Ухвала

від 01.11.2019 по справі 910/3314/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3314/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Кушніра І.В., Волковицької Н.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Бердянська фармацевтична компанія на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантмонтажсервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Бердянська фармацевтична компанія про стягнення 64 693,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Бердянська фармацевтична компанія звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 (у складі колегії суддів: Разіної Т.І., Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б.) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 (суддя Ярмак О.М.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2019 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В.- головуючий, Кушнір І.В., Волковицька Н.О.

Колегія суддів ураховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до Ухвали від 23.02.2018 у справі №910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, з урахуванням того, що з 05.02.2018 в Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також зважаючи на право суду касаційної інстанції на витребування справ у паперовій формі із судів нижчих інстанцій в силу частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 ГПК України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Так, за приписами пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом", зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Згідно з частиною п`ятої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Станом на 1 січня 2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.

Предметом позову в даній справі є стягнення 64 693, 67 грн, а, отже, ціна позову у справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України. Наявності таких випадків з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається і скаржником не наведено та не обґрунтовано.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бердянська фармацевтична компанія , оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бердянська фармацевтична компанія на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/3314/19.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику (в тому числі платіжне доручення № 736 від 15.10.2019 на суму 3 524,00 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя: Є. Краснов

Суддя: І. Кушнір

Суддя: Н. Волковицька