що спірний договір не був укладений в зв`язку з недосягненням сторонами у справі згоди щодо усіх істотних умов цього договору, а також що спірний договір не набрав чинності, оскільки всупереч вимогам пункту 14.1. Договору відповідачем не здійснено державної реєстрації права оренди відповідно до закону, є необґрунтованими та неприйнятними з огляду на норми цивільного та земельного законодавства.

Так, вичерпний перелік істотних умов договору оренди землі містить стаття 15 Закону України Про оренду землі . Положення про момент набрання чинності договором оренди землі не входить до переліку істотних умов таких договорів та до переліку істотних умов цивільних договорів, який надано у ч. 1 ст. 638 ЦК України. Таку істотну умову договору як строк дії договору оренди землі сторони погодили у пункті 3.1. Договору від 28.11.2019 р. Правові інститути строку дії договору та моменту набрання договором чинності не є за своїм змістом тотожними правовими інститутами. Строком договору в силу ч. 1 ст. 631 ЦК України є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Строком набрання договором чинності є момент у часі, з настанням якого сторони можуть починати здійснювати свої права і зобов`язані виконати свої обов`язки відповідно до договору. Тому ототожнення цих правових інститутів відповідачем є безпідставним та необґрунтованим.

Що стосується заперечень відповідача стосовно того, що Договір оренди не набрав чинності, оскільки відповідач відповідно до вимог п. 14.1. цього Договору не здійснив державної реєстрації права оренди відповідно до закону, суд виходить з такого.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно з приписами абзацу 1 частини 1 та частини 2 статті 638, статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Сторони у справі підписали спірний Договір 28.11.2018 р., у цей же ж день позивачем відповідачу передано предмет договору оренди (земельну ділянку на території Облазницької сільської ради Жидачівського району Львівської області площею 39,7976 га), що підтверджується наявним у справі актом прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки (а.с. 40-41).

Договір оренди земельної ділянки від 28.11.2018 р. не підлягав відповідно до приписів статті 210 ЦК України державній реєстрації, оскільки статті 18 та 20 Закону України Про оренду землі , які встановлювали необхідність державної реєстрації такого договору та пов`язували набрання чинності договором оренди землі з здійсненням його державної реєстрації, втратили чинність з 01.01.2013 р. Статті 18 та 20 Закону України Про оренду землі виключено згідно із Законом України від 11.02.2010 р. N 1878-VI Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України .

Договір оренди земельної ділянки не підлягає відповідно до вимог Закону нотаріальному посвідченню.

Таким чином, вчинення сторонами договору 28.11.2018 р. підписів на спірному договорі, передача та прийом 28.11.2018 р. земельної ділянки, яка є предметом договору, від позивача до відповідача, підписання 28.11.2018 р. сторонами у справі акту прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки, підтверджують одержання позивачем від відповідача його відповіді про прийняття пропозиції позивача щодо укладення з відповідачем такого договору оренди землі. Ця відповідь відповідача була повною і безумовною та відповідала нормам статті 642 ЦК України. З цього моменту спірний договір, в силу приписів ч. 2 статті 631 та ч. 1 статті 640 ЦК України, є укладеним та набрав чинності.

Що стосується посилань відповідача на те, що він не набрав чинності з огляду на приписи пункту 14.1. Договору в зв`язку з відсутністю державної реєстрації права оренди, то відповідно до пункту 8.4.1. спірного Договору відповідач взяв на семе обов`язок здійснити таку державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку. Докази виконання відповідачем такого обов`язку суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого п. 8.4.1. Договору, з поважних причин та існування об`єктивної неможливості виконати цей обов`язок.

Адвокатом відповідача та відповідачем не наведено суду не те що поважних причин, а жодних причин, з яких такий обов`язок відповідачем не виконано.

Державна реєстрація права оренди в силу норм п. 3 ч. 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та 8.4.1. Договору оренди може бути здійснена лише відповідачем (набувачем права оренди).

Наведене у сукупності свідчить про те, що відповідач недобросовісно перешкоджав, в силу своєї бездіяльності, державній реєстрації права оренди та набранню договором оренди чинності, маючи у фактичному володінні та користуванні земельну ділянку, передану йому за договором оренди.

Відповідно до приписів статті 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

За відсутності встановленого п. 8.4.1. Договору обов`язку відповідача здійснити таку державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку протягом 14 робочих днів з дня підписання договору, вказаний договір в цій частині вважатиметься нікчемним, оскільки спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, яка є предметом цього договору (частини 1 та 2 статті 228 ЦК України). Матеріали справи не містять доказів повернення земельної ділянки станом на день розгляду справи судом.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки, як і будь-якого іншого речового права, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1 ч. 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Тобто державна реєстрація речових прав не може здійснюватись на підставі договору, який є неукладеним та не набрав чинності. За наведених обставин, відповідач ніколи б не зміг здійснити державну реєстрацію такого права на підставі неукладеного договору і він вважався б таким, що спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою. Вказаний договір порушував би права позивача та територіальної громади, на рахунок якої підлягала сплаті орендна плата.

Крім цього, у наведеній частині п. 14.1. суперечить вимогам абзацу 2 ч. 3 статті 6 ЦК України, ч. 4 статті 179 ГК України та постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі , оскільки відповідно до пункту 43 Типового договору оренди землі цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. В силу статті 179 ГК України сторони вправі конкретизувати момент набрання чинності договору. Однак, сторони не вправі відступати від змісту типового договору, змінюючи його умови.

Суд виходить також з того, що відповідно до вимог статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Спірний договір сторони вчинили б і без включення до нього недійсної частини у пункт 14.1. Договору, що підтверджується протоколом земельних торгів № 4/27739 (а.с. 28-33) та актом прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 40-41).

Вирішуючи спір у справі, суд також виходить з того, що не використання позивачем встановленої статтею 188 ГК України процедури позасудового врегулювання, не позбавляє його права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині 2 статті 651 ЦК України. Такий висновок суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду України, викладеному у її постанові від 12 лютого 2019 р. за № 914/2649/17.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 7131,08грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Вячеслава Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) до Фермерського господарства Кіндифори Андрія (81740, Львівська область, Жидачівський район, с.м.т. Гніздичів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 41994615) задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Кіндифори Андрія (81740, Львівська область, Жидачівський район, с.м.т. Гніздичів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 41994615) штраф у розмірі 300117,69 грн. та пеню у розмірі 47221,26 грн. шляхом перерахування на р/р 31416542013181, МФО 899998, ЗКПО 04373880, отримувач -Облазницька сільська рада Жидачівського району Львівської області.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Розірвати договір оренди землі від 28.11.2018 р., укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Вячеслава Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) та Фермерським господарством Кіндифори Андрія (81740, Львівська область, Жидачівський район, с.м.т. Гніздичів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 41994615), ГУ Держгеокадастру у Львівській області 353/57-18.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Фермерського господарства Кіндифори Андрія (81740, Львівська область, Жидачівський район, с.м.т. Гніздичів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 41994615) на користь Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Вячеслава Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до або через відповідний суд протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.10.2019 р.

Суддя Бортник О.Ю.