Ухвала

від 12.02.2020 по справі 914/996/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"12" лютого 2020 р. Справа №914/996/19

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Матущака О.І.,

секретар судового засідання Кришталь М.Б.,

явка учасників справи:

від позивача - Хомик Н.А. (довіреність №0-13-06-15/32-20 від 10.01.2020);

від відповідача - Косендюк Я.А (ордер АС №10022963 від 19.11.2019);

від третьої особи - не з`явився;

розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства Кіндифори Андрія б/н від 19.11.2019

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2019, суддя: Бортник О.Ю., м.Львів, повний текст рішення складено - 31.10.2019

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів

до відповідача Фермерського господарства Кіндифори Андрія , смт. Гніздичів, Жидачівський район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Облазницької сільської ради, с. Облазниця, Жидачівський район, Львівська область

про стягнення 349 635,84 грн. штрафу, пені та розірвання договору оренди землі від 28.11.2018

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 справу №914/996/19 призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2020.

В судове засідання 12.02.2020 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.

Представники сторін, що з`явились в судове засідання, не заперечили про можливість слухання справи за відсутності третьої особи.

Заслухавши думку представників сторін, що з`явились, апеляційний господарський суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України ухвалив розпочати слухання справи за відсутності третьої особи.

До початку розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №914/996/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №322/1178/17 у подібних правовідносинах. Правовими підставами заявленого клопотання зазначає п. 7 ч. 1 ст. 228 та п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України.

Представник позивача проти зазначеного клопотання не заперечив, а його вирішення залишив на розсуд суду.

Заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд ухвалив задоволити вищезазначене клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

У травні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Львівській області звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства Кіндифори Андрія шляхом перерахування на рахунок Облазницької сільської ради Жидачівського району Львівської області 300 117,69 грн. штрафу та 49 518,15 грн. пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 28.11.2018 в частині своєчасного перерахування орендних платежів, а також про розірвання цього договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.10.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства Кіндифори Андрія штраф у розмірі 300117,69 грн. та пеню у розмірі 47221,26 грн. шляхом перерахування Облазницькій сільській раді Жидачівського району Львівської області. Розірвано договір оренди землі від 28.11.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Фермерським господарством Кіндифори Андрія . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди землі від 28.11.2018 набрав чинності після підписання сторонами, у зв`язку з чим за порушення умов договору відповідач повинен сплатити йому не суму річної орендної плати, яким є основне грошове зобов`язання, а суму штрафу та пені, як наслідок невиконання ним у встановлений строк істотних умов договору, за яким у п. 4.6 договору передбачено правовий наслідок, а саме відповідальність за його невиконання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суд та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що договір оренди землі від 28.11.2018 не набрав чинності та зобов`язання по ньому не виникли. Таким чином, оскільки нарахування орендної плати не може відбутися раніше реєстрації права оренди земельної ділянки, тому на неї і не можуть бути нараховані штрафні санкції.

Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою від 05.06.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу №322/1178/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з наявністю підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду України.

Зокрема, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що Верховний Суд України впродовж незначного проміжку часу неодноразово змінював свій підхід щодо визначення моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2019, якою прийнято для продовження розгляду справу № 322/1178/17, спочатку Верховний Суд України вказав, що помилковим є висновок суду першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, про те, що моментом укладення договорів оренди земельних ділянок є дата їхньої державної реєстрації, оскільки відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України "Про оренду землі" в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору (постанова Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі № 6-162ц13).

У постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16 зроблено схожий висновок, що цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. З огляду на положення ст. 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Викладений у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16 висновок неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.02.2018 у справі № 140/960/15-ц та від 15.03.2018 у справі № 136/2211/15-ц.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 917/108/18 вказано, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір, як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін. У правових висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 19.02.2014 у справі № 6-162цс13 та від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, які також враховані та на які також міститься посилання в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 136/2211/15-ц (провадження № 61-5839св18), також йдеться про те, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день, коли сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору і скріпили його своїми підписами, однак договір набирає чинності в момент його державної реєстрації.

Згодом Верховний Суд України зробив інший висновок, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір, як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанови Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2777цс16 та від 07.06.2017 у справі № 6-872цс17).

За таких обставин, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням наявності суперечливих висновків Верховного Суду України колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 19.02.2014 у справі № 6-162цс13 та від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки у даній справі за №914/996/19 місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірний договір оренди землі набрав чинності після підписання сторонами, а одним з основних доводів апелянта є те, що укладений між сторонами у справі договір оренди землі не набув чинності у зв`язку з не проведенням його державної реєстрації, то з метою дотримання єдності судової практики, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №914/996/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 322/1178/17.

Керуючись ст.ст. 228, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

зупинити провадження по справі №914/996/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №322/1178/17 у подібних правовідносинах.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

О.І. Матущак