Постанова

від 01.11.2019 по справі 910/13940/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13940/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 (Кравчук Г.А., Коробенко Г.П., Тищенко А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 (Зеленіна Н.І.) у справі №910/13940/18

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар", 2) ОСОБА_1 про стягнення 366 202,88 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) про стягнення 366 202,88 грн за договором від 25.12.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 зобов`язань з повернення кредитних коштів, а в зв`язку з тим, що між Позивачем та Відповідачем-2 укладено договір поруки №POR1421141958774 від 13.01.2015, тому стягнення заборгованості за кредитом слід здійснити солідарно.

Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 позов задоволено повністю.

4. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача-1 грошових коштів в сумі 366 202,28 грн, що складає основну заборгованість за кредитом, є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, зокрема, наявними в матеріалах справи "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифами Позивача, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, до яких Відповідач-1 приєднався, подавши 25.12.2014 заяву про відкриття поточного рахунку, і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 25.12.2014. У зв`язку з невиконанням Відповідачем-1 зобов`язань з повернення наданих Позивачем кредитних коштів, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги солідарного стягнення заборгованості також і з Відповідача-2, який є Поручителем відповідно до укладеного з Позивачем договору поруки №POR1421141958774 від 13.01.2015.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-1

6. Відповідач-1 подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Суди встановили обставини на підставі неналежних, недопустимих та недостатніх доказів, чим порушили статті 73, 76-79, 86 ГПК України. Зокрема, не врахували, що Позивачем не доведено, які саме Умови були розміщені на сайті Позивача на час відкриття банківського рахунку та до яких саме Умов приєднався Відповідач-1. Крім того, суди не звернули уваги, що надані Позивачем Умови не містять підпису Відповідача-1 та Відповідача-2, як Поручителя.

8. Суди порушили частину 1 статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не погодившись з припиненням договору поруки, оскільки предметом договору поруки є надання кредиту в сумі 120 000,00 грн, тоді, як з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається надання Позивачем кредиту в сумі 500 000,00 грн, що свідчить про збільшення обсягу відповідальності Відповідача-2.

9. Попередні судові інстанції при вирішенні спору не врахували позицію Верховного Суду, чим порушили частину 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частину 4 статті 236 ГПК України.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

10. Позивач та Відповідач-2 відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Позивачем та Відповідачем-1 25.12.2014 підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява), відповідно до якої Відповідач-1 приєднався до Умов, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 25.12.2014.

12. Попередні судові інстанції встановили, що, користуючись грошовими коштами, наданими Позивачем на виконання договору від 25.12.2014 в межах кредитної лінії, Відповідач-1 неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов`язання, у встановлені строки не здійснив повернення кредиту в повному обсязі, у зв`язку з чим, станом на 05.06.2018 утворилася заборгованість за кредитом в сумі 366 202,28 грн, яка підлягає стягненню солідарно з Відповідачів- 1 та 2 на підставі також і укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 договору поруки №POR1421141958774 від 13.01.2015, за умовами якого Відповідач-2 поручився за виконання Відповідачем-1 зобов`язань, які виникли з кредитного договору.

13. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

14. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку Позивач.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

15. Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

16. Встановивши, що Відповідач-1, підписуючи заяву про відкриття банківського рахунку та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, приєднався та зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах, попередні судові інстанції не з`ясували та не встановили, які саме Умови були розміщені на сайті Позивача на час відкриття банківського рахунку, тобто, на час укладення договору від 25.12.2014.

17. При цьому, судами не встановлено, що матеріали справи містять підтвердження, що саме надані Позивачем до матеріалів справи Умови розумів Відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Тобто, судами не перевірено та не встановлено наявності належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами договору банківського обслуговування і що саме з цими Умовами ознайомився Відповідач-1, підписуючи заяву Позивача від 25.12.2014.

18. Суди не з`ясували, чим саме підтверджується дата публікації та набрання чинності (введення у дію) вказаних вище Умов, а також розміщення саме цих Умов на зазначеному сайті у загальному доступі та копії локального акту Позивача про їх затвердження та введення в дію. До того ж, як місцевий, так і апеляційний господарські суди не звернули увагу, що зазначені Умови не містять підпису Відповідача-1, тому їх не можна з достовірністю розцінювати, як частину договору банківського обслуговування, який укладений шляхом підписання заяви від 25.12.2014.

19. Роздруківка із сайту Позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Позивача), яка може вносити відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування (даної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15), Верховний Суд в постановах від 25.9.2019 у справі №704/1023/16-ц, від 02.10.2019 у справі №322/1220/16, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17).

20. Отже, без з`ясування та надання оцінки вказаним вище обставинам, які є суттєвими для вирішення даного спору по суті, зокрема, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу-1 Умови, надані Позивачем Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем-1 договору банківського обслуговування, оскільки достовірно не підтверджують наведених вище обставин.

21. Водночас, Відповідач-1 в касаційній скарзі зазначає, що, за його розрахунком, сума заборгованості за тілом кредиту становить не 366 202,28 грн, як заявлено Позивачем в позові, а 202 819,71 грн, про що ним було зазначено у відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу, що свідчить про те, що Відповідач-1 не заперечує отримання ним кредитних коштів від Позивача, користування ними та не повернення коштів Позивачу, а тому, враховуючи, що фактично отримані та використані Відповідачем-1 кошти в добровільному порядку Позичальником не повернуті Кредитору, що свідчить про порушення прав Позивача як Кредитора, тому Кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом пред`явлення відповідного позову.

22. Таким чином, судами попередніх інстанцій не з`ясовано зміст зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі відкриття банківського рахунку, зокрема, його умов, порядок приєднання, виконання, взаємні права та обов`язки сторін.

23. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги, зазначені в пунктах 7, 9 постанови, є обґрунтованими.

24. Щодо посилання скаржника, наведеного в пункті 8 постанови, слід зазначити, що, як вірно вказав апеляційний господарський суд, відповідно до пункту 1.1.1 договору поруки №POR1421141958774 від 13.01.2015, якщо під час виконання "угоди 1", зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладені цього договору дає згоду на збільшення зобов`язань за "угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібно.

Тобто, Відповідач-2 надав згоду на збільшення своєї відповідальності у разі, якщо зобов`язання особи, за яку він поручився, збільшується.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. В силу приписів пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

26. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

27. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно і об`єктивно дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

Щодо судових витрат

28. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №910/13940/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.